Олекса Воропай
Науково-популярна література. «Звичаї нашого народу»
Літературний псевдонім Олекса Степовий. Народився 10 жовтня (27 вересня) 1913 року в Одесі.
Під час революції 1917 р. батько був змушений виїхати за кордон, а мати з трьома дітьми переїхала до свого рідного села на Херсонщині, де померла під час голоду 1933.
Олекса закінчив сільськогосподарський технікум, вступив до інституту в Умані, однак був звільнений через «соцпоходження». Все ж у Москві здобуває фахагронома в 1940 р. Повертається в Україну, під час війни в 1944 р. емігрує до Великої Британії. Навчався у Лондонському університеті, підготував докторську дисертацію з етнографії України та слов’янських народів.
Біографія:
ЕТНОГРА́ФІЯ — наука, що досліджує культурно-побутові особливості народів, їхнє походження, територіальне розміщення та міжетнічні взаємини.
ЗНАЙОМИМОСЯ ТЕРМІНАМИ
НАУКО́ВО-ПОПУЛЯ́РНА ЛІТЕРАТУ́РА — вид літератури, що доступно, зрозуміло та емоційно розповідає про наукові знання широким верствам читачів, які не мають спеціальної фахової підготовки та їхня діяльність не пов’язана з певною науковою галуззю. Авторами наук.-популяр. вид. можуть бути як учені, так і письменники, журналісти, яких цікавить наук. тематика з природн., мед., тех., соц., гуманітар. та ін. галузей наук.
НПЛ охоплює наук.-популярні енциклопедії й окремі статті та цикли лекцій, зокрема біографії видатних дослідників, видавничі серії на кшталт «Таємниці всесвіту», «Життя видатних людей», «Вікно в природу» та ін.
НАУКОВО-ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА – це різновид дитячої пізнавальної літератури. У науково-художньому творі пізнавальна інформація розкривається за допомогою сюжету, характеристики (опису) образів, подій, явищ. Науково-художні твори – це захоплива подорож у світ науки і уяви. Вони не лише розважають, а й відкривають нові горизонти, змушуючи нас мріяти, мислити і вчитися. Тож якщо ви хочете поєднати приємне з корисним – обирайте такі книги і вперед до пригод!
Якщо ви хочете спробувати, почніть із класики:
Айзек Азімов, Жуль Верн, Артур Кларк. Або зверніть увагу на сучасні романи, як-от “Гіперіон” Дена Сіммонса чи “Проблема трьох тіл” Лю Цисіня. І не забувайте про українського письменника – фантаста Олексу Бердника.
Олекса Воропай. “Звичаї нашого народу” (1958)
Двотомний етнографічний нарис "Звичаї нашого народу", в якому ретельно дібрано звичаї та обряди різних регіонів України, що пов’язані з народним та релігійним календарями. Книга поєднує принципи науковості та популярності і є однією з кращих українських етнографічних праць XX ст., вона розподілена за порами року, а саме:
І-ша частина - "Зима", ІІ-га - "Весна", ІІІ-тя - "Літо" і ІV-та - "Осінь". Перший том книги складається з двох частин: "Зима" і "Весна".
Читаймо!
День святого Юрія Святого великомученика й побідоносця Юрія, що загинув у Нікомедії (Мала Азія) року 303 по Хр., вважають покровителем хліборобства й ско?тарства в усіх християнських народів. Саме це ім’я в грецькій мові вимовляють «ґеорґос», або «ґеоріос» (у латинській — Georgius), що значить «землероб», або той, хто обробляє землю, — хлібороб по-нашому. У християнському іконописі святого Юрія зображують лицарем на білому коні зі списом у руках, що ним він забиває дракона. Цей лицар, за християнською легендою, урятував невинну дівчину в лівійських степах. Дівчина, за поганським звичаєм, була принесена в жертву драконові. Сам дракон у християнській символіці — це і є переможене поганство, на руїнах якого відродилася християнська церква…День святого Юрія святкують в Україні на сімнадцятому тижні після Різдва. Це свято в нашого хліборобського населення завжди було у великій пошані. Ім’я святого лицаря Юрія трапляється в багатьох українських народних піснях, переказах і легендах. За стародавнім народним віруванням, у цей день «весна сходить на землю». Перед тим люди тільки кликали її, запрошували, як бажану гостю, зустрічали піснями й хороводами, а тепер, мовляв, вона вже тут, поміж нами, зійшла на землю й починає господарювати: з’являються перші сходи ярих, відживають озимі посіви, зеленіють гаї і сади...
Щороку 6 травня (23 квітня) настає День святого Юрія, або ж Юрія Змієборця. Святий Юрій (він же Святий Георгій) є одним із найбільш шанованих та відомих постатей серед християн.
Традиції:
Народні приказки та прикмети на Святого Юрія:
Улітку святкують день пророка Іллі. За народною міфологією, Ілля є наступником громовика Перуна. На Південній Україні в цей час бувають «горобині ночі» — нічні грози з блискавкою і громом: буревії такі сильні, що й птицям заснути не дають. Існує народна легенда, що коли біси повстали проти Бога, то Він нака?зав Іллі прогнати нечисту силу з неба. З того часу Ілля ганяється за бісами й пускає в них огненні стріли: громи й блискавку. Якщо в цей час грім запалить хату, то колись селяни вірили, що таку пожежу нічим погасити не можна, бо ж: «Як Бог запалив, то чоловік не погасить!» Під час грози селяни запалювали перед образами «страсну свічку», щоб грім хати не спалив. В одній із народних колядок співають про Іллю, як він проходить полями із житяною пугою в руці: Ходить Ілля на Василя, Носить пугу житяную: Куди махне — жито росте, Жито, пшениця і всяка пашниця. Отже, тут пророк Ілля виступає як сівач озимого посіву. Після Іллі, звичайно, починається озимий посів жита й пшениці. «На Іллі новий хліб на столі» — селяни в цей час уже випікають хліб із нового врожаю.
Читаймо!
Традиції:
Відзначається західними і східними християнами — 20 липня, зокрема Православною церквою України, а східними християнами — (2 серпня). Свято поєднує дохристиянське вшанування бога Перуна та старозавітного пророка Іллі.
Прислів'я і приказки про свято Іллі:
Домашнє завдання
Підготуватися до діагностувальної роботи за темою “Від смішного до великого”(с. 201 – 217)