Двійкове кодування й передавання повідомлень
За навчальною програмою 2018 року
Урок 2
10
Двійкове кодування�і передавання повідомлень
Розділ 1 § 2
Із курсу 8 класу вам знайомі поняття коду, кодування, декодування. Тепер ми детальніше розглянемо питання, пов'язані з кодуванням і передаванням даних різних типів:
символьних
графічних
звукових
10
Кодування символьних даних
Розділ 1 § 2
Як ви знаєте, для кодування даних у комп'ютері застосовують багатозначні двійкові коди, у яких двійкову цифру 0 або 1 називають бітом (від англ. binary digit — двійкова цифра).
10
Кодування символьних даних
Розділ 1 § 2
Для кодування символів зазвичай використовують 8-бітовий двійковий код, який подають у вигляді таблиці.
фрагмент таблиці кодів KOI8-U
10
Кодування символьних даних
Розділ 1 § 2
Для кодування текстових даних в комп’ютерах зазвичай використовують 8-бітовий двійковий код.
Послідовність із 8 двійкових розрядів (бітів) називають байтом.
10
Кодування символьних даних
Розділ 1 § 2
Згадайте, що означають префікси кіло (К), мега (М), гіга (Г), тера (Т), пета (П).
1 байт = 8 бітів
1 Кбайт = 210 байти = 1024 байти
1 Мбайт = 220 байти = 210 Кбайти = 1024 Кбайти
1 Гбайт = 230 байти = 210 Мбайти = 1024 Мбайти
1 Тбайт = 240 байти = 210 Гбайти = 1024 Гбайти
1 Пбайт = 250 байти = 210 Тбайти = 1024 Тбайти
10
Кодування символьних даних
Розділ 1 § 2
Універсальною системою, що дозволяє кодувати символи практично всіх існуючих алфавітів, є таблиця Юнікод (Unicode), в якій для кодування символу залежно від реалізації використовується до 32 бітів.
10
Кодування графічних даних
Розділ 1 § 2
Комп'ютерну графіку можна розподілити на:
растрову
векторну
фрактальну
тривимірну
10
Кодування графічних даних
Розділ 1 § 2
У файлі растрового зображення закодовано кольори всіх його пікселів.
Глибина кольору — це кількість бітів, які використовуються для кодування кольору пікселя растрового зображення.
10
Кодування графічних даних
Розділ 1 § 2
На рисунку наведено приклади RGB-кодування кольорів растрового зображення із 24-бітною глибиною кольору (по 8 бітів на кожен із кольорів Red, Green чи Blue).
Десяткове подання кольорів | R | G | B | Шістнадцятковий код | |
чорний | black | 0 | 0 | 0 | 000000 |
білий | white | 255 | 255 | 255 | FFFFFF |
червоний | red | 255 | 0 | 0 | FF0000 |
жовтий | yellow | 255 | 255 | 0 | FFFF00 |
зелений | green | 0 | 255 | 0 | 00FF00 |
голубий | aqua | 0 | 255 | 255 | 00FFFF |
синій | blue | 0 | 0 | 255 | 0000FF |
10
Кодування графічних даних
Розділ 1 § 2
У векторному зображенні кодуються властивості його графічних примітивів:
форма (пряма, крива)
товщина
колір
накреслен-ня (пунктирна, суцільна)
заливка тощо
10
Кодування графічних даних
Розділ 1 § 2
У тривимірній (3D) графіці моделюються просторові об'єкти, завдяки чому виникає можливість:
розглядати їх під будь-яким кутом,
змінювати розташування,
змінювати освітлення,
змінювати властивості матеріалів тощо.
10
Кодування графічних даних
Розділ 1 § 2
Під час створення таких об'єктів поєднуються:
растровий спосіб
векторний спосіб
і
формування зображень, а код тривимірного зображення доповнюється інформацією про розміри об'єктів, можливості їх перетворення, проекції тощо і залежить від особливостей ЗD-редактора.
10
Кодування графічних даних
Розділ 1 § 2
У фрактальній графіці базовими елементами є математичні формули. Файл фрактального зображення зберігає закодовані рівняння, за якими воно будується. Застосовують таку графіку для побудови візерунків, ландшафтів тощо.
10
Кодування звукових даних
Розділ 1 § 2
У процесі кодування звуків акустичні коливання перетворюються відповідними пристроями на
коливання електричні, які розбиваються комп'ютерними засобами на окремі сигнали — дискретизуються. Саме ці дискретні сигнали і кодуються двійковим кодом.
10
Кодування звукових даних
Розділ 1 § 2
Якість двійкового кодування звукової інформації визначається частотою такої дискретизації і глибиною кодування.
Збільшення частоти дискретизації звукової хвилі
10
Кодування звукових даних
Розділ 1 § 2
Одиницею вимірювання частоти дискретизації є 1 герц.
Частота дискретизації — це кількість вимірювань рівня сигналу за одиницю часу.
