Василь Стефаник
“Камінний хрест”
(1871-1936)
Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові.
Василь Стефаник
Основні віхи життя В.Стефаника
Дата | Події |
14 травня 1871 | Народився у с.Русові Святинського повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківщина) у заможній селянській родині. |
1878-1883 | Навчався у початковій школі в с. Русові, у другому класі Снятинської школи |
1883-1892 | Навчається у Коломийській польській чоловічій гімназії, прилучається до просвітительської роботи; здружився з Лесем Мартовичем |
1890-1892 | Виключений з гімназії “за політику”. Сьомий і восьмий клас закінчує у Дрогобичі, де знайомиться з І.Франком. Стає членом радикальної партії, створеної І.Франком та М.Павликом, бере участь у написанні її програми. |
1892-1904 | Навчається на медичному факультеті Ягеллонського університету в Кракові, вступає в студентське товариство “Академічна громада”; починає писати. На шевченківському вечорі в Кракові знайомиться з родиною Морачевських |
1897 | Опубліковано в газеті перші новели В.Стефаника |
1898-1999 | Літературно-науковий вісник надрукував новели |
1900 -1901 | Помирає мати, батько одружується вдруге, В.Стефаник пориває з батьком і більше не навідується в Русів. Залишає університет. Виходить збірка новел “Синя книжечка”, “Камінний хрест”, “Дорога. Новели”. |
1902 | Помирають рідні, сам В.Стефаник важко хворіє. |
1904-1906 | Одружується з Ольгою Гаморак, живе з дружиною і синами у с. Стецеві. Виходить четверта збірка “Моє слово”. |
1908 - 1910 | Селяни обирають послом від радикальної партії до австрійського парламенту; 10 років перебуває у Відні, захищаючи селян. У Коломиї надрукована збірка “Українська новела”. |
1914-1917 | Новелою “Дівоча пригода” розпочинається другий період творчості. Повертається у рідний Русів. |
1919 | На чолі великої галицької делегації їздив до Києва на церемонію Злуки УНР із ЗНР |
1924-1926 | Виходять збірки “Кленові листочки”, “Оповідання”, “Лесева фамілія “Земля”; громадськість відзначила 55-річчя з дня народження В.Стефаника, відбувся літературний вечір з нагоди 25-річчя літературної діяльності. |
1928 | Уряд Радянської України призначив В.Стефанику пожиттєву пенсію в розмірі 150 крб. на місяць. |
1930 | Письменник переніс частковий параліч. |
1931 | Громадськість широко відзначає 60-річчя з дня народження письменника, відбувається урочистий вечір. |
1933 | У Львові виходить книжка “Твори”. |
1936 | Здоров’я погіршується, трапляються часті серцеві напади, потім долучається ще запалення легенів. |
7 грудня 1936 р | Письменника не стало. Похований у с. Русові. |
Село Русів.
Хата, в якій народився В.Стефаник.
Школа в селі Русові, де навчався Василь Стефаник.
В.Стефаник, Леся Українка, О.Кобилянська. Худ. П.Сахро.
В.Стефаник, Л.Мартович, М.Черемшина. Худ. В.Касіян.
Літературно-меморіальний музей В.Стефаника в с.Русові
Образний портрет В.Стефаника
селянин з діда-прадіда,
мужик
інтелігент
сільський філософ
вразлива і сильна душа
величезне любляче серце
талант, яким би
пишалася найбільш
розвинута нація
новеліст світового рівня
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК
Періоди творчості �І період : 1897-1901рр�897-1901рр���
39 новел – 4 збірки: “Синя книжечка”, “Камінний хрест”, “Дорога”, “Моє слово”. | Теми: Австроцісарська рекрутчина і її трагічні наслідки, еміграція трударів за океан, швидке зубожіння і пролетаризація широких мас, породжувані крайньою бідністю сімейні драми та перші гострі класові зіткнення на селі на грані двох століть. Життя селянина описано через динаміку почуттів, зміну емоційних станів. |
ІІ період : 1916-1933 рр�
20 новел – 2 збірки: «Земля» та книжка «Твори» | Теми: трагедія селян під час війни, мораль і моральність у роки війни та галицьке стрілецтво і його місце в історії України (“Дівоча пригода”, “Воєнні школи”; жіноча недоля, гріх, народження нешлюбної дитини в роки війни (“Пістунка”) спрямування проти мілітаристської політики панівних класів - “Марія”; тема національної ідеї - “Сини”, “Дід Гриць” |
Між першим і другим періодом творчості – 15 літ. П'ятнадцять літ він мовчав, п'ятнадцять літ його карали за мовчання.
Питаєте, чому я все мовчу,
П'ятнадцять літ лютую німотою,
П'ятнадцять літ я корчусь від плачу.
Що ж! тільки плач на мене йде ордою…
І я спитаю: чом ви мовчите,
Коли я вам підняв таке громов’я,
І горе люду, чорне і тверде,
Боров, як борють власне безголов’я?!..
Я ж вам гармати слів повиставляв
Я ж ніс за вас камінного хреста,
Аж захлиналась у сльозах земля
Так чом же вам заціпило вуста?!
(І.Драч)
Новела
“Камінний хрест”
На Краківському вокзалі. Худ. В.Касіян.
За море. Худ. О.Кульчицька
Я люблю мужиків за їх
тисячолітню історію, за культуру... за них я буду писати і для них.
В.Стефаник
Його новели – як найкращі народні пісні, в яких нема риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, непідфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії.
Іван Франко
Прообраз новели “Камінний хрест”
Прообразом Івана Дідуха була реальна особа – русівський селянин – Стефан Дідух.
Кадр з фільму «Камінний хрест»
Кадр з фільму «Камінний хрест»
Камінний хрест, поставлений у с.Русові Стефаном Дідухом.
В.Стефаник поєднує у своїй творчості засоби художньої виразності експресіонізму з глибиною реалізму, змальовуючи ті обставини, у яких формуються і діють персонажі, а характери героїв розкриваються через показ їхніх вчинків, дій, переживань.
В основі більшості новел Стефаника лежить один якийсь найтрагічніший момент з життя героя з незавершеним, відкритим сюжетом.