Тема 1. Завдання економічної науки та її значення в житті суспільства і людини.
������ ПЛАН�1. Багатозначимість поняття «економіка».�2. Предмет і основні функції економічної � теорії.�3. Методи пізнання економічних явищ. �4. Зародження та етапи розвитку � економічної теорії.�5. Основні напрями і школи світової � економічної думки.�6. Економічні закони і категорії.�
Багатозначимість поняття «економіка»
ЕКОНОМІКА
від грец. «oikos» — дім, домашнє господарство; «nomos» — вчення, закон.
Термін ввів Аристотель (384-322 до н.е.)
Предмет економічної науки
Еволюція назви економічної науки�
Економія (Арістотель)
Політична економія (А.Монкретьєн «Трактат політичної економії», 1615 р.)
Економікс
Економічна теорія
Економічна теорія - це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економіч-них систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.
Структура загальної економічної теорії����������
Основи економічної теорії (політекономія) – фундаментальна, методологічна частина економічної науки
Мікроекономіка – вивчає взаємодію окремих економічних суб'єктів та досліджує механізм функціонування конкретних ринків
Макроекономіка – вивчає закономірності функціонування економіки в цілому.
Мезоекономіка – вивчає галузі та підсистеми національної економіки
Мегаекономіка – вивчає світову економіку в цілому.
Економічна теорія (А.Сміт)��������
Позитивна економічна теорія
Нормативна економічна теорія
Функції економічної теорії
Методи економічної теорії���������
Загальнонаукові методи:
Спеціальні методи:
Історія економічної теорії��������
Класична політична економія (XVIII-XIX)
Марксизм (XIX)
Маржиналізм
(XIX-XX)
Фізіократія (XVII-XVIII)
Меркантилізм (XVI-XVII)
Ранній (XV ст.) - монетаризм
Пізній (XVI- XVIII ст.)
Меркантилізм�(В. Стаффорд, Т. Мен, А.Монкретьєн)��������
- об'єктами дослідження є торгівля і грошовий обіг як джерела і сфера багатства;
- гроші (золоті, срібні) розглядаються як найвища й абсолютна форма багатства;
- безпосереднім джерелом багатства вважається прибуток від зовнішньої торгівлі;
- ідеологія активного державного втручання в економічне життя.
Школа фізіократів �(Ф.Кене, А.Тюрго)�������
- реальне багатство походить від землі;
- джерелом багатства є продукція сільського господарства;
- мета державної політики – підтримка сільського господарства;
- держава не повинна втручатись у підприємницьку діяльність.
Класична політична економія�(А.Сміт, Дж. Мілль, С.Сісмонді)��������
Багатство нації створюється у процесі виробництва;
Вирішальним фактором економічного розвитку є продуктивна праця;
Ефективний розподіл ресурсів, товарів та доходів здійснює ринковий механізм;
Мінімальне втручання держави в економіку.
Марксизм�(К.Маркс, Ф. Енгельс)��������
Основа розвитку суспільства – матеріальне виробництво;
Конкурентна ринкова економіка нестабільна – є втіленням хаосу та несправедливості.
Поділ суспільства на два антагоністичні класи
Багатство повинно належати тим, хто його створює.
Неминучість загибелі капіталізму.
Обґрунтування теорії додаткової вартості
Маржиналізм��������
Австрійська (віденська) школа
К.Мангер
Лозанська школа
Л.Вальрас
Американська школа
Дж.Б.Кларк
Англійська школа
С.Джевонс
Сучасні напрями економічної теорії������
Кейнсіанство
Неоконсерватизм
Неолібералізм
Інституціоналізм
Кейнсіанство�(Дж.Кейнс)�������
- застосування макроекономічного підходу;
- врахування впливу на економічні процеси неекономічних факторів (психології людей та груп);
- обґрунтування необхідності державного регулювання економіки.
Неоконсерватизм��������
- надання переваги ринковій економічній системі;
- головною цінністю є свобода;
- обмеження державного втручання в економіку;
- визнання пріоритетності пропозиції;
Напрями: монетраизм,теорія економіки пропозиції, теорія раціональних очікувань.
Неолібералізм (Л.Мізес, Ф.Хайєк)
Інституціоналізм (Т.Веблен)
Економічні закони і � категорії
Економічні закони – це суттєві, стійкі, причинно-наслідкові зв’язки як в середині виробничих відносин, економічних процесів і явищ, так і між ними.
Закони природи
Економічні закони
Система економічних законів��������
всезагальні – функціонують у всіх економічних системах ;
загальні – функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови;
специфічні – функціонують у межах однієї економічної системи.