АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
ПЛАН
1. Нові архітектурні стилі
2. Модерн в архітектурі
3. Образотворче мистецтво
4. Мистецтво скульптури
1. НОВІ АРХІТЕКТУРНІ СТИЛІ
У 40-х рр. 19 ст. класицизм поступився історизму.
Історизм - використання архітектурних стилів та декоративних елементів, що склалися в будівельній практиці попередніх часів; поширення в архітектурі другої половини 19 ст. - початку 20 ст. неороманського, неоготичного, неоренесансного, необарокового, неокласицистичного стилів тощо (нео— новий).
Характерною особливістю архітектури доби була певна спеціалізація стилів.
До пошуку нових методів проектування та будівництва архітекторів спонукали:
Характерною особливістю архітектури доби була певна спеціалізація стилів:
для церков обирали візантійський стиль, театри будували в ренесансному, особняки - у романському, синагоги - у мавританському.
Національна опера (архітектор Віктор Шретер;1897 р.; Київ)
Театр у Чернівцях,1904-1905 рр.
Одеський театр (архітектори Герман Гельмер та Фердинанд Фельнер, Фелікс Гонсіоровський; 1884-1887 рр.; неоренесанс та необароко)
Львівський оперний театр (1897-1900 рр., архітектор Зигмунт Горголевський).
Фасади прикрашають лоджії, балкони, алегоричні скульптурні композиції
Національний університет «Львівська політехніка»
(1873-1877рр.;
архітектор Юліан Захарієвич)
Будинок Галицького сейму
(1877-1881рр.;
архітектор Юліуш Гохбергер)
НЕОРЕНЕСАНС
НЕОГОТИКА
«Розовый замок» барона Икскюль-Гильденбандта (1902 р., Київ)
Миколаївський костьол
(1899-1909 рр.; архітектор Владислав Городецький)
Володимирський собор (Київ)
Над проетом працювали ахітектор Олександр Беретті, професор Київського університету Адріан Прахов, живописці Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, Микола Пимоненко, Михайло Врубель.
У 1896 р. відбулося відкриття та освячення собору.
ВІЗАНТІЙСЬКИЙ СТИЛЬ
Володимирський собор (Київ)
Будинок резиденції митрополита Буковини і Далмації
Будинок резиденції митрополита Буковини і Далмації (Чернівці)
2. МОДЕРН В АРХІТЕКТУРІ
Характерні риси:
На межі 19 і 20 ст. набуває поширення стиль модерн.
Визначальна ознака модерну - застосування нових конструкцій з металу й залізобетону, опоряджувальної скульптури з цементу.
Київ; 1902-1903 рр.
архітектор
Владислав Городецький
Фасад прикрашено колонами, увінчаними композицією з екзотичних звірів, фігури яких мали демонструвати переваги нових будівельних матеріалів і технологій.
Фігури виконав італійський скульптор, співавтор усіх архітектурних творів Городецького в Києві Еліо Сала за кресленнями й шаблонами Городецького.
Будинок з химерами
Перехідний тип між особняком та прибутковим будинком. Усе оздоблення виготовлено з бетону
«Ластівчине гніздо»
Ялта, 1912 р.; архітектор Всеволод Шервуд
Бессарабський ринок
Київ, 1908-1912 рр.; архітектор Г. Гай.
Будівля Державного банку
Київ, 1902-1905 рр.;
архітектори О. Кобелев й О. Вербицький
Будівля страхового товариства «Дністер»
Львів; 1905-1906; архітектор Іван Левинський.
Будинок Полтавського земства
1903-1908 р.; Полтава; архітектор Василь Кричевський
У процесі розвитку модерну в Україні сформувався національний стиль в архітектурі, визначальною рисою якого була стилізація під народну архітектуру та відродження традицій українського бароко.
3. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
В образотворчому мистецтві другої половини 19 ст. активно розвивався побутовий жанр, тематика якого була спрямована на зображення повсякденного життя народу за принципами реалізму.
Істотну роль відігравав і реалістичний пейзаж як самостійний жанр та як елемент побутової картини.
Активно розвивався й портретний жанр.
Микола Пимоненко
«Святочне ворожіння», 1888
Костянтин Трутовський
«Весільний викуп», 1881
«Всю мою художню діяльність я присвятив Малоросії і люблю цей край».
Побутовий жанр
Сергій Васильківський
«Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові плавні», «Ранок на Дніпрі», «Козачий пікет», «Запорожець у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада», «Козак в степу», «Ярмарок у Полтаві»
У живописі другої половини 19 - початку 20 ст. популярним був пейзажний жанр.
Петро Левченко
«Село взимку. Глухомань»
Сергій Світославський
«Українська ніч. Корчма»
Сергій Васильківський
«Козаки в степу»
Микола Самокиш
«Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким»
1934
Ілля Рєпін
«Запорожці пишуть листа турецькому султанові»
Микола Самокиш.
«Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.»; 1931
Батальний живопис
Олександр Мурашко
«Дівчина в червоному капелюсі»; 1902-1903
Наприкінці 19 - на початку 20 ст. творчість нового покоління українських митців зазнає впливу поширеного в Європі модернізму, зокрема однієї з його течій імпресіонізму.
Імпресіонізм - мистецький напрям, представники якого прагнули до найточнішого відображення мінливого, реального світу і своїх вражень від нього.
Іван Труш.
«Портрет Лесі Українки»; 1900
4. МИСТЕЦТВО СКУЛЬПТУРИ
Від другої половини 19 ст. більшого громадського звучання набуває монументальна скульптура.
Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор Михайло Микешин. 1888
ІПам’ятник Котляревському (Полтава)
Пам’ятник
М. Гоголю (Ніжин)
Пам’ятник А. Міцкевичу (Львів)
Пам'ятник О.Пушкіну
(Харків)
ПОДУМАЙ!
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