ОХОРОНА ПРАЦІ�ТА БЕЗПЕКА�ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

1.КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

• Стаття 43 Кожен має право на належні,безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
• Стаття 50 Кожен має право на безпечне життя і здоров’я та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

2. ЗАКОНИ УКРАЇНИ

• ЗУ “Про освіту”
• ЗУ “Про охорону праці”
• ЗУ “Про дорожній рух”
• ЗУ “Про колективні договори та угоди”
• ЗУ “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”

Постанови

КМУ

Накази

департаментів

освіти

(обласного,

міського)

Накази МОН

Накази

закладу

освіти

Закони

України

Конституція

України

Указ Президента України «Про День охорони праці» від 18.08.2006 № 685/2006

Наказ МОЗ України від 25.09.2020 року №2205 Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти

НОРМАТИВНІ

ДОКУМЕНТИ

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ �(постанови КМУ)

НОРМАТИВНІ � ДОКУМЕНТИ

Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 № 9 (у редакції наказу Мінсоцполітики від 30.03.2017 № 526).

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 (із змінами).

Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджені наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.01.2012 № 67.

Що нового у законодавстві

1. Постанова Кабміну України від 20 січня 2023 №59 «Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві ».

- засідання комісії чинне, якщо на її засіданні присутні більшість її членів;

• нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості;
• Проведення досліджень на наявність алкоголю в організмі потерпілого не проводиться;
• Строк розслідування може бути продовжено роботодавцем до 30 днів тощо.

​

​

2. Затверджено нові ДБН В.2.2.-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту»

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ (МОН)

06

Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладах, установах, організаціях, підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, затверджене наказом МОН від 18.04.2006 № 304 (у редакції наказу МОН від 22.11.2017 № 1514

Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затверджене наказом МОН від 26.12.2017 № 1669

Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затверджене наказом МОН від 16.05.2019 № 659.

Наказ МОН «Про затвердження примірного тематичного плану та примірної програми навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності» від 31.01.2019 № 97

Контроль за

дотриманням вимог

чинного

законодавства

з ОП і БЖ

​

Створення безпечного освітнього середовища

Документальне оформлення роботи з ОП і БЖ

Навчання учасників освітнього процесу

Профілактика нещасних випадків

Орієнтовна структура організації

системи роботи закладу освіти з ОП і БЖ

Контроль здійснюється за дотриманням працівниками закладів освіти

• чинного законодавства з ОП;
• правил трудового розпорядку;
• посадових інструкцій та інструкцій з ОП;
• правил поводження з устаткуванням та обладнанням;
• використанням засобів колективного та індивідуального захисту тощо.

Результати контролю аналізуються:

• на нарадах при керівникові закладу;
• на зборах трудового колективу;
• на засіданнях методичних об’єднань;
• на засіданнях педагогічної ради;
• на виробничих нарадах;
• в наказах по закладу освіти

Колективний договір

(розділ з ОП і БЖД)

Інструкції з ОП

для працівників

Правила

внутрішнього

трудового

розпорядку

​

Матеріали за

Результатами

інституційного

аудиту закладу

освіти

Інструкції з БЖД

для учнів

Акт готовності закладу

освіти до нового

навчального року

Посадові інструкції

(розділ з ОП І БЖД)

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ З ОП ТА БЖД ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Видаємо накази з охорони праці

Накази з питань охорони праці можуть бути про:

• створення у закладі служби охорони праці;
• призначення осіб, відповідальних за охорону праці;
• створення постійно діючої технічної комісії з обстеження приміщень, інженерно-технічних комунікацій закладу;
• затвердження внутрішніх документів з охорони праці;
• затвердження заходів щодо організації роботи з охорони праці;
• проведення атестації робочих місць за умовами праці;
• розроблення та перегляд інструкцій з охорони праці;
• затвердження графіка перевірки стану виконання заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці;
• організацію проведення обов’язкових попереднього та періодичних медичних оглядів працівників;
• організацію роботи комісії з перевірки готовності закладу до роботи в осінньо-зимовий період;
• затвердження складу комісії з перевірки знань працівників з охорони праці.

