1 of 47

Особливості роботи з цифровими технологіями, створеними для користувачів з особливими потребами, зокрема осіб з інвалідністю

Нова українська школа

Урок 4

Інформатика 9

teach-inf.com.ua

за підручником

Ривкінд Й.Я. та ін.

2 of 47

Готуємось до вивчення нового матеріалу

Чи можна встановити нову програму на мобільний пристрій?

Як потрібно змінити налаштування інтерфейсу операційної системи для людей зі слабким зором?

Розділ 1

§ 1.3

3 of 47

Особливості роботи із цифровими технологіями, створеними для користувачів з особливими освітніми потребами

У цьому пункті йтиметься про:

сучасні технології, які полегшують життя осіб з інвалідністю;
напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю;
налаштування інтерфейсу операційних систем для забезпечення потреб людей з особливими освітніми потребами;
налаштування інтерфейсу прикладних програмних засобів з метою покращення інклюзивності та доступності.

Розділ 1

§ 1.3

4 of 47

Пригадайте

Які є засоби для змінення масштабу перегляду в офісних програмах?

У браузерах?

Яким способом можна ввести повідомлення без використання клавіатури?

Розділ 1

§ 1.3

5 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Сьогодні інформаційні технології стали невід’ємною частиною життя кожної людини. Для людей з інвалідністю – це не просто зручність, а часто єдина можливість спілкуватися, навчатися, працювати, подорожувати, отримувати інформацію та реалізовувати свої таланти.

Розділ 1

§ 1.3

6 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Є також люди, які не мають фізичних вад, але мають особливості інтелектуального розвитку, що призводять до труднощів у навчанні, особи з аутизмом, дислексією, дисграфією, із порушеннями емоційно-вольової сфери тощо. І для них завдяки сучасним інформаційним технологіям світ стає більш доступним та інклюзивним.

Аутизм (грец. autos – «сам») – розлад розвитку, що характеризується патологічною замкнутістю, відгородженістю від реальної дійсності з втратою інтересу до спілкування.

Розділ 1

§ 1.3

7 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Дислексія (грец. δυσ – порушення, λέξις – слово, мовлення) – труднощі в оволодінні навичками читання.

Дисграфія (грец. δυσ – порушення, γράφω – пишу) – труднощі в оволодінні письмовим мовленням.

Інклюзія (лат. inclusio – включати, поміщати всередину) – включення когось до складу певної спільноти, системи чи групи.

Розділ 1

§ 1.3

8 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

В освіті інклюзія – це залучення осіб (дітей і дорослих) з особливими освітніми потребами до навчання в загальноосвітніх закладах разом з іншими учнями із забезпеченням необхідної підтримки.

У загальному плані інклюзія розглядається під кутом зору створення можливостей для людей з інвалідністю та особливими освітніми потребами реалізовувати свої здібності й досягати успіху, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Розділ 1

§ 1.3

9 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Розглянемо приклади діяльності відомих людей, у житті яких інформаційно-комунікаційні технології відіграли

значну роль.

Унікальним прикладом є життя і наукова діяльність видатного англійського вченого в галузі фізики та космології – Стівена Вільяма Гокінга (1942–2018). 1963 року Гокінгу, коли йому виповнився 21 рік, поставили діагноз повільно прогресуючої форми захворювання, яке поступово, протягом десятиліть, паралізувало його.

Розділ 1

§ 1.3

10 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Проте Стів Гокінг не зупинив своєї наукової діяльності, спілкування з рідними та науковою спільнотою. З кінця 1960-х років у віці 25–28 років він втратив можливість переміщатися без сторонньої допомоги та не міг писати, а рухів руками ледве вистачало для керування інвалідним візком.

Розділ 1

§ 1.3

11 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

У середині 1980-х років він повністю втратив можливість говорити. У цей час він починає для спілкування використовувати комп’ютерну програму під назвою «Еквалайзер» від компанії Words+ Inc.,

яку заснував Волтер Волтош (нар. 1946), яка допомогала Гокінгу вибирати слова на екрані з використанням одного перемикача, що активувався рухом м’яза щоки.

