ЗАГИБЛІ ГЕРОЇ
Бердичівського професійного будівельного ліцею
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТИМ, ХТО ЗАГИНУВ ЗА УКРАЇНУ
РЕГОТУН
Олег Петрович
(10.09.1976 р. – 06.08.2014 р.)
Загинув Луганська обл., Лутугинський р-н, смт. Георгіївка у бою за аеропорт Луганська
СІДЛЕЦЬКИЙ Сергій Юрійович
(05.11.1983 р.-05.10.2014 р.)
Загинув під час оборони аеропорту Донецька
СТАРІКОВ
Євген Андрійович
(02.02.1982 р. – 02.08.2014 р.)
Загинув м. Докучаєвськ, Донецької області
ГАДІУЛІН
Сергій Федорович
(06.06.1986 р. – 15.11.2015 р.)
Дата та місце народження: 6 червня 1986 року, м. Бердичів, Житомирська область.
Закінчив бердичівську ЗОШ № 12.
Солдат 10-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ої окремої мотопіхотної бригади на посаді – снайпер.
Загинув 15 листопада 2015 р. близько 18.15, в районі опорного пункту, розташованого на північ від міста Золоте (Попаснянський район Луганська область), підірвавшись на радіокерованому фугасі.
КОВТУН
Сергій Леонтійович
(12.07.1971 р.-10.02.2015 р.)
Загинув с. Гранітне поблизу Волновахи
Проживав з родиною у місті Бердичеві. Мобілізований 2 вересня 2014-го, військовослужбовець 10-го окремого мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.
ПАНАСЮК
Юрій Володимирович
(24.02.1984 р.-10.02.2015 р.)
Загинув с. Гранітне поблизу Волновахи
БОГУН
Роман Олександрович
19.01.1996р.- 12.12.20.2022р.
Загинув в районі Бахмут Донецької області
ВОЙЧЕНКО
Микола Васильович
(07.11.1989 р. - 29.04.2022 р.)
Проходив військову службу на посаді номера обслуги другого артилерійського взводу першої артилерійської батареї артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А0281.�Загинув 29 квітня під час оборонного бою з противником поблизу населеного пункту Довгеньке Ізюмського району (Харківська область), в ході якого в результаті ворожої артилерії отримав мінно-вибухову травму та осколкове поранення, які виявилися несумісними з життям.
Загинув поблизу населеного пункту Довгеньке Ізюмського району Харківської області
КАЗМІРЧУК �Геннадій Володимирович (26.02.2001 р. – 29.04.2022 р.)
Місце загибелі або смерті: Харківська обл., м. Ізюм.
Як відомо, народився хлопець у селі Маркуші, що на Бердичівщині. Навчався у Маркушівському ліцеї, а потім у Бердичівському професійному училищі,.
Минулого року Указом Президента України славний воїн 95-ї бригади Геннадій Казмірчук був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Генадій був старшим водієм десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти в/4 А1910 та проходив військову службу за контрактом, загинув 28-го квітня під час виконання бойового завдання в результаті влучання танкового снаряду.
КОБИЛЯНСЬКИЙ Павло Васильович
(20.03.1998 р. - 04.12.2022 р.)
Добровільно пішов до військкомату та вже 29 березня був у лавах ЗСУ.
Павло Кобилянський став старшим навідником десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А1910 (знаменита Житомирська 95 бригада). Свій останній бій прийняв в Луганській області біля села Червонопопівка Кремінського району.
Загинув в селі Червонопопівка, Кремінського району, Луганської області.
ОВЧАР
Олександр Миколайович
(12.09.1966 р. - 10.03.2022 р.)
Загинув під час бою з російськими військами на Харківщині – в районі населеного пункту Ізюм.
РУЩИЦ
Юрій Зенович
(15.06.1971 р. - 17.05.2022 р.)
Загинув поблизу населеного пункту Десна Чернігівської області внаслідок ракетного удару країни агресора
СЕРГІЮК
Михайло Онуфрійович
(19.11.1974 р. - 30.07.2022 р.)
Йому було 47 років… Народився у Райках, закінчив бердичівську 4-ту школу, потім – ПТУ № 3 (нинішній будівельний ліцей).
Загинув в населеному пункті Мар’їнка Донецької області.
