В Україні – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Презентацію створила бібліотекар ДНЗ «Уманський професійний ліцей» Вікторія Сєдова
Із захоплення півострова розпочалася сучасна російсько-українська війна.
Саме Автономна Республіка Крим стала першим об’єктом агресії РФ проти України. Задовго до її окупації Росія створила там потужну агентурну мережу, що дестабілізувала суспільно-політичну обстановку. Операція із захоплення півострова розпочалася 20 лютого 2014 року – в цей день збройні сили Російської Федерації вперше порушили порядок перетину державного кордону України через Керченську протоку, що було офіційно зафіксовано.
Російські спецслужби 26 лютого зімітували масове невдоволення «київською владою» жителів Сімферополя та організували зібрання прихильників «русской весны» перед кримським парламентом. Однак на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі людей чинити спротив російській окупації. Вони заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників.
Під час сутичок загинуло двоє людей, інші отримали ушкодження, але прихильникам єдності України вдалося відтіснити проросійських мітингувальників та взяти під контроль площу біля кримського парламенту.
Проведення запланованої сесії скасували. Мітинг 26 лютого показав спротив кримчан окупації і змусив Росію захопити півострів за військовим сценарієм — вже наступного ранку силовики увійшли до урядових будівель Криму.
Після початку тимчасової окупації росіяни почали кримінальне переслідування учасників проукраїнського мітингу. У червні 2014 року так званий «слідчий комітет РФ по Республіці Крим» порушив «кримінальні справи» за фактом заподіяння смерті з необережності двом учасникам мітингу, а у 2015 році — «за фактом організації масових заворушень та участі в масових заворушеннях 26 лютого 2014 року біля будівлі ВР АРК».
Такий потужний мітинг українських патріотичних сил нівелював плани агресора та зірвав його прагнення видати окупацію Росією Криму за результат бурхливого волевиявлення корінних жителів півострова. Відтепер у цей день – 26 лютого – на вшанування мужності й героїзму учасників мітингу в Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України відзначається День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (встановлений у 2020 році Указом Президента України №58).
Дівчина у кримськотатарському вбранні тримає плакат під час акції протесту проти перебування російських військ у Криму, Бахчисарай, АРК, 5 березня 2014 року.
Уже 27 лютого до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі, а депутати Верховної ради Криму «ухвалили» рішення про проведення так званого референдуму щодо статусу півострова. Цей псевдоплебісцит відбувся 16 березня за великої кількості озброєних російських військовослужбовців. Його бойкотували Меджліс кримськотатарського народу та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова.
У Москві 18 березня був підписаний так званий «договір про прийняття Криму до складу Росії». 20 березня його «ратифікувала» Держдума РФ, а 21 березня – Рада Федерації.
Відтоді триває незаконна анексія й тимчасова окупація півострова Росією та боротьба за відновлення територіальної цілісності України.
Спротив зараз
«По теперішній час росіяни в тимчасово окупованому Криму масово переслідують всіх, хто висловлює нелояльну позицію до російської влади. Першою жертвою придушення спротиву став Решат Аметов, якого вбили за одиночний пікет. На сьогодні понад 150 громадян України є жертвами політично вмотивованих кримінальних переслідувань. Ці люди — активісти чи їхні родичі, або просто ті, які висловлювались проти дій росіян в Криму», — розповідає голова правління громадської організації «КримSOS» Олексій Тільненко.
Після повномасштабного вторгнення переслідування та залякування набули тільки більшого розмаху. У квітні 2022 року так звана «влада» оголосила високий («жовтий») рівень терористичної небезпеки у Криму, що діє і досі.
1 червня у Росії добровольчий батальйон імені Номана Челебіджихана визнали «терористичною організацією». Тільненко зазначає, що росіяни можуть звинуватити будь-якого чоловіка у причетності до цієї організації. Загалом за нібито причетність до батальйону в Криму затримали щонайменше 16 осіб. З них десять — після початку повномасштабного вторгнення. Сумарний термін вироків у цих справах становить 106,5 років. Але посилення репресій не призвело до зникнення спротиву — навпаки, зʼявився потужний поштовх. «Після початку повномасштабного вторгнення на території півострова активізувались чіткі антивоєнні настрої. Це вже сотні адміністративних справ, за які судять людей щодо невизнання або не підтримки війни. Хтось закидає коктейлями Молотова військкомати, хтось б'є скло на машинах із Z-символікою, хтось не хоче обслуговувати на СТО російську військову машину — це сотні людей, частина з яких виїжджає через переслідування. Крим чинить спротив і чекає на повернення до України.
Дякую за перегляд!