Стратегії розвитку та навчання обдарованих учнів

Якщо ви ставитесь до дитини як до ідеальної особистості – ви підносите її на ту висоту, на якій ви хотіли б її бачити

​

І. Гете

Пріоритетне завдання:

• Перебудова навчально-виховного процесу на засадах розвивальної педагогіки, спрямованості на раннє виявлення та найбільш повне розкриття потенціалу (здібностей) дітей, з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами
• Закон України «Про освіту»

Концепція “Нова українська школа”

• «Сьогодні у нас дві проблеми в навчанні. Перше – це перевантаженість предметами. Однозначно такого обсягу не може бути. І друга проблема – те, що ми даємо суто навчальний матеріал. Випускник нашої української школи не вміє застосувати здобуті знання у житті. Він, як фарширована риба, розумієте? Нібито і риба, але не плаває».

Обдарованість

• Результат складної взаємодії спадковості (природних задатків), соціального середовища, певного виду діяльності дитини (ігрової, навчальної, трудової тощо).
• Психологічний словник

​

• Термін “обдарованість” був вперше вжитий А.Треєм у 1839 р. у розумінні слова “геній”

Обдарованість

• Системна якість психіки, що розвивається впродовж життя і визначає можливість досягнення людиною більш високих результатів в одному або кількох видах діяльності
• За І.Д. Бехом

Обдарованість за В.Моляко

• Задатки, схильності
• Інтереси
• Допитливість (схильність до пошуку)
• Швидкість у засвоєнні інформації
• Інтелект
• Наполегливість, цілеспрямованість
• Інтуїція
• Здатність до створення особистісних стратегій у розв’язанні завдань

​

• ЗДІБНОСТІ, ТВОРЧІСТЬ, ОБДАРОВАНІСТЬ: теорія, методика, результати досліджень
• (В. Моляко, О. Музика)

М. Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей:

• 1. Діти з ранньою розумовою реалізацією - це діти, у яких при звичайному рівні інтелекту спостерігається особливий інтерес до якого-небудь окремого навчального предмета.
• 2. Діти з прискореним розумовим розвитком - це діти, які за однакових умов різко виділяються високим рівнем інтелекту, особливо вони помітні у молодших класах.
• 3. Діти з окремими ознаками нестандартних здібностей не виділяються розумовими особливостями, не випереджають ровесників у загальному розвитку інтелекту і не демонструють яскравих успіхів з того чи іншого навчального предмета, однак вирізняються особливими якостями окремих психічних процесів.

​

Підходи до побудови освітнього процесу

• Індивідуально-особистісний (індивідуалізація процесу навчання)
• Дидактичний (створення навчальної ситуації, що максимально відповідає провідному типу діяльності конкретної дитини)
• Психолого-педагогічний (пріоритет психологічного портрету при виборі освітніх програм)

Проблеми обдарованих

• Практична робота:
• Поміркуємо….
• Визначте проблеми обдарованих ….

​

За рішенням Все­світньої організації охорони здоровуя, входять до "групи ризику"

Проблеми обдарованих

• Неординарність, гнучкість і швидкість мислення, прекрасно роз­винуте мовлення, здібності організатора, висока чутливість, схильність до критичного ставлення до себе
• Агресивність

​

• Неприязнь до школи. Таке ставлення часто заявляється тому, що навчальна програма є нудною, нецікавою для обдарованих дітей.
• Ігрові інтереси. Обдарованим дітям подобаються складні ігри й нецікаві ті, якими захоплюються їхні однолітки, що мають середні здібності. Унаслідок цього обдарована дитина виявляється в ізоляції, замикається в собі.

​

• Конформізм. Обдаровані діти, відхиляючи стандартні вимоги, не схильні до конформізму, особливо, якщо ці стандарти йдуть всупереч їхнім або здаються безглуздими.

​

• Занурення у філософські проблеми. Для обдарованих дітей ха­рактерним є замислюватися над такими явищами як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування й філософські проблеми, в значно більшому ступені, ніж для середньої дитини.

​

• Невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком. Обдаровані діти часто віддають перевагу спілкуванню з дітьми старшого віку. Через це їм часом важко стати лідерами, оскільки вони уступають останнім у фізичному розвиткові.

​

• Потяг до досконалості. Для обдарованих дітей характерна внут­рішня потреба досконалості. Вони не заспокоюються, не досягнувши вищого рівня.

