«Українці в російській революції 1905-1907 рр.”

Лях О В

Як ти вважаєш «що таке революція»?

Лях О В

Причини революції

• Невирішеність аграрного питання
• Страйковий рух
• Економічна криза 1900-03 рр.
• Політична відсталість російської імперії(відсутність парламенту)
• Поразка у російсько-японській війні

Лях О В

Кривава неділя 1905р.

• Події в столиці Російської імперії - Санкт-Петербурзі, що відбулися в неділю, 9 січня 1905 р., ознаменували початок першої російської революції. Цей день увійшов в історію як Кривава неділя - мирну багатотисячну демонстрацію робітників, які прямували до Зимового палацу, щоб передати імператорові петицію з вимогами поліпшити умови їхнього життя, розстріляли урядові війська.

Лях О В

Георгій Гапон і градоначальник Санк-Петербурга Іван Фуллон з членами «Зборів російських фабрично-заводських робітників Санкт-Петербурга», 1904 рік

Після імператорського «Маніфесту 17 жовтня» і амністії учасників подій «Кривавої неділі» в грудні 1905 року Георгій Гапон разом зі своїм рятівником Петром Рутенбергом повернувся до Санкт-Петербурга, де очолив діяльність відновлених владою «Зборів російських фабрично-заводських робітників». Через два місяці він мав необережність зізнатись Рутенбергу, з яким близько здружився за час перебування у Європі, що задля допомоги справі таємно співпрацює з поліцією, і 10 квітня (28 березня) 1906 року був ним убитий.

Пам'ятник Сорочинській трагедії 1905 року,встановлено 1968 р. Табличка інформує: «На цій площі в грудні 1905 року відбулась збройна сутичка повсталих селян Великих Сорочинець з царськими військами»

Григорій Безвіконний, лідер

​

Спогади �Є. Чикаленка:

«Під осінь 1905 року настали часи бурхливого, ураганного життя... Грандіозна всеросійська залізнично-поштово-телеграфна забастовка, змова, якої ніколи доти і після неї світ не бачив, надзвичайно схвилювала всіх… величезна просторами держава лежала, як паралізована істота; ні один нерв не функціонував, не міг передати від центру на периферії жодного наказу, жодної звістки, і центр не знав, що діється на периферіях; а провінція не знала, чи є ще той центр, чи вже, може, бурхлива хвиля революції змела його й занесла в безвість.

Переляканий цар уже хотів був тікати з родиною пароплавом за кордон, але придворні умовили його лишитися і піти на поступки громадянству в надії його заспокоїти. Він доручив скласти проект конституції, яку сам ще недавно назвав безглуздими мріями, а тепер оповістив її маніфестом 17 жовтня».

Лях О В

Мовою цифр

• страйками в Україні було охоплено 320 заводів, фабрик, майстерень.
• страйкувало майже 170 тис. осіб, загалом кількість страйкарів в імперії сягнула 810 тис.
• близько 140 селянських виступів.
• революційний рух перекинувся і в армію.
• по всій росії згуртувалося понад 2 млн осіб

Лях О В

�Один із найбільших селянських виступів у с. Великі Сорочинці на Полтавщині�

Лях О В

Повстання на крейсері «Очаків» на чолі з лейтенантом П. Шмідтом у Севастополі�

Лях О В

�Повстання саперів київського гарнізону на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським�

Лях О В

Повстання на панцернику «Князь Потьомкін Таврійський»

Лях О В

Карикатура з газети Daily Mirror. Японський усміхнений військовий каже, посміхаючись показує на російські кораблі «Князь Потьомкін» і «Ростислав», що стріляють один в одного: «Тепер, нарешті, перемога буде за росіянами!»

Лях О В

•  населенню, обіцяно дарувати народу громадянські свободи: совісті, слова, зібрань, створення організацій, недоторканності особи.
• заснувати парламент – Державну Думу

Лях О В

Наслідки революції:

1. Піднесення українського національного руху
2. Легалізацій політичних партій
3. Скасування Емського указу 1876р.
4. Поява української преси «Хлібороб», «Рада»
5. Заснування «Просвіт» Катеринослав, Чернігів, Одеса
6. Діяльність парламентських громад у І та ІІ Державній Думі – боротьба за автономію

​

Лях О В

Михайло Грушевський

Лях О В

«Приїзд Грушевського мав велике значення. На той час проф. Грушевський уважався всіма нами за провідника українського національного руху в Росії. Його великі наукові й громадські заслуги, його надзвичайний організаційний талант створили йому великий авторитет і глибоку пошану. Він був у наших очах символом всеукраїнського єднання, його слово було для нас за тих часів законом. Він був саме в розквіті своїх сил, повний енергії й широких планів. З прибуттям Грушевського до Петербурга всі підпорядкувалися йому без застережень, і він став ідейним провідником як редакції "Українського вісника" так і Української парламентарної громади. Організаційний хист Грушевського виявився в повнім блиску. Він об'єднав навколо "Українського вісника" цілий гурт нових визначних сил і всій роботі редакції надав більш систематичного й широкого характеру...»

Д. Дорошенко у своїх спогадах

Ілля Шраг

• «Маючи всі зовнішні дані для публічних виступів - талант промовця, чарівний баритон, імпозантну постать, він з великим успіхом виступає на захист різних українських справ, переважно в земстві, в міській Думі, на різних з’їздах... Обраний у 1-шу Державну думу од Чернігівщини, І. Шраг бере найактивнішу участь в організації тут українських елементів і стає на чолі української фракції в Думі як голова фракції...» (О. Лотоцький)

Лях О В

«Навчається ходити».� Росія і Дума�Карикатура из американского журнала Puck («Шалун»)�

Лях О В

Лях О В