1 of 14

Генріх Гейне “ Не знаю, що стало зо мною…” �Утілення високого почуття кохання у вірші

Епіграф:

Зоря упала в прірву�З небесної течії!�Була то зоря кохання,�І я впізнав її.�(Із „Книги пісень”

Г. Гейне)

2 of 14

Пригадайте особливості мистецтва романтизму. �Яка з перерахованих ознак не належить до романтизму? А яка з ознак характеризує сутність романтизму?

Основний конфлікт – конфлікт між ідеалом та дійсністю.
Використання контрасту й антитези у зображенні дійсності;
Природа – джерело натхнення;
Великий інтерес до фольклору;
Наслідування античного мистецтва
Емоційне ставлення до зображуваного;
Незвичайні герої у незвичних обставинах
Увага до внутрішнього світу людини�

3 of 14

�« НЕ знаю, що стало зо мною…»� у перекладі Л. Первомайського �

Не знаю, що стало зо мною, �Сумує серце моє,- �Мені ні сну, ні спокою �Казка стара не дає. ��Повітря свіже - смеркає, �Привільний Рейн затих; �Вечірній промінь грає �Ген на шпилях гірських. ��Незнана красуня на кручі �Сидить у самоті, �Упали на шати блискучі �Коси її золоті. ��

Із золота гребінь має, �I косу розчісує ним, �I дикої пісні співає, �Не співаної ніким. ��В човні рибалку в цю пору �Проймає нестерпний біль, �Він дивиться тільки вгору - �Не бачить ні скель, ні хвиль. ��Зникають в потоці бурхливім �I човен, і хлопець з очей, �I все це своїм співом �Зробила Лорелей

4 of 14

Цей вірш став у Німеччині популярною народною піснею.
В часи приходу до влади націонал-соціалістів на чолі з Гітлером, коли всі твори великого поета були заборонені, баладу про Лорелей друкували в пісенниках без імені автора. Простота, природність його поезії покорила читачів..

“Без любові немає щастя, без щастя немає життя, ” – таким було кредо ліричного героя творів

Г. Гейне

Вірш написаний на зразок народних пісень. Ключовим у творі є образ, традиційний для німецького фольклору,— образ Лорелей, дівчини-сирени з Рейну, що чарувала рибалок своїм співом. Це давня народна легенда про загиблу нещасну красуню, яка випливає на узбережжя і заворожує всіх, хто пропливає Рейном. Зачаровані красою русалки, човнярі втрачають пильність і гинуть. Саме Гейне зробив цей сюжет дуже популярним, і його вірш став народною піснею.

5 of 14

Словникова робота�

Лорелея – водяна німфа, красуня зі старовинної легенди.

В основі сюжету використав давню німецьку легенду про Лорелей, яка своїм співом, коли сиділа на скелі, причаровувала рибалок

6 of 14

Аналіз художнього тексту

Дія твору відбувається в минулому - в уяві, у казці. В сучасному – відлуння

Ліричний герой сумує…

бо він теж був закоханий у красуню, недосяжну, наче Лорелея. Стара казка роз’ятрила серце.

7 of 14

Поет дуже лаконічно описує вечірній пейзаж

На картині невідомого художника 19 ст. зображено скелю Лорелей.

8 of 14

Жанр твору - балада �

„Не знаю, що стало зо мною...” близький до фольклорної балади�

відчутна драматична напруженість подій,

включені фантастичні елементи,

переплелися лірична і епічна стихії,

невелика кількість персонажів;

присутність оповідача;

стійкі фольклорні образи: „золотисті коси”, „блискучі шати”, „із золота гребінь має

через окремий факт розкриваються загальнолюдські проблеми

9 of 14

Тема та головна думка поезії

Тема поезії :. Згубна сила кохання.

Головна думка поезії:

Кохання – складне і незбагненне почуття.

10 of 14

художні засоби � �

Метафори: « промінь грає»; “Рейн затих”

Епітети: «повільний плин», «казка стара», «повітря свіже», “незнана красуня», «шати блискучі», «коси золоті», «дикої пісні»

Анафори: «І косу розчісує ним, і дикої пісні співає».

11 of 14

Ключові образи поезії

Красуня Лорелей - символ згубної сили кохання,

Рибалка - символ ілюзорності романтичних мрій;

Повільний Рейн символізує плин життя, в якому часто трапляються скелі — життєві незгоди і негаразди, що й стають причиною фізичної та моральної смерті людини.

12 of 14

Пісня “Лорелей”у виконанні німецької рок – групи «Scorpions»

13 of 14

Генріх Гейне й українська література

«З усіх німецьких поетів XIX століття, мабуть,найбільше поталанило на переклади українською мовою Генріхові Гейне», – так зауважив Іван Франко в далекому 1902 році .

Його твори перекладали: Михайло Старицький, Пантелеймон Куліш, Юрій Федькович, Панас Мирний, Микола Вороний, Павло Грабовський, Михайло Коцюбинський, Павло Тичина, Максим Рильський, Андрій Малишко, Леонід Первомайський.

Для Лесі Українки німецький поет був не просто улюбленим автором, а й авторитетом – його фотографія стояла на її письмовому столі. Видатна українська поетеса переклала 92 поезії з «Книги пісень» Гейне.