Видаємо накази з охорони праці

• «Про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладі»
• «Про правила користування електроприладами та правила електробезпеки»
• «Про організацію роботи з питань пожежної безпеки»
• «Про забезпечення санітарно-гігієнічного режиму і профілактики педикульозу»
• «Про відповідальність за збереження життя і здоров’я учасників освітнього процесу»
• «Про організацію чергування по школі»
• «Про призначення громадського інспектора з охорони праці»
• «Про заходи щодо запобігання виробничого травматизму в школі»
• «Про організацію навчання з фізичної культури учнів школи»

Видаємо накази з охорони праці

• «Про організацію звільнення від занять фізичною культурою та організація проведення занять в підготовчій, спеціальній групах»

​

• «Про організацію роботи дружини юних пожежних-рятувальників»

​

• «Про проходження щорічних медичних профілактичних оглядів учнями школи»

​

• «Про проходження обов’язкових медичних оглядів працівниками закладу»

​

• «Про проведення Тижня безпеки життєдіяльності у школі»

​

• «Про підсумки проведення Тижня безпеки життєдіяльності»

​

• «Про дотримання правил пожежної безпеки та запобігання надзвичайних ситуацій у школі під час організації та проведення заходів та канікул»
• «Про санітарно-гігієнічний стан школи та дотримання Державних санітарних правил і норм ДСанПіН »

​

Навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності

Перевірка знань з питань охорони �праці та безпеки життєдіяльності

Система проведення інструктажів з охорони праці

Статистичні дані

За багаторічними статистичними даними електротравми в загальному виробничому травматизмі складають близько 1%, а в смертельному — 15% і більше. При чисельності населення України менше 1% від світової, кількість смертельних електротравм перевищує 6% від загальносвітової.

​

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА – система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики

Електротравма — травма, спричинена дією на організм людини електричного струму і (або) електричної дуги.

�Електротравматизм — явище, що характеризується сукупністю електротравм.

ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОТРАВМАТИЗМУ ТА ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

ЯК ЧИННИКА НЕБЕЗПЕКИ:

• людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначити наявність напруги, а тому дія струму, зазвичай, є раптовою і захисна реакція організму проявляється тільки після попадання під напругу
• струм, що протікає через тіло людини, діє на тканини і органи не тільки в місцях контакту зі струмовідними частинами і на шляху протікання, але рефлекторно, як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм, що може призвести до порушення функціонування життєво важливих систем організму – нервової, дихання, серцево-судинної тощо
• електротравми можливі без дотику людини до струмовідних частин – внаслідок утворення електричної дуги при пробої повітряного проміжку між струмовідними частинами або між струмовідними частинами і людиною чи землею
• розслідування, обліку і аналізу, в основному, доступні тяжкі електротравми та електротравми із смертельними наслідками, що негативно впливає на профілактику електротравм

​

​

​

​

ПРИЧИНИ ЕЛЕКТРОТРАВМ:

• технічні

​

• організаційно-технічні

​

• організаційні

​

• організаційно-соціальні

​

До технічних причин

• недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту;
• допущені недоліки при виготовленні, монтажу і ремонті електроустановки;
• можуть бути несправності електроустановок і захисних засобів, що виникають в процесі експлуатації установок;
• невідповідність будови електроустановок і захисних засобів умовам їх застосування;
• використання електро- захисних засобів з простроченою датою чергових випробувань.

​

До організаційно-технічних причин

• невиконання вимог чинних нормативів щодо контролю параметрів та опосвідчення технічного стану електроустановок;
• помилки в знятті напруги з електроустановок при виконанні в них робіт без перевірки відсутності напруги на електроустановці, на якій працюють люди;
• відсутність огороджень або невідповідність їх конструкції і розміщення вимогам чинних нормативів та відсутність необхідних плакатів і попереджувальних та заборонних написів;
• помилки в накладанні і знятті переносних заземлень або їх відсутність.

