ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ
ЛЕВКА ВОЛОВЦЯ
Любім Україну, як матір свою,
І будьмо щоденно готові
Рішуче за неї стояти в бою
І вмерти, як треба, з любові.
(літературний псевдонім Левко Воловець) – поет, літературознавець, член НСПУ (1997).
Народився 18 вересня 1936 року в с. Велика Вільшаниця Золочівського р-ну Львіської обл.
Лев-Григорій Іванович Воловець
1954 р. Студент I курсу Львівського державного університету ім. І. Франка
Не втішай себе нині, що встигнеш колись.
Уповай на заступництво Боже.
Але сам до роботи рішуче берись,
А Господь тобі, звісно, поможе.
Шлях мій крутий, з перепадами
В болю пекельнім вогні.
Тільки іти і не падати
Боже, дай сили мені.
Жив Україною
Цінував і творив Слово
Уболівав за виховання дітей
У 1952р. закінчив середню школу в с. Велика Вільшаниця.
У 1953р. вступив на філологічний факультет Львівського держуніверситету ім. Ів. Франка, який закінчив у 1959р.
(1958р. був виключений за читання забороненої літератури, ведення «нездорових розмов» про угорські події 1956 року та становище в Україні).
1959-1966р.р. – учитель української мови та літератури Шклівської середньої школи Яворівського району.
Діяльність і досягнення
1966-1984 рр. – директор Колоденецької восьмирічної школи Кам’янка-Бузького району.
1984-1992 р.р. – учитель Жовтанецької середньої школи Кам’янка-Бузького району.
1970 р. Зустріч із львівськими письменниками (В. Лучуком, О. Сенатович, М. Петренком)
1972 р. На шкільному святі
1974 р. З улюбленими книгами у домашній бібліотеці
неповносередньої
школи Кам’янка-Бузького району.
1992-2006 рр. – директор відновленої Колоденецької
1992 р.
Важлива подія: реорганізація Колоденецької 9-річки. Л. Воловець вважав це одним із найбільших досягнень у своєму житті.
Займайсь щодня улюбленою
справою,
Долай всі перешкоди на ходу,
Та не спіши за почестями й славою -
Вони самі тебе знайдуть.
1996 р. 60-літній ювілей
КОЛОДЕНЕЦЬКА ЮВІЛЕЙНА
Село моє закручене підковою.
Його побачиш - не минеш ніяк.
Садами, як узорами, гаптоване,
Стоїть край шляху, мов питальний знак.
Кого воно й про що всі дні розпитує?
Про долю чи про вік свій гомонить
А вітер книгу часу перечитує,
І час пливе в незвідану блакить.
Приспів:
Часе наш, пливи, не зупиняючись,
Всі ми підкоряємось тобі.
Розквітай, село моє, зростаючи
В Україні срібно-голубій.
Літа летять птахами швидкокрилими -
Вже шостий вік зозуля накує.
А серце бʼється із новою силою,
Бо час новий на обрії встає.
Велить він в перемогу правди вірити,
Уперто прямувати до мети
І кожен крок свій совістю відміряти,
І чистим у майбутнє увійти.
Приспів.
1997 рік. Ювілей Колоденців
1997 рік
На святкуванні 550-літнього ювілею Колоденців
До верби і калини, як до матінки, линемо,
Їх шануєм за ніжність, красу осяйну.
Тільки доля у нас не вербова й калинова,
Бо зродилась вона з гіркоти полину.
2002 р. У Карпатах
Наш дивний час брехливий і слизький,
Тут співчуття прийде хіба що з неба.
Знайти б в людині кожній щось людське! —
А більшого, повірте, і не треба.
2004 р.
Свято Останнього дзвоника
Буває серцю так тужно й тісно,
Немов у клітці або в труні...
І тільки пісня, натхненна пісня
Вертає свято у будні дні.
2006 р. Зустріч зі студентами у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника
2006 р. Презентація збірки у Стрийській міській бібліотеці
Як настане пора вирушати в політ,
То в останню хвилину найважчу
Я залишу для вас нерозтрачений світ -
Може, ви його зробите кращим.
З рідним колективом
2015 р. Переписує сотворене
2016 р. Презентація збірки у Золочівській районній бібліотеці
Ще не звітрився дух Прометея,
Не завмерли правдиві слова.
Поки є українська ідея,
Доти буде Вкраїна жива.
2021 р. Святкування 85-річчя
Десь заграє скрипаль, усміхнеться печаль,
І добро нас від зла оборонить.
І старенький наш світ ще пошле нам привіт,
Бо в цім світі Господні закони.
Єдине світило у небі над нами,
Що землю звільняє від грішних оков.
Єдина дорога - до Божого храму.
Єдиний здобуток - Господня любов.
2023 р.
Святвечір
Посилає нам Бог і початок, й кінець,
І той задум, що ми відкладаєм на завтра.
У написаних віршах Господь є творець,
А поет, в кращім разі, - співавтор.
Лев Іванович помер 8 квітня 2023р.
Він став автором 32 збірників поезії, 2 підручників з української мови
та літератури для старших класів, а також близько 300 критичних статей.
Низка віршів покладена на музику Є. Заставним.
Детальніше про життя і творчість Левка Воловця - у зб."Відгомін прожитого: спогади". - Львів: Сполом, 2013
За провини - терпіння належні прийму,
Бо терниста у грішних дорога,
А розрада душі і спасіння від мук -
То молитва до Господа Бога.
18.09.2024 р. Вшанування пам'яті Л. Воловця у Львівській обласній організації Національної Спілки письменників України
Він писав:
Любім Україну, як сонячний диск,
Що котиться в небі погожім,
Як місячне світло, як зір срібний блиск,
Як сяйво росистої рожі.
Хоч пізно я вийшов на шлях в невідоме,
Пройти свою відстань усе ж постарався.
Не зрадив нікого, не заздрив нікому -
Отим я щасливий і нині, і завтра.
Щиро дякую за увагу!
У презентації використані поезії Левка Воловця.
Виконала Оксана Воловець