СЕРЕБРЯКОВ
Ігор Вікторович
(7.05.1982 р. - 14.12.2022 р.)
Народився 7 травня 1982 року, навчався в десятій школі.
Строкову службу проходив в десантних військах, де відчув своє справжнє покликання, тож потім продовжив службу на контракті і навіть приймав участь у миротворчій місії в Іраку.
2 березня Ігор Серебряков був мобілізований Бердичівським військкоматом та знову став десантником. На посаді старшого оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 7 аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону 46-ї бригади він пройшов немало гарячих точок цієї війни.
Загинув в районі населеного пункту Бахмут Донецької області.
РЄЗНІК
Олександр Вікторович
(20.10.1987 р. - 26.03.2022 р.)
Він бив ворога з 2015-го року. Відтоді й дотепер проходив службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
Загинув в пункті Берестове Бахмутського району Донецької області
ТЕТЕРУК
Сергій Сергійович
(27.01.1990 р.- 28.09.2022 р.)
Командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А 0409 героїчно загинув 28 вересня в районі населеного пункту Зайцево Донецької області в результаті танково-мінометного обстрілу з боку противника.
ХАЙНАЦЬКИЙ �Богдан Олександрович�30.12.1981 р. – 05.10.2022 р.
Богдан Хайнацький народився в селі Старий Солотвин 30 грудня 1981 року. Навчався Богдан в Солотвинській школі, а згодом в Бердичівському будівельному училищі. Потім була строкова служба в армії, а потім трудові будні на різних будівлях, на пилорамі поблизу домівки.
На війну пішов добровольцем. Був призваний на військову службу з перших днів повномасштабного вторгнення окупаційних військ, 04 березня 2022 р. Служив у військовій частині А0409 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Констянтина Острозького.
Обіймав посаду солдата, номера обслуги гранатометного відділення гранатометного взводу механізованого батальйону військової частини А0409.
Загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Одрадівка Донецької області.
АРЖЕВІТІН Олександр Сергійович
(02.08.1989 р.- 03.02.2023 р.)
Народився Олександр Аржевітін у Бердичеві, тут і прожив усе своє життя. Навчався у 10-й школі, потім – на столяра у професійно-технічному училищі № 3.
Загинув поблизу населеного пункту Парасковіївка Бахмутського району Донецької області
БОРИМСЬКИЙ �Михайло Олександрович �(20.06.2003 р. - 08.08.2023 р.)
ГАЛЬЧУК
Дмитро Сергійович
(22.10.1998 р.-26.10.2023 р.)
Загинув поблизу населеного пункту Мар’їнка Покровського району Луганської області
ГОНЧАРУК
Олег Юрійович
(13.05.1971 р.- 13.04.2023 р.)
Народився і виріс Олег Гончарук у Бердичеві. Навчався у 6 школі. По закінченню вступив до місцевого професійно-технічного училища № 3, де здобув професію маляра-штукатура.
Загинув в населеному пункті Бахмут, Донецької області
ГОША �Олександр Сергійович�23.03.1995 р. – 26.10.2023 р.
ДЕМЧЕНКО
Руслан Петрович
(17.07.1989 р.- 07.05.2023 р.)
Загинув в населеному пункті Іванівське, Бахмутського району, Донецької області.
Навчався Руслан Демченко у четвертій школі. Потім – здобував фах столяра у Бердичівському професійному будівельному ліцеї №3. Закінчивши навчання, відкрив власну фірму в Івано-Франківську, працював приватним підприємцем.
ЛЕБЕХІВСЬКИЙ Андрій Михайлович
(11.02.1995 р.-24.01.2023 р.)
Загинув в населеному пункті Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області.
ЛІБЕГА
Олександр Леонідович
(17.09.1995 р.- 24.04.2023 р.)
Народився Олександр Лібега 17 вересня 1995 року в селі Хажин. Зростав разом із старшим братом, вчився в місцевій школі.
Після школи опанував професію будівельника у Бердичівському ліцеї. В 2015 році був призваний на строкову службу, в навчальному центрі в Десні отримав військову підготовку в якості снайпера. Після служби працював будівельником.
Загинув біля населеного пункту Берестове Куп’янського району Харківської області.
ОПРИШКО
Василь Вікторович
(03.06.1974 р.- 21.03.2023 р.)
