“Шляхи впровадження завдань емоційно-ціннісного розвитку в роботі з дітьми старшого дошкільного віку та під час проведення ігор”
Чернівці 2011
Лінія емоційно – ціннісного розвитку займає неабияку позицію у новій Програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»
Адже до цього часу в системі дошкільної освіти простежувалась пріоритетна увага до інтелектуального розвитку дитини. Та тільки узгоджене функціонування цих двох систем – емоційної сфери та інтелекту в тісній єдності може забезпечити успішність будь – яких форм діяльності.
Оскільки здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад, стає зрозумілим, що почуття дитини, її емоції та настрій є дуже важливими для її душевного стану.
Ось чому одним із завдань на 2010 – 2011 навчальний рік є:
Продовжувати впроваджувати в практику роботи груп дошкільного навчального закладу реалізацію ліній емоційно – ціннісного та соціально – морального розвитку дошкільників через створення сприятливих умов для реалізації кожною дитиною природного потенціалу (забезпечення балансу фондів «можу», «хочу») та надання права на змістовне, активне проживання, особистого часу, часу відкриттів та досягнень.
Вікові можливості
Захоплення природним довкіллям у різні пори року, за різного стану погоди
Жвава реакція на сезонні зміни, зміни в погоді, природі, у поведінці та зовнішньому вигляді тварин
Прихильне ставлення до тих, хто доглядає за рослинами і тваринами
Негативне ставлення до руйнівників, засмічувачів, невдячних споживачів природи
Захоплення зоряним небом, Сонцем, місяцем
Прояв до людей – їхньої зовнішності, діяльності, професії, взаємин.
Бажання спілкуватися з приємними для неї людьми.
Намагання обходитися без образливих та агресивних дій щодо своїх товаришів.
Врахування фізичного та психічного стану дорослих та однолітків.
Утримання від ревнощів, суперництва, жадібності.
Повага, любов до своїх батьків, родичів, педагогів, товаришів.
Визнання чеснот інших.
Позитивне ставлення до себе (власні чесноти
і вади)
Позитивне ставлення до своєї зовнішності, відсутність комплексів з приводу фізичних вад.
Почуття радості від своєї фізичної вправності.
Прояв інтересу до свого внутрішнього життя.
Прийняття своєї статевої належності, догляд за своїм тілом, зовнішністю.
Поняття про неприпустиме заподіяння шкоди собі або іншим.
Гідна поведінка в ситуації виграшу – програшу, успіху – неуспіху.
Відстоювання своїх прав, виконання елементарних обов’язків.
Уявлення про себе минулу –
теперішню – ймовірну - майбутню.
Усвідомлення своєї значущості для рідних і близьких.
Постійність інтересів, надання переваги певним видам діяльності, заняттям, формам активності
Наявність улюблених місць перебування, предметів, іграшок.
Намагання відстояти своє право на власний вибір
Самостійна продуктивна та художня діяльність протягом певного часу
Отримання задоволення від художнього слова,малювання, музикування,
драматизації
Ввести дошкільника в світ людських емоцій
Навчити дитину аналізувати власні відчуття, виражати їх, пояснювати причину їх виникнення; управляти своїми емоціями; утримуватися від проявів негативних почуттів.
Мета
Вчити орієнтуватися в різних емоційних станах дорослих та однолітків
Виробляти елементарні припущення з приводу причин тієї або іншої поведінки товаришів, дорослих
Вправляти в розпізнаванні емоційних станів через міміку, жести, рухи,інтонації
Вправляти у позначенні емоцій відповідних піктограм
Навчати передавати емоції, переживання, стани кольором, лініями, мелодією
Навчати володіти собою
Надавати комусь (чомусь) перевагу,проявляти симпатію, прихильність
Розпоряджатися собою, заповнювати свій вільний час
Створювати позитивний психологічний клімат
Виховувати бажання бути приємним для тих, хто навколо
Учити адекватно реагувати на успіх / неуспіх діяльності, розвивати оптимістичне ставлення до труднощів
Виховувати позитивне емоційно – ціннісне ставлення до природи, людей, предметів
Акцентувати увагу дитини на її чеснотах, а не на недоліках, формувати упевненість у собі
Запобігати емоційний глухоті, «товстошкірості», «байдужості»
Зміст
ПРЕЗИРСТВО
ІНТЕРЕС
РАДІСТЬ
ПОДИВ
ПРОВИНА
ЗАДОВО - ЛЕННЯ
ЛЕННЯ
СОРОМ
СПОКІЙ
СТРАХ
ГОРЕ
ОГИДА
ГНІВ
ЕМОЦІЯ
Фотографії веселих людей (визначення емоційного стану людей)
Етюд
«Зустріч з другом»
Малювання емоції
«Радість»
Спостереження з коментарем за перехожими на вулиці
Ігрові вправи: «Хороший настрій»
Презент (розвиток емпатії) «Чарівна коробочка» (з’ївши цукерку, дитина повинна сказати побажання всім людям, від чого вони можуть стати радісними). Наприклад: «Нехай ніхто не хворіє…»
Міміка, жестикулювання
Творча лабораторія (малюнки, вирізані із журналів, на яких зображені частини обличчя – очі, брови, носи,посмішки. Завдання: зробити радісні обличчя)
Гра «Мікрофон»:
«Я радію, коли…»
Портретна галерея: «Мама радіє, коли…»
Мета: вчити дітей розуміти свій внутрішній стан, познайомити з почуттями радості та його графічним зображенням (піктограмою), розвивати здібності визначати стан та самопочуття за зовнішніми їхніми проявами, ознаками у ровесників, дорослих.