​

До основних організаційних причин електротравм

• відсутність (не призначення наказом) на підприємстві особи, відповідальної за електрогосподарство або невідповідність кваліфікації цієї особи чинним вимогам;
• недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації;
• відсутність на підприємстві посадових інструкцій для електротехнічного персоналу та інструкцій з безпечного обслуговування та експлуатації електроустановок;
• недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки, і несвоєчасна перевірка знань, невідповідність групи з електробезпеки персоналу характеру робіт, що виконуються;
• недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами-допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;
• неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні робіт в електроустановках та їх експлуатації.

​

До основних організаційно-соціальних причин

• змушене виконання не за спеціальністю електронебезпечних робіт;
• негативне відношення до виконуваної роботи обумовлене соціальними чинниками;
• залучення працівників до понадурочних робіт;
• порушення виробничої дисципліни;
• залучення до роботи осіб віком до 18 років.

​

ВИДИ ЕЛЕКТРОТРАВМ

Загальні електричні травми або електричні удари — це порушення діяльності життєво важливих органів чи всього організму людини як наслідок збурення живих тканин організму електричним струмом, яке супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів.

​

​

Загальні електричні травми або електричні удари:

І – судомні скорочення м’язів без втрати свідомості

ІІ - судомні скорочення м’язів з втратою свідомості без порушення дихання і кровообігу

ІІІ – втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання, або серцевої діяльності і дихання разом

IV – клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу

​

До місцевих електротравм

відносяться:

електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія і механічні ушкодження, пов'язані з дією електричного струму чи електричної дуги. На місцеві електротравми припадає близько 20% електротравм.

​

Безпосередні причини ураження електричним струмом

• дотик до неізольованих струмовідних частин

електроустановок, які знаходяться під напругою, або до

ізольованих при фактично пошкодженій ізоляції — 55%;

​

• дотик до неструмовідних частин електроустановок

або до електрично зв'язаних з ними металоконструкцій,

які опинилися під напругою — 23%;

​

• дія крокової напруги — 2,5%;

​

• ураження через електричну дугу — 1,2%;

​

• інші причини — менше 20%.

​

ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

• Термічна дія струму полягає в нагріванні тканин, випаровуванні вологи тощо, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою.
• Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини (її електролізі), в тому числі і крові, що приводить до зміни їх фізико-хімічних і біохімічних властивостей.
• Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного непередбачуваного скорочення м'язів.

​

​

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТЯЖКІСТЬ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

​

​

Основні чинники електричного характеру

​

​

• величина струму через людину
• величина напруги
• електричний опір тіла людини
• частота і рід струму

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

пороговий відчутний струм

для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6-1,5 мА і 5-7 мА - для постійного струму;�

пороговий невідпускаючий струм

коливається в межах 10-15 мА для змінного струму і 50-80 мА - для постійного;�

пороговий фібриляційний струм

знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного.�

гранично допустимий струм,

що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.�

ВПЛИВ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ �НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Основні чинники неелектричного характеру

• шлях струму
• індивідуальні особливості і стан організму
• час дії струму
• чинник раптовості і непередбачуваність дії струму
• чинник виробничого середовища

ЧАС ВПЛИВУ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

​

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИМІЩЕНЬ ЗА НЕБЕЗПЕКОЮ ЕЛЕКТРОТРАВМ

​

• без підвищеної небезпеки
• з підвищеною небезпекою
• особливо небезпечні

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Чинниками виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом, є:

• температура повітря в приміщенні;
• вологість повітря;
• запиленість повітря;
• наявність в повітрі хімічно активних домішок
• Розміщення обладнання тощо.

​

Напруга кроку та дотику

Зона підвищених потенціалів на поверхні землі відносно її нульового потенціалу при замиканні на землю через напівсферичний заземлювач і однорідному ґрунті обмежується колом радіусом близько 20 м.

«Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» при наявності замикання на землю забороняють наближатися до місця замикання ближче 8 м поза приміщенням і 4 м в приміщенні без застосування засобів захисту — діелектричні боти, калоші, суха дошка тощо.

