Кащенко Адріан
19.09.1858 - 29.03.1921
Кащенко Адріан Феофанович народився 19 вересня 1858 року на хуторі Веселий Лукашевської волості Катеринославської губернії (тепер Запорізької області) у родині Феофана Гавриловича Кащенка, небагатого дворянина, родовід якого сягає часів Запорозької Січі в пору її розквіту. Провчившись всього три роки в гімназії, Адріан Кащенко вступив до юнкерського училища в Катеринославі, але військової кар'єри не зробив. працював на різних посадах у залізничному відомстві в Катеринославі, Пермі, Петербурзі, Туапсе. Деякий час очолював громадське об’єднання “Просвіта”. Ще з дитинства захопився історією рідного краю, яку продовжував вивчати все життя і широко відобразив у своїх творах. У 1917-1918 роках у Катеринославі організовує українське видавництво, де друкує свої останні твори. Нині в Дніпропетровську на вулиці Писаржевського, в історичному музеї, є кімнати на третьому поверсі, де колись Адріан Кащенко знімав квартиру для себе і свого власного видавництва.
Твори Адріана Кащенка приваблюють простотою і дохідливістю викладу найскладніших історичних подій і явищ. Історичні твори Кащенка включають людину в рух часу, в історичне середовище, безпосередньо розкривають читачеві спадкоємний зв'язок поколінь як заповіт нащадкам, як постановку питань прийдешнього.
У своїх творах письменник порушував також соціальні питання: місце інтелігенції в суспільстві, участь її у громадсько-політичному русі, майбутнє українського народу.
Основні твори: “Запорізька слава”, “На руїнах Січі”, “Мандрівка на пороги”, “Під Корсунем”, “У запалі боротьби”, “З Дніпра на Дунай”, “Зруйноване гніздо”, “Великий луг запорізький”, “Над Кодацьким порогом”, “Про гетьмана Сагайдачного”, “Славні побратими” та інші.
Помер Адріан Кащенко 29 березня 1921 року після перенесеного інсульту, похований у Катеринославі (Дніпропетровську) за найактивнішої участі студентської молоді.