№ п\п | Шляхи реалізації | Зміст |
1. | Гра «Мікрофон» | «Я радію, коли….» «Мама радіє, коли…» |
2. | Інтерв’ю | «Що таке радість?» «Що хочеться робити, коли тобі радісно?» «Найрадісніший день мого життя» |
3. | Дидактична гра «Скажи навпаки» (підбір антонімів) Дидактична гра «Слова – братики» (підбір синонімів) | Радісний – сумний Веселий сумний Приємний – неприємний Схвильований – спокійний Ображений – задоволений Веселий – радісний – життєрадісний - бадьорий |
4. | Спостереження з коментуванням. Спостереження за оточуючим живим світом | Споглядання дітей, людей, визначення їх настрою за мімікою (погляд очей та складка рота), жестами, інтонацією. Чи вміють радіти птахи, тварини, комахи? Коли це буває? |
5. | Пошуково – дослідницька діяльність | Знайти елементи радісного приємного в оточуючому середовищі. |
6. | Використання піктограми «радість». | Які зовнішні прояви радості? Зображення емоції радості на обличчі (перед дзеркалом, один перед одним) |
7. | Робота в парі: «Дизайн людини» | Матеріал: вирізані із журналів малюнки і фотографії, на яких зображені частини обличчя: очі, брови, носики, посмішки, паперовий овал обличчя. Завдання: вибрати і наклеїти частини обличчя так, щоб вийшли радісні обличчя. Мовленнєве завдання: з приводу чого радіє дорослий, дитина? |
8. | Інтерактивна технологія: «Ажурна пилка» | Пригадати і поділитися з друзями подіями веселими, радісними описаними в казках, оповіданнях, віршах. Вихователь роздає кожній дитині кружечок певного кольору з номером у ньому (від 1 до 3). Сформувалось 3 групи по 5 дітей. Групи отримали таку завдання:
Дома діти готують разом з батьками інформацію за заданою темою. Наступного дня в групі вони обмінюються інформацією. Вихователь об’єднує дітей в групи відповідно до своїх номерів (експертні групи). У кожній експертній групи опиняються представники з кожної домашньої групи. Учасники експертної групи подають інформацію один одному. |
9. | Слухання музичного твору П.І. Чайковського «Нова лялька» | Запитання до дітей:
|
10. | Етюд на вираження радості «Нова лялька» | Створити етюд. |
11. | Малювання на тему : «Радість» | Створення вернісажу: «Перлинки – веселики кожної дитини». |
12. | Контактна гра «Я радію» | Діти стоять вільно. Вихователь: «Діти, коли вам весело, що хотілось би зробити?» Відповідь дітей: поплескати в долоні, посміхнутись один одному, пострибати, покружляти… |
Обговорення прислів’я:
«У страху очі великі»
Малювання ілюстрацій до «Книги страхів»
Ланцюжок компліментів
Заміна негативного позитивним
Читання казки
«Троє поросят
Піктограма
Мета: познайомити дітей з почуттями страху та піктограмою «страх»; розвивати у дітей тонке розуміння внутрішнього світу людей, виявити, як діти переживають та уявляють страх, як він їх турбує, через які частини тіла проходить, який, на їх думку, має вигляд, колір; сприяти зняттю тривоги, страху; виховувати почуття впевненості та своєї величності в порівнянні зі страхом.
