Використання нетрадиційних форм роботи з учнями на уроках історії

В умовах реалізації компетентнісного підходу одним із основних завдань сучасної школи є формування активної інтелектуальної особистості, яка:

Формування комунікативної компетентності – основного завдання освітнього процесу, визначеного Державним стандартом, неможливе без використання в освітньому процесі компетентнісно орієнтованих форм навчання.

​

Урок на сучасному етапі розвитку освіти набуває компетентнісних ознак.

Вагомий внесок у формування такої особистості забезпечує використання в освітньому процесі нестандартних форм організації навчання, які створюють умови для активної навчальної діяльності школярів.

Ці форми здійснюють емоційний вплив на дітей, підтримують інтерес до навчання, забезпечують інтелектуальний розвиток, спонукають до ініціативи, формують навички взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу.

Уроки історії у багатьох асоціюються з датами і низкою нескінченних воєн, розділів, змін престолу і т.д. Потік матеріалу, деколи написаного нудно і сіро, не дозволяє школярем розгледіти по-справжньому цікаву історичну науку. Ви скажете, що все залежить від вчителя. У сучасній школі арсенал педагогічного інструментарію настільки великий, що навіть тихі (і не дуже)

трієчники можуть всією душею полюбити

історію.

Всі уроки, які проводять вчителі історії, можна умовно поділити на традиційні і нетрадиційні (нестандартні).

На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, уміннями та навичками, нестандартний урок спрямований на найбільш повне врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей кожного учня. В ньому також є елементи традиційних уроків – сприймання нового матеріалу, його засвоєння, осмислення, узагальнення, застосування – але в незвичайних формах.

Розробка нестандартних уроків відбувалася у двох напрямах: поєднання різних форм навчання (урок-диспут, урок-лекція, урок-семінар тощо) та власне нестандартний урок

Вони наближають шкільне навчання до реалій життя,

захоплюють учнів,

формують стійкий інтерес до навчання,

спонукають до пошуку оптимальних шляхів вирішення нестандартних ситуацій,

творчого застосування знань, умінь, способів дій

​

Поряд із традиційними уроками актуальним стає використання нестандартних форм організації навчальної діяльності

Проблемами визначення сутності нестандартних форм організації навчання, їх класифікації, ефективності та доцільності використання торкалися у своїх дослідженнях І. Підласий, О.Савченко, Л.Лухтай, Е.Печерська, В.Щеньов, Т.Лакоценіна, С.Кульневич та інші.

Типи нестандандартних уроків за висновками І. Підласого

На думку І. Підласого, причиною появи так званих нестандартних уроків

стали спроби вирішення проблеми підвищення інтересу учнів до навчання. На його думку, нестандартний

урок – це імпровізоване навчальне

заняття, що має нетрадиційну (невстановлену) структуру.

Хоча І. Підласий

відносить нестандартні

уроки до різних 36 типів, їх можна кваліфікувати як однотипні, але з

використанням різних методів і технологій навчання.

Класифікація нетрадиційних форм навчання за С. Кульневичем та Т. Лакоценіною:

На думку І. Макар'єва, нетрадиційні форми уроків емоційні за своєю природою і тому здатні навіть суху інформацію оживити й зробити

яскравою, такою, що запам’ятовується. На таких уроках можливе залучення

кожного в активну роботу, ці уроки протистоять пасивному слуханню або читанню. У процесі нетрадиційного уроку інтелектуально-пасивна дитина здатна виконувати такий обсяг роботи, який їй зовсім недоступний у звичайній

навчальній ситуації

Селевко Герман

Вибір, підготовка та проведення нестандартних форм навчання потребує певної методичної підготовки.

Насамперед, необхідно враховувати, що ці заняття передбачають тісну взаємодію всіх суб’єктів освітнього процесу, спрямовану на пошук ефективних способів розв’язання поставлених проблем.

