§ 23

Особливості розвитку народнів Сходу

Е-додаток

https://faino.school/ https://cutt.ly/yeCn53nn

Розгляньте світлину із зображенням замка Хімедзі, що в Японії, відомого як «замок білої чаплі». Будівництво першої фортеці датують серединою XIV ст., а за доби раннього

нового часу вона перетворилася на архітектурний комплекс із 83 споруд. Тоді ж довкола звели кілька оборонних ліній та лабіринт. Замок жодного разу не зазнав ворожих нападів, тож є одним із найкраще збережених у Японії. Які архітектурні особливості відрізняють замок Хімедзі від європейських замків, реконструкції яких бачили на сторінках підручника? Що, на вашу думку, зумовило ці відмінності? Як можна пояснити той факт, що найбільше реконструкцій замку Хімедзі припадає саме на ранній новий час?

2

§ 23

Готуючись до війни з Османською імперією, створив велику постійну армію (120 тис. воїнів). Її ударна сила – 10-тисячна кіннота, яка складалася з гулямів (воїни, подібні до османських яничар).

Спорядив військо вогнепальною зброєю та артилерією.

Це забезпечило перемогу над османами та дало змогу повернути майже всі втрачені території.

Імперія Сефевидів у Персії

3

§ 23

оголосив себе шахом. Він заснував династію Сефевидів (1502–1736) і створив сильну державу (сучасний Іран).

За часів Ісмаїла і впродовж XVI ст. тривали безупинні війни з Османською імперією, але Сефевидська держава з її відсталою організацією війська не могла протистояти ворогу (османи зайняли майже все Закавказзя, їхні кораблі контролювали судноплавство в Каспійському морі).

Відновлення могутності Сефевидської держави за шаха Аббаса І Великого (1587–1629).

На початку XVI ст. на території Персії існувало кілька самостійних утворень. Правитель одного з них – шейх Ісмаїл Сефеві – об’єднав ослаблені міжусобицями дрібні держави й

Реформи Аббаса І

4

♦ Реформа державного управління. Персія, де утвердився шиїзм, фактично була теократією, без поділу релігійної та політичної влади.

♦ Державна рада, що складалася з представників знатних родів, перетворилася на дорадчий орган.

♦ Перський землеустрій змінено за османським зразком (величезні площі перейшли у власність держави або й самого шаха, що посилювало його позицію).

♦Початок карбування власної монети.

Шах Аббас І приймає Валі-Мухаммад-хана.

Фреска. Ісфаган. Близько 1650 р.

§ 23

► Ослаблення шахської влади, що загострило міжусобиці серед знаті.

► Вплив Великих географічних відкриттів – занепад торговельного шляху, що сполучав

Європу й Азію через країни Середнього і Близького Сходу.

► Загострення безпекового становища (із заходу посилили тиск османи, на сході – загроза

з боку кочовиків афганців, на півночі – Московія) Персія втратила значну частину

своїх володінь.

Долю країни змінив полководець Надір-хан, який відвоював майже всі втрачені території і став правителем під іменем Надір-шаха (1736–1747).

За наступників Аббаса

5

§ 23

Надір-шах – «Завойовник світу» – до Персії приєднано окремі області Індії, Середньої Азії та Закавказзя.

Головна опора шаха – величезна армія. Збільшення податків на її утримання призвело до заколотів. Під час одного з них шах загинув.

Колись квітуча держава поринула в усобиці та релігійний розбрат

і зрештою розпалася на окремі володіння.

6

§ 23

Назвіть ключові події з історії держави Сефевидів. Визначте за картою, як змінювалася її територія від початку XVІ до кінця XVII ст.

Срібна монета Надір-шаха

На початку XVI ст. Індія була однією з найбільших країн світу, але міжусобиці розорювали господарство й виснажували народ, що полегшувало вторгнення загарбників.

У 1526 р. Північну Індію підкорив полководець Бабур – праправнук завойовника Тимура й далекий нащадок Чингісхана; тому його і всіх, хто прийшов з ним, стали називати моголами. Так виникла держава Великих Моголів.