Переміщуючись в цій зоні, людина попадає під так звану напругу кроку — напругу між двома точками на поверхні землі, які знаходяться одна від одної на відстані кроку і на яких одночасно стоїть людина.

​

З наближенням до заземлювача величина крокової напруги зростає і при напрузі мережі живлення 0,4 кВ вона може бути небезпечною для людини.

В ізольованій від землі мережі при доторканні людини до проводу з непошкодженою ізоляцією («здорового» проводу) і наявності проводу з пошкодженою ізоляцією («хворого» проводу) величина струму, що проходить через людину, буде значно більшою, ніж при відсутності пошкодження ізоляції.

У трифазній мережі пошкодження опору ізоляції будь-якого фазного проводу впливає на величину струму через людину, яка потрапила під напругу, таким же чином, як і в однофазній мережі: доторкання до фазного проводу з непошкодженою ізоляцією, при пошкодженні ізоляції інших фазних проводів, більш небезпечне, ніж доторкання до проводу з пошкодженою ізоляцією при непошкодженій ізоляції інших фазних проводів.

​

ЗАСОБИ ЗАХИСТУ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ

• захисне заземлення
• занулення
• вирівнювання потенціалів
• мала напруга
• захисне відімкнення
• ізоляція струмопроводів
• огороджувальні пристрої
• попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки
• засоби захисту та запобіжні пристрої

​

​

​

Захисне заземлення-

навмисне електричне з’єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою

​

​

​

ЗАХИСНЕ ВІДКЛЮЧЕННЯ - захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом

​

ПРАВИЛА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРО- УСТАНОВОК СПОЖИВАЧІВ

Власник електроустановки

Повинен забезпечити організацію:

​

• належну експлуатацію електроустановок згідно з вимогами цих Правил та інших ПД;
• надійну роботу електроустановок і безпечне їх обслуговування;
• виконання заходів із запобігання використанню технологій і методів роботи, що негативно впливають на навколишнє природне середовище;
• дотримання встановлених режимів споживання електричної енергії та потужності;
• безперешкодний доступ на свої об'єкти уповноважених осіб центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду, представників електропередавальної організації (за пред'явленням службового посвідчення), надання їм інформації і документів, необхідних для здійснення ними своїх повноважень, а також виконання виданих приписів у зазначені терміни.

Для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації електроустановок керівник повинен призначити особу, відповідальну за електрогосподарство споживача.

​

ОСОБА, ВІДПОВІДАЛЬНА ЗА ЕЛЕКТРОГОСПОДАРСТВО

​

• Особу, відповідальну за електрогосподарство призначають з числа спеціалістів відповідної кваліфікації, які пройшли навчання з питань технічної експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки та охорони праці.
• Після успішної перевірки знань з питань технічної експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки та охорони праці та присвоєння цим особам IV групи для електроустановок напругою до 1000 В та V групи для електроустановок напругою понад 1000 В ці особи наказом споживача допускаються до виконання своїх обов'язків.
• Споживачі, у яких електрогосподарство включає тільки ввідно-розподільний пристрій, освітлювальні установки, прилади побутового призначення напругою до 380 В, особу відповідальну за електрогосподарство, можуть не призначати. За письмовою згодою Держенергонагляду відповідальність покладається на керівника який має пройти навчання та інструктаж в енергопостачальній організації в обсязі II групи з електробезпеки по що має бути зроблений запис в договорі про користування електроенергією.

​

Способи звільнення постраждалого від дії електричного струму

Вимикання напруги штатним комутаційним пристроєм

Перерубування лінії живлення

Відтягування постраждалого в гумових рукавицях

Відтягування постраждалого за елементи одягу

Відкидання електропровода сухим дерев’янним предметом

ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛОМУ

• ПОКЛАСТИ НА РІВНЕ МІСЦЕ
• РОЗСТЕБНУТИ ПОЯС ТА КОМІР
• ВІДКРИТИ РОТ
• ВИТЯГНУТИ ЯЗИК
• ЗАКИНУТИ ГОЛОВУ, ПІД ШИЮ ПІДКЛАСТИ ВАЛИК
• РОБИТИ ШТУЧНЕ ДИХАННЯ МЕТОДОМ “РОТ У РОТ”
• РОБИТИ НЕПРЯМИЙ МАСАЖ СЕРЦЯ

