ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОГО КОНСТРУЮВАННЯ

• Художнє конструювання — новий метод проектування виробів промислового виробництва, упровадження якого повинне забезпечувати високу якість продукції.

• Метою художнього конструювання є вдо­сконалення предметного середовища. Воно перебуває на перетині двох напрямків люд­ської діяльності — технічного й естетичного.�

• Художнє конструювання як метод дизай­ну передбачає:
• �• висунення нової ідеї;�• розробку її структури;�• раціональне втілення цієї ідеї;� • гармонійне, виразне стилістичне оформ­лення виробу.

�Вироби, які є результатом діяльності майстра, мають бути не лише естетично ви­разними, а й функціональними, а саме:�• максимально відповідати своєму прак­тичному призначенню;�• бути зручними та безпечними під час експлуатації, тобто відповідати вимогам ергономіки.

• Композиція (від латин. Compositio – складання, поєднання) — це творчий про­цес компонування різних частин у єдине ціле відповідно до визначеної ідеї. Саме компо­зиція надає творові цілісності, підпорядко­вує його елементи один одному, організо­вує простір.
• Композицією також називають будь­-який витвір мистецтва, тобто кінцевий результат діяльності автора незалежно від його виду: архітектура, музика, література, живопис тощо.� �

• Композиція в дизайні — це застосування загальних законів побудови художніх форм за допомогою конкретних засобів для досягнення цілісності та єдності форми предмета з його змістом. Метою композиції в дизайні є утилітарно виправдана форма речей.�

КОМПОЗИЦІЙНЕ РІШЕННЯ В СУЧАСНОМУ ІНТЕР’ЄРІ

ВИДИ КОМПОЗИЦІЇ

• Площинна - композиція, що складається з елементів, які не виступають над площиною (малюнок, аплікація, інкрустація, рисунок тканини тощо). Елементи розташовуються в одній площині у двох напрямках: вертикальному й горизонтальному.
• Об’ємно-фронтальна - композиція, що передбачає компонування рельєфних деталей на одній площині (різьба на поверхні меблів, декоративні вироби з пластичних матеріалів). Композиція розвивається в трьох напрямках.
• Об’ємно-просторова - композиція із взаємозалежних об’єктів, розміщених на різних рівнях і площинах. Розрахована на сприйняття з одного, двох або трьох боків. Виразність об’ємної композиції залежить від кута зору.
• Глибинно-просторова - композиція, пов’язана з простором, у якому вона розміщена (інтер’єри, парки, глибокі вітрини). Може розглядатися з усіх боків, елементи розташовуються в різних площинах.

​

• Композиційний центр – це місце фокусування уваги глядача на деталях композиції.

​

​

А- геометричний центр

​

Б- композиційний центр

• Пропорційне розміщення частин виробу (орнаменту) відносно його центра називають симетрією. Види:
• Дзеркальна симетрія. Фігури або зображення, розміщені в одній площині,діляться центральною лінією на одинакові частини, аналогічно відображенню в дзеркалі. Цим типом симетрії наділені більшість предметів рослинного (листки, квіти, плоди) і тваринного(метелики, птахи) світу, а також людина.
• Осьова симетрія - це перенесення частини форми предмета відносно осі. Симетричні фігури, що суміщаються на площині, можуть переноситися вздовж однієї або двох осей.
• Гвинтова симетрія застосовується для відображення тіл обертання. Вона утворюється в результаті гвинтового руху точки або лінії навколо нерухомої осі. Зазвичай вона застосовується в елементах різного роду машин, верстатів, літаків, архітектурних спорудах за аналогією з природними об’єктами. 

​

• Види: дзеркальна, осьова, гвинтова

СИМЕТРІЯ В ІНТЕР’ЄРІ

• Асиметрія - відсутність будь якої симетрії

​

• Повторюваність елементів, форми та інтервалів між ними і наявність чітко вираженої закономірності називають ритмом. 
• Ритм задається багаторазовим повторенням.

​

ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ КОМПОЗИЦІЇ

• Контраст - протиставлення в композиції, переважно у співвідношенні протилежних пар (за кольором, фактурою, формою, розміром).

​

ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ КОМПОЗИЦІЇ

• Нюанс - тонка різниця, ледь помітний перехід. Розрізняють нюанси за формою, розміром, кольором, фактурою тощо. На малюнку зображений нюанс за кольором (кольори з однієї колірної гами) і за формою (використовується кругла і округла форми).

​

• Акцент - засіб для створення композиційної впорядкованості та розкриття змісту за допомогою зосередження уваги, зупинки, вирізнення з-поміж оточення. Це засіб регулювання емоційного сприйняття. Акцентом з другорядного вирізня­ється більш суттєве та емоційне, важливе.

• Пропорції - гармонійне співвідношення частин форми між собою і з цілим. Від вдало знайденого співвідношення конструктивних частин виробу значною мірою залежить його композиційна цілісність.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• «Складання контрастної композиції із геометричних фігур»
• Матеріали та інструменти:
• 1.    Креслярський папір.
• 2.    Креслярські інструменти.
• 3.   Гуаш чи акварельні фарби, туш, пензлики, плакатні пера.
• Практичне завдання: скласти умовну композицію із геометричних фігур на поєднання більших і менших об'ємів, кольорових чи тонових протилежних характеристик (біле – чорне, червоне – жовте, жовте – зелене).
• Геометричні фігури можуть бути одно типового плану: одні три­кутники, одні круги чи прямокутники і т.д., або змішаного плану. Вони можуть бути введені в композиційне розв'язання для виявлення контрасту. Техніка виконання може бути різною: чорно-біла або в кольорі, крапками або штрихами.

​

ЗРАЗОК КОНТРАСТНОЇ КОМПОЗИЦІЇ