Тестування як інструмент педагогічного вимірювання

Тестування як інструмент вимірювання � під час поточного контролю

Дидактична мета поточного контролю – відстежувати процес навчання й отримувати оперативну інформацію про відповідність (невідповідність) знань учнів вимогам чинної програми.

Найпоширеніші форми проведення:

• усне опитування;
• самостійні роботи;
• виконання педагогічних тестів.

Тести допоможуть учителеві своєчасно коригувати й удосконалювати навчальний процес.

Організація роботи з тестами на етапі поточного контролю

• Загальний час виконання – не більш як 10-15 хвилин.

• Складність завдань: тестові завдання не повинні бути складними.

• Формати завдань: переважно завдання з вибором однієї правильної відповіді (з чотирма варіантами відповідей у 5-9 і чотирма-п’ятьма – у 10-11 класах), рідше – кількох правильних відповідей (переважно в 10-11 класах) і на встановлення відповідності.

• Час виконання одного завдання:

з вибором однієї правильної відповіді – одна хвилина;

з вибором кількох правильних відповідей або встановлення відповідності – півтори хвилини.

• Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання.

• На цьому етапі учителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.

​

Тестування як інструмент вимірювання � під час тематичного контролю

​

• Під час тематичної атестації вчитель перевіряє відповідність підготовки школярів зафіксованій у програмі системі вимог до рівня і якості засвоєння навчального матеріалу з вивченої теми.

​

Організація роботи з тестами на етапі � тематичного контролю

Складаючи тест для тематичного оцінювання, необхідно:

​

• якнайповніше відобразити зміст вивченої теми;

​

• збалансовано представити як основний теоретичний матеріал, так і завдання практичного характеру;

​

• збалансувати тест за складністю (25% легких, 25% складних, 50% – середнього рівня складності. Такий розподіл відображатиме співвідношення сильних, середніх і слабких учнів у класі).

​

• урізноманітнити завдання за змістом і формою, щоб уникнути монотонності та забезпечити постійну й стійку мотивацію учнів до роботи;

​

• пропонувати учням, крім закритих, також і відкриті завдання, у яких треба самостійно записати повну відповідь на запитання;

​

• основу завдання бажано формулювати у формі стверджувального речення, вона має бути максимально короткою, чіткою, однозначною.

​

Скільки завдань запропонувати учням?

• Щоб правильно розрахувати кількість завдань, варто пам’ятати: школярам середніх класів потрібно в середньому 1,5 хвилини, а старшокласникам – хвилина для виконання одного типового завдання закритої форми.
• Таким чином, можна спланувати, що учням 10-11 класів доцільно запропонувати на тематичну атестацію приблизно 35-40, а учням 5-9 – 20-30 завдань.
• Оптимально тест має бути таким, щоб не більше 5% учнів у класі могли виконати його повністю.

Шкалювання результатів тестування

Після проведення тестування вчитель визначає інтервали, які відповідають шкільним балам навчальних досягнень. Наприклад, якщо за виконання всіх завдань тесту можна одержати 60 балів, то результат 55-60 відповідатиме 12 балам, 50-54 – 11 б. тощо. Отже, оцінити найвищим балом можна не лише роботу, у якій правильно виконано всі завдання, а й таку, що максимально наближається до такого результату. Таким чином, школяреві дається деяке право на помилку, якої під час традиційного оцінювання він не має.

Тестові завдання можуть бути

• закритими

(у них потрібно вибрати правильну відповідь чи відповіді серед запропонованих варіантів)�

​

• відкритими

(вони не мають варіантів відповіді, учасники тестування повинні її знайти самостійно і записати у відведеному місці)

КОМПОНЕНТИ ТЗ

• КЛЮЧ («key») – правильна відповідь.
• ДИСТРАКТОРИ (від англ. «to distract» - “відволікати”) – неправильні відповіді, «відволікачі».

​

ПОТРІБНО ЗНАТИ:

• Тестований думає: чим довша відповідь, тим вона правильніша. Тому довжина відповіді може бути дистрактором.
• Краще давати формально схожі між собою дистрактори.
• Ідеальний дистрактор – типова помилка учнів.

​

• Дистрактори і ключі повинні нагадувати стилістику завдань підручника.
• Оригінальність питання є «мінусом» для ТЗ, а зовсім не його «плюсом».
• Має бути не менше 4 варіантів відповідей, бо інакше занадто висока вірогідність з'яви «коду мавпи».
• Першим краще давати найлегше ТЗ: для створення «ситуації успіху».

​

• Тестологи радять уникати неповних речень – бо учень кілька разів повинен їх перечитувати, підставляючи вірогідні відповіді. Тож перевагу треба надавати повним питальним реченням.
• Дистрактори не повинні бути занадто довгими. «Чим менше слів, тим менше непорозумінь» (О.Потебня).

• Якщо є ТЗ із пропозицією вписати правильні відповідь, то місце для вписування не повинно бути на початку речення.
• Комп’ютер легше розпізнає “хрестики”, а не цифри, а тим більше літери, тому оперувати краще позначкою “Х”.
• Уникати в ТЗ запитань «чому?», бо відповідь – до безкінечності.