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Причини виникнення пожежонебезпечних ситуацій:

• - Неякісні електромережі, коротке замикання
• - Неправильне зберігання легкозаймистих речовин
• - Неправильна експлуатація обладнання, порушення термінів його огляду і ремонту
• - Куріння в недозволених місцях
• - Використання відкритого вогню
• - Порушення правил експлуатації побутових приладів

Вимоги пожежної безпеки на підприємстві/ в закладі повинні виконуватися беззаперечно, так як кожен з пунктів несе в собі загрозу для життя людей або псування майна.

Краще попередити пожежонебезпечну ситуацію, ніж стати її заручником

​

​

ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ПОЖЕЖНУ БЕЗПЕКУ

Керівництво підприємства має призначити наказом відповідальних осіб для кожного з приміщень, будівель, споруд або складного технічного обладнання. Співробітники, на яких покладено відповідальність за пожежну безпеку, зобов’язані:

• Стежити за справністю і наявністю вогнегасників
• Розміщувати плани евакуації в доступному місці
• Стежити за дотриманням правил ПБ колегами
• Обладнати місце для куріння
• Періодично викликати спеціалізовану організацію для перевірки пожежної сигналізації
• Своєчасно реагувати на несправності технічного обладнання та електромереж
• Проводити інструктажі з пожежної безпеки (вступні, періодичні та повторні).

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА:

Класи пожеж. Пожежі поділяють на класи, в залежності від того, що може горіти:

• Клас A — горіння твердих горючих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір).
• Клас B — горіння рідких речовин або твердих речовин, які розтоплюються.
• Клас C — горіння газоподібних речовин.
• Клас D — горіння металів та їх сплавів.
• Клас F — горіння рослинних та тваринних олій і жирів в обладнанні для приготування їжі.
• Клас E — пожежі пов’язані з горінням електроустановок.

​

Кожний, хто виявив ознаки пожежі (горіння), повинен дотримуватися такого порядку оповіщення про пожежу:

• негайно зателефонувати за номером «101». Потрібно назвати свої ПІБ та надати оператору повну інформацію щодо пожежі, а саме: місце її виникнення, кількість поверхів будівлі та місце розташування, загальну обстановку на об’єкті, наявність людей у зоні пожежі та за необхідності іншу допоміжну інформацію;
• у разі якщо пожежа сталася на підприємстві, слід негайно повідомити про неї директору або відповідальним за пожежну безпеку особам (черговим);
• за можливості здійснити заходи, спрямовані на гасіння пожежі як за допомогою спеціального протипожежного інвентарю, так і за допомогою первинних інструментів пожежогасіння (посипати місце пожежі піском, залити водою);
• допомогти людям залишити приміщення, де виникла пожежа, за наявності відповідних навичок або знань — надати домедичну допомогу постраждалим;
• за необхідності — викликати інші рятувальні служби.

Посадова особа об’єкта, яка прибула до місця пожежі, зобов’язана:

• викликати оперативно-рятувальну службу цивільного захисту або переконатись, що її вже викликали інші співробітники;
• оцінити ступінь і небезпеку пожежі та скласти орієнтовний план дій;
• зупинити проведення всіх робіт у приміщенні, крім тих, що необхідні для гасіння пожежі. Для перешкоджання розповсюдженню пожежі слід вимкнути електроживлення, припинити роботу пристроїв, обладнання та устаткування і зупинити роботу вентиляційних систем;
• невідкладно організувати і провести евакуацію людей з приміщення на вулицю або до безпечного сховища. Усіх сторонніх осіб, не причетних до ліквідування пожежі, потрібно негайно вивести;
• увімкнути центральні системи оповіщення людей про пожежу, стаціонарні установки пожежогасіння та протидимового захисту;
• вчинити дії, необхідні для збереження або евакуації матеріальних цінностей;
• пожежно-рятувальним підрозділам необхідно забезпечити безперешкодний доступ на територію об’єкта.
• зустріти представників оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, надати їм допомогу при під’єднанні техніки до зовнішніх джерел водопостачання.

