Особливості розвитку культури.

УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Задачі уроку

Знати:

• зміст понять: «український буржуазний націоналізм», космополітизм, «ждановщина», «лисенківщина»;

Розуміти:

• протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя.

Уміти:

• визначити причини та наслідки ідеологічних кампаній та «чисток», їх вплив на освітній і культурний розвиток УРСР.;
• визначати суперечності розвитку культури;
• характеризувати науковий/творчий доробок Ніла Хасевича,Катерини Білокур, Тетяни Яблонської,Олександра Богомольця, Сергія Лебедєва, Олександра Палладіна, Володимира Філатова.

​

​

​

Терміни та поняття.

• «Лисенківщина» - специфічний період у сільськогосподарській та біологічній науці й практиці, пов'язаний з проявом культу президента Всесоюзної академії сільськогосподарських наук академіка Т. Лисенка. Лисенківщини виявлялась у переслідуванні інакомислення в галузі сільгоспнауки, гоніння на вчених – генетиків, викладачів біології, чиї концептуальні погляди не збігались з уявленнями Т. Лисенка. Генетика була названа «буржуазною лженаукою»

Персоналії

Олександр Богомолець - український учений-патофізіолог. Лікар, викладач університету, письменник-документаліст, політик. Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки.

Персоналії

Лебедєв Сергій Олексійович

• Вчений, академік, творець першого в континентальній Європі комп'ютера.

Персоналії

Володимир Філатов –

науковець, офтальмолог, хірург, винахідник, поет, художник, мемуарист російського походження, академік, дійсний член Академії наук УРСР (з 1939 року) та Академії медичних наук СРСР (з 1944 року), доктор медицини, професор.

Засновник та перший директор, з 1936 року по 1956 рік, Інституту очних хвороб і тканинної терапії НАМН України. Автор 460-ти наукових праць та монографій

​

Персоналії

.

Андрій Малишко - український поет, перекладач, літературний критик. Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом. Працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944—1947). Лауреат Шевченківської премії за збірку «Далекі орбіти» та Державної премії СРСР за збірку «Дорога під яворами»

Персоналії

Володимир Сосюра -

український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», бунчужний 3-го Гайдамацького полку Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін.

Персоналії

Павло Тичина

- український поет, перекладач, публіцист, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР.

Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР. Голова Верховної Ради УРСР двох скликань. Міністр освіти УРСР (1943—1948). Академік АН УРСР (1929). Лауреат Сталінської та Шевченківської премії (1962).

Автор слів Гімну Української РСР.

​

Персоналії

Максим Рильський – український радянський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець. Автор 35 книжок поезій: «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь». 1943 р. обраний академіком Академії наук УРСР. Був звинувачений радянською владою у «буржуазному об'єктивізмі, відсутності більшовицької партійності

1. Освіта.

Формування комуністичного світогляду

​

• 1950 р. було відновлено довоєнну мережу шкіл.
• Відкривались вечірні та заочні школи, у яких вчилася працююча молодь
• 1953 р. перехід до обов’язкової семирічної освіти.
• Посилилася увага до професійної підготовки молоді.
• Державний курс на русифікацію освіти.
• Відновлено роботу 160 вищих навчальних закладів: Київського, Харківського, Одеського державних університетів.

Розширення мережі закладів культури

• Вища школа готувала спеціалістів для різних галузей виробництва, науки, техніки.
• Значну увагу приділяли також ідейному вихованню студентської молоді, формуванню в неї комуністичного світогляду.
• Переважно методом «народної будови» відновлювали клуби, бібліотеки, музеї, будинки культури, радіо- і кіномережу.
• Преса – могутній засіб пропаганди
• З відбудовою поліграфічної бази збільшили тиражі газет і журналів.
• У 1945 р. виходило 879 газет і 6 журналів: «Україна», «Дніпро», «Українська література», «Перець».
• Листопад 1951 р. в Києві перший в Україні телевізійний центр.

2. Наука

Наукові досягнення

• 1944 р. відновила діяльність Академія наук України, яку з 1946 по 1962 р. очолював біохімік зі світовим О. Палладін.
• Напр. 1940-х рр. у Інституті електротехніки під керівництвом С. Лебедєва створено першу в Європі малу електронно-лічильну машину (МЕЛМ)
• Колектив Інституту електрозварювання на чолі Є. Патон винайшов і впровадив у виробництво новий метод електрошлакового зварювання кожухів доменних печей, мостів, суден. Його використано при будівництві газопроводу Дашава – Київ та першого у світі суцільнозварного мосту (міст Патона) у Києві, зданого в експлуатацію в 1953 р.

