ФОНЕТИКА: ЗВУКОВІ ЗМІНИ ТА ЧЕРГУВАННЯ
Асиміляція = уподібнення
Асиміляція за дзвінкістю
У межах одного слова дзвінкий шумний приголосний, впливаючи на попередній глухий, перетворює його на відповідний дзвінкий: [прос'ба] > [проз'ба]; [вокза'л] -> [воґза'л], [йакби'] [йаґби'], [борот'ба] [бород'ба1], [от'же] [о'дже]. У такому випадку асиміляція відбувається завжди, хоч на письмі вона, як правило, не позначається.
[б], [д], [д'], [з], [з'], [дз], [дз'],
[п], [т], [т'], [с], [с'], [ц], [ц'],
[дж], [ж], [ґ], [г],
[ч], [ш], [к], [х], [ф]
Дзвінкий г у середині слова перед наступним глухим приголосним змінюється на [х]: кігті – кі[х]ті, легкість – ле[х]кість.
Асиміляція за місцем і способом творення.�Ця асиміляція найбільш поширена в середині слів, менш на їхньому стикові. Артикуляція попереднього приголосного може повністю уподібнюватися артикуляції наступного (повна асиміляція) або частково (часткова асиміляція). Напр.: ��безжурний — бе[ж:]урний�качці — ка[ц':]і�з жару — [ж:] ару �вітчизна — ві[ч:]изна�робиться — роби[ц':]я�умиваєшся — умиває[с':]я�радься — ра[ ͡дз'ц']я�книжці — кни[з'ц']і
Асиміляція за м'якістю�Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [ ͡дз] уподібнюються за м'якістю м'яким цієї ж групи.
дня — [д'н'а]�тління — [т'л'ін':а]�український — [украйін'с'кий]�навесні — [навес'н’і] �
Кінцеві приголосні префіксів [ж], [д], [б] зберігають дзвінкість: мі[жп]ланетний, на[дх]одити, о[бк]ладинка.
Виділена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка
А засвітити, зломити, зчищати
Б садочок, футболіст, дивина
В коротший, витрачати, позаторік
Г царювати, цимбаліст, цікавий
Д анекдот, покрівля, краяти
Виділена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка
А межувати, жалюгідний, крутіж
Б харків’янин, забрьоха, різний
В привокзальний, красень, морок
Г дзеленькати, мороз, зобов’язати
Д шістсот, майструвати, митець
Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка
А фужер, левкой, марафон, симфонія
Б пишеться, тюлень, стіл, тьмяний
В хибний, хвалько, схопити, мох
Г просьба, сім’я, прихильність, сяйво
Д колесо, мокрий, вокзал, скупість
Звук [д] є на місці пропуску в обох словах рядка
А ві..бити, проїз..ний
Б фу..бол, зорепа..
В б..жола, з..авна
Г по..якував, ..ружба
Д сві..чити, про..аж
Виділена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка
А увінчати, німий, кінь, петунія
Б важко, життя, обмеженість, сторож
В розписаний, слово, успіх, кількість
Г помітніший, торкнути, гуркіт, шістнадцять
Д розкіш, подушці, штучний, поширити
Виділені букви позначають однаковий звук у кожному слові рядка
А джміль, добро, дріб
Б просьба, вісь, сьогодні
В дзбан, зберегти, зжати
Г вчиться, тьмяний, боротьба
Д якби, ґвалт, екзистенція
Звук [д] є в кожному слові рядка
А кладка, футболіст, город
Б ведмідь, десять, джерело
В баскетбол, душа, дзвінок
Г податок, дятел, звідти
Д дитина, боротьба, день
Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка
А [..]еатральний, турис[..]ський, лауреа[..]
Б каш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба
В журя[..]ься, зіпсу[..]ий, [..]ихенький
Г факульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а
Д лісниц[..]во, розпи[..]ати, [..]ретій
Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Позначте рядок, у якому в обох словах НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ чергування в групах приголосних:
А Париж, калмик;
Б Гаага, Виборг;
В Буг, Чорнухи;
Г Цюріх, казах;
Д Іртиш, чех.