Загинув в районі населеного пункту Іванівське Донецької області.
Народився Василь у Бердичеві 3 червня 1974 року в сім’ї військового прапорщика та виховательки дитячого садка.
Після школи Василь Опришко навчався в міському ПТУ, служив в армії, а потім знову пішов до школи, але це вже була відома раніше на весь радянський союз школа прапорщиків. Після її закінчення молодий військовий влився до лав нашої військової частини, що носила тоді іншу ніж зараз назву. У липні 2022 року чоловіка призвали до лав Збройних сил України.
Командир відділення управління штабу батальйону взводу зв’язку батальйону матеріального забезпечення військової частини А 4010.
ОСТРОВСЬКИЙ
Олег Анатолійович
(28.03.1971 р. - 23.11.2023 р.)
Загинув в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області.
ПРИМАК
Юрій Васильович
(06.03.1984 р. - 30.11.2023 р.)
Юрій – корінний бердичів’янин. Після закінчення 6-ї школи вступив до місцевого ПТУ № 3 (нині – будівельний ліцей). Здобув спеціальність столяра.
Він ніс службу гранатометником у десантно-штурмовому підрозділі 87-го окремого аеромобільного батальйону.
Загинув в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області
РЕГЕТА
Олександр Анатолійович
(10.02.2003 р. - 03.09.2023 р.)
Олександр – корінний бердичівлянин, цьогоріч йому виповнилося лише 20 років. Навчався у 7-й школі, потім вступив до місцевого будівельного ліцею – на спеціальність муляра.
Після мобілізації, пройшовши навчання військовій майстерності, Олександр потрапив до однієї з військових частин ЗСУ, в якій ніс службу на посаді навідника роти спецпризначення.
Загинув на Харківщині, Чугуєвський р-н, с. Гатище.
СВИСТУН �Максим Анатолійович�(14.01.1991 р.- 27.12.2023 р.)
32-річний бердичів’янин Максим Свистун героїчно загинув ще у липні 2023, і лише цими днями повертається до рідного дому на щиті. У скорботі рідні, друзі й знайомі, у скорботі – 8 школа та будівельний ліцей, в якому Максим вивчився на маляра-штукатура. Молодий чоловік не любив сидіти без діла і мало не весь час віддав роботі на будівництвах.
10 лютого 2023 року Максима призвали до лав ЗСУ. Служив він на посаді номера обслуги кулеметного взводу 32-ї окремої механізованої бригади
Максимове життя обірвалося 27 липня 2023 року. Місце загибелі або смерті: Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Першотравневе.
ТОЛМАЧОВ �Михайло Олександрович�20.11.1986 р. – 18.08.2023 р.
Народився Михайло Толмачов 20 листопада 1986 року в Луганській області. Згодом родина переїхала на Бердичівщину, в село Швайківка. Тут Михайло пішов до першого класу. Після школи продовжив навчання у Бердичівському професійно-будівельному ліцеї, де здобув професію маляра-штукатура.
Служив розвідником-стрільцем-снайпером у 1-й окремій бригаді спецпризначення ім. І. Богуна військової частини А4626.
У березні 2023 року потрапив у важкому стані до військового госпіталю, де за його життя боролись кращі лікарі.
ФРОЛОВ
Вадим Вікторович
(04.07.1990 р. - 11.12.2023 р.)
Загинув в районі населеного пункту Авдіївка, Покровського району, Донецької області
ЦИХАНЮК
Олексій Русланович
(13.01.2000 р.-29.05.2023 р.)
Олексій народився у Тереховому Семенівської громади. Герой закінчив 9 класів місцевої школи. Потім був Бердичівський будівельний ліцей, служба в ЗСУ, після демобілізації – робота на будівництвах у Києві.
Служив стрільцем у 3-й роті 139-го окремого батальйону 115-ої бригади Сил територіальної оборони.
Загинув біля населеного пункту Берестове Куп’янського району Харківської області.
ЧЕВАРДА
Андрій Геннадійович
(14.12.1995 р.-29.05.2023 р.)
Кулеметник 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А7305(139 батальйон ТРО)
Загинув поблизу населеного пункту Берестове Куп’янського району Харківської області.
