Людська дитина в момент народження не людина, а тільки кандидат в людини.

​

А.Пьерон

Французький психолог

План

​

• Поняття: індивід, особистість, індивідуальність. Фактори, які впливають на формування особистості.
• Структура особистості.
• Характеристика особливостей особистості (активність, стійкість, динамічність, соціальна роль, життєва позиція).
• Спрямованість особистості (потреби, переконання, інтереси, ідеали, світогляд).
• Самосвідомість та форми її виявлення.

Рекомендована література:

1. Максименко, С. Д. Основи педагогічної та вікової психології: підручник. Київ: Центр учбової літератури, 2020. 576 с.
2. Москалець, В. П. Психологія особистості: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2017. 432 с.
3. Орбан-Лембрик, Л. Е. Психологія: у 2 т. Т. 2. Психологія особистості. Київ: Академвидав, 2019. 464 с.
4. Фрейд, З. Психопатологія повсякденного життя. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. 320 с. (Переклад з німецької).
5. Ярмоленко, М. В. Психологія особистості: навчальний посібник. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2018. 400 с.
6. Гісен, В. А. Психологія особистості та індивідуальні відмінності: підручник. Львів: Світ, 2016. 304 с. (Переклад з англійської).
7. Головін, О. В. Теорії особистості: основні концепції та підходи: навчальний посібник. Київ: Кондор, 2019. 312 с.
8. Коваленко, О. В. Екзистенційна психологія: особистість у кризовому вимірі: монографія. Одеса: Видавництво «Гельветика», 2017. 240 с.
9. Олійник, О. Г. Психологія самосвідомості: навчальний посібник. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2018. 216 с.
10. Юнг, К. Г. Психологічні типи. Київ: Ваклер, 2019. 528 с. (Переклад з німецької).

Людська дитина в момент народження не людина, а тільки кандидат в людини.

​

А.Пьерон

Французький психолог

Людина – це з одного боку біологічна істота (яка наділена свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати)…

З іншого боку, людина - істота соціальна (це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність).

Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».

ІНДИВІД – ЦЕ ОКРЕМА ЖИВА ІСТОТА, ПРЕДСТАВНИК БІОЛОГІЧНОГО ВИДУ.

- це діяч суспільного розвитку, свідомий індивід, який займає певне становище в суспільстві й виконує певну суспільну роль.

У жовтні 1920р. Біля індійського села Годамурі у вовчій конурі разом із вовченятами знайшли 2 дівчаток: восьми і трьох років. Старшій дали імя Камала, а молодшій – Амала.

Камала в 14 років знала 40 слів, пізніше він розширився до 100 слів. В 16 років вона навчилася ходити на ногах, але коли їй загрожувала небезпека, тікала на четвереньках. Померла в 17 років.

Індивідуальність людини – це неповторність, оригінальність особистості, сукупність тільки їй притаманних своєрідних особливостей.

Вона може проявлятися в одній або одночасно у декількох сферах людської психіки. Задоволення людини наслідками своєї праці, становищем у суспільстві, взаємовідносинами з іншими людьми значною мірою пов'язане з можливістю розвитку і реалізації індивідуальних рис характеру.

Які з наведених епізодів характеризують особистість, а які індивіда?

А. У дівчини спостерігається повільність у моториці, в мовленні, в мисленні та в протіканні інших пізнавальних процесів. Вона повільно переключається з однієї діяльності на іншу.

Б. Товариш Ф. вступив у товариство "Знання".

В. Учитель вніс ряд пропозицій, здійснення яких значно підвищило ефективність навчально-виховного процесу.

Г. У інженера Ш. чудова дикція і приємний голос.

Структура особистості – це система стійких компонентів, які характеризують найважливіші сторони особистості.

1. Спрямованість особистості – виявляється в її потребах, інтересах, ідеалах, переконаннях, світогляді, домінуючих мотивах діяльності і поведінки.

​

• Соціальний досвід – знання, навички і вміння, які набуває людина в житті і діяльності.

​

• Індивідуально-типові особливості – виявляються в темпераменті, характері і здібностях людини.

1. Підструктура спрямованості – охоплює спрямованість особистості, її систему ставлень та моральних якостей (Переконання, світогляд, ідеали, прагнення, інтереси, бажання).
2. Підструктура соціально досвіду до якого належать знання, навички і вміння, набуті через навчання (Звички, уміння, навички, знання).
3. Підструктура форм відображення, яка охоплює індивідуальні особливості окремих психічних процесів, що формуються протягом життя (Відчуття, сприймання, воля, почуття, емоції, мислення, пам'ять).
4. Біологічно обумовлена підструктура, до якої віднесено типологічні властивості, статеві та вікові особливості особистості (Темперамент, статеві ознаки, вікові властивості).