Курсор рухався по сітці літер, і Гокінг смикав щокою, щоб вибрати потрібний символ або слово.

Розділ 1

§ 1.3

12 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Щойно речення формувалися, їх озвучував особливий синтезатор мовлення – роботизований голос, який став однією з візитівок Гокінга. Це був пристрій, розроблений компанією Speech Plus, який перетворював уведений текст на голос. Так Стів Гокінг міг спілкуватися і писати наукові статті та книги. В останні роки життя він співпрацював з корпорацією Intel, яка створила для нього більш сучасну версію синтезатора мовлення.

Розділ 1

§ 1.3

13 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

До самої своєї смерті у віці 76 років Стівен Гокінг вів активне життя – писав наукові та науково-популярні твори, дискутував з науковцями, брав участь у телевізійних передачах, знімався в кіно.

Спробував невагомий стан у літаку, збирався полетіти в космос. Його життя є яскравим прикладом того, як технології можуть розширювати межі людських можливостей.

Розділ 1

§ 1.3

14 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Еймі Маллінз (нар. 1976) – паралімпійська спортсменка, модель, актриса та оратор. Має інвалідність – уроджену гемімелію (відсутність малогомілкових кісток), що призвело до ампутації обох ніг нижче колін у віці одного року.

Розділ 1

§ 1.3

15 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Еймі використовує різноманітні протези, розроблені з використанням комп’ютерного моделювання та 3D-друку, які надали їй можливість не лише ходити, а й бігати (має спеціальні «бігові» протези), займатися спортом, бути моделлю та виступати з питань захисту людей з інвалідністю.

Технології забезпечили її протезами для різних цілей – від бігу до високих підборів, що розширило її можливості в усіх сферах життя.

Розділ 1

§ 1.3

16 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Джеймс Лебрехт

(нар. 1956) – американський режисер, звукорежисер, активіст – борець за права людей з інвалідністю. Має інвалідність – розщеплення хребта, що призвело до використання інвалідного візка.

Розділ 1

§ 1.3

17 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Джеймс є співрежисером номінованого на «Оскар» документального фільму «Табір інклюзивних можливостей». Він активно використовує комп’ютерні програми для звукорежисури, монтажу відео та комунікації, що надає йому можливість працювати в кіноіндустрії, попри фізичні обмеження. Його робота є прикладом того, як цифрові інструменти роблять творчі професії доступними.

Розділ 1

§ 1.3

18 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Оксана Потимко (нар. 1973) – українська науковиця та громадська діячка, докторка філософії, заслужений працівник соціальної сфери України, лауреатка Державної премії в галузі освіти, директорка Ресурсного центру Національного університету «Львівська політехніка» для осіб з особливими освітніми потребами. Має інвалідність по зору (незряча), яку отримала у 23 роки.

Розділ 1

§ 1.3

19 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Використовує програми-екранні диктори (NVDA, JAWS), брайлеві дисплеї та аудіопідручники для роботи, ведення лекцій, підготовки навчальних курсів. Завдяки цифровим технологіям активно бере участь у міжнародних онлайн-конференціях. Авторка української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів.

Займається виготовленням кіно та мульфільмів з аудіо-дискрипцією, організацією інклюзивного навчання незрячих дітей у закладах середньої та вищої освіти, підготовкою педагогів до роботи з аудиторією незрячих учнів/учениць та студентів/студенток.

Розділ 1

§ 1.3

20 of 47

Сучасні технології, які полегшують життя особам з інвалідністю

Ці приклади доводять, що цифрові технології надають можливість людям з інвалідністю не тільки спілкуватися і працювати, а й досягати успіхів у науці, творчості, спорті, журналістиці та суспільному житті.

Розділ 1

§ 1.3

21 of 47

Пригадайте

Що таке цифрові технології?

Які пристрої потрібні для голосового введення повідомлень?

Розділ 1

§ 1.3

22 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

Розвиток цифрових технологій для осіб з інвалідністю є не лише питанням соціальної відповідальності, а й важливим напрямком інновацій, що сприяє створенню більш інклюзивного та справедливого суспільства.