ШАЛАЙ �Іван Володимирович�25.05.1979 р. – 09.01.2023 р.
Народився Іван Шалай у Бердичеві в 1979 році, навчався в десятій школі та будівельному ПТУ.
Став старшиною батареї (а на таку посаду беруть лише найкращих та найвідповідальніших воїнів) у першій окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна.
Разом з побратимами звільняв Житомирщину і Київщину, наступав на Харківщині, і саме там, на жаль, закінчив свій бойовий путь, у третій день Різдва – 09 січня. Місце загибелі: Харківська обл., Вовчанський р-н, с. Білий Колодець.
ШЕРЕНГОВСЬКИЙ Валентин Станіславович
(27.02.1980 р. - 13.02.2023 р.)
Народився у Бердичеві, навчався у четвертій школі. З дитинства мріяв стати будівельником, тому профільну освіту здобував у Бердичівському професійному будівельному ліцеї та Немирівському будівельному технікумі. Згодом з відзнакою закінчив Львівський державний аграрний університет.
Загинув поблизу населеного пункту Красна Гора на Донеччині
ШПАК
Євгеній Олександрович
(18.01.1998 р.-10.11.2023 р.)
Загинув в районі населеного пункту Степове Покровського району Донецької області.
Народився Євгеній у Бердичеві. Закінчив 12-ту школу, потім – будівельний ліцей. Несучи службу в армії, вирішив укласти контракт із ЗСУ. Брав участь в АТО.
За цей час Євгеній ніс службу у автомобільних військах, потім у 26-й артилерійській бригаді, пізніше – у 95 окремій десантно-штурмовій.
10 листопада 2023 року, під час наступу в Покровському районі Донеччини, Євгеній Шпак геройські загинув.
ЯРОШИНСЬКИЙ
Юрій Михайлович
(31.10.1988 р.-20.09.2023 р.)
Загинув поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області
ВАСИЛЮК
Михайло Васильович
( 08.05.1982 р.- 29.08.2024 р.)
Загинув поблизу населеного пункту Круглєнькоє, Суджанського району, Курської області р.ф.
Михайло закінчив Бердичівський будівельний ліцей, в якому здобув спеціальність муляра. Був призваний до лав ЗСУ. Після строкової уклав контракт, і певний строк відслужив у 26-й артилерійській бригаді.
У квітні 2022-го Михайло Василюк був призваний до лав ЗСУ.
У складі українських військ взяв участь в операції у курській області.
ВІТУСЕВИЧ
Віктор Володимирович
08.05.1971 р. – 26.01.2024 р.
Віктор Вітусевич народився в Бердичеві
8 травня 1971 року, вчився у восьмій школі, а жив з родиною на початку вулиці Козацької (колишня Володарського) в будинку, де нині знаходиться перукарня.
Після закінчення будівельного ПТУ, працював на різноманітних будівництвах та у приватних замовників, але потяг до мистецтва не втратив. Тому й зайнявся згодом відновленням старовинних предметів та допомагав у реставрації різних церков.
ГАДЗІКОВСЬКИЙ Євгеній Олександрович
( 05.02.1995 р.- 09.05.2024 р.)
Житель села Велика П'ятигірка Райгородоцької громади.
Старший розвідник оператор розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А 2298 героїчно загинув 9 травня 2024 року, отримавши важкі поранення у бою з ворогом.
ГРИЦАЮК
Руслан Миколайович
(24.09.1981 р.-07.03.2024 р.)
Загинув на Покровському напрямку Донецької області.
Уродженець Вінниччини: там зростав і вчився у школі. Потім, вирішивши стати маляром-штукатуром, вступив до бердичівського ПТУ № 3 (нині – БПБЛ).
У липні 2019-го року Руслан Грицаюк уклав контракт зі Збройними Силами України, і відтоді вже не розлучався з військовою службою.
Стрілець-оператор спеціальної роти однієї з військових частин ЗСУ
ДАНИЛЮК Артур Олегович
(30.08.2005 р.-12.09.2024 р.)
Обіймав посаду радіотелефоніста у батальйоні спецпризначення 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Нацгвардії України.
Проходив військову службу за контрактом, певний час вважався зниклим безвісти за особливих обставин. На жаль, нещодавно було офіційно встановлено факт загибелі військовослужбовця, який поліг 12 вересня 2024 року у бою з ворогом на Бахмутському напрямку.
