1 of 19

Український �правопис

Наталія Лобенко, методист лабораторії-центру ЗНО та моніторингу якості освіти

2 of 19

���22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив Український правопис у новій редакції та визнав таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1992 року № 309 "Питання українського правопису".��

3 of 19

Основні зміни

4 of 19

Уживання І, И на початку слова

На початку слова звичайно пишемо і відповідно до вимови: Іва́н, і́грашка, і́дол, і́кати (вимовляти і замість и), іко́на, іменува́ти, ім’я́, інди́к, існува́ти, і стина, іти́ тощо.

Деякі слова мають варіанти з голосним и: і́рій і и́рій, і́род і и́род (дуже жорстока людина).

И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова и́кати (вимовляти и замість і) та похідного від нього іменника и́кання.

5 of 19

Написання «пів»

Пів з іншими словами пишемо тільки окремо, незалежно від того, йдеться про загальні чи власні назви: пів хвилини, пів годúни, пів яблука, пів мíста, пів Києва, пів Єврóпи, пів áркуша, пів відрá, пів óстрова.

Виняток: слова, з якими «пів» становить єдине поняття (півкуля, півмісяць, півострів, пíвдень, півзáхист, півкóло тощо).

6 of 19

Священник

Слово священник пишеться із двома -нн (як письменник).

7 of 19

Разом пишемо

Деякі слова, які раніше писалися через дефіс, доведеться писати разом:

  • ті, у яких перша іншомовна частина (архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-) означає кількість або ступінь вияву ознаки: наприклад: мінісукня, топмодель, преміумкла́с, флешінтерв’ю та інші.

Примітка. Компонент топ- із числівниками не поєднуваний.

8 of 19

Разом пишемо

Деякі слова, які раніше писалися через дефіс, доведеться писати разом:

  • слова з першим іншомовним компонентом анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: віцепрезидент, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексміністр, вебсайт, експрезидéнт…

Примітка. Із власною назвою (прізвищем) такі компоненти пишемо з дефісом: «Анти-Дюринг», екс-Югослáвія.

9 of 19

Власні назви

  • У назвах свят День Незале́жності Украї́ни, День Собо́рності Украї́ни, День Конститу́ції Украї́ни з великої букви пишемо всі слова.
  • В усталених словосполученнях, що використовуються в розмовній мові, де слова Бог, Господь та ін. не вживаються як їх найменування, пишемо з малої букви: бог зна що (невідомо що), бог зна коли́ (невідомо коли), госпо́дь з тобо́ю (ва́ми) (вживається як здивування, заперечення, докір) тощо.
  • У складених назвах інформаційних агентств усі слова, крім родового найменування, пишемо з великої букви й без лапок: аге́нтство Украї́нські Націона́льні Нови́ни, аге́нтство Франс Пресс, аге́нтство Інтерфа́кс-Азербайджа́н.

10 of 19

Власні назви

  • Назви сайтів без родового слова пишемо з малої букви (тві́тер, ґуґл);

  • Назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбу́к», енциклопе́дія «Вікіпе́дія»).

11 of 19

Власні назви

  • Назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів і т. ін.) беремо в лапки і пишемо з великої букви: автомобілі «Ніса́н», «Во́льво», «Фольксва́ген»), літак «Бо́їнг777», тра́ктор «Слобожа́нець».
  • Назви самих виробів беремо в лапки і пишемо з малої букви: «ніса́н», «во́льво» «фольксва́ген» (автомобілі), «бо́їнг» (літак), «слобожа́́нець» (трактор), «панасонік» (магнітофон), але: «Тесла», «Таврія» (від власних назв). Винятки: «жигулі», «мерседес».
  • Примітка. У побутовому вживанні назви засобів пересування можуть вживатися без лапок: приїхали на запорожці; каталися на мерседесі.

12 of 19

Правопис закінчень відмінюваних слів

Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення : гі́дности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́си́, Білору́си.

13 of 19

ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

*Є замість Е

По-ново́му пишемо й вимовляємо слова проєкт, проєкція.

У цих словах є латинський корінь –ject- – як і в словах об’єкт, ін’єкція.

14 of 19

ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

*Звуки [g], [h]

У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови – буквою г (Вергі́лій, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гулліве́р) і шляхом імітації іншомовного [g] –буквою ґ (Верґі́лій, Ґарсі́я, Ге́ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґулліве́рі та ін.).

Звук [h] переважно передаємо буквою г: гандбо́л, герба́рій, гі́нді, го́спіс, го́спіталь; Га́рвард, Ге́йне

Ге́льсінкі, Гіндуста́н, Ганніба́л.

15 of 19

ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

*Буквосполучення th у словах грецького походження

Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антоло́гія, апте́ка, бібліоте́ка тощо.

У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Ма́рфа і Ма́рта тощо.

16 of 19

ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

*Звук [j]

Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: фла́єр, конве́єр, фоє́, є́ті, Го́я, Феєрба́х, Ма́єр, Со́єр, Іса́я, Хая́м.

17 of 19

ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

* Буквосполучення ck

Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к : Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон,Те́керей, Бе́кі, Бу́кінгем, Бі́смарк, Брю́кнер, Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн, Стокго́льм, Ру́дбек, Ше́рлок.

18 of 19

ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

* Буквосполучення au

У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна.

19 of 19

Фемінітиви

За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чол. роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-,бо він поєднуваний з різними типами основ: а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, фігури́стка та ін.

Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верста́льниця, набі́рниця, пора́дниця.

Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня, на приголосний: майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня, лемки́ня.

Суфікс -ес-рідковживаний: дияконе́са, патроне́са, поете́са.