Ознаки нестандартних організаційних форм навчання

підвищують пізнавальний інтерес учнів;

дають змогу відійти від шаблону традиційного уроку

педагог має змогу побачити, як поводяться його вихованці в незвичних

для них умовах навчання

самим дітям нетрадиційні форми навчання подобаються більше, ніж

буденні уроки

сприяють розвитку учителя та учнів, розкриттю їх творчого потенціалу

Переваги нетрадиційних форм навчання:

01

02

03

04

невисока результативність роботи;

відсутність серйозної пізнавальної праці;

великі затрати часу;

необхідність додаткової попередньої підготовки до уроку

Недоліки нетрадиційних форм навчання:

Вчимося, граючись

«Гра – це іскра, яка запалює вогник допитливості і цікавості», – так стверджував В. О. Сухомлинський

Характерні ознаки історичної гри:

Класифікація історичних ігор:

В. Г. Семенов виділив:

Гра: “ Картина, що оживає ”

Мета даної гри полягає у покращенні абстрактного мислення учнів у формі відображення в ролі відомих історичних персоналій.

Зміст гри:

Вибирається від 5 до 10 учнів, кожному учневі методом жеребкування визначається певна роль у грі. Кожен учень повинен пояснити причини, хід та наслідок події.

Кримська конференція ” (4-11 лютого 1945 р.)

Методом жеребкування визначаться:

Учень 1: В. Черчилль;

Учень 2: Ф. –Д. Рузвельт;

Учень 3: Й. Сталін;

Учень 4: суддя події;

Учень 5: суддя події.

Кожен з учнів повинен знати роль свого персонажа, та дискутувати з іншими гравцями. В кінці судді події підсумовують все вище сказане та дають загальну оцінку події.

Гра: “Аукціон імен ”

Метою гри є узагальнення навчального матеріалу у формі називання сучасників даної історичної особи, наприклад : на аукціон виноситься оцінка: «12». Кожному учневі надається можливість назвати будь-яку відому особу, яка жила в часи, наприклад, В.Стуса.

Переможе той, хто назве останню особу. Якщо називається маловідома особа, вона коментується.

В. Стус

Розігрується оцінка «12»

Гра: “Історичне лото ”

Вид гри, у якій терміни з поясненнями на листках розрізані таким способом, щоб термін був на одній частині, а пояснення на другій. Клас ділиться на команди. Завдання: скласти частини правильно.

Гра: “Впізнай героя”

Один з учасників гри на хвильку виходить із класу. Учні під керівництвом учителя «задумують» героя, а тоді пропонують відгадати його. Гравцеві, що відгадує, дозволено задавати запитання, проте такі, відповідь на які складають слова «так», «ні», «частково». Кількість питань можна обмежити до п'яти й обумовити, аби між запитаннями пауза тривала не довше 30секунд. Якщо гравець не справляється з завданням, він поступається місцем іншому. Обумовити також треба й те, що учень, який задає заборонені запитання типу «Це Богдан Хмельницький?», одразу вибуває з гри

Гра: “Займи позицію”

Є кілька поглядів на подію, оцінок діяльності - учні займають відповідне місце біля дошки. Це одночасно і фізкультхвилинка

В одній зі столичних шкіл діти вчать історію, знімаючи мультики. Таку форму навчання практикують вже кілька років.

Малюючи мультики, діти закріплюють пройдений матеріал. Усі свої фільми вони знімають на уроках історії. Часто ще й іноземною мовою. На зйомки дітям дають чотири години.

Дітям такий навчальний процес подобається, адже так вони легше засвоюють дати та історичні факти.

Навчальні фільми діти знімають, коли закінчують вивчати якусь тему – це своєрідний екзамен. Вчитель історії результатами експерименту задоволений. Розповів, що діти за науку беруться охочіше.

У школі намагаються якомога менше використовувати підручники. Вчителі переконані, що програма захаращена фактажем, а історію важливо розуміти..

Нестандартні уроки історії в школі

Інтегрований урок

має на меті подати матеріал навчальної теми або кількох тем блоками .

Наприклад, у 10-му класі на початку вивчення теми «Друга світова війна» вчитель проводить інтегрований урок (це може бути два спарених уроки), де стисло викладаються основні події цього періоду світової історії, причинно-наслідкові зв'язки, позиції різних країн на окремих етапах розвитку подій. Все це знаходить своє відображення в узагальнюючій схемі, опорних сигналах чи на контурній карті. Наступні уроки вже поглиблюють знання учнів, здобуті на інтегрованому уроці.

Метою такого уроку є поєднання кількох предметів. Як правило, такий урок готують і проводять два вчителі. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань учнів у двох напрямах: опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалу тощо. Найчастіше поєднуються такі предмети, як історія – географія, історія – література, історія – іноземна мова).

