�Планування та організація внутрішньоучилищного контролю в професійно-технічному навчальному закладі�

​

С.Б. Коломійчук,

завідувач лабораторією

науково-методичного забезпечення

управлінської діяльності НМЦ ПТО ПК

у Хмельницькій області

�Контроль — одна із основних функцій внутрішньоучилищного управління, спрямована на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу та його результативність. �Внутрішньоучилищний контроль є складовою управлінської діяльності. Він виконує роль основного джерела інформації для прийняття управлінського рішення. І від того, як здійснюється контроль, залежить повнота і об'єктивність отриманих результатів. �

​

ВНУТРІШНЬОЛІЦЕЙНИЙНИЙ КОНТРОЛЬ - ЦЕ:

• всебічне вивчення і аналіз навчально-виховного процесу в ПТНЗ з метою координування всієї роботи відповідно до поставлених завдань;
• система перевірок відповідності навчально-виховного процесу та його результативності вимогам суспільства, які відображені у відповідних директивних та нормативних документах.

​

�Сучасна педагогічна наука орієнтується на створення у кожному ПТНЗ чіткої системи контролю за навчально-виробничим процесом, яка базується на основоположних засадах:�

• узгодження управління ПТНЗ із загальною концепцією розбудови національної освіти;
• чітке визначення стратегічної мети розвитку ПТНЗ, тактичних завдань, проміжних та кінцевих результатів;
• розробка програм контрольно-аналітичної діяльності ПТНЗ з точним визначенням критеріїв якості та ефективності управління;
• використання самоаналізу, самодіагностики та відповідного педагогічного інструментарію у практиці внутрішньоучилищного контролю.

�� Метою внутрішньоучилищного контролю є забезпечення виконання вимог нормативних документів і сприяння всебічному вдосконаленню навчально-виховного процесу, подальшому підвищенню якості підготовки� кваліфікованих робітників. �

​

ОСНОВІ ВИМОГИ ДО ВНУТРІШНЬОЛІЦЕЙНИЙНОГО КОНТРОЛЮ

1. Цілеспрямованість і плановість, систематичність і оперативність.

2. Принциповість і об'єктивність в оцінці діяльності викладача, класного керівника.

3. Диференційований підхід.

4. Наукова обґрунтованість, повнота і конкретність висновків, рекомендацій і пропозицій.

5. Дійсність, ефективність (перевіряється якість проведення навчально-виховної роботи і підвищення рівня якості знань учнів).

6. Гласність.

7. Виховна значущість.

​

Напрямками контролю в ПТНЗ є:

​

- навчально-виховна робота;

- навчально-виробнича робота;

- навчально-методична робота;

- позаурочна навчально-виховна робота;

- комплекс забезпечення професійно-освітньої діяльності.

​

�ОСНОВНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ�

​

1. Спостереження

2. Перевірка документації

3. Оперативний аналіз

4. Бесіда.

5. Опитування

6. Графічна перевірка.

7. Анкетування.

8. Тестування

9. Ретроспективний аналіз

10. Хронометрування

�КЛАСИФІКАЩЯ ФОРМ І ВИДІВ ВНУТРІШНЬОЛІЦЕЙНОГО КОНТРОЛЮ�

​

​

І. За ознакою здійснення контролю : ІІІ. За змістом:

1. Колективний 1. Тематичний
2. Взаємоконтроль 2. Фронтальний
3. Самоконтроль 3. Проблемний
4. Адміністративний плановий
5. Адміністративний регулюючий (позаплановий)

ІІ. За метою : ІУ. За періодичністю проведення:

1. Діагностичний 1. Епізодичний

2. Коригуючий 2. Періодичний

3. Регулюючий 3. Вибірковий

​

​

�КЛАСИФІКАЩЯ ФОРМ І ВИДІВ ВНУТРІШНЬОЛІЦЕЙНОГО КОНТРОЛЮ�

У. За об’єктом контролю:

1. Персональний
2. Комплексний

3. Тематично-узагальнюючий

4. Узагальнюючий по групах

5. Предметно-узагальнюючий

6. Комплексно-узагальнюючий

7. Оглядовий

УІ. За ознакою логічної послідовності (часом): УІІ. За функцією:

1. Поточний 1. Оглядово-ознайомлюючий

2. Попереджувальний 2. Систематизуючий (узагальнюючий)

3. Проміжний 3. Оціночний

4. Підсумковий 4. Цільовий

5. Порівняльний (паралельний)

�ЕТИЧНІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ�

​

1. Контролюючому не варто обговорювати невдалі моменти та негативні наслідки роботи колеги під час бесід з третіми особами. Помилки та недоліки можуть мати тимчасовий характер, а тому не слід створювати негативний образ колеги в очах оточуючих.