Загинув на Бахмутському напрямку.
КАПУСТІН
Андрій Геннадійович
(10.11.1985 р. – 04.04.2024 р.)
Після школи здобував будівельний фах в третьому ПТУ на Червоній Горі.
Він ніс службу стрільцем-санітаром у 1-му механізованому батальйоні 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців.
Загинув поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області.
КОВАЛЬЧУК �Олексій Олегович�12.06.1996 р. – 21.07.2024 р.
�Купрєєв �Олександр Олександрович�10.07.2000 р. – 22.08.2024 р.�
Народився Олександр у Бердичеві 10 липня 2000 року.
Навчався у 5-й школі, після закінчення якої вступив до місцевого професійного будівельного ліцею. Отримав спеціальність лицювальника-плиточника, але склалося так, що у ній спробувати себе не довелося. Працював в одній з охоронних служб.
Свій військовий та громадянський обов’язок виконував у складі 151-ї окремої механізованої бригади.
На жаль, через якийсь час він отримав важке поранення ніг і потрапив до військового госпіталю в Умані. Пережив кілька важких операцій, але усіх уламків так і не вдалось позбутись.
ЛАДАН �Дмитро Альбертович�11.08.1996 р. - 21.05.2024 р.
Житель селища Гришківці Бердичівського району, Житомирської області.
З 07.07.2017 по 13.07.2020 був на контракті в Національній Гвардії України смт. Гостомель Київської області, та приймав активну участь в АТО. З початку повномаштабного вторгнення перебуваючи в Польщі повернувся добровольцем в Україну на захист Батьківщини, та був мобілізований в Житомирську Десантно-штурмову бригаду А1910.�Мав звання старшого солдата, служив в 13-тому батальйоні 2-гої роти.
В 2023 році отримав обмежено придатного до ДШВ , та перевівся в частину А3316. 148 окрема Артилерійська бригада ДШВ там отримав звання старший навідник гармати. Під час проходження навчання на командира гармати отримав травму, перелом гомілкової кістки. Відразу після лікування 19.05.24 поїхав на захист України.
Загинув 21 травня 2024 року в районі населеного пункту Єлизаветівка Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
МЕЛЬНИК
Віталій Степанович
(02.12.1980 – 04.12.2024 )
Народився 02 грудня 1980 року. Навчався у 12-й школі, потім — у ПТУ № 3 (зараз — Бердичівський професійний будівельний ліцей), де здобув професію плиточника. У 1999 році призваний для проходження строкової служби в армії, після цього навчався у школі прапорщиків та служив за контрактом.
З 2014 року Віталій захищав східні кордони Батьківщини у зоні АТО. Початок повномасштабного вторгнення у лютому 2022 р. застав його в одній з військових частин Житомира.
У курській області (рф) під час виконання службових обов’язків 04 грудня 2024 року героїчно загинув наш земляк штаб-сержант Віталій Мельник, командир відділення стрілецького батальйону 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. За два дні до загибелі йому виповнилося 44…
МЕЛЬНИКОВ �Микола Миколайович�(07.01.1991 – 01.09.2024)
Народився Микола Мельников 7 січня 1991 року в селі Сингаївка. Закінчив Закутинецьку школу, потім продовжив навчання у Бердичівському ПТУ-3, де здобув професію будівельника. Працював на різних підприємствах.
Проходив службу на посаді навідника гармати 1-го артилерійського взводу, 2-ї артилерійської батареї, 2-го артилерійського дивізіону, військової частини А2943.
1 вересня 2024 року його серце зупинилося поблизу населеного пункту Новоселівка Краматорського району Донецької області.
МИТРОФАНОВ Денис Олегович�29.06.1998 р. – 20.10.2024 р.�
Народився 29 червня 1998 року в Бердичеві. Сім’я жила по вулиці Раскової в мікрорайоні м’ясокомбінату. Мама віддала вчитися в шосту школу, де Денис провчився з 1 по 11 клас.
Потім було навчання в будівельному ліцеї, строкова служба та навчання в Житомирському будівельному технікумі. Здобувши освіту техніка будівництва, Денис Митрофанов пішов працювати на ДП «Ритм» на території колишнього шкіроб’єднання, яке виробляє плити для меблевої промисловості. Саме сюди в квітні 22 року Денису принесли повістку.