​

​

ЗМІСТОВА ВАЛІДНІСТЬ ТЕСТУ -

це повнота і пропорційність охоплення всього матеріалу програми, а також відповідність часу, відведеного на виконання усіх тестових завдань.

Не варто «гратися з форматами» ТЗ, краще використовувати 2-3 усталених формати.

Класичні

тестові завдання

бувають

трьох типів:

1-й тип: �ТЗ із вибором

однієї правильної відповіді

Зразок відповіді у бланку ЗНО:�

ТЗ: Хто написав драму «Життя – це сон»?

• А) Шекспір;
• Б) Кальдерон;
• В) Мольєр;
• Г) Есхіл.

​

Правильна відповідь – варіант Б.

​

2-й тип: ТЗ на встановлення відповідності

ТЗ: Установіть відповідність між літературними напрямами/течіями та їх видатними представниками:

​

Правильна відповідь – �А-4, Б-5, В-1, Г-2.�

3-й тип: ТЗ на встановлення правильної послідовності:

ТЗ: Установіть хронологічну послідовність з'яви творів, де діють такі персонажі:

​

А) Григорій Печорін;

Б) Пан Тадеуш;

В) Чайльд-Гарольд;

Г) Євгеній Онєгін.

​

Правильна відповідь:

• В-1 (Дж. Байрон. «Паломництво Чайльд-Гарольда», 1812)
• Г-2 (О.Пушкін. «Євгеній Онєгін», 1831)
• Б-3 (А.Міцкевич. «Пан Тадеуш», 1834)
• А-4 (М.Лермонтов. «Герой нашого часу», 1839)

​

Основні

об’єкти моніторингу

• Літературний процес.
• Зміст літературних творів.
• Аналіз літературних творів.
• Біографічні відомості про письменників.
• Теоретико-літературні поняття (терміни).

​

​

ЗНО в Україні

З 2002 до 2005 року технологію тестування в Україні розробляв "Центр тестових технологій" Міжнародного фонду "Відродження".

​

З 2006 року незалежне тестування проводить Український центр оцінювання якості освіти. Він є бюджетною установою, заснованою Кабінетом Міністрів України, і належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

​

Динаміка запровадження ЗНО

• 2003 рік – 3 121 учасник
• 2004 рік – 4 485 учасників
• 2005 рік – 10 030 учасників
• 2006 рік – 41 818 учасників
• 2007 рік – понад 121тис. учасників
• 2008 рік – усі, хто вступатиме до ВНЗ

ЗНО – 2008�Правова основа

• УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні».
• ПОСТАНОВА Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 р. № 1312, м. Київ «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти».
• НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ №607 від 13.07.2007р. «Про проведення у 2008 році зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів».

Міністерство освіти і науки України. �Наказ № 607 від 13.07.2007 (витяг)

• Провести у 2008 році зовнішнє незалежне оцінювання випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти 2008 року та попередніх років з

української мови та літератури, зарубіжної літератури, історії України, всесвітньої історії, математики, біології, фізики, хімії, географії, основ економіки, основ правознавства

• Установити, що у 2008 році результати зовнішнього незалежного оцінювання

зараховуються як результати державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти;

зараховуються як вступні випробування при прийомі на навчання до вищих навчальних закладів України

• української мови та літератури – 22.04;
• зарубіжної літератури - 04.06;
• історії України - 07.05;
• всесвітньої історії – 14.05;
• математики – 29.04; біології – 28.05;
• фізики – 26.05; хімії – 16.05;
• географії – 23.05;
• основ економіки – 03.06;
• основ правознавства – 02.06.
• Друга сесія – 26.06 – 04.07

Головна мета проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2008 року -

об’єктивне та неупереджене оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів

Тестові завдання для зовнішнього незалежного оцінювання 2008 року будуть розроблені на основі вимог:

​

​

• ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ І ПОВНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року )
• Програм для загальноосвітніх навчальних закладів

(затверджених Міністерством освіти і науки)

• З урахуванням програм вступних випробувань до вищих навчальних закладів

ЗНО-2008: �“Зарубіжна література”

Основні об’єкти моніторингу

• Літературний процес.
• Зміст літературних творів.
• Аналіз літературних творів.
• Біографічні відомості про письменників.
• Теоретико-літературні поняття (терміни).

​

На що звернути увагу?

У тестових завданнях з літератури учні повинні виявити не тільки знання змісту творів, а й:

• знання літературного процесу;
• знання теорії літератури;
• уміння знаходити в поданих уривках тропи, визначати віршові розміри, тип римування тощо.

Результати анкетування учасників зовнішнього незалежного оцінювання �2007 року

Апеляція

На результати ЗНО

(протягом 5 днів з моменту

повідомлення результатів)

На порушення умов

проведення ЗНО

у пункті тестування

Перевірка правильності

декодування роботи