2. Повідомлення колективу про результати контролю — це перший вихід інформації про контроль, раніше відомої лише контролюючому та підконтрольному. Необхідно наперед повідомити колегу, якого контролювали, про зміст повідомлення за результатами контролю. Те, що в повідомленні викличе його заперечення, не повинно виноситися на загальне обговорення колективу.

3. Під час контролю перевіряючий повинен досконало розібратися в особливостях групи та реальних навчальних можливостях дітей, перш ніж винести на судження колективу свої висновки про результати роботи колеги.

4. В основу контролю завжди мають бути покладені співставлення результатів роботи одного і того ж самого викладача в одній групі в різні періоди навчального року; співставлення результатів роботи різних викладачів в однакових умовах контролю з урахуванням відмінностей у навчальних можливостях учнів, але аж ніяк не порівняння результатів роботи того, кого контролюють, зі своїм рівнем роботи, а також з роботою будь-яких інших викладачів, не задіяних у даній ситуації контролю.

5. Контролюючому слід утримуватися при аналізі уроку від висловлювань про своє ставлення до фактів. Він повинен аналізувати та оцінювати їх через призму реальних взаємозв'язків та характеристик.

6. Під час контролю ініціатива повністю належить тому, кого контролюють. Він повинен повністю показати свої знання та вміння, тому не слід втручатися в його дії, нав'язувати йому свій аналіз уроку, вимагати від нього суворо фіксованої послідовності обговорення, часто перебивати його запитаннями, дозволяти собі різкі висловлювання, передчасні оцінки тощо.

7. Висновки контролюючого повинні бути досконало обгрунтованими та витікати з реальних дій та фактів, які мали місце. Повідомляти про свої висновки слід у тактовній формі. Висновки про результати контролю не повинні звучати категорично.

8. Контролюючий повинен демонструвати високу культуру та компетентність з питань, що підлягають контролю.

��В управлінні освітньою діяльністю планування внутрішньоучилищного контролю займає основне місце. �

Основна мета планування контролю - інтеграція всіх учасників для виконання комплексу робіт, що забезпечують кінцевий результат - рівень навченості учнів.

Планування здійснюється на всіх рівнях управління закладом освіти.

Вихідними даними для планування заходів контролю є:

• період планування;
• кількість груп в ПТНЗ;
• кількість учнів у кожній групі;
• терміни навчання;
• тривалість виконання заходів;
• допустимий діапазон відхилення термінів фактичного проведення заходів від запланованого;
• заборонені періоди проведення заходів;
• періодичність проведення заходів;
• допустимий перерва між заходами для запобігання перевантаження.

Планування контролю за навчально-виховним процесом в ПТНЗ здійснюється на основі повного аналізу всього освітнього процесу за попередній навчальний рік, враховуючи професійні і особистісні якості викладачів та майстрів виробничого навчання.

​

​

​

�При плануванні внутрішньоучилищного контролю використовуються його різноманітні види і форми. �У плані має бути чітко визначено, за якими аспектам здійснюється внутрішньоучилищний контроль.�

Аспекти внутрішньоучилищного контролю можуть бути наступними:

• навчальний процес,
• умови навчально-виховного процесу,
• наукова і експериментальна діяльність учасників навчального процесу,
• виховний процес,
• методична робота,
• психологічний стан педагогів і учнів тощо.

��Рекомендована послідовність планування��

• Окремий розділ в річному плані роботи ПТНЗ «Контроль за організацією навчально-виробничого процесу», в якому плануються заходи щодо здійснення контролю за станом навчальної, навчально-виробничої, навчально-виховної роботи, визначення рівня знань, умінь та навичок учнів, слухачів відповідно до вимог робочих навчальних планів та робочих навчальних програм (додаток №1).
• Питання контролю за навчально-виховним процесом, які входять в план роботи ПТНЗ, виносяться у вигляді плану-графіка, що складається під керівництвом заступника директора з навчально-виробничої роботи на семестри та затверджується керівником ПТНЗ (додаток №2).
• Плани контролю уроків теоретичного та виробничого навчання можуть складатися на основі річного плану у вигляді графіка відвідування уроків і занять викладачів і майстрів виробничого навчання (додаток №3).
• Графіком також визначаються терміни проведення контрольних, перевірних робіт з метою виявлення рівня навчальних досягнень учнів з окремих тем робочої навчальної програми. Завдання для планових контрольних, перевірних робіт, що організовують керівники ПТНЗ, розробляються педагогічними працівниками, розглядаються і схвалюються методичними комісіями та затверджуються заступниками керівників ПТНЗ відповідного напряму роботи. З урахуванням підсумків проведення контрольних, перевірних робіт у навчальних групах, керівники ПТНЗ вивчають та визначають якість проведення навчальної роботи педагогічним працівником (додаток 4).
• Регулювання взаємовідносин між учасниками освітнього процесу при проведенні внутрішньоучилищного контролю у ПТНЗ здійснюється в порядку, встановленому «Положенням про внутрішньоучилищний контроль», яке розробляється відповідно до Закону «Про освіту», Закону України «Про професійно-технічну освіту», Положення про професійно-технічний навчальний заклад, Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі, статуту ПТНЗ. Положення регламентує зміст і порядок проведення внутрішньоучилищного контролю, затверджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення (додаток 5)

