Зміст освіти

лекція

План:

• Поняття про зміст освіти, його складові частини.
• Фактори, що зумовлюють формування змісту освіти.
• Основні принципи відбору змісту освіти.
• Види освіти. Взаємозв’язок загальної, політичної та професійної освіти.
• Нормативні документи змусту освіти.
• Характеристика навчальних планів, програм та підручників.

Зміст освіти – це точно окреслене коло ЗУН, що є основою для різнобічного розвитку учнів і формування в них світогляду.

Складові змісту освіти

• Система знань про природу, суспільство, способи діяльності, засвоєння яких є основою формування в свідомості учнів світогляду.
• Система інтелектуальних та практичних умінь і навичок.
• Досвід творчої діяльності.
• Досвід емоційновольового ставлення до світу, навчколишньої дійсності.

Фактори, що формують (впливають на) зміст освіти

• Політичні
• Культурні
• Релігійні
• Економічні
• Розвиток науки та техніки

Принципи відбору змісту освіти

• Приведення змісту освіти у відповідність з рівнем розвитку науки, техніки та культури.
• Забезпечення відповідності віковим особливостям і пізнавальним можливостям здобувачів освіти при дотриманні принципу обов'язкового подолання посильних труднощів, які сприяють розвиткові учнів.
• Визначення ведучих і структурних понять курсу.
• Чітке визначення основних світоглядних ідей.
• Посилення виховного впливу змісту навчальних дисциплін.
• Встановлення більш тісних міжпредметних і внутріпредметних зав'язків.
• Розвиток творчого мислення здобувачів освіти.
• Забезпечення зв’язку з життям, теоретичних знань з практикою.
• Створення кращих умов для різностороннього розвитку учнів.
• Принцип науковості.

​

Види освіти

Загальна освіта

• Під загальною освітою розуміють сукупність систематизованих наукових знань про основні закономірності розвитку природи, суспільства, людського мислення, систему умінь і навичок, поглядів і переконань, які сприяють загальному розвитку учня, служать основою для його професійної підготовки.

Політехнічна освіта

• Суть політехнічної освіти полягає в ознайомленні учнів з науковими основами сучасного виробництва та перспективами його розвитку, основними принципами роботи сучасних машин та механізмів, найважливішими технологічними процесами.

Професійна освіта

• Під професійною освітою розуміють знання і навички, необхідні для виконання робіт передбачених даною професією, причому в такій мірі, яка необхідна для забезпечення належної продуктивної праці.

• Між загальною, політехнічною та професійною освітою існує тісний взаємозв’язок. Загальна освіта є науковою основою політехнічної та професійної; від рівня якості загальної освіти залежать успіхи молоді в оволодінні професією, яку вони набувають в середніх і вищих спеціальних і професійних навчальних закладах. У процесі політехнічної освіти учні засвоюють не лише основи сучасного виробництва, а й дістають певну професійну підготовку. В професійному навчанні політехнічні знання не лише використовуються, а й поповнюються, дістають подальший розвиток.

Зміст освіти дістає своє вираження в навчальних планах, програмах, підручниках.

Державний стандарт

• Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу та рівня загальноосвітньої підготовки громадян України визначає державний стандарт загальної середньої освіти, основоположним документом якого є Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів. Він дає цілісне уявлення про структуру загальної середньої освіти через інваріативну і варіативну складові; окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними за роками навчання; визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу; встановлює кількість навальних годин, фінансованих з бюджету. Інваріативна складова змісту є спільною для всіх загальноосвітніх закладів України і визначає її загальнодержавний компонент. Варіативну складову формує навчальний заклад з урахуванням інтересів, здібностей, життєвих планів учнів, вона є суттєвим засобом забезпечення повноцінного розвитку особистості кожного здобувача освіти.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ� початкової загальної освіти

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р.

Державний сандарт складається з двох частин: 1 – базовий навчальний план,

2 – Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки здобувачів освіти.

