Аудиторія. Види слухання. Моделювання аудиторії. Контакт з аудиторією. Прийоми налагодження контакту. �

Слово наполовину належить тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає (Народна мудрість).

• Риторика — це мистецтво, де необхідні як мінімум двоє творців: оратор і публіка (слухач, слухачі). 
• Промовець має володіти мистецтвом говоріння, а авдиторія має сприймати й розуміти почуте, тобто володіти мистецтвом слухання.

Слухання — це складова спілкування, спосіб отримання й опрацювання інформації.��Талант слухати притаманний не всім. Адже важливо не тільки «слухати» у значенні  «напружувати орган слуху», а й «чути», тобто «розуміти й усвідомлювати сказане,  концентрувати увагу на словах мовця». Якщо людина зайнята своїми думками, переживаннями, вона слухатиме, але не чутиме співрозмовника.��Багато людей чують лише те, що хочуть почути.��Ефективне слухання передбачає правильне розуміння слів і почуттів мовця, зосередження на обговорюваній проблемі.

Види слухання

• Залежно від поведінки слухачів розрізняють такі види слухання:
• слухання заради задоволення — це слухання музики, трансляцій спортивних матчів,  розмови на дружніх вечірках, спілкування однодумців; � 
• удумливе слухання передбачає сприйняття лекцій,  інструкцій з певних проблем з метою розуміння й запам’ятовування;� 
• критичне слухання  виникає внаслідок невпевненості в достовірності в інформації; критично слухають людину, чиї погляди відверто неприйнятні;� 
• емпатичне слухання (англ. empathy — співчуття, переживання) передбачає, що учасник спілкування приділяє більше уваги зчитуванню почуттів, а не слів; слухач прагне увійти в ситуацію мовця й сприймає його слова крізь призму його (мовця) досвіду, почуттів.

​

УВАГА!

• Промовцю варто звертати увагу на соціальний статус, стать, освіту, вік, загальний настрій  слухачів, їх готовність слухати й чути. Вивчення цих особливостей дає можливість ораторові моделювати аудиторію: про що говорити, як довго це робити, як вести розмову.�� Оратор має завжди пам’ятати: слухачі — це його опоненти, тому постійним його завданням має бути намагання досягти переваги над ними.

УВАГА!

• Якщо слухач може сформулювати для себе мету здобуття інформації («Для чого я це слухаю?»), тобто у нього є мотивація витрачати свій час і зусилля на оратора, то ефективність процесу слухання одразу зростає.

Цілями слухання можуть бути:�

• розуміння (оратор розповідає, через що підвищився рівень води Світового океану й що треба зробити, щоб не допустити подальшого підвищення в майбутньому);� 
• запам’ятовування (учитель розповідає, у якій послідовності треба проводити хімічний дослід);� 
• аналіз та оцінка змісту інформації (ви отримали завдання придбати парти для класу, при цьому треба врахувати вік учнів, приблизний зріст і вагу, особливості постави тощо);� 
• довірливі стосунки зі співрозмовником (друзі чи родичі розповідають про приємні або сумні моменти у своєму житті, діляться таємницями).

​

УВАГА!

• У свою чергу слухачу необхідне володіння певними навичками роботи з інформацією:
•  пошук ключових слів і фраз, які узагальнюють основні проблеми;  
• володіння різноманітними мнемонічними техніками (конспектування,  перефразування почутого, візуалізація); 
• уміння розпізнавати помилки в аргументах і твердженнях мовця.

Моделювання аудиторії

• Виступ оратора перед публікою нагадує плавання корабля у відкритому морі, де мовець є капітаном судна, а слухачі — стихією.
• Залежно від уміння  керманича працювати в різних, часто стресових ситуаціях корабель-промова або досягне своєї мети й «підкорить» аудиторію, або розіб'ється на «підводних рифах» запитань і реплік від слухачів.

Існує кілька чинників, які можна задіяти для підкорення аудиторії.

Умовно виокремлюють такі аудиторії:

 - прихильна,

- байдужа,

- ворожа (навіть агресивна) і

-комбінована, що поєднує всі три типи.�� Оратор має передбачити, як не втратити прихильних, зацікавити байдужих і заспокоїти агресивних.

Він має бути красномовним, освіченим, гострим на слово,  зібраним, уміти так відбити напад, щоб не розбурхати аудиторію.

Для цього необхідне знання психології, конфліктології, риторики, загальна ерудиція.

УВАГА!

• Запам'ятай: 
• ненависть приборкують доброзичливістю, а озлоблення — співчуттям; 
• жарти мають бути доречними, а їх кількість — помірною; 
• менше теорії — більше фактів, цікавих і різних.

Моделювання  аудиторії означає, що промовець має добре знати слухачів, готуватися до зустрічі з ними, передбачати, де й коли можуть виникнути непорозуміння, а головне — впливати на слухачів за допомогою матеріалу й майстерності мовлення так, щоб прихильні слухачі дістали задоволення від вашої промови, байдужі стали зацікавленими, а агресивні — спокійними.

Щоб установити взаємодію з аудиторією, оратор повинен:

• добре знати предмет розмови;
• ураховувати потреби та настрої аудиторії;
• говорити просто та жваво;
• тримати зоровий контакт зі слухачами;
• на ходу визначати реакцію слухачів і вносити зміни, як у зміст, так і в методику викладення матеріалу;
• намагатися бачити в кожному слухачеві співбесідника, товариша й не дивитися зверхньо на аудиторію;
• залучати слухачів з перших хвилин до активного обговорення питань.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• 1. Матеріал підручника (параграфи 17-18)
• Вправа 7(1) с.62 (створити фотопрезентацію (8-10 слайдів) на одну з тем:
• 1. Головна вулиця мого села(міста).

2. Фауна моєї області.

3. Сім чудес моєї області.

АБО вправа 7(2), стор.62, письмово.