​

​

�Організація внутрішньоучилищного контролю - один з найскладніших видів діяльності керівника освітнього закладу, що вимагає глибокого усвідомлення місії та ролі функції контролю, розуміння її цільової спрямованості та оволодіння різними технологіями. �

Структура організації внутрішньоучилищного контролю складається з таких етапів:

​

1) визначення мети і об'єкта контролю;

2) складання плану перевірки;

3) вибір видів і методів контролю;

4) констатування фактичного стану справ;

5) об'єктивна оцінка цього стану;

6) висновки, що випливають з оцінки даного стану;

7) рекомендації або пропозиції з удосконалення навчально-виховного та навчально-виробничого процесів або усунення недоліків;

8) визначення строків для ліквідації недоліків;

9) повторний контроль за виконанням рекомендацій.

�Алгоритм контролюючої діяльності керівника ПТНЗ:�

І. Встановлення (актуалізація) стандартів

1. Оцініть точність та значущість інформації.
2. Визначте цілі, завдання контролю.
3. Визначте обмеження в ресурсах (час, кадри тощо).
4. Встановіть стандарти, показники результатів.
5. Визначте критерії оцінювання результатів.
6. Визначте технологію, методи, засоби контролю.
7. Повідомте про все це педагогів.

ІІ. Аналіз і оцінка результатів діяльності

1. Здійсніть перевірку.
2. Оцініть результати відповідно до стандартів.
3. Встановіть, чи досягнуті цілі.
4. Визначте масштаби відхилень.
5. Повідомте одержані результати педагогам.

ІІІ. Коригування: приведення до стандартів

1. Встановіть причини відхилень.
2. Перегляньте стандарти.
3. Стимулюйте педагога.
4. Усуньте недоліки. 

​

��Будь-який контроль здійснюється в певній послідовності:�

• обґрунтування перевірки (чому перевіряємо);

• формулювання мети (що хочемо отримати на виході, для чого потрібна ця інформація);

• розробка алгоритму, структури, схеми перевірок;

• збір і обробка інформації про стан об'єкту, що перевіряється, за розробленою схемою;

• оформлення основних висновків за результатами перевірки:

а) розкриваються основні причини недоліків (успіхів);

б) визначаються рекомендації;

в) застосовуються управлінські рішення (вивчення досвіду, перестановка кадрів, догана тощо);

г) визначаються терміни наступного контролю (за необхідності);

• обговорюються наслідки перевірки (на педагогічній раді, засіданні методичної комісії, методичній раді, зборах учнів, батьків).

​

�Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:�

• знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
• знати мету, зміст, види, форми та методи контролю;
• вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;
• звернутись до конфліктної комісії профкому або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

При проведенні планового контролю, який здійснюється відповідно до плану - графіка контролю, не потрібно додатково попереджувати педагога, якщо в плані зазначені строки контролю.

Оперативний контроль можливий з метою встановлення фактів та перевірки інформації про відхилення від нормативних вимог, врегулювання та запобігання конфліктних ситуацій у відносинах між учасниками освітнього процесу, прийняття оперативних управлінських рішень. Їх організація можлива без попереднього попередження.

​

​

​

​

Демократична система внутрішньоучилищного контролю в системі освітнього закладу має грунтуватися на наступних принципах:

• принцип пошуку позитивного (коли контролюючий буде налаштований на отримання позитивного результату контролю, буде відзначати успіхи в роботі педагога в першу чергу, а діалог між ним і педагогічним працівником про усунення недоліків у роботі стане більш продуктивним);
• принцип контролю за досягненням мети (контроль повинен бути націлений на отримання інформації про досягнення мети і завдань ПТНЗ ,не потрібно здійснювати контроль за процесом функціонування, циклічно повторюючи форми і теми контролю);
• принцип суб'єктної позиції педагога до системи внутрішньоучилищного контролю (чим активніше педагоги ПТНЗ беруть участь в процесі внутрішньоучилищного контролю - взаємоконтроль і самоконтроль, тим зрозуміліше і важливіше він ними відчувається);
• принцип гласності та відкритості контролю (результати контролю - як позитивні так і негативні, повинні стати відомі всьому колективу. У цьому випадку кожен член колективу може самостійно оцінити себе або відзначити свої помилки по відношенню до загальних критеріїв);
• принцип системності (якщо контроль буде епізодичним, то продуктивність його різко знижується).