Наприкінці життя Бабур розділив свої володіння між синами, що зумовило міжусобні війни, край яким поклав онук Бабура – Акбар (1556–1605). Успадкувавши кілька розорених війною провінцій, він поступово збільшив територію Могольської держави в кілька разів.

Індія в епоху Великих Моголів

7

§ 23

1) Бабур. Мініатюра XVI ст.

​

2) Сходження Бабура на престол

♦ Увів єдиний календар і чітку систему рангів на державній службі.

♦ Підтримував ремесла й торгівлю, упорядкував податки.

♦ Розширив іригаційну систему та мережу доріг.

♦ Припинив гоніння на послідовників індуїзму та скасував особливий подушний податок –

джизію, від сплати якого раніше звільняли лише мусульман.

Напрями політики Акбара

8

§ 23

За правління Акбара Великого держава Великих Моголів досягла найвищого розквіту й перетворилася на імперію.

Мавзолей Акбара

Міжусобиці перетворили державу на легку здобич для англійців, які спочатку розгорнули діяльність Ост-Індської компанії, а згодом засновували у великих містах торговельні поселення – факторії.

У 1774 р. англійський парламент видав «Акт про управління Індією» і запровадив посаду генерал-губернатора, яку обійняв один з керівників Ост-Індської компанії. Так торговельна компанія перетворилася на господаря країни.

З другої половини XVII ст. Великі Моголи почали втрачати колишню могутність. Правитель Аурангзеб (1658–1707) – людина сильна, але жорстока, затятий мусульманин, наказав зруйнувати індуїстські храми, а з каміння побудувати мечеті.

Він заборонив живопис, музику й танці, не дозволяв знатним індійцям їздити на слонах.

Загальне невдоволення такою політикою вилилося у хвилю народних повстань. Після смерті Аурангзеба імперія Великих Моголів фактично розпалася.

9

§ 23

Коли постала держава Великих Моголів? Хто був її засновником? За яких умов вона перетворилася на імперію? Схарактеризуйте за картою на слайді 6

територію володінь Великих Моголів від часу заснування до кінця XVII ст.

Печатка Аурангзеба

Онук Акбара Шах Джахан (1628–1657) усе життя провів у війнах. Після того як він приєднав Південну Індію, територіальні межі імперії

Великих Моголів максимально розширилися. Проте своє ім’я Шах Джахан увічнив не гучними перемогами на полях битв, а спорудженням у місті Агрі усипальниці для померлої дружини – мавзолею Тадж-Махал. Побудований із чудового білого мармуру, увінчаний вишуканими куполами та мінаретами, Тадж-Махал мальовничо віддзеркалюється в прозорій воді басейну, що розташований поруч. Ця дивовижної краси архітектурна пам’ятка є справжньою перлиною світового мистецтва.

10

§ 23

Тадж-Махал.

Сучасна світлина

На північних кордонах Китаю завершили об’єднання і перейшли в наступ племена маньчжурів. Їхні набіги стали звичайним явищем, але уряд Мін був неспроможний дати відсіч, що й зумовило повстання на чолі із сільським ковалем Лі Цзиченом. Він захопив низку провінцій та оголосив себе імператором.

Налякана повстанням знать звернулася по допомогу до вчорашніх ворогів – маньчжурів, які допомогли розбити повстанців.

На початку XVI ст. у Китаї проживала найбільша кількість населення – понад 100 млн. Влада перебувала в руках династії Мін (1368–1644), за правління якої спостерігалося зміцнення китайської економіки.

Маньчжурське завоювання Китаю

11

§ 23

Маньчжурський

полководець Доргонь.

Мініатюра XVII ст.

Маньчжурський воїн

12

Обробка та приготування чаю. Художник Т. Аллом. Гравюра ХІХ ст.

§ 23

У 1757 р. було закрито для іноземної торгівлі всі морські порти Китаю, крім Гуанчжоу (Кантона). «Закриття» Цінської імперії прирекло Китай на технічне, економічне й культурне відставання від Заходу.