Звук [й] є в кожному слові рядка
А ємність, підйом, бюро
Б йогурт, браконьєр, бязь
В цвях, бойовий, круїз
Г веселий, гравюра, віньєтка
Д серйозно, привілеї, яблуко
Чергування приголосних за дієвідмінювання відбувається в усіх дієсловах у рядку
А берегти, пекти, летіти
Б писати, просити, вірити
В простити, грати, їздити
Г читати, любити, водити
Д ловити, бігти, шити
Позначте рядок, у якому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних:
А безшумний, доріжка, (на) стежинці, просьба
Б дьогтю, кузня, пругкий, казка
В піднігтьовий, зцідити, боротьба, співачці
Г сережка, двигтить, стіжки, зчистити
Д пісня, вокзал, рюкзак, ложка
Виділені літери позначають той самий звук у всіх словах рядка
А доріжка, миєшся, широкий
Б шістсот, Тбілісі, метелиця
В свято, осінній, просьба
Г Великдень, аякже, ґрунт
Д будинок, бджола, Дніпро
Підкреслені літери позначають той самий звук в усіх словах рядка
А доріжка, стежці, огороджений
Б ягідка, подзьобувати, радяться
В рюкзак, Великдень, жилетка
Г айсберг, соколиний, світовий
Д осьдечки, знімання, зів’янути
Прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку
А Париж, Збараж, грек
Б киргиз, Норвегія, Кавказ
В Сиракузи, боягуз, Тибет
Г Запоріжжя, латиш, Світязь
Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка
А [..]овжелезний, по[..]звякувати, скла[..]ка
Б оселе[..]ець, мене[..]жмент, роз[..]авати
В пона[..]плановий, поси[..]еньки, фу[..]бол
Г скла[..]ання, моло[..]іжний, спа[..]ковість
Д спо[..]обатися, ві[..]повідний, бу[..]івля
Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному слові рядка
А чобіт, лічба, качці
Б жолудь, отож, книжці
В зір, відзимувати, газ
Г потічок, аякже, кроки
Д добрий, під’їхати, вигляд
Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному слові рядка
А сьомий, шість, сюди
Б здогад, зяблик, низка
В літак, квітчати, нитка
Г межа, ложці, дужка
Д лук, анекдот, ковдра
Однаковий звук позначають букви, підкреслені в окремих словах речення
А Заспівала сопілочка осьдечки за вікном.
Б Відповідаючи їм, не забудьте подякувати.
В Ці квитки можна обміняти в касі вокзалу.
Г Лікувальні можливості живокосту безмежні.
Звуки [д], [т], [л], [н] перед звуками, які пом'якшуються лише частково — [р’], [к’], [г’], [м’], [б’], [в’], [ф’], [ш’], [ч’], [ж’], за м'якістю не асимілюються:��дряпати — [др’а]пати�трьох — [тр’]ох�халві — ха[лв’]і �
Звуки [з], [с], [ ͡дз], [ц] пом’якшуються навіть перед пом’якшеними:��світ — [с'в’іт]�свято — [с'в’ято]�цвях — [ц'в’ях]
зрідка — [з'р’ ідка]��
Звуки [дж], [ч], [ж], [ш],
[м], [б], [п], [в], [ф],
[к], [г], [ґ], [х],
[р]
у позиції перед м'якими не асимілюються.
Спрощення в групах приголосних
Збіг кількох приголосних ускладнює вимову, тому вони спрощуються.
У сучасній українській мові найчастіше спрощуються такі групи: -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -слн-, в яких випадає середній звук. Наприклад:
користь – корисний, тиждень – тижня, честь – чесний, щастя – щасливий, якість – якісний.
Це спрощення відбувається у вимові й на письмі.
Спрощення в групах приголосних
Виняток становлять слова: хвастливий, кістлявий, пестливий, хворостняк, шістнадцять.
Найпоширеніші чергування приголосних звуків
г — з — ж: нога — нозі — ніжка;
к — ц — ч: рука — руці — ручка;
х — с — ш: вухо — у вусі — вушко
При творенні прикметників
- за допомогою суфікса -ськ(ий): Волга — волзький, козак — козацький, чех — чеський;
- відносних прикметників із суфіксами -оч-, -н(ий): жінка — жіночий, парубок — парубочий, книга — книжний, тривога — тривожний;
- присвійних прикметників на -ин: Ольга — Ольжин, Варка — Варчин, свекруха — свекрушин, матінка — матінчин;
- вищого ступеня порівняння за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: легкий — легший, важкий — важчий, вузький — вужчий.
- Приголосні г, з, ж кінця основи разом з суфіксом -ш- замінюються на -жч-: дорогий — дорожчий, вузький — вужчий, важкий — важчий.
- Приголосний с разом із суфіксом -ш- замінюється на щ: високий — вищий, красивий — кращий.
- Кінцеві приголосні к, ц перед суфіксом -н- змінюються на -чн: рік — річний, яйце — яєчний, кликати — кличний, серце — сердечний, околиця — околичний.
