УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ�
Вчитель Блізнюк Є.В. |
Дати |
1965 р., 24-26 березня — пленум ЦК КПРС ухвалив постанову про невідкладні заходи щодо дальшого розвитку сільського господарства СРСР. Поч. реформ («косигінська реформа»). 1965 р., 24 серпня - 4 вересня — перша вел. хвиля арештів дисидентів — працівників к-ри, письменників, журналістів України. У Києві, Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській обл. арештовано органами КДБ за «антирадянську діяльність» 24 особи, серед них: Ігор Ґерета, Святослав Караванський, Валентин Мороз, Іван Світличний. 1965 р., 4 вересня — маніфестація проти арештів укр. інтелігенції в київському кінотеатрі «Україна» під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Проти арештів виступили Іван Дзюба, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл. Під їхнім листом підписалося 140 осіб. 1965 р., 27-29 вересня — пленум ЦК КПРС ухвалив постанову про поліпшення управління промисловістю, удосконалення планування і посилення економічного стимулювання пром. виробництва. Запровадження «косигінської реформи» у промисловості. 1965 р., листопад — звернення до ЦК КПУ на захист арештованих і стосовно стану укр. к-ри авіаконструктора Олега Антонова, поетів Ліни Костенко та Івана Драча, кінорежисера Сергія Параджанова, композитора Платона Майбороди та ін. 1966-1970 рр. — восьма п’ятирічка, названа «золотою». Порівняно високі темпи росту промисловості як наслідок екон. реформи. Відносна самостійність підприємств, робітники, службовці, інженери стали відчувати зв’язок між якістю своєї праці та зарплатою. 1966 р., травень — зі своєю першою «самвидавною» роботою «Правосуддя чи рецидиви терору?» виступив В. Чорновіл. 1966 р., вересень — у Кримінальний кодекс було внесено статтю 190, що передбачала покарання за інакомислення.
|
Дати |
1967 р., 7 березня — постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС про переведення робітників і службовців підприємств, установ та організацій на п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. 1967 р., квітень — В. Чорновіл у Львові підготував збірку матеріалів «Лихо з розуму» про арешти в Україні (І. Ґерета, С. Караванський, В. Мороз, І. Світличний та інші, понад 20 осіб). Видана того ж року укр. мовою в Парижі. Це стало приводом до його першого арешту (3 серпня) й ув’язнення (засуджений 15 листопада 1967 р. Львівським обласним судом на 3 роки). 1967 р., 22 травня — демонстрація біля пам’ятника Т. Шевченкові в Києві. Арешт чотирьох учасників. За ініціативою Н. Світличної та М. Плахотнюка люди вирушили до будинку ЦК КПУ і добилися їх звільнення. 1967 р., червень — вийшов друком перший том «Історії міст і сіл Української РСР» під редакцією Петра Тронька (всього 26 томів). 1968 р., середина січня — публікація в журналі «Вітчизна» роману О. Гончара «Собор». Через кілька місяців твір піддано брутальній необгрунтованій критиці за ініціативою Олексія Ватченка, на той час першого секретаря Дніпропетровського обкому КПУ. 1968 р., березень — «Лист 139-ти», авторами якого були І. Дзюба та І. Світличний, протест 139 діячів культури України проти арештів та утисків укр. к-ри (серед них: Ліна Костенко, Михайлина Коцюбинська, Зиновія Франко, Михайло Брайчевський, Григорій Кочур, Сергій Параджанов, Євген Сверстюк, Василь Стус, Борис Харчук, Валерій Шевчук). Лист призначався для керівництва СРСР. 1968 р., 5 листопада — самоспалення на гол. вулиці Києва колишнього бійця УПА Василя Макуха в знак протесту проти рад. окупації України. 1970, січень - літо 1974 рр. — поява 1-8 випусків «самвидавного» журналу «Український вісник». 1970 — березень 1972 рр. шість випусків у Львові видав В. Чорновіл, два ост. за кордоном весною-літом 1974 р. — Степан Хмара. 1971 р., 21 червня — у кургані Товста Могила археолог і поет Борис Мозолевський знайшов скіфську золоту пектораль. 1971 р. — створення фільму «Білий птах з чорною ознакою» (режисер Юрій Іллєнко), який був різко засуджений ком. владою. 1971-1975 рр. — дев’ята п’ятирічка. Згортання екон. реформи. Уповільнення темпів росту промисловості. |