​

Досягнення природничих наук

• Інститут загальної та неорганічної хімії розробив методики захисту водних басейнів від забруднень та постачання споживачам чистої води.
• 1949 р. Інститут фізики під керівництвом М. Пасічника розпочав дослідження в галузі фізики атомного ядра.
• Значні здобутки мали українські вчені в медицині.
• М. Стражеско створив відому терапевтичну школу.
• Визнаним авторитетом у офтальмології був В. Філатов.
• Проблеми порушення обміну речовин, імунітету, алергії, старіння організму досліджував О. Богомолець.

Розвиток гуманітарних наук

• Науковці опрацювали й опублікували частину рукописів Т. Шевченка, М. Вовчка, М. Коцюбинського.
• 1949 р. започаткували видання зібрання творів І. Франка, а на поч. 1950-х рр. з’явилося повне зібрання творів І. Котляревського, підготовлено 5-томник творів Л. Українки.
• Гальмували розвиток гуманітарних наук політизація галузі та постійне втручання партійного керівництва.

Лисенківщина

• Суттєвої шкоди науці завдали політизація та постійне втручання партійного керівництва.
• Вченим доводилося розробляти безглузді теорії, на зразок «плану перетворення природи».
• 1948 р. сесія Всесоюзної академії сільськогосподарських наук закріпила «перемогу сталінізму» в біологічній науці.
• Провідником нової політики став Т. Лисенко.
• Генетику оголосили «буржуазною» наукою. почалася «чистка» серед науковців
• З кафедр вишів, АН УРСР звільнили фахівців, які не поділяли поглядів Лисенка: М. Гришка, І. Полякова, Л. Делоне, С. Гершензона.

​

Переслідування історичної науки

• «Ворожою» наукою вважали кібернетику, заборонили займатися новими дослідженнями.
• Переслідувань зазнала історична наука.
• Істориків звинуватили в «буржуазному націоналізмі», відродженні реакційних поглядів
• В. Антоновича і М. Грушевського звинувачено у відході від партійного тлумачення історичного процесу.
• Об’єктивні труднощі в розгортанні наукових досліджень, спричинені відсутністю найнеобхіднішого, ускладнювала тоталітарна система, яка штучно ізолювала науковців від передових тенденцій розвитку світової науки.

​

3. Література.

Досягнення в галузі літератури

• Вибух творчої активності покоління переможців важко піддавалося бюрократичному контролю і лякало сталінське керівництво.
• Поетів і письменників зобов’язували творити в рамках «соціалістичного реалізму».
• І навіть в цих умовах з'явилось багато яскравих творів:
• «Прапороносці» О. Гончара,
• дві книги роману «Велика рідня» («На нашій землі», «Великі перелоги») М. Стельмаха,
• «Київські оповідання» Ю. Яновського,
• «В окопах Сталінграда» В. Некрасова,
• Гумористичні оповідання О. Вишні, вірші М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка.

Ждановщина в Україні

• Відповідно до рішень ЦК ВКП(б), компартійне керівництво України прийняло постанови:
• «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури»,
• «Про журнал сатири і гумору «Перець»,
• «Про журнал «Вітчизна».
• З появою у березні 1947 р. в Україні україноненависника, Л. Кагановича кампанія ідеологічних атак на талановитих діячів української культури посилилася.
• Під вогонь критики потрапили: О. Вишня, І. Семенченко, Ю. Яновський, М. Рильський, А. Малишко.

Боротьба з «безродними космополітами»

• «Безродними космополітами» назвали літературних і театральних критиків, євреїв за національністю Є. Адельгейма, А. Кацнельсона, І. Стебуна. Їх звинуватили в антипатріотизмі, у «низькопоклонстві перед буржуазною культурою Заходу».
• 1948–1952 рр. у зв’язку зі сфабрикованою владою «Справою Єврейського Антифашистського Комітету» репресували 19 єврейських письменників України.

Впив тоталітарного режиму на культуру.

• В 1951 р. розкритикували вірш В. Сосюри «Любіть Україну»
• У повоєнні роки тоталітарний режим продовжив нагнітання напруженості в суспільстві, розгорнув чергові ідеологічні кампанії, переслідування інакодумців, нову хвилю репресій.
• Визначальною рисою культури стали одноманітність, уніфікованість, показна одностайність що завдавало великої шкоди інтелектуальному потенціалу української нації.

​

4. Архітектура. Образотворче мистецтво.

Архітектура

• Повоєнні роки - масштабні роботи з відбудови
• Архітектурні споруди мали вселяти впевненість у швидкому відновленні всієї країни.
• Провідний архітектурний стиль — «сталінський ампір».
• Характерні риси: ансамблева забудова вулиць і площ, синтез архітектури, скульптури і живопису, наявність колонад, ліпнини, використання мармуру, бронзи та цінних порід дерева в оформленні громадських інтер’єрів.
• Прикметні ознаки містобудування: чітко розплановані вулиці, спорудження типових житлових будинків.

