2 of 14

1.І лащиться колосяним теплом край шляху дозріваюча пшениця.

2.А на полі колосом іскриться повнозерна виспіла пшениця.

3.Та немає багатшого дива, як розбуджена хлібна нива!

4.І немає багатшого дива, як чаруюча хлібна нива!

5.Роззолочене поле безкрає врожаями дорідними грає.

6.І справляє обжинки натруджена щедра пора.

7.Зігріта сонцем пророста в земних долонях і мачинка.

3 of 14

ДІЄПРИКМЕТНИК – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом.

Зроблений (такий, що його зробили);
Прочитаний (такий, що його прочитали);
Укритий (такий, що його вкрили);
Вишитий (такий, що його вишили);
Оспіваний (такий, що його оспівали);
В’янучий (такий, що в’яне);
Сяючий (такий, що сяє).

4 of 14

До прикметника дієприкметник подібний тим, що:

Відповідає на запитання який? яка? яке? які?
Змінюється за родами, числами та

відмінками;

Стоїть у тому ж роді, числі, відмінку, що й іменник, із яким пов’язаний;
Має такі самі відмінкові закінчення.

5 of 14

До дієслова дієприкметник подібний тим, що:

Має категорію часу (теперішній і минулий): сяючий (т.ч.), потемнілий (м.ч.);
Має категорію виду (доконаний і недоконаний): казаний (недок.в.), сказаний

(докон.в.);

Здатний мати при собі залежний від нього іменник (овіяний вітром) і займенник (захоплений тобою) і прислівник (прочитаний виразно).

6 of 14

Початковою формою дієприкметника, як і прикметника, є форма називного відмінка однини чоловічого роду.

7 of 14

Якщо прикметники називають постійні ознаки предмета (білий, молодий, веселий, бадьорий, сумний),

то дієприкметники виражають ознаки, які розвиваються у часі (біліючий – такий, що біліє, стає білим; помолоділий – такий, що став молодшим, помолодів; стертий – такий, кого чи що стерли, витерли; розтріпані – такі, які розтріпалися).

8 of 14

Дієприкметник не тільки вказує на ознаку, а й виражає дію або стан, з яким ця ознака пов’язана. Тому дієприкметник – не окрема частина мови, а особлива форма дієслова.

9 of 14

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ДІЄПРИКМЕТНИКА

У реченнях найчастіше виступають у ролі означень.

Петро дивився на друга хитрувато примруженими очима.

Ніжить вухо притишена музика.

10 of 14

Означення, виражені як прикметниками, так і дієприкметниками, узгоджуються з означуваним іменником у роді, числі та відмінку.

Збудований дім, збудована фабрика, збудоване місто, збудовані хмарочоси, збудованого будинку, збудованому місту, збудованим будинком, збудованих споруд.

11 of 14

Дієприкметники можуть переходити в іменники, і тоді вони вживаються як підмети і додатки:

Битий небитого везе. (У реченні дієприкметник битий – підмет, а небитий - додаток).

Не питай вченого, а питай бувалого.

(У реченні дієприкметники вченого, бувалого - додатки).

12 of 14

Дієприкметники можуть виражатись присудком:

З дитинства я закохана в слова.

13 of 14

Чергування при творенні �дієприкметників

Погоджений (погодити) – [дж]-[д]

Об’їжджений (об’їздити) – [ждж]-[зд]

Стрижений (стригти) – [ж]-[г]

Збережений (зберегти) – [ж]-[г]

Знижений (знизити) – [ж]-[з]

Зображений (зобразити) – [ж]-[з]

Оголошений (оголосити) – [ш]-[с]

14 of 14

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Параграф 27, вправа 126

Джерело:

Українська мова: підруч. для 7 класу закладів загальної середньої освіти/А.Онатій, Т.Ткачук.— К. : Літера ЛТД, 2024— 256с.