Деструктивна поведінка підлітків: можливі причини, прояви, наслідки
методист ОЦППСР Людмила Галайко
Підлітковий бунт
Складні життєві обставини
Соціально-економічна криза
Деструктивна поведінка – це руйнівні дії підлітка (вербальні чи практичні), які можуть бути спрямовані на самого себе або зовнішній світ і проявлятися в нападах агресії, гніву чи ворожості.
Підлітки
можуть здаватися дорослими,
але не є ними
Лімбічна система
Префронтальна кора
Формула безпеки дитини
Як помітити що з дитиною відбуваються деструктивні зміни ?
Прояви внутрішньо деструктивної поведінки:
• розлади харчової поведінки (переїдання, голодування, недоїдання);
• дії з ризиком для життя (зачепінг, паркур, руфінг та ін.);
• надмірна видозміна власного тіла (татуювання, пірсинг, шрамування)
•патологічна пристрасть до комп’ютерних та азартних ігор;
• імпульсивна та ризикована сексуальна поведінка (безладні статеві стосунки, проституція та ін.);
• самоушкодження (різання, висмикування волосся, опіки);
• спроба самогубства (навмисне позбавлення себе життя).
Прояви зовнішньо деструктивної поведінки:
•порушення соціальних норм (шкільні прогули або відмова від навчання, втікання з дому, бродягування, агресивна поведінка, обман);
• моральне приниження інших людей (участь у булінгу (цькуванні), провокування конфліктів);
• умисне заподіяння фізичних збитків іншим людям (побої, хуліганство, крадіжки, вбивство);
• вандалізм (псування неживих предметів, пам’яток культури, історії, витворів мистецтва, графіті непристойного характеру);
• жорстокість до тварин (знущання, тортури);
• екоцид (нанесення збитків об’єктам природи: підпали, забруднення природного середовища, знищення рослин, дерев).
РИЗИКОВАНА ПОВЕДІНКА – це поведінка, яка створює загрозу
для здоров’я та життя людини.
РИЗИКОВАНІ ПРАКТИКИ – види екстремальної діяльності,
спрямовані на отримання «гострих» відчуттів через пошук
пригод і випробувань у повсякденних ситуаціях, що створюють
загрозу для здоров’я та життя підлітка, який бере або хоче взяти в них участь.
Ризиковані практики зазвичай передбачають ризиковану поведінку та велику вірогідність негативних наслідків.
Ризиковані практики поділяються на:
• підконтрольні (екстремальні види спорту);
• непідконтрольні (розваги неповнолітніх, які можуть призвести навіть до смерті).
Руфінг, зачепінг і паркур прийнято вважати найпоширенішими ризикованими практиками.
Чим підлітків приваблює ПАРКУР, РУФІНГ І ЗАЧЕПІНГ ?
та процесу їзди;
• зйомки відео або селфі для розміщення у соцмережах для
отримання «вподобайок» та репостів.
Небезпечні квести
ЧОМУ ЦЯ ГРА НЕБЕЗПЕЧНА?
✅Маніпуляція психікою: гра схожа на гіпноз і може викликати сильні емоції ✅Неконтрольовані стани: учасник може побачити щось страшне, що залишиться в пам’яті надовго
✅Втрата зв’язку з реальністю: вразливі підлітки можуть «застрягти» в уявному світі
✅Тригери для психічних розладів: гра може спровокувати панічні атаки або посилити тривожність
Небезпечні групи часто використовують вразливість підлітків, щоб залучити їх до деструктивної діяльності
Це можуть бути:
Радикальні угрупування, що підбурюють до насильства
“Смертельні ігри”, що штовхають дітей на самопошкодження
Секти, що обіцяють “істину” в обмін на повну покору
Причини, чому діти долучаються
до небезпечної діяльності:
Потреба у визнанні Відчуття ізоляції
Пошук сенсу Адреналін та цікавість Потреба у контролі
Фінансова, матеріальна вигода Маніпуляції
Що порадити батькам, які бачать зміни у поведінці дитини, але не мають доброго контакту з нею?
✅Почніть зближатися поступово
✅Будьте терплячими
✅Уникайте прямих заборон
✅Не критикуйте та не засуджуйте
✅Підключіть фахівців або нейтрального посередника
БЕЗПЕЧНІ АЛЬТЕРНАТИВИ:
✅ Замість гри, що ламає тебе - обирай те, що робить тебе сильнішим!