Дати |
1972 р., січень - травень — нова хвиля репресій проти укр. дисидентів. Арештовані Іван Дзюба, Ірина Калинець, Євген Сверстюк, Іван Світличний, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Данило Шумук та інші. 1972 р., 25 травня — зміна політ. керівництва УРСР, усунення П. Шелеста з поста першого секретаря ЦК КПУ. Обрання на цю посаду Володимира Щербицького. 1972 р., вересень — поч. переходу до заг. середньої освіти молоді. 1976-1980 рр. — десята п’ятирічка. Дальше уповільнення темпів розвитку промисловості. 1976 р., 9 листопада — утворення УГГ (всеукраїнська правозахисна неформальна група) у складі 10 осіб на чолі з Миколою Руденком. Згодом належало 36 осіб (всього — 50 людей), майже всі найвідоміші укр. дисиденти. Існувала до 7 липня 1988 р. 1977 р., 27 вересня — на Чорнобильській атомній електростанції поставлено під пром. навантаження перший блок потужністю 1 млн кіловат. Перша в Україні АЕС дала електричний струм. 1978 р., 22 січня — самоспалення в Кацеві Олекси Гірника у день 60-річчя проголошення незалежності УНР як протест проти рад. окупації України. 1978 р., 20 квітня — схвалення Верховною Радою УРСР нової Конституції УРСР. 1978 р., жовтень — директива колегії міністерства освіти УРСР «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки».
|
Дати |
1979 р., квітень (травень) — загадкова смерть композитора Володимира Івасюка у Брюховичах під Львовом. Смерть, очевидно, настала в квітні, похорон на Личаківському кладовищі — у травні. 1979 р., 27 грудня — введення рад. військ в Афганістан (перебували до 15 лютого 1989 р.). Загинуло понад 15 тис. вояків, з них близько 3 тис. українців. 1979 р. — уперше за тривалий період історії смертність сільських жителів частини України (Чернігівської обл.) перевищила народжуваність. Поч. депопуляції. Вихід друком роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», 1987 р. удостоєний Шевченківської премії, одне з найвидатніших досягнень укр. л-ри. 1982 р., 10 листопада — смерть Л. Брежнєва. 1983 р., травень — таємна постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи щодо удосконалення вивчення російської мови в загальноосвітніх навчальних закладах союзних республік». 1983 р., червень — постанова ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР про посилення русифікації, зокрема надбавки у розмірі 15% зарплати вчителям рос. мови та л-ри «за особливо складні умови роботи». |
Застій – період післяхрущовського двадцятиріччя (1965-1985 рр.), правління Л. І. Брежнєва (до 1982 р.), Ю. Андропова (1982-1984 рр.), К. Черненка (1984-1985 рр.), який характеризується системною кризою суспільства, всеохоплюючою кризою радянського
ладу, що поширилася на всі сфери життя – політику, економіку, соціальні відносини, ідеологію, культуру, заперечувалися будь-які спроби оновлення суспільства, консервувався існуючий режим, це період утрачених можливостей, ідеологічного догматизму
Етапи періоду «застою»
І етап ( 1965 – 1970 ) – спроба проведення економічних реформ.
ІІ етап ( 1970 – 1982 ) – наростання кризи «консервація»
існуючої радянської системи.
ІІІ етап ( 1982 – 1985 ) – зміни у партійному керівництві. Усвідомлення кризового стану радянського суспільства
Керівництво радянської України 1963-1972рр. |
Шелест Петро Юхимович —
перший секретар ЦК КП України (1963–1972)
1. Виступав за рівноправні економічні відносини між республіками.
2. Дав санкцію на проведення масових арештів української інтелігенції у 1965 р.
3. Сприяв процесу українізації закладів освіти і засобів масової інформації.
4. Намагався українізувати управлінський апарат.