​

• Вибух - це швидке екзотермічне хімічне перетворення вибухонебезпечного середовища, що супроводжується виділенням енергії та утворенням стиснутих газів, здатних виконувати роботу.
• Вибухобезпека - це стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху або у разі його виникнення запобігається вплив на людей небезпечних і шкідливих чинників, що викликаються ним, і забезпечується збереження матеріальних цінностей. При вибуху речовина перетворюється в дуже нагрітий газ, що заповнює об'єм з надзвичайно високим тиском. Вибух можливий тільки при певній концентрації горючої суміші. Межі концентрації горючої суміші, при яких відбувається вибух, називаються концентраційними межами запалення речовини.
• Вибухонебезпечне середовище - це хімічно активне середовище, що знаходиться за таких умов, коли може виникнути вибух.

​

ВИБУХОНЕБЕЗПЕКА І ВИБУХОЗАХИСТ

ДО ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ НАЛЕЖАТЬ:

• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удару, тертя, вибуху іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії й утворенням газів.
• боєприпаси — вироби військової техніки одноразового використання, призначені для враження живої сили супротивника.

​

• бойові частки ракет;
• авіаційні бомби;
• артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
• інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
• ручні гранати;
• стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
• патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
• вибухові пакети;

До боєприпасів належать:

• петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
• димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції cаморобного виготовлення:
• саморобні міни-пастки;
• міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

У РАЗІ ЗНАХОДЖЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОГО ПРИСТРОЮ ЗАБОРОНЕНО:

• наближатися до предмета;
• пересувати його або брати в руки;
• розряджати, кидати, ударяти по ньому;
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмети;
• приносити додому чи освітній заклад.

​

ПРИ ЗНАХОДЖЕННІ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОГО ПРИСТРОЮ:

• негайно (з безпечного місця) повідомити чергові служби МНС (тел. 101), поліцію (тел.102);
• не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
• припинити усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;
• не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
• дочекатися прибуття фахівців, указати місце знахідки та повідомити час його виявлення.

​

Профілактичні заходи

• Організаційні та організаційно-технічні заходи щодо забезпечення вибухобезпеки повинні бути направлені на такі цілі:
• організацію навчання, інструктажу і допуску інженерно-технічного персоналу до робіт у вибухонебезпечних приміщеннях;
• розробку інструкцій, технології прийому, зберігання і відпускання паливно-мастильних матеріалів;
• контроль за дотриманням встановлених режимів технологічних процесів, правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки;
• організацію гасіння пожеж і аварійно-рятувальних робіт.

​

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.�Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно небезпечних виробництвах. �До них належать в першу чергу хімічно небезпечні об'єкти, радіаційна небезпечні об'єкти, вибухо- та пожежонебезпечні об'єкти, а також гідродинамічна небезпечні об'єкти. У останні роки значно зросла також небезпека від аварій і катастроф на транспорті.

Техногенна небезпека - це стан, внутрішньо притаманний технічній системі, виробничому або транспортному об'єкту, що реалізується у дії ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і довкілля при його виникненні, або у вигляді прямої чи побічної шкоди для людини і навколишнього природного середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів.

Техногенна надзвичайна ситуація - це стан, при якому внаслідок виникнен-ня джерела техногенної надзвичайної ситуації на об'єкті, визначеній тери-торії або акваторії порушуються нор-мальні умови життя і діяльності лю-дей, виникає загроза їх життю і здо-ров'ю, завдається шкода майну насе-лення, економіці і довкіллю.

Зона техногенної надзвичайної ситуації - це територія чи акваторія, в межах якої діє негативний вплив одного або сполучених факторів ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації.

Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів чи завдає шкоди довкіллю.

Види аварій, які зустрічаються найчастіше:

• аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);�
• аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище;�
• пожежі та вибухи;�
• аварії на транспорті та інші.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» правила дорожнього руху установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.

