ГОЛОНАСІННІ

Пригадайте…

«Вищі спорові рослини»

4

2

1

3

Об'єднайте малюнок та назву відділу рослин

А

Б

В

Г

…Мільйоноліть тому назад…

Останнім пристанищем насінних папоротей став острів Тасманія, на південь від Австралії, однак, і там вони зникли з початком антарктичного зледеніння близько 13-ти мільйонів років тому.

Насінні папороті були домінуючою групою рослин впродовж 300-т мільйоноліть, розпочинаючи із пізнього девону, і завершуючи пізньою крейдою... 

Ознаки удосконалення вищих насінних рослин

• Розмноження насінням, яке містить зародок майбутньої рослини та вкрите шкіркою, яка захищає зародок від несприятливих впливів навколишнього середовища;
• Заплідненню передує запилення;
• Розвиток зародка здійснюється під захистом покривів насінного зачатка;
• Для розмноження вода не потрібна;
• Насінні рослини представлені різними життєвими формами.

Отже, це головні переваги насінних рослин, які дали їм можливість пристосуватися до наземних умов життя і досягти високого рівня розвитку порівняно зі споровими.

ГОЛОНАСІННІ

​

Різноманітність голонасінних.

Голонасінні дістали таку назву тому, що їхнє насіння розвивається на споролистках відкрито, не обгорнуте стінкою зав'язі ("голе"). Відомо близько 800 сучасних видів голонасінних рослин.

КЛАС ГНЕТОВІ

Стовбур вельвічії сягає 1,5 м заввишки і майже повністю захований у піску. Від стовбура відростають всього два листки. Вони живуть і не опадають стільки, скільки живе рослина. їхні верхівки розриваються вітрами на окремі смужки. Сплітаючись між собою і перекочуючись по піску, ці два листки здаються клубком змій. Листки вельвічії сягають довжини 2–3 метрів, а живе вона близько 100 років.

Ефедра

Гнетум

Вельвічія

КЛАС САГОВНИКОВІ

Саговник — голонасінні рослин. Це один з найдавніших представників сучасної флори, ровесник динозаврів. Встановлено, що тривалість життя саговника може досягати 5000 років. За зовнішнім виглядом схожі на пальми, тому їх ще називають Сагові пальми. Висота від 2 до 15м. Стовбур товстий, закутаний в залишки відмерлих листків.

КЛАС ГІНКГОВІ

Відділ судинних голонасінних рослин, що представлена єдиним сучасним видом — Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba). Проте група була значно поширеною в мезозої, починаючи з юрського періоду^.

В Україні гінкго вперше з'явилося у 1818 році у Нікітському ботанічному саду. Крім того, його можна зустріти у містечку Гоща Рівненської області та Ужгороді та Мукачевому Закарпатської області.

Китайський імператор Шен Нунг, котрий правив у 2800 році до нашої ери, зауважив, що його придворні, досягнувши певного віку, стають забудькуватими, гірше розмірковують і пам'ятають.

Одного разу, стоячи біля відчиненого вікна, почув голос: "Дерево, на яке ти зараз дивишся, відновить розум, пам'ять твоїх близьких і друзів".

Імператор покликав слуг і наказав зібрати листя з гінкго і приготувати з них настій. Цей напій щоденно давали всім, хто страждав забудькуватістю. Вже через декілька тижнів Шен Нунг зауважив, що пам'ять повернулася до його підлеглих. З того часу в Китаї дерево гінкго є священним.

КЛАС ХВОЙНІ

В Україні голонасінні представлені 15 видами з 4 родин. 

Різноманітність голонасінних.

Коренева система стрижнева, розміщена поверхнево; листки – коротка хвоя довжиною 1 - 1,5 см, жорстка, темнозелена, розміщена поодиноко.

Має м’яку хвою

ЯЛИНА

ЯЛИЦЯ

Ялина: голки хвої ромбовидні, жорсткі, загострені на кінчиках, колючі на дотик. Шишки звисають майже вертикально донизу. Поширена майже на всій території України.

Ялиця: голки пласкі, скруглені на кінчиках, нежорсткі, шовковисті на дотик.