13

§ 23

Після перемоги маньчжури відмовилися залишити країну – так до влади прийшла маньчжурська династія Цін (1644–1911).

Династія Цін противилася зростанню європейського впливу й перейшла до політики «закриття» своїх територій для іноземців.

●Спочатку китайцям заборонили торгувати поза межами імперії.

●Під страхом смерті їм не дозволяли будувати великі судна, здатні виходити у відкрите море.

●Потім заборонили вивозити з країни метали та шовк, украй обмежили продаж чаю.

●Із Китаю вислали місіонерів.

З давніх-давен у Китай проникали різні релігії, зокрема християнство та іслам. Але панівною релігією стало конфуціанство, назване так за

14

§ 23

ім’ям його засновника Конфуція, який жив у VI–V ст. до н. е.

Основу конфуціанства становлять високі моральні принципи: чесність, справедливість, вірність обов’язку, відданість. Його вимогами є шанування батьків, повага до старших, турбота про молодших, щирість і гуманність. До того ж велика роль належить навчанню, тому що воно вдосконалює людину.

Конфуціанство внесло в життя китайців чіткий порядок. Кожний мусив знати своє місце в суспільстві й не виходити за встановлені межі. Навіть одяг – вишиті на вбранні квіти чи тварини, головний убір чи пояс – мав підкреслювати становище людини. Пересічним китайцям (селянам, ремісникам, купцям) заборонялося носити коштовності, прикрашати свої будинки й навіть користуватися дорогим посудом. Покора імператору була беззаперечною.

Магазин порцеляни

в Кантоні.

Акварель на шовку.

XVIII ст.

Як до влади в Китаї прийшла династія Цін?

Що було характерним для її правління? Що зумовило перехід Китаю до «закриття» для іноземців?

З кінця XII ст. Японію формально очолював імператор, однак реальна влада належала військовим правителям – сьогунам, опорою яких були самураї – середні та дрібні феодали-воїни.

У результаті тривалих міжусобиць Японія розпалася на окремі ворогуючі князівства. Повернути країну до мирного життя могло тільки її об’єднання та зміцнення центральної влади.

Сьогунат Токугава в Японії

15

§ 23

Дрібний землевласник Ода Нобунага (1534–1582) розгромив своїх головних противників і став фактичним главою Японії. Суворими наказами й жорстокими розправами Нобунага поклав край міжусобицям на значній

Об’єднання країни продовжив його соратник Тойотомі Хідейосі (1536–1598), виходець із селян. Він став одноосібним правителем Японії і провів низку реформ, спрямованих оновити економічне життя та зміцнити

державу.

Невдоволена таким результатом, знать вчинила заколот. Крапку в міжусобній війні поставив Іеясу Токугава (1542–1616). Розгромивши суперників, він у 1603 р. оголосив себе сьогуном.

частині країни, однак сам загинув.

♦ Піклувався про зміцнення особистої влади: роздавав своїм прибічникам землі, відібрані

у противників.

♦ Імператор, і без того позбавлений реальної влади, був повністю ізольований від

політичного життя. Місцеперебування свого уряду Іеясу переніс з Кіото, де жив

імператор, до Едо (майбутнього Токіо).

Політика Токугава Іеясу

16

♦ Іеясу був сьогуном лише 2 роки;

відмовившись від титулу на

користь сина, заглибився у

вивчення історії. Проте це було

вдаваним кроком: жодне

важливе рішення не ухвалювали

без його участі.

Епоха, коли правили спадкоємці Іеясу, тривала 264 роки й відома як сьогунат Токугава (1603–1867).

§ 23

1) Сьогун Іеясу Токугава.

Близько 1650 р.

​

2) Сімейний храм Токугава.

Гравюра 1857 р.

♦ Заборонено християнство та в’їзд іноземцям до Японії (виняток – для голландців, які допомогли придушити селянське повстання, і для сусідів-китайців, їхні торговельні судна у невеликій кількості могли заходити в порт Нагасакі).

