ФОНЕТИКА: ЗВУКОВІ ЗМІНИ ТА ЧЕРГУВАННЯ

Асиміляція = уподібнення

Асиміляція за дзвінкістю

У межах одного слова дзвінкий шумний приголосний, впливаючи на попередній глухий, перетворює його на відповідний дзвінкий: [прос'ба] > [проз'ба]; [вокза'л] -> [воґза'л], [йакби'] [йаґби'], [борот'ба] [бород'ба1], [от'же] [о'дже]. У такому випадку асиміляція відбувається завжди, хоч на письмі вона, як правило, не позначається.

[б], [д], [д'], [з], [з'], [дз], [дз'],

[п], [т], [т'], [с], [с'], [ц], [ц'],

[дж], [ж], [ґ], [г],

[ч], [ш], [к], [х], [ф]

Дзвінкий г у середині слова перед наступним глухим приголосним змінюється на [х]: кігті – кі[х]ті, легкість – ле[х]кість.

Асиміляція за місцем і способом творення.�Ця асиміляція найбільш поширена в середині слів, менш на їхньому стикові. Артикуляція попереднього приголосного може повністю уподібнюватися артикуляції наступного (повна асиміляція) або частково (часткова асиміляція). Напр.: ��безжурний — бе[ж:]урний�качці — ка[ц':]і�з жару — [ж:] ару   �вітчизна — ві[ч:]изна�робиться — роби[ц':]я�умиваєшся — умиває[с':]я�радься — ра[ ͡дз'ц']я�книжці — кни[з'ц']і

Асиміляція за м'якістю�Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц],  [л], [н], [ ͡дз] уподібнюються за м'якістю м'яким цієї ж групи.

дня — [д'н'а]�тління — [т'л'ін':а]�український — [украйін'с'кий]�навесні — [навес'н’і] �

Кінцеві приголосні префіксів [ж], [д], [б] зберігають дзвінкість: мі[жп]ланетний, на[дх]одити, о[бк]ладинка.

Виділена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка

А засвітити, зломити, зчищати

Б садочок, футболіст, дивина

В коротший, витрачати, позаторік

Г царювати, цимбаліст, цікавий

Д анекдот, покрівля, краяти

Виділена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка

А межувати, жалюгідний, крутіж

Б харків’янин, забрьоха, різний

В привокзальний, красень, морок

Г дзеленькати, мороз, зобов’язати

Д шістсот, майструвати, митець

​

Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка

А фужер, левкой, марафон, симфонія

Б пишеться, тюлень, стіл, тьмяний

В хибний, хвалько, схопити, мох

Г просьба, сім’я, прихильність, сяйво

Д колесо, мокрий, вокзал, скупість

​

​

​

Звук [д] є на місці пропуску в обох словах рядка

А ві..бити, проїз..ний

Б фу..бол, зорепа..

В б..жола, з..авна

Г по..якував, ..ружба

Д сві..чити, про..аж

​

Виділена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка

А увінчати, німий, кінь, петунія

Б важко, життя, обмеженість, сторож

В розписаний, слово, успіх, кількість

Г помітніший, торкнути, гуркіт, шістнадцять

Д розкіш, подушці, штучний, поширити

Виділені букви позначають однаковий звук у кожному слові рядка

А джміль, добро, дріб

Б просьба, вісь, сьогодні

В дзбан, зберегти, зжати

Г вчиться, тьмяний, боротьба

Д якби, ґвалт, екзистенція

Звук [д] є в кожному слові рядка

А кладка, футболіст, город

Б ведмідь, десять, джерело

В баскетбол, душа, дзвінок

Г податок, дятел, звідти

Д дитина, боротьба, день

Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

А [..]еатральний, турис[..]ський, лауреа[..]

Б каш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба

В журя[..]ься, зіпсу[..]ий, [..]ихенький

Г факульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а

Д лісниц[..]во, розпи[..]ати, [..]ретій

​

Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Позначте рядок, у якому в обох словах НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ чергування в групах приголосних:

А Париж, калмик;

Б Гаага, Виборг;

В Буг, Чорнухи;

Г Цюріх, казах;

Д Іртиш, чех.