Міжпредметний урок

Майже всі теми, вивчення яких будується за країнознавчим принципом, починаються з географічного опису країни (Стародавні Єгипет, Індія, Китай, Греція, Рим), отже, можуть поєднуватися з аналогічними темами з географії або навпаки.

Історія та література також, мають багато точок зіткнення: теми культури в історії та літературні твори, їх зміст, тематика, напрям, а з точки зору літератури – твір та історичні обставини його написання; суспільно-політична думка та суспільні погляди письменників; доля письменників на історичному тлі доби (наприклад, тема «Розстріляне відродження в Україні»); історична дійсність та її відбиття в літературі.

Історія та іноземна мова. Інколи таке поєднання пов'язане з вивченням сучасного становища провідних країн світу за матеріалами зарубіжної преси.

​

Їхня мета полягає в отриманні навчальної інформації з першоджерел і побудові завершеної логічної конструкції. Цим розвиваються спеціальні уміння і навички, стимулюються пізнавальна активність та самостійність учнів.

Дослідницький урок та лабораторно-практичні роботи.

(західний аналог — «пробуджуюче заняття») — вивчення навчального матеріалу через продуману систему пізнавальних завдань.

Евристичний урок.

вимагає від учнів конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доробити учням. Отже, пошук рішення проблеми покладається на школярів.

Рольова гра

На відміну від рольової гри вистава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці і збільшує їхню самостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання, і спираються на образне мислення, фантазію, уяву учнів.

Театралізовані уроки

Уроки у формі змагань та ігор

Ігрова діяльність на уроках сприяє підвищенню зацікавленості до предмета і полегшує засвоєння складних теоретичних понять. Таким чином, гра, яка є необхідністю та основним видом діяльності дитини, одночасно стає головним засобом і навіть умовою інтелектуального розвитку учня.

На уроках історії та у тематичних позакласних заходах важливо використовувати фрагменти популярних ігрових програм “Поле чудес”, “Найрозумніший”, “Що? Де? Коли?”, “Розумники та розумниці”. Ефективними можуть бути і заочні подорожі, розгадування історичних кросвордів, вікторин, пізнавальних марафонів, мозкових штурмів, дебатів, рольових ігор, турнірів ерудитів, елемент “Чорного ящика”.

Уроки, засновані на формах, жанрах і методах роботи, відомих у суспільній практиці

дослідження, аналіз першоджерел, коментар, інтерв'ю, репортаж, рецензія, уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження.

Уроки, що нагадують публічні форми спілкування

прес-конференція, аукціон, бенефіс, мітинг, регламентована дискусія, панорама, телепередача, телеміст, діалог, усний журнал.

Уроки, засновані на імітації діяльності установ та організацій:

суд, слідство, суд, цирк, патентне бюро, вчена Рада.

Уроки подорожування

краєзнавчі екскурсії, віртуальні екскурсії, заочне подорожування.

Основний позитивний момент уроку – подорожі полягає в тому, що учні відчувають себе мандрівниками-дослідниками, вченими-науковцями, які допомагають вирішувати вчителю певну важливу проблему.

Уроки комунікативної спрямованості

уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя; уроки-парадокси.

Урок - презентація

Урок - презентація – це представлення будь-якої інформації. Презентація (слайд-фільм) на комп'ютері представляє собою серію слайдів. Слайди оформляються в єдиному стилі і містять інформацію, необхідну для ілюстрації під час уроку.

Рекомендації з проведення нестандартних уроків

Таким чином, ефективність навчального процесу багато в чому залежить від уміння вчителя правильно організувати урок і грамотно вибрати ту чи іншу форму проведення заняття.

Як відомо, метою навчання в школі є формування міжкультурної компетенції учнів, яка реалізується в здатності до мовного спілкування. Запорукою успішної мовної активності учнів є нетрадиційні форми уроків, в ході яких учні розширюють знання, що дозволяє учням брати активну участь в обговоренні. Нетрадиційні форми проведення уроків дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до досліджуваного предмета, а й розвивати їх творчу самостійність, навчати роботі з різними джерелами знань.

Такі форми проведення занять «знімають» традиційність уроку, оживляють думку. Однак занадто часте зверненийие до подібних форм організації навчального процесу недоцільно, оскільки нетрадиційне може швидко стати традиційним, що, в кінцевому рахунку, призведе до падіння в учнів інтересу до предмета.