Активність – виявляється в намаганнях суб'єкта вийти за власні межі, розширювати сферу своєї діяльності.

Стійкість властивостей особистості – це відносна сталість її психічного складу, що, зокрема, дає змогу передбачити поведінку особистості в певній ситуації.

Динамічність – легкість і швидкість перебігу нервових процесів.

Життєва позиція – сукупність прав і обов'язків індивіда, які визначають його місце в системі суспільних відносин і регламентують його стиль поведінки; система поглядів, переконань, уявлень, установок, які особистість реалізує в житті. (Реалізується в процесі виконання соціальних ролей).

Соціальна роль – ролі індивіда визначені в системі суспільних відносин (Одна і та сама людина може бути носієм різних ролей. Н., дівчина – донька в сім'ї, в міському транспорті – пасажирка, в педагогічному коледж – студентка, в театрі – глядачка, у лікарні – пацієнтка, у магазині – покупець тощо.)

​

1. Активність

​

• Стійкість

​

• Динамічність

​

• Життєва позиція

​

• Соціальна роль

1. Активність – виявляється в намаганнях суб'єкта вийти за власні межі, розширювати сферу своєї діяльності.

2. Стійкість властивостей особистості – це відносна сталість її психічного складу, що, зокрема, дає змогу передбачити поведінку особистості в певній ситуації.

3. Динамічність – легкість і швидкість перебігу нервових процесів.

4. Життєва позиція – сукупність прав і обов'язків індивіда, які визначають його місце в системі суспільних відносин і регламентують його стиль поведінки; система поглядів, переконань, уявлень, установок, які особистість реалізує в житті.

“Стався до інших так, як ти хочеш,

щоб ставилися до тебе”.

5. Соціальна роль – ролі індивіда визначені в системі суспільних відносин

5. Соціальна роль – ролі індивіда визначені в системі суспільних відносин

Спрямованість - це усталена система найважливіших цільових програм особистості, що визначає смислову єдність її ініціативної поведінки, яка протистоїть випадковостям життя.

Види спрямованості (залежно від особливостей)

​

1. Особистісна (індивідуалістична) – виявляється в поведінці переважають мотиви, спрямовані на задоволення особистих потреб.
2. Колективістична (групова) – виявляється в поведінці і діяльності домінують громадські мотиви, які спонукають приносити користь людям, суспільству.
3. Ділова – провідними є мотиви, пов'язані з успішним виконанням певної діяльності, доручень, службових обов'язків.

Потреби – внутрішній стан людини, в якому виявляється його залежність від умов існування.

Ієрархія потреб (за А. Маслоу)

Мотиви — це конкретні прояви потреб; це усвідомлені спонукання людини до діяльності або поведінки.

√Отже, мотиви – це спонукання до діяльності, пов'язані із задоволенням певних потреб.

Серед першокурсників університету було проведено опитування, яке мало на меті визначити мотивацію навчання. Один студент виклав декілька причин вступу до навчального закладу: великий інтерес до історії, бажання працювати з дітьми, бажання дослідити історію країни, відкрити таємниці великих цивілізацій. Згодом стали відомі ще кілька причин: цей навчальний заклад був найближчий до дому, юнак вже вступав до інших інститутів на такий же факультет.

Назвіть головний мотив, що вплинув на вступ до університету?

Інтереси — це активна пізнавальна спрямованість людини на певний предмет.

Соціальні – це прагнення особистості через учіння утвердити свій соціальний статус – в суспільстві в цілому, у певному соціальному колективі (сім’ї, класу).

Хочу бути лідером!

Спонукальні – пов’язані із впливом на свідомість школяра певних чинників: вимогами батьків, авторитету вчителів, колективу однолітків тощо.

Я вчуся, щоб мене не сварили батьки

Пізнавальні – проявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються через одержання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів.

​

Мені цікаво навчатися!

Професійно-ціннісні – відображають прагнення школяра отримати професійну підготовку для участі в продуктивній сфері життєдіяльності.

Я обовязково досягну своєї мети – стану

фінансистом

Меркантильні пов’язані із безпосередньою матеріальною вигодою особистості.

Я вчуся добре, щоб отримати новий мобільний телефон.

Переконання — певні положення, судження, думки, знання про природу та суспільство, істинність яких людина не піддає сумніву, вважає їх безперечно переконливими, прагне до того, щоб керувати ними в житті.

​

√Переконання – це певні судження, в які людина вірить як в істину.