5. Став ініціатором запровадження Шевченківської премії як найвищої нагороди республіки.
6. Виступав за відзначення 90-річчя від дня народження Й.Сталіна.
7. Ініціював видання багатотомної «Історії міст і сіл України», створення
державного заповідника на о. Хортиця та музею - заповідника української народної архітектури та побуту в с. Пирогове, будівництво у Києві Палацу «Україна».
8. Підтримував українських кінорежисерів С.Параджанова і Ю.Іллєнка,
Ансамбль народного танцю Вірського.
9. Брав активну участь у змові проти М.Хрущова, повністю підтримував
курс брежнєвського керівництва.
10 Розпорядився розмножити і поширити серед свого оточення працю
І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?».
11. У 1972 р. підданий критиці за книгу «Україна наша радянська» та усунутий з посади.
Керівництво радянської України 1972-1989рр. |
Володимир Васильович Щербицький–
перший секретар ЦК КП України (1972–1989)
1.Цілковито підтримував політичний курс Л.Брежнєва.
2. Сприяв процесам русифікації і «злиття націй».
3. Вів запеклу боротьбу з дисидентським рухом.
4. Намагався якомога ефективніше розвивати національну промисловість, сільське господарство, науку.
5. Дозволив будівництво в УСРС низки атомних електростанцій, зокрема Чорнобильської.
6. Розробка і прийняття нової Конституції УРСР (1978 р.), яка була майже точною копією Конституції СРСР 1977 р. Ще більше обмежувалася самостійність республіки. Шоста стаття проголошувала КПРС керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства.
20 квітня 1978 р., за зразком союзної, Верховна Рада України ухвалила Конституцію УРСР («Конституція розвинутого соціалізму») |
Основні ознаки кризи радянської економічної моделі
З метою подолати зростання економічної кризи, радянське керівництво в середині 60-х років запровадило ряд заходів, які увійшли в історію під назвою
«Косигінські реформи» (1965 р.)
В результаті, восьма п’ятирічка (1965 – 1970рр.) була найуспішнішою серед усіх радянських п’ятирічок. Обсяг промислового виробництва в
Україні збільшився на 50%.
1. Переважно екстенсивний шлях розвитку економіки.
2. Відмова або повільне запровадження нових технологій.
3. Висока затратність виробництва, енергоємність і матеріалоємність продукції.
4. Переважання виробництва засобів праці над виробництвом предметів споживання.
5. Низька якість продукції
6. Величезні витрати на військові цілі.
7. В основі розвитку економіки – експорт паливно-енергетичної сировини
економіка |
економіка |
З метою подолати зростання економічної кризи, радянське керівництво в середині 60-х років запровадило ряд заходів, які увійшли в історію під назвою «Косигінські реформи» (1965 р.) |
Основні заходи для усунення кризових явищ
в промисловості:
1.У 1965 р. ліквідовані раднаргоспи. В Україні було створено 22 союзно-республіканських і 7 республіканських міністерств.
2. Розширена сфера госпрозрахункових відносин.
3. Почали вводитися нові методи планування й економічного стимулювання.
Основним показником для підприємства ставав обсяг реалізованої продукції.
Створювалися фонди розвитку виробництва, матеріального стимулювання, соціально-культурних заходів.
в сільському господарстві:
1. Скасовані всі рішення про обмеження власних підсобних господарств.
2. Підвищено основні закупівельні ціни. Запроваджувалась матеріальна зацікавленість для колгоспів.
3. Зросли капітальні вкладення, обсяги зрошення і меліорації земель, поширювалась
хімізація, механізація, електрифікація сільського господарства.
Соціальні зміни в суспільстві |
Соціальні зміни в суспільстві |
Дисидентський рух |
Дисидентський рух |
Дисидентський рух |
Форми діяльності дисидентів
1. Організація акцій протесту
2. Створення підпільних і легальних груп та організацій
3. Надсилання відкрити листів до керівництва СРСР та міжнародних організацій
4. Порушення національних проблем на наукових конференціях
5. Розповсюдження нелегальних видань – «самвидав»:
- В.Чорновіл «Правосуддя чи рецидиви терору?», «Лихо з розуму»;
М.Брайчевський «Приєднання чи возз’єднання?»;
- журнал «Український вісник»
«Тіні забутих предків» з критикою першої хвилі арештів виступили
І. Дзюба, В. Чорновіл, В. Стус.