У квітні 2022 року був мобілізований та ніс службу у військовій частині 3047. А вже у лютому 2024 року перевівся до 1-ї Президентської бригади оперативного призначення ім. гетьмана Петра Дорошенка «Буревій». Разом з побратимами виконував бойові завдання у Луганській та Харківській областях.
Його серце зупинилося під час бойового виходу біля населеного пункту Піщане, Куп’янського району Харківської області. Дениса Митрофанова було поранено з дрона, нанесена травма виявилася несумісною з життям.
Захисник повернувся до дому на щиті до рідного Бердичева 25 жовтня
НЕКЦА
Максим Миколайович
(22.04.1996 р.- 06.02.2024 р.)
Загинув поблизу населеного пункту Дружба Донецької області.
ПЄВНЄВ
Андрій Сергійович
(16.01.1987р.-17.06.2024р.)
Героїчно загинув в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області.
Боєць елітної бригади «Рубіж» національної гвардії України.
Народився він у місті Ірпінь, Київської області 16 січня 1987 року. У вересні 1997 року Андрій разом зі своїми батьками й братами приїхали на постійне місце проживання у село Лемеші, Бердичівського району.
Навчався в Райгородоцькій школі, а потім у Бердичівському будівельному ліцеї, який закінчив у 2007 році й здобув професію маляр-штукатур.
ПОБЕРЕЖЕЦЬ�Денис Олександрович�29.12.1996 р. – 29.12.2024 р.�
Побережець Денис Олександрович, 29.12.1996 р.н., мешканець села Молочки Краснопільської громади, був командиром десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу 10-ї десантно-штурмової роти 3-го десантно-штурмового батальйону.
Вірний син України пішов захищати її 25 березня 2022 року. Але, загинув на полі бою в районі населеного пункту Бондарівка Суджанського району Курської області 29 грудня 2024 року.
ЮРЧУК �Олександр Володимирович�07.01.1983 р. - 04.11.2024 р.
Олександр Юрчук народився в селі Райки. Тут пройшли його дитячі роки. Згодом разом з родиною Олександр Юрчук переїхав до Бердичева. Навчався в 17-ій та 5-ій школі. Здобув професію «маляра-штукатура» в Бердичівському професійному будівельному ліцеї. Працював на будівельних об’єктах в Бердичеві та Києві.
Був призваний до лав військової служби у вересні 2024 року. Очолив відділення 17-ої окремої танкової Криворізької бригади ім. Костянтина Пестушка. Загинув 4 листопада на Курщині.
ЯЩЕНКО �Максим Миколайович�15.12.1983 р. – 21.02 2024 р.
Максим народився в Гришківцях 15 грудня 1983 року у великій багатодітній сім’ї. Після школи в Бердичівському будівельному ПТУ Максим освоїв професію столяра, яка завжди давала йому можливість заробити на хліб і до хліба. На жаль, не зовсім гладко складалось сімейне життя, тому він розлучився зі своєю дружиною, але доньки Олександри ніколи не забував.
У березні 2022 року був мобілізований до ЗСУ, а вже в квітні – на передовій. Служив Максим Ященко кулеметником 4 відділення І взводу І спец ротив 211 окремому спеціальному батальйоні, сформованому в основному з жителів Сумської області, але були там і кілька земляків з Бердичівщини.
21 лютого 2024 р. під селом Степове поблизу Авдіївки відважний кулеметник прийняв свій останній бій.
�
Народився в Бердичеві 14 травня 1989 року. Родина жила в будинку біля зупинки з колишньою назвою «Цегельний завод», тож зрозуміло, що навчатись він пішов до 12 школи, розташованої буквально за сто метрів від дому.
Після дев’ятого класу Дмитро перейшов на навчання ще ближче до дому – став учнем БПБЛ, де отримав наймирнішу професію у світі. Але більше, ніж до будівництва, він мав потяг до техніки і до автомобілів – і саме це стало згодом його другою професією і долею.
12 травня на ГАЗ-66 (ця невибаглива автівка, за словами командира, Дмитру подобалась більше за інші) він віз боєкомплект до танків в Сумській області, поблизу кордону. Але на дорозі між селами Юнаківка та Садки автомобіль догнав FPV-дрон, який вибухнув прямо поблизу водія.