№ п\п | Шляхи реалізації | Зміст |
1. | Обговорення теми. |
Мета: викликати у дітей бажання поділитися своїми тривожними почуттями, дати дітям зрозуміти наскільки страх стає меншим, коли про нього розповісти. |
2. | Дидактична вправа «Де живе страх?» | Мета: зауважити, що кожна людина хоч інколи відчуває страх і як важливо цей страх перемогти, викликати у дітей бажання розповісти про свої страхи та способи справитися з ним. |
3. | Гра – імітація: «Жителі країни Страхів». | Мета: зменшити страх перед казковими персонажами з допомогою прийомів гротеску та гумору. Кожна дитина отримує картку із зображенням казкового персонажу: Баби Яги, Вовка, Кози – Дерези… За сигналом ведучого дитина зображує героя, всі решта відгадують, хто був показаний. |
4. | Ігрова вправа: «Чарівні перетворення» | Мета: вчити дитину змінювати негативне позитивним. Кожна дитина придумує історію, чому герой країни Страхів став страшним, і всі разом думають, як можна визволити їх від злості і страху, а отже, зробити їх добрими і щасливими. |
5. | Розповідь казок з елементами обігрування. | «Пан Коцький» - «Чому Лисиця не боялась Коцького?» «Коза – Дереза» - «Хто з героїв казки надихає почуття тривоги, страху?» «Троє поросят» - «Як поросятам вдалося подолати свій страх?» |
6. | Малювання: «Страх: якого він кольору» | Мета: виявити через дитячі малюнки, як діти переживають та уявляють страх, як він їх турбує, через які частини тіла проходить та який має колір. |
7. | Обговорення з дітьми приказки «У страху очі великі» | Зазначити її прямий та прихований зміст «Чи лякалися ви коли – небудь так, що причина цього здавалася вам страшнішою, ніж це було насправді?» |
8. | Аутотренінг: «Я – сміливий, я – хоробрий, я не боюсь». | Мета: індивідуальна робота з дітьми, які потребують допомоги в подоланні своїх страхів. |
9. | Малювання ілюстрацій до «Книги страхів». | Мета: розвивати у дитини вміння боротися з почуттям страху, знаходити конструктивний вихід із ситуації, що визиває почуття страху. Коли діти закінчать малювати, їм пропонують сісти в коло, показати і розповісти про те, що у них вийшло. Після розповіді дитини, решті дітей необхідно придумати, що можна домалювати, щоб страх пропав зовсім або став не таким страшним. |
10. | Етюди. | «Страх». «Дівчинка Маринка залишилась вдома одна, вона нерухомо сидить на стільчику й зі страхом дивиться на двері: а раптом в іншій кімнаті хтось причаївся?» Під час етюду лунає музика (Н.М. М’ясковського «Тривожна колискова») Виразна поза: голова відкинута назад і втягнута в плечі. Міміка: брови підняті вгору, очі розширені, рот розкритий. «Грім». «За вікном злива, блискавки, грізно гримить грім. Сергійко один вдома. Він стоїть біля вікна. У момент сильного гуркоту грому йому стає страшно”. Виразні рухи: голова закинута і втягнута в плечі, очі широко розкриті, рот відкритий, долоні на обличчі. «Злий пес». Дитина гуляє. Повз неї на повідку проходить собака. Він гавкає на дитину і намагається, натягуючи поводок, дістатися її ніг. Дитина дуже налякана. «Лякливе лисеня». Лисеня на іншому березі річки бачить свою маму, але не наважується ввійти в воду. А вода холодна, та й глибоко тут. Виразні рухи: поставати ногу вперед на носок, потім повернути ногу на місце. Повторити цей рух кілька разів. |
11. | | Гра: «Конкурс страхів» Діти передають по колу м’яч, промовляючи: «Людина боїться, коли….». Повторюватися не можна. В кінці гри робиться висновок: кожна людина чогось боїться, але треба вчитися переборювати свій страх. «Мій страх» Діти за бажанням розповідають про свої особисті страхи, а всі решта думають, що можна порадити в даній ситуації, як можна справитись зі своїми страхами. |