- У 1972 р. – друга хвиля масових арешті
Дисидентський рух |
Дисидентський рух |
Дисидентський рух |
Дисидентський рух |
Дисидентський рух |
Культура |
Розвиток науки
1. Центром наукових досліджень залишалася АН УРСР. У 1962 р. роботу АН УРСР очолив знаний спеціаліст з електрозварювання Б. Патон.
2. Виникли нові перспективні галузі — напівпровідників,високомолекулярних
сполук, фізика низьких температур, плазми, космонавтика.
3. Успішно працювали вчені під керівництвом М. Боголюбова (математична фізика), В. Глушкова (кібернетика), Л. Ландау (ядерна фізика),
Б. Патона(зварювання металів).
Визначним авіаконструктором бувОлег Антонов.
Микола Амосов - видатний кардіохірург
Культура |
Розвиток літератури
«Дума про тебе», «Чотири броди», новаторська поезія І. Драча, публіцистично
спрямовані вірші Б. Олійника, поезія Д. Павличка,
літературні твори П. Загребельного,
Ю. Мушкетика, Є. Гуцала, Л. Дмитерка та інших.
2. Велика популярність пісень, написаних на слова А. Малишка «Пісня про
рушник», М. Сингаївського «Чорнобривці», Д. Павличка «Два кольори» тощо
Культура |
Розвиток образотворчого мистецтва
1. Основною темою образотворчого мистецтва був героїзм народу у війні та в роки
відбудови, звеличення праці трударів колгоспних полів і великих будов тощо.
2. Плідно в цей час працювали художники М. Бохій, В. Касіян, О. Лопухов,
В. Бородай, М. Дерегус, В. Чеканюк,
народна художниця Марія Приймаченко «Гороховий звір».
3. Розвивалася українська школа живопису, представниками якої були
М. Дерегус, Т. Яблонська, В. Шаталін та інші.
4. Відомим скульптором, живописцем, графіком, етнографом, збирачем творів
народного мистецтва був Іван Гончар. Він – автор пам'ятників Тарасу Шевченкові в
Яготині, народній художниці Катерині Білокур у с. Богданівка на Київщині. Скульптор
Василь Бородай – автор пам'ятник засновникам Києва. Але великого майстра
переслідувала тогочасна система. Йому чіпляли ярлик «буржуазного націоналіста»,
«відщепенця».
Культура |
Музика
1. У нелегких умовах русифікації зуміли зберегти національний дух і високий
творчий потенціал заслужений державний хор Вірьовки, творче об'єднання «Трембіта»,
академічна хорова капела «Думка»,
заслужений ансамбль танцю УРСР ім. Г. Вірського.
2. Плідна праця композиторів П. Майбороди, О. Білаша, І. Шамо, С. Сабадаша.
3. Внеском у скарбницю музичного мистецтва були опери Г. Майбороди і В. Губенка, симфонії В. Корейка і
А. Штогаренка,кантати В. Рождественського і А. Філіпенка.
4. Розквітнув талант окремих співаків: Євгенії Мірошниченко, Дмитра Гнатюка,
Анатолія Солов'яненка та інших.
5. У 1979 р. трагічно загинув талановитий композитор, автор пісень «Червона рута»,
«Водограй», «Я піду в далекі гори» та інші В. Івасюк. Пісня В. Івасюка «Червона рута» з
1989 р. дала назву фестивалю української пісні та музики, який щорічно проводиться в різних містах України.
6. Широкою популярністю користувалися виконавці естрадної пісні
Софія Ротару, В. Зінкевич, Н. Яремчук та інші.
Культура |
Кінематограф
1. Кіномитці мали в своєму розпорядженні непогану матеріальну базу. В Україні діяли
три кіностудії – Київська ім. О. Довженка, Одеська та Ялтинська.