Винятки
рушник, рушниця (рука),
соняшник (сонце),
сердешний у значенні «бідолашний» (серце),
мірошник (мірка),
торішній (торік),
дворушник (рука), вчорашній.
Винятки
Дамаск – дамаскський,
Нью-Йорк – нью-йоркський,
Кембридж – кембриджський,
Мекка – меккський,
Малакка – малаккський,
Ла-Манш – ла-маншський,
Перемишль – перемишльський,
Палех – палехський,
Винятки
Баски – баскський,
Тюрки – тюркський,
Казах – казахський,
Орок – орокський,
Ороч (народ) – орочський,
Ацтек – ацтекський,
Франкський (має відношення до Франції),
Герцог – герцогський, герцогство,
Шах – шахський. Падишах, Карабах
Чергування приголосних в дієсловах
[з] — [ж]: в’язати — в’яжу;
[д] — [дж:]: водити — воджу;
[т] — [ч]: котити — кочу;
[с] — [ш]: носити — ношу;
[зд] — [ждж]: їздити — їжджу;
[ст] — [шч]: свистіти — свищу;
[г] — [ж]: могти — можу;
[к] — [ч]: плакати — плачу;
[х] — [ш]: колихати — колишу;
[ск] — [шч]: полоскати — полощу.
Зверніть увагу! Возити — вожу, але водити — воджу
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ
[о] [е] вести – водити, нести – носити, мелю – молоти;
[е] [і] летіти – літати, текти – витікати, пекти – випікати;
[і] [а] сідати – садити, лізти – лазити,
[о] [а] ломити – ламати, скочити – скакати, стояти – стати;
[у] [а] трусити – трясти, грузнути – грязь;
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ
[у] [ов] кувати – коваль, сунути – совати;
[и] [і] ліпити – липнути, сито – сіяти;
[и] [о] дожидати – ждати;
[и] [о] [о] бити – бої – б’ю;
[и] [у] [о] [о] засихати – сушити – сохну – висхлий, дихати – дух – здохнути – тхнути;
[і] [и] [о] [о] вінок – вити – сувої – в’ю.
Чергування О А
Це чергування відбувається в коренях дієслів і змінює їхні значення.
Дієслова з о звичайно позначають тривалу, нерозчленовану дію або одноразову, закінчену, дієслова з а — повторювану, багаторазову дію: допомогти́ — допомага́ти, гони́ти — ганя́ти, коти́ти — кача́ти, кро́їти — кра́яти, ломи́ти — лама́ти, ско́чити — скака́ти, схопи́ти — хапа́ти; стоя́ти— ста́ти.
Чергування О А
Проте багато дієслів має кореневий о, який не чергуємо з а: ви́мовити — вимовля́ти, ви́ростити — виро́щувати, прости́ти — проща́ти, вино́шувати, відгоро́джувати, догово́рювати, заспоко́ювати, переко́нувати, устано́влювати та ін., але ви́провадити — випроводжа́ти.
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ
[і], [е] [о] сіль – солі, ніч – ночі, радість – радості;
папір – паперу, камінь – каменю,
свій – своєму, мій – моєму,
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ
Київ, київський – Києва,
Миколаїв, миколаївський – Миколаєва,
Чугуїв, чугуївський – Чугуєва.
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ
Тернопіль, Ольгопіль, Крижопіль
Сімферополь, Севастополь, Мелітополь.
Пишеться а в деяких словах після приголосних перед складом з наголошеним а у словах: гаря′чий, гара′зд, кажа′н, кача′н, кала′ч, бага′то, багати′р (багач).
Чергування о- е після шиплячих
1. Після ж, ч, ш, шч, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и (яке походить від давньоукраїнського и) пишемо е: вече́ря, ви́ше́нь, джерело́, жени́ти, ні́женька, пшени́ця, ста́єнь, уве́чері, у́чень, черне́тка, четве́ртий, шестиде́нка, щемі́ти, щети́на.
Чергування о- е після шиплячих
Після ж, ч, ш, шч, дж, й перед твердим приголосним, а також перед складами з а, о, у та и (яке походить від давньоукраїнського ы) пишемо о: бджола́, буди́ночок, вечори́ (пор. вече́ря), жона́тий (пор. жени́ти), і́грашок, копійо́к, пшоно́ (пор. пшени́ця), чолові́к, чому́сь, чо́рний (пор. черне́тка), чоти́ри (пор. четве́ртий), шо́стий (пор. шести́), щока́.