БАЧИНСЬКИЙ Дмитро
14.05.1989 р. – 12.05.2025 р.
ДЕМЧЕНКО �Олег Сергійович�08.02.1988 р – 24.05.2025 р.
У селі Швайківка 8 лютого 1988 року народилася чудова людина, патріот своєї країни – Олег Демченко. Там минули його дитячі роки та юнацтво. Після закінчення місцевої школи він вирішив здобути фах будівельника. Згодом був призваний на строкову військову службу.
Ще на початку повномасштабного вторгнення, 28 лютого, захисник мобілізувався, пішов добровольцем. Проходив службу у 9-ій окремій автомобільній санітарній роті.
24 травня 2025 року серце військовослужбовця зупинилося в населеному пункті Явкине Баштанського району Миколаївської області.
ДЕМЧЕНКО
Олександр Анатолійович
(26.06.1987 р.- 28.01.2025 р.)
Корінний бердичів’янин, який прийшов у світ 26 червня 1987 року, навчався у першій та четвертій загальноосвітніх школах Бердичева.
Після випуску ухвалив рішення вступати до професійно-технічного училища на Червоній Горі (зараз — Бердичівський професійний будівельний ліцей), де опанував професію столяра.
Служив оператором взводу протитанкових керованих комплексів у 100-й окремій механізованій бригаді. На превеликий жаль, 28 січня 2025 року Олександр Демченко дав свій останній бій за свободу і незалежність України, героїчно загинувши на Куп’янському напрямку Харківської області.
ЄРЬОМКІН �Олександр Анатолійович�09.06.1996 р. – 11.01.2025 р.�
Народився в місті Бердичів Житомирської області. У 2016 році після проходження строкової служби переїхав у село Бобрик.
Пішов на захист Батьківщини з 8.05.2024 року.
Гранатометник 2 взводу оперативного призначення, в/ ч А4030 Десантно Штурмових Військ.
Загинув під час бойового завдання 11 січня 2025 в н.п. Янтарне, що під Покровськом на Донеччині від прямого влучання FPV дрона.
���КОВАЛЬЧУК �Віталій Володимирович�(28.09.1998 р. – 09.06.2025 р.)���
Віталій народився в селі Дубівка 28 вересня 1998 року в дружній роботящій родині, де разом з ним росли ще братик і сестричка. Навчався в Красівській школі, а потім здобув професію будівельника у Бердичівському ліцеї. Працював на будівництвах та на заводі з виготовлення автомобільного скла, створив сім’ю, в якій підростали донька і синочок.
У лавах Харківського ТРО він боронив північно-східні кордони України, і показав себе як справжній воїн.
В одному з оборонних боїв на Харківщині, 9 червня відважний молодий воїн Віталій Ковальчук загинув…
���КОРНІЙЧУК�Василь Вікторович�19.02.1986 р. - 08.06.2025 р.)�����
Житель с. Великі Низгірці, 19 лютого 1986 року народження.
Навчався у Великонизгірецькій середній школі, яку закінчив у 2001 році, а згодом — у ПТУ №3 м. Бердичів, де здобув професію будівельного маляра-штукатура.
Працював бригадиром у СПРіФ-1, де зарекомендував себе як відповідальний і добросовісний працівник.
Василь Вікторович був призваний на військову службу 11 лютого 2025 року. Загинув 8 червня поблизу населеного пункту Новомихайлівка Харківської області в запеклому бою за Україну
������� КУСТОВЕЦЬКИЙ � Юрій Володимирович� (21.08.1981 р. – 17.01.2025 р.)��Народився 21 серпня 1981 року.�Після навчання у школі, коли прийшов час визначатися з майбутньою професією, обрав шлях робітничої професії й вступив до профтехучилища № 3, що на Червоній Горі. �У Юрія Кустовецького, за свідченнями багатьох знайомих, були золоті руки, тож після опанування спеціальності «Муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій» завжди мав попит на свої професійні послуги. �У війську обіймав посаду номера обслуги кулеметного відділення роти вогневої підтримки 120 окремої бригади ТРО. �Героїчно загинув 17 січня 2025 року на покровському напрямку у Донецькій області.