2. Формувалося українське поетичне кіно: «Кам'яний хрест» (реж. Л. Осика),
«Криниця для спраглих» (реж. Ю. Іллєнко), «Білий птах з чорною ознакою»
і «Вавилон XX»(реж. 1. Миколайчук), «Тіні забутих предків» (реж. С. Параджанов).
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ ТЕМИ
1.ОДИН З ПРОЯВІВ ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ:��А. ЗРОСТАННЯ САМОСТІЙНОСТІ Й АКТИВНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ.�Б. ПОЯВА КОНЦЕПЦІЇ «РОЗВИНУТОГО СОЦІАЛІЗМУ» ВНАСЛІДОК УСВІДОМЛЕННЯ НЕРЕАЛЬНОСТІ ПОБУДОВИ КОМУНІЗМУ.�В. РОЗМЕЖУВАННЯ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ МІЖ КОМУНІСТИЧНОЮ ПАРТІЄЮ УКРАЇНИ ТА РАДАМИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ.�Г. УТВЕРДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ БАГАТОПАРТІЙНОСТІ У ЗВ’ЯЗКУ З ДИСИДЕНТСЬКИМ РУХОМ.
2. СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА ГРУПА»:��А. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЯКА КЕРУВАЛАСЯ ГУМАНІТАРНО-ПРАВОВИМИ МОТИВАМИ, МЕТОЮ ДІЯЛЬНОСТІ ВВАЖАЛА ОЗНАЙОМЛЕННЯ СВІТОВОГО СПІВТОВАРИСТВА З ФАКТАМИ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ.�Б. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЩО СТАВИЛА ЗА МЕТУ БОРОТЬБУ З КОМУНІСТИЧНИМ РЕЖИМОМ, ДОБИВАЛАСЯ ВИХОДУ УКРАЇНИ ЗІ СКЛАДУ КПРС.�В. ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЩО МАЛА НА МЕТІ ДЕМОКРАТИЗАЦІЮ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ЛІКВІДАЦІЇ МОНОПОЛІЇ КПРС НА ВЛАДУ.�Г. ПОЛІТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЩО ДОБИВАЛАСЯ ПОВНОЇ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ ТА ПЕРЕБУДОВИ ЇЇ ЕКОНОМІКИ НА РИНКОВИХ ЗАСАДАХ.
3. НАСЛІДОК ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ВЛАДИ В ЧАСИ «ЗАСТОЮ»:��А. АКТИВНЕ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ.�Б. ДЕФІЦИТ ТОВАРІВ ПОВСЯКДЕННОГО ПОПИТУ, МІЛІТАРИЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ.�В. СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ЕКОНОМІКИ.�Г. ШВИДКЕ ЗРОСТАННЯ РЕАЛЬНИХ ПРИБУТКІВ НАСЕЛЕННЯ НА ОСНОВІ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ.
4. НАЗВА ПІДПІЛЬНОГО ЖУРНАЛУ ДИСИДЕНТІВ І ЙОГО РЕДАКТОР:��А. «УКРАЇНСЬКА ІНФОРМАЦІЯ», ВАЛЕНТИН МОРОЗ.�Б. «УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК», В’ЯЧЕСЛАВ ЧОРНОВІЛ.�В. «УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ», ІВАН СВІТЛИЧНИЙ.�Г. «УКРАЇНСЬКІ НОВИНИ», ЄВГЕН СВЕРСТЮК.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСИДЕНТІВ, ЩО ІСНУВАЛА В 70-Х - 80-Х РР.:��А. УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА ГРУПА.�Б. УКРАЇНСЬКА РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКА СПІЛКА.�В. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ.�Г. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФРОНТ.
6. ФІЛЬМ, РЕЖИСЕРОМ ЯКОГО Є ЗОБРАЖЕНИЙ НА ФОТО МИТЕЦЬ����А. «БІЛИЙ ПТАХ З ЧОРНОЮ ОЗНАКОЮ»�Б. «ВАВИЛОН-XX»�В. «КАМІННИЙ ХРЕСТ»�Г. «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ»
ВІДПОВІДІ�1.Б�2.А�3.Б�4.Б�5.А�6.Г