1 of 34

ІНЖЕНЕРНІ АНТИТІЛА�ENGINEERED ANTIBODIES

Різновиди.

Практичне використання

2 of 34

3 of 34

Отримання квадром (bsAb)

злиття

відбір

4 of 34

Біспецифічні антитіла, bsAb

5 of 34

Mab в онкології

6 of 34

МАТ, кон’юговані з радіоактивними ізотопами

7 of 34

8 of 34

Mab в онкології

9 of 34

10 of 34

11 of 34

ІМУНОЛІПОСОМИ

12 of 34

Еволюція моноклональних антитіл

Мишачі Хімерні Гуманізовані Людські

людських

Імуногенність

13 of 34

Інженерні антитіла

14 of 34

Інженерні антитіла

15 of 34

Інженерні антитіла

16 of 34

Інженерні антитіла

17 of 34

Інженерні цитокіни

18 of 34

Інженерні цитокіни

19 of 34

Верблюжі антитіла

20 of 34

Верблюжі антитіла

Мініантитіла Наноантитіла

Minibody Nanobody

21 of 34

Особливості міні- та наноантитіл

1) Антигензв'язуючий участок у «верблюжних» антител формується тільки одним варіабельним доменом – VHH.

2) Нанотела дуже стабільні і не піддаються руйнуванню при коливаннях температури і при змінах pH внутрішнього середовища організму.

3) Дані білкові структури практично не викликають імунної

відповіді (не є імуногенами).

4) Вони можуть утворювати незвичайні для класичних імуноглобулінових паратопи.

22 of 34

Переваги міні- та наноантитіл

1) Вони легко пересуваються організмом, проникають в органи і тканини організму, в які великі класичні імуноглобуліни не можуть проникнути.

2) Вони, на відміну класичних антитіл, краще виводяться нирками, якщо вони там накопичуються у великих кількостях.

3) Присутність у структурі нанотіл лише важкого ланцюга, по-перше, збільшує молекулярну різнорідність імуноглобулінів, і, по-друге, дає можливість зв'язатися із прихованими генетично чужорідними молекулами та специфічно з ними прореагувати (нейтралізувати їх).

4) За рахунок своїх невеликих розмірів міні-антитіла можуть розпізнавати антигенні ділянки, які недоступні класичним імуноглобулінам.

5) Їх можна вводити в організм інгаляційним шляхом.

23 of 34

Переваги міні- та наноантитіл

6) Вони стійкі до ферментативного розщеплення (протеолітичної деградації) у шлунково-кишковому тракті.

7) Наноантитіла здатні долати гематоенцефалічний бар'єр.

8) Мають покращені фармакокінетичні властивості. Завдяки

здатності утворювати унікальні паратопи міні-антитіла здатні зв'язуватися з активними білковими центрами. «Верблюжі» імуноглобуліни можуть бути використані для виявлення епітопів, які

не можуть бути розпізнані більшими класичними антитілами.

9) У лабораторних умовах нанотіла виробляються у великих кількостях. Зазвичай їх спочатку виробляють у периплазмі бактерій виду Entamoeba coli з виходом 1–10 мг із 1 л культури. Є також можливість їх вироблення в рослинах, дріжджах та клітинах ссавців.

24 of 34

Антитіло-спрямована ферментно-пролікарська терапія (ADEPT)

25 of 34

26 of 34

Каталітичні антитіла

27 of 34

28 of 34

29 of 34

Абзими зазвичай отримують від лабораторних тварин, імунізованих проти синтетичних гаптенів, але деякі природні абзими можна знайти у нормальних людей (антивазоактивні кишкові пептидні аутоантитіла) і у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак, де вони можуть зв’язуватися з ДНК і гідролізувати її.

Абзими – каталітично активні антитіла. У широкому сенсі терміном «абзими» зазвичай називають моноклональні каталітично активні антитіла, що мають властивості ферментів — тобто які каталізують певні хімічні реакції.

30 of 34

Методи індукції синтезу абзимів�

31 of 34

�Імунізація хімічностабільним аналогом перехідного стану�

Цим методом були отримані абзими здатні здійснювати реакції циклізації , декарбоксилювання, утворення лактонів, розрізання фототимідинових димерів та абзими з пероксидазною активністю.

32 of 34

Антиідіотипічні каталітичні антитіла

33 of 34

Антиідіотипічні каталітичні антитіла

Цим методом були отримані абзими з естеразною, амідазною,

карбоксипептидазною, протеазною активностями

34 of 34

Імунізація антигенами з ковалентно зшитими залишками фосфорної кислоти

Цим методом були отримані абзими проти глікопротеїну

 вірусу імунодефіциту людини — gp120, проти бета-амілодного пептиду.