12. | Інтерактивна технологія «Незакінченні речення». | Вихователь пропонує початок речення «Страх заважає, коли…..», «Страх допомагає, коли…..», Діти беруть мікрофон і по черзі висловлюються. Вихователь підводить підсумок, що страх може не тільки заважати, але і допомагати людині (попереджує і захищає її від небезпеки). |
13. | Малювання «Мої страхи». | Мета: малювання спрямоване на виявлення і графічне від реагування різних страхів у дітей. Після малювання дітям пропонується розірвати, знищити свої страхи. |
Піктограма
Ігри – імітації: «Дзеркало»
Перетрансформування зла в добро
Читання уривку К.Чуковського «Мийдодір»
(гнів умивальника і крокодила)
Розповіді дітей (ситуації, коли вони злилися)
Мета: познайомити дітей з емоцією «злість»; піктограмою «злість», вчити дитину висловлювати свої почуття і потреби відкрито (гнів та агресивність – це нормальні природні почуття)
№ п\п | Шляхи реалізації | Зміст |
1. | Ознайомлення з піктограмою «гнів». | Адекватно відобразити емоцію «гніву» дуже складно: насуплені брови, виставлена вперед нижня губа, зімкнуті кулаки, сильна жестикуляція, блискучі очі. |
2. | Читання уривків творів художньої літератури. | К.Чуковський «Мийдодір», Л.Толстой «Три ведмеді» Звернути увагу на різний вияв гніву літературними персонажами. |
3. | Ігрова вправа: «Мавпочки» | Робота в парах: кожен імітує вираз гніву. |
4. | «Свічка» (технологія інтерактивного навчання) | Діти стоять в колі. По колу передається свічка і діти розповідають про ситуації, коли вони гнівалися. |
5. | Малювання. | «Я малюю гнів». |
6. | «Народ скаже, як зав’яже» | Тлумачення прислів’я «Шалена муха вкусила за вухо» «Від погляду молоко кисне» «Сам себе раз у рік любить» «Жалить, як кропива, і колеться, як їжак» «Серце з перцем, а душа з часником» |
7. | Дитяча лабораторія. | Завдання: діти отримують набір піктограм. Необхідно їх розкласти: які подобаються, які не подобаються. Обгрунтувати свій вибір. |
8. | Ланцюжок компліментів. | Завдання: подарувати комплімент ведмежаткові з казки «Три ведмеді» |
9. | Етюди. | «Два сердитих хлопчики» «Розгніваний пес» |
Піктограма
Закріплення мімічних навичок
Ігрові вправи:
«Оживи кружечок», «Фантазії»
Швидкоплинність моменту
Читання уривку О.С. Пушкіна «Казка про царя Салтана»
Мета: познайомити дітей з почуттям подиву та піктограмою «подив», довести до розуміння дитини, що емоція «подив» - дуже короткочасна (швидко наступає і швидко проходить; може носити і позитивний і негативний характер).
№ п\п | Шляхи реалізації | Зміст |
1. | Розглядання піктограми «подив» | Мета: звернути увагу на легкість і точність міміки подиву (широко відкриті очі і рот) Ігрова вправа: «Доторкнись до товариша» (подив можна порівняти із швидким дотиком). |
2. | Розгляд ілюстрацій до казок: «Летючий корабель», «Телесик», «Царівна – Жаба», «Яйце – райце». | Запитання до дітей: -«Про які саме дива розповідається в казці?» - «Чому це дивує і приваблює вас?» |
3. | Аналіз побаченого гра : «Дзеркало». | Завдання: подивитися в люстерко, уявити, ніби в ньому відбилося щось казкове і здивуватися. Висновок: Кожна людина дивується по-своєму, але в різних виявах подиву завжди є щось схоже (вираз очей, положення рота). |
4. | Міні – конкурс. | Завдання: придумати продовження незвичайної пригоди: «Взимку розквітли квіти…», «Ми прокинулись в Африці…», «До нас в гості завітав слон…». |
5. | Етюди на виявлення подиву. | «Живий капелюх» «Одного разу Мишко увійшов до кімнати і побачив, що танцює мамин капелюшок. Він підняв капелюшок і побачив, що там морська свинка». Вихователь пропонує дітям показати, які круглі очі були у Мишка, коли він побачив живу морську свинку. «Пригода на річці» Юрко з татусем ловили рибу. Аж ось руку Юрка хтось потягнув донизу. Він рвонув вудочку і побачив велику щуку. |
6. | Завдання з цікавинкою (фокуси). | Домашня робота: показати товаришам нескладний фокус. |
7. | Ігри – домальовки. | Завдання: Домалюй малюнок так, щоб вийшло те, чого на світі не буває. |