​

Ефективність внутрішньоучилищного контролю характеризується наступними властивостями:

• стратегічною спрямованістю,
• орієнтацією на результат,
• відповідності завдань, що стоять перед ПТНЗ,
• своєчасністю контролю,
• гнучкістю,
• простотою,
• економічністю,
• діагностикою досягнутих результатів.

Результати контролю вносяться в Книгу (журнал) внутрішнього контролю або можуть бути оформлені у вигляді аналітичної довідки

​

ВКАЗІВКИ ДО ВЕДЕННЯ КНИГИ КОНТРОЛЮ

​

• В навчальному закладі ведеться одна Книга контролю.
• Книга призначається для записів, які роблять під час відвідування уроків та позакласних заходів. На кожного педагогічного працівника відводиться певна кількість сторінок, достатня для записів про його роботу протягом навчального року.
• У ході спостереження за уроком директор (заступник) робить у книзі свої робочі записи: дату та мету відвідування уроку, групу, тему уроку і мету, яку ставить перед собою викладач.
• Порядок внутрішньоліцейного контролю за напрямками діяльності в навчальному закладі здійснюється відповідно до розробленої послідовності, яка висвітлена в додатках до положення .
• Облік наслідків внутрішньоліцейного контролю здійснюється у КНИЗІ КОНТРОЛЮ прошнурованій, пронумерованій, скріпленій печаткою.
• Книга запису висновків і вказівок за наслідками внутрішньоліцейного контролю є офіційним документом, зберігається відповідно у директора або заступників директора, а після її закінчення здається до архіву. Термін зберігання – 5 років

​

• ��За підсумками внутрішньоучилищного контролю у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:�- проводяться засідання педагогічної або методичної ради, виробничі наради, робочі наради з педагогічним складом;�- результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.�

Директор навчального закладу за результатами внутрішньоучилищного контролю приймає рішення:

• про видання відповідного наказу;
• про обговорення підсумкових матеріалів контролю колегіальним органом;
• про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
• про залучення до дисциплінарної відповідальності працівників;
• про заохочення працівників;
• інші рішення в межах своєї компетенції.

​

Безпосередній контроль діяльності посадової особи освітньої установи - внутрішньоучилищний контроль здійснює:

• керівник ПТНЗ ;
• його заступники;
• методист;
• старший майстер виробничого навчання

відповідно до наказу про розподіл обов'язків або посадових інструкцій.

�Внутрішньоучилищний контроль містить в собі елементи демократичності при виконанні наступних умов: �

​

1. Висока компетентність керівництва ПТНЗ, достатній рівень його світоглядної, науково-теоретичної підготовки, творча робота керівників як вчителів-предметників, грунтовне знання педагогіки, дидактики, новітніх методик, вікової та педагогічної психології, теорії та методики виховання, здатність вірно оцінювати роботу педагогів.

2. Громадський характер контролю: залучення до перевірок кращих педагогів ПТНЗ, керівників методичних об'єднань і творчих груп.

3. Гласність та об'єктивність контролю - неодмінні умови для забезпечення інформацією педагогічного колективу і контрольованих осіб; одночасно гласність стає обов'язковою умовою регулювання та коригування навчально-виховного процесу.

4. Наявність органічного взаємозв'язку контролю з глибоким і всебічним аналізом об'єктів, що перевіряються, педагогічних явищ, діяльності педагогічних працівників та учнів, кінцевою метою якого є прийняття педагогічних і управлінських рішень, а також прогнозування подальшого розвитку досліджуваного процесу або окремих сторін цього процесу.

​

�Удосконалюючи внутрішньоучилищний контроль, необхідно мати на увазі: �

• націленість контролю на якість кінцевих результатів і раціональних шляхів їх досягнення;
• підвищення самостійності усіх ланок роботи навчального закладу через їх автономізацію (передача повноважень кафедрам, методичним об'єднанням і т.д.) і підвищення відповідальності кожного за якість кінцевих результатів;
• стимулювання переходу автономних структур, а також окремих педагогів на самоконтроль і самооцінку в поєднанні з відстеженням кінцевих результатів керівниками ПТНЗ;
• створення в кожному навчальному закладі системи внутрішньоучилищного контролю, що передбачає охоплення контролем всіх компонентів, що забезпечують стабілізацію, перехід ПТНЗ в режим розвитку або його функціонування в цьому режимі;
• розробка та постійне накопичення науково-обґрунтованих програм збору інформації, де б чітко були сформульовані мета перевірки, теоретичні підходи, параметри оцінки, програма спостереження і методика обробки результатів.

​