Розділ 1

§ 1.3

23 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

Залежно від особливостей осіб, що потребують специфічних умов доступу до цифрового контенту, розглядають кілька напрямків інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення їх інклюзії:

для людей з порушеннями зору (сліпота, слабкий зір:

екранні лупи (англ. Screen Magnifiers), які збільшують частину екрана, для розгляду дрібних деталей користувачам зі слабким зором, наприклад, Екранна лупа (Windows), Zoom (macOS/iOS);

Розділ 1

§ 1.3

24 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей з порушеннями зору (сліпота, слабкий зір:

програми для читання з екрана (англ. Screen Readers), які перетворюють текст на екрані на звукові повідомлення або шрифт Брайля, наприклад JAWS, NVDA (для Windows), VoiceOver (для macOS/iOS), TalkBack (для Android). Зазвичай такі програми не тільки відтворюють текст на екрані, а й забезпечують уведення повідомлень голосом, «озвучують» пункти і команди меню під час наведення вказівника на них, натискання клавіш;

Розділ 1

§ 1.3

25 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей з порушеннями зору (сліпота, слабкий зір:

пристрої, що використовують шрифт Брайля для виведення даних, використовують для перетворення тексту з екрана комп’ютера на тактильний шрифт Брайля і навпаки;

Брайлівський дисплей

з клавіатурою

Брайлівський принтер

Розділ 1

§ 1.3

26 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей з порушеннями зору (сліпота, слабкий зір:

Стандартна клавіатура

з нанесеними на клавіші елементами азбуки Брайля

Уведення даних зі спеціальної клавіатури, що використовує азбуку Брайля

Розділ 1

§ 1.3

27 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей з порушеннями зору (сліпота, слабкий зір:

програми розпізнавання тексту OCR (англ. OCR – Optical Character Recognition – оптичне розпізнавання символів) для перетворення відсканованих документів

або тексту на фотографіях чи інших графічних зображеннях на текст, який можна редагувати, а також прочитати з використанням програми для читання з екрана;

Розділ 1

§ 1.3

28 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей з порушеннями зору (сліпота, слабкий зір:

аудіокниги та подкасти для звукового відтворення художніх, технічних, наукових та інших текстів;

висококонтрасні теми оформлення та великі за розмірами шрифти, що використовуються в інтерфейсах комп’ютерних програм і вебсайтів (для слабозорих);

Розділ 1

§ 1.3

29 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей з порушеннями слуху (глухота, суттєва втрата слуху):

відтворення на екрані субтитрів для дублювання голосових повідомлень у відеоконтенті, онлайн-лекціях, вебінарах, наприклад субтитри в YouTube, Google Meet, Zoom;

Розділ 1

§ 1.3

30 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей з порушеннями слуху (глухота, суттєва втрата слуху):

системи перетворення мовлення в текст (англ. Speech-to-Text) для перетворення усного мовлення на текст у реальному часі. Використовуються в комунікаційних додатках;

Розділ 1

§ 1.3

31 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей з порушеннями слуху (глухота, суттєва втрата слуху):

візуальні сповіщення для замінення звукових сповіщень візуальними або тактильними, наприклад миготіння екрана, вібрація або світлова індикація;

Розділ 1

§ 1.3

32 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей з порушеннями слуху (глухота, суттєва втрата слуху):

використання перекладача на жестову мову як людини-перекладача на спеціальних платформах, наприклад для проведення відеоконференцій (сервіс від Українського товариства глухих (УТОГ), так і комп’ютерних програм – систем перекладу на жестову мову, наприклад Google Translate, Ukrainian Sign Language (USL) Projects, Mimix3D;

Розділ 1

§ 1.3

33 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей, що мають порушення опорнo-рухового апарату (обмежена рухливість рук, параліч):

програми керування голосом (англ. Voice Control Software) – для введення голосових команд до комп’ютера або мобільного пристрою, наприклад програми Dragon NaturallySpeaking, Google Voice Typing, Siri, Cortana;