Правила дорожнього руху (скорочено: ПДР) — перелік правил, що регулюють обов'язки водіїв транспортних засобів та пішоходів, а також технічні вимоги, визначені до транспортних засобів для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Безпека на дорозі

Безпека на дорозі — це коли усім учасникам дорожнього руху нічого не загрожує.

Організація дорожнього руху

Організація дорожнього руху — це створення умов за допомогою інженерно-технічних засобів і організаційних заходів для достатньо швидкого, безпечного та зручного руху транспортних засобів і пішоходів.

Модель безпечного дорожнього середовища

«трикутник безпеки»

«Трикутник безпеки», поєднує три фактори: людина, автомобіль/транспортний засіб, дорога.

1. Пішохід зобов’язаний переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

10 правил безпеки дорожнього руху для пішоходів

2. Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішохід зобов’язаний впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються

3. Чекати транспортний засіб пішохід зобов’язаний на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

4. Після висадки з трамвая пішохід зобов’язаний залишити проїзну частину не затримуючись.

5. У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішохід зобов’язаний утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.

6. У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди пішохід зобов’язаний подати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи підрозділ поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття працівників поліції.

7. У місцях, де рух регулюється, пішохід зобов’язаний керуватися сигналами регулювальника або світлофора. У таких місцях пішохід зобов’язаний перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності – на середині проїзної частини і може продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху.

8. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, якщо він рухається узбіччям, пішохід зобов’язаний виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

9. За межами населених пунктів в разі руху узбіччям чи краєм проїзної частини, пішохід зобов’язаний йти назустріч руху транспортних засобів.

• не виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

​

• не виходити раптово, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;

• не допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;

​

• не переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;

​

• не затримуватися і не зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

​

• не рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

10. Також пішохід зобов’язаний:

Безпека на дорозі –

спільна відповідальність усіх учасників дорожнього руху.

​

На чому би ми не пересувалися: пішки, на автобусі чи автомобілі, велосипеді чи самокаті – ми маємо поважати інших і дбати про власну безпеку.

Поняття про гігієну праці та виробничу санітарію.

Організаційні заходи:�

Технічні заходи:�

Шкідливі виробничі чинники�

Дія шкідливих речовин

Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування повітря у приміщеннях

Штучне освітлення

Санітарно-побутове забезпечення працівників

Медичні огляди�

Працівник має право:�

Профілактика нещасних випадків на виробництві має кілька важливих цілей:

​

1. Збереження життя та здоров’я працівників
2. Зниження матеріальних збитків від нещасних випадків
3. Забезпечення високої продуктивності праці
4. Відповідність законодавству України

Профілактика нещасних випадків на виробництві

Планування

Стратегічне планування та систематичне впровадження профілактичних заходів допомагають уникнути небажаних наслідків на робочому місці. Основні аспекти планування включають:

1. Розробка правил безпеки
2. Впровадження заходів безпеки
3. Оцінка ризиків
4. Регулярні аудити безпеки

Дотримання норм

Дотримання встановлених норм та процедур безпеки є одним з ключових факторів успіху в профілактиці нещасних випадків. Для забезпечення цього необхідно:

1. Регулярні інструктажі з безпеки
2. Перевірки на дотримання правил безпеки
3. Освіта та тренінги для працівників

Профілактика нещасних випадків: планування та дотримання норм

Домедична допомога

В Україні існують чіткі алгоритми дій при наданні першої допомоги людьми без медичної освіти, які затверджені наказом МОЗ № 441 від 09.03.2022 р. У цей наказ входить 29 порядків надання першої допомоги при різних ситуаціях.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ�

• Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним, забезпечити власну безпеку та безпеку людей навколо.
• Визначити точне розташування місця події.
• Визначити кількість постраждалих.
• Якщо є постраждалі, незалежно від їх кількості і стану, необхідно відразу викликати бригаду ЕМД за номером 112 чи 103.

Дуже корисний і зрозумілий курс Курс | Перша домедична допомога в умовах війни | Prometheus

Дотримуйтесь правил безпеки

Бережіть своє життя!