♦ Японцям під загрозою смертної кари заборонено залишати межі країни, будувати великі, придатні для далекого плавання, кораблі.

♦ Зведено до мінімуму контакти з іноземцями, зокрема європейцями. (Першими берегів Японії ще 1543 р. дісталися португальці. Контакти з європейцями зумовили розвиток торгівлі, знайомство з винаходами, поширення вогнепальної зброї.)

У 1639 р. Японія завершила перехід до політики самоізоляції. «Самозакриття» Японії тривало 215 років і врятувало її від європейського колоніального поневолення. Але в умовах, коли в Європі розгорталася індустріальна революція, ізоляція прирекла країну на технічну відсталість.

За часів сьогунату Токугава

17

§ 23

Нідерландське торговельне

представництво в Нагасакі.

Гравюра 1690 р.

Як було встановлено сьогунат Токугава? Із чим було пов’язано перехід Японії до політики самоізоляції? Які це мало наслідки?

Сьогун має остерігатися, щоб його не вводили в оману родичі... змушуючи користуватися послугами близьких їм осіб і нехтуючи послугами осіб заслужених.

Правителі повинні поводитися відповідно до своїх прибутків і не розкошувати.

У Японії... науки, порівняно з іншими країнами, ще стоять на низькому рівні. Впровадженням шкіл і поширенням освіти слід зробити Японію відомою.

Якщо правитель не знає труднощів свого народу, а народ не знає турбот свого правителя, то заворушення виникнуть самі по собі. Якщо правитель людинолюбний, то держава не має турбот.

Якщо хтось із моїх нащадків зрадить ці правила, то тим самим виявить свою нездатність бути сьогуном. Це вже не буде мій гідний нащадок.

Прочитайте уривок із «Заповіту» Іеясу Токугави. З якою метою Токугава наголошував на необхідності поширювати в Японії освіту? Дотримання яких правил і чому вимагав від своїх наступників перший сьогун Токугава?

18

§ 23

19

§ 23

Українська та японська культури мають набагато більше спільного, ніж може здатися на перший погляд. Сьогодні в різних регіонах України

існують культурні центри, де всі охочі можуть вивчати східні мови, зокрема японську, відвідувати курси традиційних мистецтв, долучатися до видовищних заходів. Метою діяльності таких центрів є поглиблення взаєморозуміння між народами, взаємозбагачення культур і розвиток міждержавного співробітництва.

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/veKtlLo1 або кодом, перегляньте відео та дізнайтеся, що спільного можна простежити в традиціях України та Японії. Як, на вашу думку, японська культура змогла завоювати популярність у всьому світі, навіть попри століття самоізоляції?

Об’єднавшись у пари, прочитайте одне з тверджень Конфуція: «Я часто цілими днями не їм і цілими ночами не сплю, усе думаю, але від цього немає користі. Краще вже вчитися. Учитися і не

розмірковувати – даремна праця; розмірковувати та не вчитися – небезпека». Обговоріть поданий уривок, відповідаючи на запитання: 1) у чому полягає повчальність поданого твердження? 2) чи можна вчитися, не розмірковуючи, та розмірковувати, не навчаючись? 3) як ви розумієте слова «…розмірковувати та не вчитися – небезпека»? 4) чи може твердження бути настановою в реальному житті?

Конфуцій. Невідомий художник часів династії Цін

1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) прихід до влади маньчжурської династії Цін; б) утворення держави Великих Моголів; в) заснування династії Сефевидів; г) створення сьогунату Токугави.

20

§ 23

2. Схарактеризуйте політичну карту Азії в XVI–XVII ст.

3. Чим конфуціанство відрізняється від відомих вам світових релігій?

4. Порівняйте процес самоізоляції в Китаї та Японії: що в них було спільного, а чим відрізнялися.

5. На прикладі релігійної політики Акбара та Аурангзеба висловте думку про те, як життя пересічної людини залежить від особи правителя. Чи поділяєте думку Іеясу Токугави «Якщо правитель людинолюбний, то держава не має турбот»? Відповідь обґрунтуйте.

​