Розділ 1

§ 1.3

34 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей, що мають порушення опорнo-рухового апарату (обмежена рухливість рук, параліч):

екранні клавіатури (англ. On-Screen Keyboards) – для введення тексту з використанням миші, джойстика або іншого вказівного пристрою (трекбол, тачпед, сенсорний екран, спеціалізовані миші тощо);

Розділ 1

§ 1.3

35 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей, що мають порушення опорнo-рухового апарату (обмежена рухливість рук, параліч):

сенсорні перемикачі (англ. Switches) – невеликі кнопки (тумблери), які спрацьовують, реагуючи на рух голови, зміну ритму дихання, моргання тощо. Використовуються для введення команд і текстових повідомлень;

Розділ 1

§ 1.3

36 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей, що мають порушення опорнo-рухового апарату (обмежена рухливість рук, параліч):

системи керування поглядом (англ. Eye-Tracking Devices) – для відслідковування руху очей і синхронізації з ним руху курсора на екрані, подання команд опусканням вій чи заплющуванням очей.

Розділ 1

§ 1.3

37 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей, що мають потребу в інших особливих умовах комунікації:

візуальні планувальники та органайзери – комп’ютерні програми для структурування даних, планування виконання завдань, складання розкладів тощо;

Розділ 1

§ 1.3

38 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей, що мають потребу в інших особливих умовах комунікації:

адаптивні навчальні платформи – для створення індивідуальної траєкторії навчання, підлаштування під індивідуальний темп навчання та стиль сприйняття інформації;

Розділ 1

§ 1.3

39 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

для людей, що мають потребу в інших особливих умовах комунікації:

символьні комунікатори�(англ. AAC – Augmentative and Alternative Communication – доповнююча та альтернативна комунікація) – для надання способів альтернативного (нестандартного) спілкування з використанням символів, зображень, синтезованого мовлення тощо.

Розділ 1

§ 1.3

40 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

Важливо пам’ятати, що доступні технології – це не лише про комфорт, а про рівні права, можливості та гідність кожної людини. Тому розробники комп’ютерних програм намагаються враховувати потреби всіх верст населення, що знайшло своє відображення в кількох правилах для програмних розробок:

правило універсального дизайну, що передбачає створення програмних продуктів, які можуть бути використані всіма людьми, наскільки це можливо, без потреби адаптації;

Розділ 1

§ 1.3

41 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

простота змінення налаштувань інтерфейсу – можливість змінювати розмір шрифту, кольорову схему, пристрої введення/виведення даних, швидкість мовлення;

простота й інтуїтивність зображень об’єктів інтерфейсу та їх розміщення мають бути зрозумілими та легкими у використанні, а їх призначення – інтуїтивно зрозумілим;

Розділ 1

§ 1.3

42 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

сумісність – можливість використання різних допоміжних технологій: пристроїв (наприклад, дисплея Брайля) та програм (наприклад, Transcription);

чіткий і зрозумілий зворотний зв’язок від системи до користувача (візуальний, звуковий, тактильний), відсутність залежності від одного способу введення/виведення, обмін даними має бути доступний різними сенсорними каналами.

Розділ 1

§ 1.3

43 of 47

Напрямки розвитку цифрових технологій для забезпечення потреб людей з інвалідністю

Одним з інструментів для забезпечення доступності до комп’ютерних технологій різним верствам населення є дотримання міжнародних стандартів, таких як WCAG (англ. Web Content Accessibility Guidelines – керівні принципи доступності вебконтенту).

Розділ 1

§ 1.3

44 of 47

Розгадайте ребус

Інклюзія

Розділ 1

§ 1.3

45 of 47

Домашнє завдання

Проаналізувати

§ 1.3, с. 28-34

Розділ 1

§ 1.3

46 of 47

Працюємо за комп’ютером

Сторінка

39-40

cutt.ly/Je2cOcCZ

Розділ 1

§ 1.3

47 of 47

Успіхів�у навчанні!

Нова українська школа

Урок 4

Інформатика 9

teach-inf.com.ua

за підручником

Ривкінд Й.Я. та ін.