І До базового навчального плану входять інваріантна і варіативна складові частини змісту початкової освіти.

Інваріантна складова частина є обов'язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форм власності і складається на державному рівні. Вона включає в себе всі освітні галузі: «Мова і література», «Математика», «Природознавство», «Суспільство», «Здоров'я і фізична культура», «Технології» та «Мистецтво» і кількість тижневих годин у класах на їх вивчення.

Варіативна складова часитна – визначається загальноосвітнім навчальним закладом самостійно з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів учнів. Варіативна складова включає години, які виділяються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за вибором , проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.

Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати граничнодопустимого рівня тижневого навантаження учнів.

Тривалість навчального року в початковій школі не може бути меншою, ніж 175 робочих днів, а тривалість уроків становить: у перших класах – 35 хвилин, у 2-4 – 40 хвилин.

​

На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів.

На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова.

​

ІІ Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки здобувачів освіти

Тут визначається мета, завдання навчальних предметів, що входять до освітніх галузей. Наприклад, освітня галузь «Мови і літератури» через зміст визначаються результати. (зачитати конкретно з документа).

​

Державний стандарт переглядається не рідше, ніж 1 раз на 10 років.

​

Навчальним планом називається документ, в якому встановлено кількість років навчання, перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення за роками, кількість годин, яка відводиться на кожний предмет, кількість навчальних годин на тиждень і структура навчального уроку.

Навчальна програма – це документ, в якому відповідно до навчального плану визначено зміст кожного навчального предмету, систему та обсяг знань, умінь та навичок для кожного року навчання, послідовність вивчення всього навчального предмета.

Навчальні програми мають відповідати високому науковому рівню, передбачати виховний потенціал, у них не повинно бути надто ускладненого і другорядного матеріалу, їх призначення – реалізувати міжпредметні зв'язки, ідеї взаємозв'язку науки, практики і виробництва; передбачати формування умінь і навичок учнів з кожного предмета.

Основні розділи навчальної програми:

• Пояснювальна записка, яка містить визначення мети навчання з певного предмета; даються методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем і особливо складних питань.
• Дається система обов'язкових для вивчення тем, вказується загальна кількість годин для вивчення всього курсу, орієнтовний розподіл годин за темами; і до кожної теми вказані досліди чи теми практичних завдань, завдання для спостереження.
• Вказано обсяг ЗУН з кожного предмета для учнів кожного класу.
• Дано перелік наочних посібників для учнів та методичних матеріалів, літератури для вчителя.
• Критерії оцінювання ЗУН, щодо кожного з видів роботи.

Відповідно до навчальних програм, розробляють підручники і навчальні посібники.

Підручник – це книга, в якій з певних методологічних позицій викладаються основи наукових знань з певного предмета відповідно до програми, вимог дидактики і методики.

Підручник допомагає учневі у засвоєнні матеріалу, прищеплює інтерес до предмета і стимулює самостійну роботу. Для вчителя підручник є методичним орієнтиром, де визначається послідовність введення понять, глибина їх розкриття, розподіл часу між окремими частинами навчального матеріалу.

Авторами перших підручників були:�

Функції підручника

Типи підручників

Вимоги до підручників

1. Дидактичні (педагогічні):

1. Повідомляти достовірно-наукові дані у відповідності із сучасним рівнем розвитку даної області наукових знань в рамках зазначених програмою.
2. Розвивати мислення учнів, формувати основні прийоми розумової діяльності
3. Забезпечити підготовку до самостійного здобуття знань у майбутньому

2. Методичні вимоги:

1. Відповідати віковим особливостям учнів як за змістом матеріалу та і за формою, мовою викладу, за прийомами емоційного впливу на здобувачів освіти.
2. Повинен містити достатню кількість малюнків, ілюстрацій, які б полегшували сприймання, розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу, повинні показувати застосування на практиці наукових знань.

3. Поліграфічні

Розмір шрифту, колір (виділяти головне)