1 of 21

АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

2 of 21

ПЛАН

1. Нові архітектурні стилі

2. Модерн в архітектурі

3. Образотворче мистецтво

4. Мистецтво скульптури

3 of 21

1. НОВІ АРХІТЕКТУРНІ СТИЛІ

У 40-х рр. 19 ст. класицизм поступився історизму.

Історизм - використання архітектурних стилів та декоративних елементів, що склалися в будівельній практиці попередніх часів; поширення в архітектурі другої половини 19 ст. - початку 20 ст. неороманського, неоготичного, неоренесансного, необарокового, неокласицистичного стилів тощо (нео— новий).

Характерною особливістю архітектури доби була певна спеціалізація стилів.

4 of 21

До пошуку нових методів проектування та будівництва архітекторів спонукали:

  • бурхливе зростання міст;
  • розвиток архітектурної науки;
  • початок використання нових конструкцій, нових будівельних матеріалів (залізо, скло, кераміку і залізобетон);
  • замість особняків у містах почали будувати багатоквартирні багатоповерхівки т. зв. прибуткові будинки для здавання в оренду.

Характерною особливістю архітектури доби була певна спеціалізація стилів:

для церков обирали візантійський стиль, театри будували в ренесансному, особняки - у романському, синагоги - у мавританському.

5 of 21

Національна опера (архітектор Віктор Шретер;1897 р.; Київ)

Театр у Чернівцях,1904-1905 рр.

Одеський театр (архітектори Герман Гельмер та Фердинанд Фельнер, Фелікс Гонсіоровський; 1884-1887 рр.; неоренесанс та необароко)

Львівський оперний театр (1897-1900 рр., архітектор Зигмунт Горголевський).

Фасади прикрашають лоджії, балкони, алегоричні скульптурні композиції

6 of 21

Національний університет «Львівська політехніка»

(1873-1877рр.;

архітектор Юліан Захарієвич)

Будинок Галицького сейму

(1877-1881рр.;

архітектор Юліуш Гохбергер)

НЕОРЕНЕСАНС

7 of 21

НЕОГОТИКА

«Розовый замок» барона Икскюль-Гильденбандта (1902 р., Київ)

Миколаївський костьол

(1899-1909 рр.; архітектор Владислав Городецький)

8 of 21

Володимирський собор (Київ)

Над проетом працювали ахітектор Олександр Беретті, професор Київського університету Адріан Прахов, живописці Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, Микола Пимоненко, Михайло Врубель. 

У 1896 р. відбулося відкриття та освячення собору.

ВІЗАНТІЙСЬКИЙ СТИЛЬ

Володимирський собор (Київ)

Будинок резиденції митрополита Буковини і Далмації

  • (Чернівці;1864-1882 рр.; чеський архітектор Йозеф Главка)
  • поєднання елементів візантійського та романського стилів.

Будинок резиденції митрополита Буковини і Далмації (Чернівці)

9 of 21

2. МОДЕРН В АРХІТЕКТУРІ

Характерні риси:

  • примхливі, мінливі форми, асиметричність та вільне планування, застосування символіки;
  • фасади прикрашаються ліпленим декором і скульптурою, глазурованою керамікою тощо.

На межі 19 і 20 ст. набуває поширення стиль модерн.

Визначальна ознака модерну - застосування нових конструкцій з металу й залізобетону, опоряджувальної скульптури з цементу.

10 of 21

Київ; 1902-1903 рр.

архітектор 

Владислав Городецький

Фасад прикрашено колонами, увінчаними композицією з екзотичних звірів, фігури яких мали демонструвати переваги нових будівельних матеріалів і технологій.

Фігури виконав італійський скульптор, співавтор усіх архітектурних творів Городецького в Києві Еліо Сала за кресленнями й шаблонами Городецького.

Будинок з химерами

Перехідний тип між особняком та прибутковим будинком. Усе оздоблення виготовлено з бетону

11 of 21

«Ластівчине гніздо»

Ялта, 1912 р.; архітектор Всеволод Шервуд 

Бессарабський ринок

Київ, 1908-1912 рр.; архітектор Г. Гай.

Будівля Державного банку

Київ, 1902-1905 рр.;

архітектори О. Кобелев й О. Вербицький

12 of 21

Будівля страхового товариства «Дністер»

Львів; 1905-1906; архітектор Іван Левинський.

Будинок Полтавського земства

1903-1908 р.; Полтава; архітектор Василь Кричевський

У процесі розвитку модерну в Україні сформувався національний стиль в архітектурі, визначальною рисою якого була стилізація під народну архітектуру та відродження традицій українського бароко.

13 of 21

3. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

В образотворчому мистецтві другої половини 19 ст. активно розвивався побутовий жанр, тематика якого була спрямована на зображення повсякденного життя народу за принципами реалізму.

Істотну роль відігравав і реалістичний пейзаж як самостійний жанр та як елемент побутової картини.

Активно розвивався й портретний жанр.

14 of 21

Микола Пимоненко

«Святочне ворожіння», 1888

  • присвятив свою творчість зображенню сільського побуту, природи та звичаїв української провінції
  • художник-реаліст Микола Пимоненко, найвідомішими картинами якого є «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Жнива», «Проводи рекрута».
  • М. Пимоненка називають співцем українського села.

Костянтин Трутовський

«Весільний викуп», 1881

«Всю мою художню діяльність я присвятив Малоросії і люблю цей край».

Побутовий жанр

15 of 21

Сергій Васильківський

«Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові плавні», «Ранок на Дніпрі», «Козачий пікет», «Запорожець у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада», «Козак в степу», «Ярмарок у Полтаві»

У живописі другої половини 19 - початку 20 ст. популярним був пейзажний жанр.

Петро Левченко

«Село взимку. Глухомань»

Сергій Світославський

«Українська ніч. Корчма»

Сергій Васильківський

«Козаки в степу»

16 of 21

Микола Самокиш

«Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким»

1934

Ілля Рєпін

«Запорожці пишуть листа турецькому султанові»

Микола Самокиш.

«Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.»; 1931

Батальний живопис

17 of 21

Олександр Мурашко

«Дівчина в червоному капелюсі»; 1902-1903

Наприкінці 19 - на початку 20 ст. творчість нового покоління українських митців зазнає впливу поширеного в Європі модернізму, зокрема однієї з його течій імпресіонізму.

Імпресіонізм  - мистецький напрям, представники якого прагнули до найточнішого відображення мінливого, реального світу і своїх вражень від нього.

Іван Труш.

«Портрет Лесі Українки»; 1900

18 of 21

4. МИСТЕЦТВО СКУЛЬПТУРИ

Від другої половини 19 ст. більшого громадського звучання набуває монументальна скульптура.

Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор Михайло Микешин. 1888

ІПам’ятник Котляревському (Полтава)

19 of 21

Пам’ятник

М. Гоголю (Ніжин)

Пам’ятник А. Міцкевичу (Львів)

Пам'ятник О.Пушкіну

(Харків)

20 of 21

ПОДУМАЙ!

  • Що є характерним для архітектури кінця ХІХ- початку ХХ ст.?
  • Які нові архітектурні стилі з’являються наприкінці ХІХ- початку ХХ ст.?
  • Які жанри образотворчого мистецтва з’являються наприкінці ХІХ- початку ХХ ст.?
  • Що є характерним для укранської скульптури наприкінці ХІХ- початку ХХ ст.?

21 of 21

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Опрацювати § 46.
  • Складіть історичний кросворд «Видатні українські митці 2 пол. ХІХ - початку 20 ст.».