Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках математики

Уміє вчити той, хто вчить цікаво,�хто викладає свій предмет так, щоб�у душі зазвучали струни у відповідь�і ні на хвилину не засинала його допитливість.�А. Ейнштейн

Мотив — це спонукання людини до активності, пов'язане з намаганням задовольнити певні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонукання до дій, внаслідок яких ці потреби задовольняються.�

Навчання, підкоряється загальній схемі:

Необхідність – початок будь-якою діяльності учня, тобто на уроці висуваються проблеми, які треба розв´язати.

Потреба (вивчити новий матеріал або отримати оцінку)

Мотив (викликати у дитини бажання займатися проблемою )

Мета (ті завдання, які вчитель ставив перед учнями, і які треба виконати за урок)

План досягнення мети

Корекція

​

Оцінка результатів

Давнє прислів’я говорить : «Учитель повинен дати від себе, щоб учень прийшов до себе »

Виділяються три рівні людських здібностей:

​

І рівень- діти здатні взяти все, що їм дають, але не здатні зберегти або зберігають з великими труднощами (здібності нижче середнього);

2 рівень – діти не тільки беруть усе, а й постійно працюючи, спокійно його збільшують(здібності середнього рівня);

3 рівня - здібності. Діти не тільки беруть, а й в багато разів збільшують. Це Архімед, Ньютон … Їхні здібності вище від середнього рівня.

​

​

Як кажуть французи: «Всі жанри добрі, крім нудного». Урок повинен бути насичений цікавими фантами, а не тільки містити відомості з підручника та розв,язування задач до теми.

​

​

Ще Йоганн Гете писав:

​

Пергаменти не втамовують спраги.

Ключ мудрості не на сторінках книг.

Хто до таємниць життя рветься думкою кожною, / У своїй душі знаходить їх джерело

Для створення педагогічної ситуації можна використовувати:

проблемний та емоційний характер викладання

Використання:

• ефекту подиву
• навчальних дискусій
• методу аналізу життєвих ситуацій
• пізнавальних ігор та ігрових ситуацій.
• елементів цікавої математики
• задач прикладного характеру
• практичних задач
• відкритої інформації на уроках математики
• методу доцільних задач
• нового математичного факту
• історичного матеріалу

​

​

Створення:

• проблемної ситуації
• ситуації зацікавленості
• ситуації вільного вибору учнями навчального завдання
• ситуації захопленості
• ситуації успіху

А також: евристична бесіда

пізнавальні ігри

застосування нового математичного матеріалу

​

Способи й методи мотивації:

Для мотивації навчання актуальними є поради:

• підтримувати рівний стиль стосунків між усіма учасниками навчання
• підбадьорювати учнів, коли вони стикатимуться з труднощами
• підтримувати позитивний зворотній зв’язок
• піклуватися про різноманітність форм і методів навчання
• привчати учнів до пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість
• заохочувати виконання підвищеної складності
• учити чітко визначати менту, завдання
• формувати почуття відповідальності та обов’язку
• учити висувати вимоги насамперед до самого себе

Пізнавальну діяльність учнів організувати у процесі взаємодії:

«учень-інформація»

Схематично це виглядає так:

Форми інтерактивних технологій:

міні-проекти

незакінчене речення

реклама

ток-шоу

презентація

мікрофон

мозковий штурм

рольову гру

математичний диктант

​

​

П’ять груп мотивів навчання:

комунікативні

соціальні

відповідальності

перспективи

пізнавальні

Мотиви перспективи пов’язані зі встановлення

Далекої мети навчання

Близької мети навчання

Близьку мету ставить учитель:

• забезпечення учня методикою оволодіння складними темами навчального матеріалу,
• поглиблення його знань за рахунок допоміжної літератури,
• самоосвіти,
• Факультативних занять

Підласий стверджував: «Потреби, мотиви, стимули – це «ягоди»з одного поля».

Його думки стали моїм кредо щодо мотивації навчальної діяльності:

• - Спираюсь на бажання дитини. Важливе не те, чого бажаємо, а й те, чого хоче учень. Він не впевнений у своїх бажаннях. Завдання вчителя – змінити напрямок його прагнень, якщо вони не збігаються з педагогічними цілями.
• - Примушую своїх учнів чогось палко забажати. Головне, щоб бажання виникли, а ми змогли б їх використати.
• - Враховую інтереси й нахили. Розповідаю про те, що цікавить моїх учнів, точніше,з цього починаю. У Важких випадках іду від яскравої форми до зміясту, від емоцій до логіки.
• - Знаходжу можливість допомогти учням у здійсненні їх намірів.
• - Заохочую бажання досягти визнання. Не нехтую тим, що багато дітей вчиться не тільки заради знань, а й заради престижу.
• - Більше хвалю, менше критикую. Авансую найменші позитивні досягнення. «Я вірю що ти зможеш!»
• - Використовую зовнішню привабливість й цікаві форми роботи, оформлення результатів, кінцевої оцінки діяльності.
• - Заклик «треба!» трансформую в «це потрібно зробити! Ти ж вольова людина!»
• - Миттєво використовую ситуацію, що виникла випадково, як стимул.

​

С. Д. Пуассон писав , що «життя прикрашене двома речами: вивченням математики та її викладанням.»

На кожному етапі уроку доречно:

• Використовувати відомості про значення математики для сучасних досягнень науки й техніки,
• залучати елементи історизму,
• встановлювати міжпредметні зв’язки,
• на яскравих прикладах переконувати в необхідності конкретних знань для оволодіння певною професією.

«Математику слід вивчати у школі ще й з тією метою, - стверджував М. Лобачевський, - щоб набутих знань було достатньо для звичайних потреб у житті».

​

Тому одним із девізів моєї педагогічної діяльності є слова:

Я знаю, нездібних дітей не буває,

БОГ кожній дитині дарує талант,

І в кожній із них якась здібність дрімає –

Політик, поет, слюсар чи музикант.

Веб-ресурси в освітньому процесі

DESMOS графічний калькулятор