Глибина кодування — це кількість бітів, необхідна для кодування одного значення рівня сигналу.
10
Обсяг двійкового коду
Розділ 1 § 2
Для розрахунку обсягу двійкового коду Q, потрібного для кодування даних, використовують формулу
Q = k*i
де k — кількість елементарних порцій даних
i — кількість двійкових розрядів, потрібних для кодування елементарної порції даних (символу, пікселя та ін.)
10
Обсяг двійкового коду
Розділ 1 § 2
Задача на розрахунок обсягу текстових даних
Який обсяг двійкового коду потрібен для кодування повідомлення: Привіт, світе! за системою Unicode версії UTF-16?
Розв'язання
і = 16 (UTF-16 використовує 16-бітове кодування);
k = 14 (кількість символів, враховуючи пробіли і розділові знаки). Тоді обсяг двійкового коду:
Q = k*i = 14*,16 = 224 біти = 28 байтів.
10
Обсяг двійкового коду
Розділ 1 § 2
Задача на розрахунок обсягу графічних даних
Який обсяг двійкового коду потрібен для кодування растрового зображення розміром 100 на 100 пікселів при 24-бітовій глибині кольору?
Розв'язання
і = 24 (глибина кольору); к=100*100 = 10 000 (кількість пікселів).
Тоді обсяг двійкового коду:
Q = k*і = 10 000*24 = 240 000 біти
(або 240 000/8/1024 ≈ 29,3 Кбайта).
10
Обсяг двійкового коду
Розділ 1 § 2
Задача на розрахунок обсягу звукових даних
Визначити обсяг аудіофайла тривалістю 1 хв із частотою дискретизації 24 КГц і глибиною кодування 8 бітів.
Розв'язання
t= 1 хв = 60 с;
h = 24 КГц = 24000 Гц;
і = 8; k = h*t;
Q=k*i=24000*60*8 = 11520000 бітів
(або 11 520 000/8/1 048 576 ≈ 1,4 Мбайта).
10
Обсяг двійкового коду
Розділ 1 § 2
Мінімально можлива кількість двійкових розрядів, які потрібні для кодування елементарної порції даних (символу, пікселя та ін.), може бути розрахована за співвідношенням,
2i ≥ n
де n — кількість символів, кольорів тощо.
10
Обсяг двійкового коду
Розділ 1 § 2
Задача на розрахунок кількості двійкових розрядів
Якою є найменша кількість бітів для кодування десяткових цифр?
Розв'язання
n = 10 (кількість десяткових цифр);
2i ≥ n; 2i ≥ 10. Звідси i = 4 біти.
10
Передавання повідомлень
Розділ 1 § 2
Як ви знаєте, інформація передається за допомогою повідомлень. А повідомлення передаються від джерела до приймача каналами зв'язку.
Під час розмови по телефону,
звукові сигнали (голос) перетворюються (кодуються) на електромагнітні
які мережею передаються до співрозмовника
й знову перетворюються (декодуються) на звукові сигнали.
10
Передавання повідомлень
Розділ 1 § 2
На практиці до корисного сигналу майже завжди додаються супутні перешкоджаючі сигнали, які називають шумом.
Телефонній розмові можуть заважати гучна музика, розмова інших людей, завивання вітру, гуркіт автомобілів, тріск у слухавці тощо.
Шум — це різного роду перешкоди, які спотворюють корисний сигнал і призводять до спотворення інформації.
10
Передавання повідомлень
Розділ 1 § 2
Таким чином, узагальнена схема передавання повідомлень технічними каналами зв'язку (схема Шеннона) із урахуванням шуму має такий вигляд.
10
Пропускна здатність каналу зв'язку
Розділ 1 § 2
Здавалося б, пропускна здатність каналу зв'язку, наприклад, дротових ліній, обмежена лише швидкістю поширення електромагнітних коливань у провіднику, а отже, практично є необмеженою. Але це не так, бо накладання шуму (перешкоджаючих сигналів) може призвести до спотворення одного або кількох корисних бітів. У разі збільшення швидкості передавання даних шум устигає вразити більше корисних бітів.
Пропускна здатність каналу — це максимальна швидкість передавання даних каналами зв'язку.
10
Пропускна здатність каналу зв'язку
Розділ 1 § 2
Отже, чим вища швидкість передавання даних за певного рівня шуму, тим вищим є рівень помилок. Тобто шум є причиною обмеження пропускної здатності інформаційного каналу. Математичну залежність пропускної здатності каналу від відносних потужностей корисного сигналу і шуму установив К. Шеннон.
10
Питання для самоперевірки
Розділ 1 § 2
10
Домашнє завдання
Проаналізувати
§ 2, ст. 14-19
Розділ 1 § 2
10
Працюємо за комп’ютером
Розділ 1 § 2
Сторінка
19
10
Дякую за увагу!
За навчальною програмою 2018 року
Урок 2
10