СОСНА ЗВИЧАЙНА

Світлолюбна, міцний стовбур, коренева система стрижнева; листки – сизо-зелена хвоя, розміщена попарно, завдовжки 3-5 см, має тонку кору і масивну деревину, пронизану смолянистими ходами; чоловічі шишки дрібні, до 2,5 см завдовжки, під час дозрівання пилку стають жовтими; жіночі шишки великі, спочатку червонуваті, під час запилення – зелені, липкі, а коли дозріває насіння – стають бурими; розмножується сосна на 30-40 році життя.�

ТУЯ ЗАХІДНА

ТИС ЯГІДНИЙ

Хвойне вічнозелене дерево або великий чагарник родини тисових. Тіньовитривалий, деревина з чорно-бурою серцевиною, важка, міцна, стійка проти гниття, добре полірується; використовують у меблевій промисловості, машинобудуванні, підводному будівництві тощо.

Модрина

Щороку скидає хвою, деревина не гниє, використовують у будівництві

Особливості будови Голонасінних.

Представлені дерев’янистими, переважно вічнозеленими рослинами (дерева, ліани, кущі )

Будова стебла.

Коренева система

Ріст стебла в товщину за рахунок – розростання деревини.

Цікавим є пилкове зернятко сосни, воно має по два повітряні мішечки, що дають йому змогу вільно літати в повітрі та здійснювати перельоти на сотні кілометрів. Під час запилення луски жіночої шишки розходяться і насінні зачатки виділяють клейку рідину, шо утримує пилкове зерно. Шишка закривається, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Дозріває насіння сосни через два роки. На лусках містяться насінини з крильцями, завдяки яким вони легко переносяться вітром.

Розмноження

• Запилення – за допомогою вітру.
• Запліднення – без води!
• Чоловічий гаметофіт – представлений пилковим зерном, що розвивається всередині пилкових мішків.
• Жіночий гаметофіт – ендосперм з архегоніями , що розвивається в середині насінного зачатка.

Життєвий цикл голонасінних рослин.

Розвиток гаметофітного покоління відбувається на спорофіті і за рахунок його поживних речовин.

Чоловічі

Шишки зеленуватого або жовтуватого кольору, розміщуються тісними групками. Лусочки м'які, не дерев'яніють. У чоловічих колосків вісь коротка, на ній розташувалися дуже редуковані мікроспорофілли (загнуті догори лусочки). На їх нижній частині є два мішечки, в яких формується пилок. Цей пилок укладений в оболонку, а оболонка містить спеціальні повітряні бульбашки, які теж полегшують переліт. Завдяки цьому вітер може понести пилинки на далеку відстань.

Жіночі

шишки червонуватого кольору, вони поодинокі і розташовуються на цьому ж дереві, але на вершинах гілок. Вони більші, з щільними покриваючими лусочками, між яких розвиваються семязачатки (луска дерев'яніє для захисту сімені). Жіночий гаметофіт - це трохи подовжене утворення з двома вм'ятинами, в яких розташовані яйцеклітини. Вся інша частина служить як вмістилище для поживних речовин - ендосперм.

Шишки

Загальна характеристика Голонасінних.

Хво́я, іноді гли́ця — видозмінене листя багатьох голонасінних (хвойних) рослин — сосни, ялини , туї.

Кожна хвоїнка - очищувач повітря. Листки хвої виділяють речовину - фітонциди, яка знищує бактерії в повітрі. Фітонциди сосни вбивають збудників туберкульозу. 1 га 50-річного соснового лісу виділяє за рік понад 500 кг летких речовин.

Майже всі хвойні є вічнозеленими рослинами, але серед них є винятки: деякі види скидають хвою на зиму.

Які хвойні скидають хвою на зиму?

Модрина європейська

або Лиственница поширена по всій території Європи. Морозостійка, стійка до міських умов. Ця модрина відрізняється довговічністю, доживає до 500 і більше років. Особливістю модрини є те, що це листопадне дерево, тобто на зиму листя опадає, а навесні у неї з'являються нові зелені голки.

Середовище існування голонасінних рослин.

Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід — у помірному й субарктичному регіонах.

Значення голонасінних у природі та житті людини.

З деревини хвойних виробляють папір високої якості.

Дерев'яні меблі завжди залишаються в моді

Хвойні ліси дають живицю, з якої одержують скипидар, смоли, бальзами, ацетон, гліцерин, спирт, камфору та багато інших корисних для людини продуктів.

Значення голонасінних у природі та житті людини.

Значення голонасінних у природі та житті людини.