Звук [й] є в кожному слові рядка

А ємність, підйом, бюро

Б йогурт, браконьєр, бязь

В цвях, бойовий, круїз

Г веселий, гравюра, віньєтка

Д серйозно, привілеї, яблуко

Чергування приголосних за дієвідмінювання відбувається в усіх дієсловах у рядку

А берегти, пекти, летіти

Б писати, просити, вірити

В простити, грати, їздити

Г читати, любити, водити

Д ловити, бігти, шити

​

Позначте рядок, у якому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних:

А безшумний, доріжка, (на) стежинці, просьба

Б дьогтю, кузня, пругкий, казка

В піднігтьовий, зцідити, боротьба, співачці

Г сережка, двигтить, стіжки, зчистити

Д пісня, вокзал, рюкзак, ложка

Виділені літери позначають той самий звук у всіх словах рядка

А доріжка, миєшся, широкий

Б шістсот, Тбілісі, метелиця

В свято, осінній, просьба

Г Великдень, аякже, ґрунт

Д будинок, бджола, Дніпро

​

Підкреслені літери позначають той самий звук в усіх словах рядка

А доріжка, стежці, огороджений

Б ягідка, подзьобувати, радяться

В рюкзак, Великдень, жилетка

Г айсберг, соколиний, світовий

Д осьдечки, знімання, зів’янути

​

Прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку

А Париж, Збараж, грек

Б киргиз, Норвегія, Кавказ

В Сиракузи, боягуз, Тибет

Г Запоріжжя, латиш, Світязь

​

Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

А [..]овжелезний, по[..]звякувати, скла[..]ка

Б оселе[..]ець, мене[..]жмент, роз[..]авати

В пона[..]плановий, поси[..]еньки, фу[..]бол

Г скла[..]ання, моло[..]іжний, спа[..]ковість

Д спо[..]обатися, ві[..]повідний, бу[..]івля

​

Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному слові рядка

А чобіт, лічба, качці

Б жолудь, отож, книжці

В зір, відзимувати, газ

Г потічок, аякже, кроки

Д добрий, під’їхати, вигляд

​

Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному слові рядка

А сьомий, шість, сюди

Б здогад, зяблик, низка

В літак, квітчати, нитка

Г межа, ложці, дужка

Д лук, анекдот, ковдра

​

Однаковий звук позначають букви, підкреслені в окремих словах речення

А Заспівала сопілочка осьдечки за вікном.

Б Відповідаючи їм, не забудьте подякувати.

В Ці квитки можна обміняти в касі вокзалу.

Г Лікувальні можливості живокосту безмежні.

​

Звуки [д], [т], [л], [н] перед звуками, які пом'якшуються лише частково — [р’], [к’], [г’], [м’], [б’], [в’], [ф’], [ш’], [ч’], [ж’], за м'якістю не асимілюються:��дряпати — [др’а]пати�трьох — [тр’]ох�халві — ха[лв’]і �

Звуки [з], [с], [ ͡дз], [ц] пом’якшуються навіть перед пом’якшеними:��світ — [с'в’іт]�свято — [с'в’ято]�цвях — [ц'в’ях]

зрідка — [з'р’ ідка]��

Звуки  [дж], [ч], [ж], [ш],

[м], [б], [п], [в], [ф],

[к], [г], [ґ], [х], 

[р]

 у позиції перед м'якими не асимілюються.

Спрощення в групах приголосних

Збіг кількох приголосних ускладнює вимову, тому вони спрощуються.

У сучасній українській мові найчастіше спрощуються такі групи: -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -слн-, в яких випадає середній звук. Наприклад:

користь – корисний, тиждень – тижня, честь – чесний, щастя – щасливий, якість – якісний.

Це спрощення відбувається у вимові й на письмі.

​

Спрощення в групах приголосних

Виняток становлять слова: хвастливий, кістлявий, пестливий, хворостняк, шістнадцять.

Найпоширеніші чергування приголосних звуків

г — з — ж: нога — нозі — ніжка;

к — ц — ч: рука — руці — ручка;

х — с — ш: вухо — у вусі — вушко

При творенні прикметників

- за допомогою суфікса -ськ(ий): Волга — волзький, козак — козацький, чех — чеський;

- відносних прикметників із суфіксами -оч-, -н(ий): жінка — жіночий, парубок — парубочий, книга — книжний, тривога — тривожний;

- присвійних прикметників на -ин: Ольга — Ольжин, Варка — Варчин, свекруха — свекрушин, матінка — матінчин;

- вищого ступеня порівняння за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: легкий — легший, важкий — важчий, вузький — вужчий.

- Приголосні г, з, ж кінця основи разом з суфіксом -ш- замінюються на -жч-: дорогий — дорожчий, вузький — вужчий, важкий — важчий.

- Приголосний с разом із суфіксом -ш- замінюється на щ: високий — вищий, красивий — кращий.