Образотворче мистецтво.

• Провідні теми: війни, «братніх народів», шевченківська та молодіжна, жанрове змалюванням навколишньої дійсності, портрети «передовиків промисловості та сільського господарства».
• Нові художні полотна Т. Яблонської, М. Дерегуса, О. Шовкуненка, Катерини Білокур.
• Майстер книжкової графіки В. Касіян.
• Скульптори відображали події та образи воєнного часу.
• Були створені меморіальні ансамблі, встановлені пам’ятники героям війни і праці.

Картина Т. Яблонської «Хліб» - 1949

5. Музика. Кінематограф.

Музика.

• Характерні риси розширення тематики, жанрів, поглиблення образної сфери, підвищення фахової майстерності.
• Створені опери:
• «Богдан Хмельницький» К. Данькевича
• «Милана» Георгія Майбороди
• «Украдене щастя» Юрія Мейтуса.
• Розвивалася пісенна творчість: П. Майборода, А. Філіпенко, І. Шамо.
• Композитори різних жанрів Л. Ревуцький, С. Людкевич, А. Штогаренко, Б. Лятошинський.
• Визнання здобули: Державний український народний хор (керівник Г. Верьовка), Київська державна академічна капела «Думка» (керівник О. Сорока), Львівська державна хорова капела «Трембіта» (керівник П. Муравський), Державна капела бандуристів УРСР (керівник О. Міньківський).

Театральне мистецтво

• В Україні діяли 96 театрів, із яких 78 — україномовні.
• Видатні майстри сцени М. Литвиненко-Вольгемут, Г. Юра, Б. Гмиря, Н. Ужвій, А. Бучма, Ю. Шумський, Є. Пономаренко, К. Хохлов.
• 1946 р. постанова ЦК КП(б) У «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи щодо його поліпшення», якою влада вимагала ставити театральні вистави зі сучасного життя, що прославляли радянський лад.
• Оперу К. Данькевича «Богдан Хмельницький» розкритикували за недостатнє висвітлення в ній «прогресивної ролі у житті українського народу царя і російських бояр».

Кінематограф.

• Відновили роботу кіностудії в Києві, Одесі, Ялті
• Талановиті митці:
• І. Савченко режисер фільмів «Третій удар» і «Тарас Шевченко», премійованого на міжнародному фестивалі в Чехословаччині у 1952 році.
• Б. Барнет режисер фільму «Подвиг розвідника»,
• М. Донський — «Нескорені»
• Розгорнула роботу Українська студія хронікальних фільмів
• Духовний клімат у суспільстві продовжувала жорстко контролювати влада.

6. Повсякденне життя.

Повоєнні труднощі

• Не вистачало найнеобхіднішого — взуття, одягу, продовольства, інших побутових речей.
• Загострилися проблеми житла, безпритульних дітей, злочинності
• Для виживання частина робітників і службовців змушена була облаштовувати невеликі підсобні господарства, бо отримувана платня не давала змоги забезпечувати харчуванням членів сім’ї.
• Діяв закон поширення серед населення державних позик.
• Зростання цін на продукти, зумовлене скасуванням у 1947 р. карткової системи

Грошова реформа та ефект від неї

• 1947 р. - була проведена грошова реформа
• вилучення під час реформи значної кількості грошей справило оздоровчий ефект на повоєнну економіку.
• Обмеження загальної купівельної спроможності населення створювало потенційні можливості для зниження цін
• Мешканці міст і сіл могли купувати недорогий, але добротний одяг, годинники, радіоприймачі.
• Частину з цих товарів виробляли у Східній Німеччині та поставляли в рахунок репарацій, а також у Польщі, Чехословаччині, Австрії.

Соціальна політика

• Відновлювали міста і села, газифікували населені пункти.
• Розширювали мережу шкіл, медичних закладів, будували житло (сталінки)
• Більшість міських жителів і надалі мешкали в комунальних квартирах, бараках, підвалах.
• Запроваджено 8-годинний робочий день та відпустки на виробництві.
• На селі рівень життя не дуже підвищився.
• До поч. 1950-х рр. ситуація у соціальній сфері дещо покращилась, однак назагал соціальна політика влади залишалася жорстокою щодо населення.

​

Домашнє завдання

• Опрацювати § 6, 7 с. 37 – 48
• Дати відповіді на питання с. 42
• Заповнити таблицю «Досягнення науки в повоєнний період».

​

​

​

​

​