Проблеми обдарованих

• Відчуття незадоволеності. Таке ставлення до самих себе повуя-зано з характерним для обдарованих дітей прагненням досягти доскона­лості в усьому, стати кращими, ніж вони є. Вони дуже критично став­ляться до власних досягнень, часто незадоволені ними, звідси — відчут­тя власної неадекватності й низька самооцінка.

​

• Нереалістичні цілі. Обдаровані діти часто ставлять перед собою завищені цілі. Не маючи можливості досягти їх, вони починають пережи­вати. З іншого боку, прагнення до досконалості й є тією рушійною силою, яка веде до високих результатів.

​

• Зверхчутливість. Оскільки обдаровані діти більш сприятливі до сенсорних стимулів і краще розуміють відношення й звуязки, вони схильні до критичного ставлення не лише до себе, але й до оточуючих. Обдаро­вана дитина часто сприймає слова або невербальні сигнали як вияв не­прийняття себе оточуючими
• Потреба в увазі дорослих. Через природну допитливість і праг­нення до зростання обдаровані діти часто монополізують увагу вчителя, батьків та інших дорослих.

​

• Нетерпимість. Обдаровані діти часто з недостатньою толерантн­істю ставляться до тих дітей, які знаходяться нижче від них за інтелек­туальним розвитком.

Типи обдарованості

• Інтелектуальний тип обдарованості
• Академічний тип обдарованості
• Художній тип
• Креативний тип
• Лідерська, або соціальна, обдарованість („організаторські здібності”).
• Психомоторна, чи спортивна обдарованість

Рівні розвитку здібностей

Обдарованість

Талановитість

Геніальність

Інтелект

Творчість - креативність

Наполегливість - цілеспрямованість

Модель Рензуллі „Три види збагачення навчальної програми”

• 1) загальна пізнавальна діяльність, спрямована на ознайомлена учнів з різними сферами та предметами вивчення, цікавими для них, що має сприяти пошукові нових напрямів діяльності й стимулювати пошуковий інтерес;
• 2) групове навчання, яке часто організоване за принципом занять „брейнстормінгом” („мозковий штурм”). Головне в ньому – розвинути в учнів спостережливість, здатність оцінювати, порівнювати, висувати гіпотези, аналізувати і класифікувати;
• 3) дослідження й розв’язання завдань у малих групах. Учень на рівних бере участь у постановці проблем, визначенні методів їх розв’язання.

Джо Гілфорд

• Автор теорії кубоподібної структури інтелекту, відповідно до якої виділено два діаметрально протилежні типи мислення:
• Конвергентний тип мислення - знаходження одного шляху розв'язання;
• Дивергентний тип мислення - допускає варіативні шляхи розв'язання проблеми, приводить до несподіваних, непередбачуваних цікавих висновків і результатів.
• Теорія перетворення

Поль Торренс

• Теорія геометричних фігур:
• Кожна людина з моменту народження пізнає навколишній світ у вигляді геометричних фігур
• Ця особливість супроводжує людину протягом всього життя

Едвард де Боно

• Теорія емоцій
• Емоції чи то негативного, чи то позитивного забарвлення прияють розвитку фантазії, уяви; людина під впливом емоцій може в неістоті побачити риси істоти, пофантазувати щодо майбутнього тощо
• Методика «Six Thinking Hats» “Шість капелюшків”

Стратегії навчання

• Прискорене навчання («перестрибування» через класи)
• Збагачене навчання
• Створення спеціальних класів і спеціальних шкіл для обдарованих дітей відбувається за спеціальними програмами
• Позашкільні гуртки та об’єднання
• Заочні (дистанційні) школи
• Станції юних техників
• МАН
• Менторство

«Вільний клас»

• не передбачає чітко організованих занять, її мета – максимально ефективне використання навчального часу, приміщення, де проходять заняття, та відповідної навчальної програми.
• Тут кожна обдарована дитина має змогу самостійно організувати свою індивідуальну діяльність і діти самі вирішують, як довго мають тривати заняття, планують свій час, обирають предмети, орієнтуючись на власні інтереси. Завдання учителя полягає в максимальному сприянні, стимулюванні активності та розвитку в кожної дитини винахідливості, ініціативи, творчого підходу до навчання.

​

Модель Говарда Гарднера

Перевірте себе…

• Дайте відповіді за покликанням :
• https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdDgMGYK7PPs_-2Z9cXXTAXY7GezcEKU-gJAXp5Tu-hHzZTvg/viewform

​

​

Модель Блума „Таксономія завдань навчання”

• Блум розробляє ієрархічний порядок основних завдань навчання:
• знання,
• розуміння,
• застосування,
• Аналіз,
• синтез,
• оцінка