- Кінцеві приголосні к, ц перед суфіксом -н- змінюються на -чн: рік — річний, яйце — яєчний, кликати — кличний, серце — сердечний, околиця — околичний.

Винятки

рушник, рушниця (рука),

соняшник (сонце),

сердешний у значенні «бідолашний» (серце),

мірошник (мірка),

торішній (торік),

дворушник (рука), вчорашній.

Винятки

Дамаск – дамаскський,

Нью-Йорк – нью-йоркський,

Кембридж – кембриджський,

Мекка – меккський,

Малакка – малаккський,

Ла-Манш – ла-маншський,

Перемишль – перемишльський,

Палех – палехський,

Винятки

Баски – баскський,

Тюрки – тюркський,

Казах – казахський,

Орок – орокський,

Ороч (народ) – орочський,

Ацтек – ацтекський,

Франкський (має відношення до Франції),

Герцог – герцогський, герцогство,

Шах – шахський. Падишах, Карабах

​

Чергування приголосних в дієсловах 

[з] — [ж]: в’язати — в’яжу;

[д] — [дж:]: водити — воджу;

[т] — [ч]: котити — кочу;

[с] — [ш]: носити — ношу;

[зд] — [ждж]: їздити — їжджу;

[ст] — [шч]: свистіти — свищу;

[г] — [ж]: могти — можу;

[к] — [ч]: плакати — плачу;

[х] — [ш]: колихати — колишу;

[ск] — [шч]: полоскати — полощу.

Зверніть увагу! Возити — вожу, але водити — воджу

​

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ

[о] [е] вести – водити, нести – носити, мелю – молоти;

[е] [і] летіти – літати, текти – витікати, пекти – випікати;

[і] [а] сідати – садити, лізти – лазити,

[о] [а] ломити – ламати, скочити – скакати, стояти – стати;

[у] [а] трусити – трясти, грузнути – грязь;

​

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ

[у] [ов] кувати – коваль, сунути – совати;

[и] [і] ліпити – липнути, сито – сіяти;

[и] [о] дожидати – ждати;

[и] [о] [о] бити – бої – б’ю;

[и] [у] [о] [о] засихати – сушити – сохну – висхлий, дихати – дух – здохнути – тхнути;

[і] [и] [о] [о] вінок – вити – сувої – в’ю.

Чергування О А

Це чергування відбувається в коренях дієслів і змінює їхні значення.

Дієслова з о звичайно позначають тривалу, нерозчленовану дію або одноразову, закінчену, дієслова з а — повторювану, багаторазову дію: допомогти́ — допомага́ти, гони́ти — ганя́ти, коти́ти — кача́ти, кро́їти — кра́яти, ломи́ти — лама́ти, ско́чити — скака́ти, схопи́ти — хапа́ти; стоя́ти— ста́ти.

​

Чергування О А

Проте багато дієслів має кореневий о, який не чергуємо з а: ви́мовити — вимовля́ти, ви́ростити — виро́щувати, прости́ти — проща́ти, вино́шувати, відгоро́джувати, догово́рювати, заспоко́ювати, переко́нувати, устано́влювати та ін., але ви́провадити — випроводжа́ти.

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ

[і], [е] [о] сіль – солі, ніч – ночі, радість – радості;

папір – паперу, камінь – каменю,

свій – своєму, мій – моєму,

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ

Київ, київський – Києва,

Миколаїв, миколаївський – Миколаєва,

Чугуїв, чугуївський – Чугуєва.

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ

Тернопіль, Ольгопіль, Крижопіль

Сімферополь, Севастополь, Мелітополь.

Пишеться а в деяких словах після приголосних перед складом з наголошеним а у словах: гаря′чий, гара′зд, кажа′н, кача′н, кала′ч, бага′то, багати′р (багач).

Чергування о- е після шиплячих

1. Після ж, ч, ш, шч, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и (яке походить від давньоукраїнського и) пишемо е: вече́ря, ви́ше́нь, джерело́, жени́ти, ні́женька, пшени́ця, ста́єнь, уве́чері, у́чень, черне́тка, четве́ртий, шестиде́нка, щемі́ти, щети́на.

Чергування о- е після шиплячих

Після ж, ч, ш, шч, дж, й перед твердим приголосним, а також перед складами з а, о, у та и (яке походить від давньоукраїнського ы) пишемо о: бджола́, буди́ночок, вечори́ (пор. вече́ря), жона́тий (пор. жени́ти), і́грашок, копійо́к, пшоно́ (пор. пшени́ця), чолові́к, чому́сь, чо́рний (пор. черне́тка), чоти́ри (пор. четве́ртий), шо́стий (пор. шести́), щока́.