Церковне життя в Україні у першій половині XVII cт.

Підписання та втілення Берестейської унії завдало значного удару по православній вірі – зокрема, вже на початку XVII ст. всі єпископи стали греко-католиками.

• Сили протидії православ’я уніатству

​

- козацтво (впливали на стан справ у церкві);

- братства (підтримували православні школи, з їхнього середовища вийшли яскраві діячі-оборонці православ’я).

• Іван (Іов) Борецький – визначний церковний діяч, київський православний митрополит з 1620 р. (вперше з 1596 р.) до 1631 р.

• Іпатій Потій – греко-католицький митрополит (1600 – 1613).

​

​

Діяльність І. Потія

​

- виправдовував створення уніатської церкви;

- посилений наступ на православних (насильницьке відібрання майна та храмів, обертання населення силою в греко-католицьку віру).

• Йосип-Вельямін Рутський – греко-католицький митрополит (1613-1637)

Діяльність Й.-В. Рутського

​

- внутрішня реформа уніатської церкви (створення семінарій, заборона уніатам переходити до православ’я, тощо).

1632 р. – “Пункти…” польського короля Казимира IV – закріплювався розподіл Київскої єпархії та існування двох митрополитів – уніатського та правослвного.

• Петро Могила – київський православний митрополит (1633 – 1647)

Діяльність П. Могили

​

• 1632 р. - утворення вищого навчального закладу – Києво-Могилянської колегії (згодом – академія);
• реформа православної церкви (введення суворої дисципліни, підпорядкування церкви виключно митрополиту, тощо);
• намагання знайти компроміс між православною та католицькою церквами (завершилось невдачею).

​

Києво-Могилянська колегія (академія)