✅ Не ведися на заклики друзів чи соцмереж. Май свою думку!
✅ Будь тим, хто не повторює безглузді тренди, а надихає інших
думати!
✅ Ти не той, кого можуть зламати! Ти - той, хто ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ
заходити в темні двері!
✅ Говори з однолітками. Якщо бачиш, що хтось хоче спробувати
дану небезпечну гру, розкажи йому про реальні наслідки.
✅ Будь свідомим. Твоє життя – найцінніше, що в тебе є. Бережи
його!
✅ Обирай СЕБЕ!
Профілактика ризикованої поведінки підлітків – це комплекс психологічних, освітніх, юридичних, культурних, медико-соціальних та інших заходів, спрямованих на попередження, обмеження та нейтралізацію факторів ризику, корекцію поведінки підлітків, пов’язаної з ризиками для їхнього здоров’я та благополуччя, а також реабілітацію тих, хто відчув на собі її наслідки.
Ключові фактори, які впливають на формування деструктивної, ризикованої поведінки підлітків:
Рівень І. Особистісні особливості та специфіка
підліткового віку:
• «комплекс невразливості»
Потреби підлітків Завдання профілактики
мати визнання;
бути прийнятим та почутим однолітками;
досліджувати власні межі у безпечному середовищі та у створених для цього умовах;
входити до референтної групи однолітків зі спільними інтересами;
мати значущих і безпечних дорослих, які прислухаються до їхніх думок та розуміють їхні потреби і проблеми
формування усвідомленої відповідальності за будь-яке прийняте рішення, вчинки;
розвиток самоаналізу (рефлексії)
підвищення самооцінки, розвиток лідерських якостей та впевненості в собі;
формування позитивного ставлення до себе
навчання ефективним моделям протистояння негативному впливу і проявам незалежної поведінки у складних соціальних ситуаціях;
навчання постановці реалістичних цілей особистісного розвитку та їх покрокового досягнення;
розвиток навичок ефективного спілкування.
ІІ. Особливості сімейного оточення:
Потреби підлітків Завдання профілактики
Мати вдома захист, підтримку, розуміння;
бути прийнятим і почутим найближчим колом: батьками/особами, які їх замінюють.
просвіта батьків/осіб, що їх замінюють щодо важливості емоційного контакту з дітьми;
протидія жорстокому поводженню з дітьми;
інформування батьків про причини
ризикованої поведінки підлітків та
особливості їх взаємодії і спілкування,
в результаті яких обидві сторони
мають почути одна одну
ІІІ. Особливості освітнього середовища:
Потреби підлітків Завдання профілактики
бути успішним та поміченим;
залученим до цікавих, корисних і безпечних видів діяльності;
бути заохоченим до навчання, мати підтримку в розвитку (дорослі, зокрема педагоги, звертають увагу на сильні сторони підлітків та підтримують їх).
створення безпечного освітнього
середовища;
включення підлітків до суспільно
корисної діяльності;
заохочення підлітків до занять
спортом;
організація спортивних змагань, туристичних походів тощо
IV. Життя громади і держави:
спортивних секцій, в яких підлітки могли б займатися під
наглядом тренерів та мати здобутки, якими б пишалися та які б
демонстрували своїм ровесникам тощо.
Потреби підлітків Завдання профілактики
бути залученим до цікавих,
корисних і безпечних видів
діяльності;
мати можливість отримувати «гострі» відчуття в
організованих дорослими
видах діяльності (змагання, походи, тренування з
досвідченими особами чи
професіоналами, які вміють
та люблять працювати з
підлітками).
формування
здорового способу життя;
забезпечення доступу до занять
спортом для всіх підлітків громади;
організація спортивних змагань тощо;
включення підлітків до волонтерської
та іншої суспільно корисної діяльності; патріотичних організацій.
Важливі умови профілактики деструктивної поведінки підлітків
у закладі освіти
1. Дотримання ухвалених в закладі освіти правил перебування, порядку реагування
Інформування в разі виявлення надзвичайної ситуації з дітьми/підлітками, які мають ознаки деструктивної поведінки, а також рекомендацій щодо організації профілактичної роботи з дітьми та батьками, виявлення учнів, схильних до деструктивної поведінки, проведення індивідуальної роботи з ними, а також з тими, сім’ї яких перебувають у складних життєвих обставинах чи інших ситуаціях вразливості.
2. Вироблення спільної позиції «батьки-педагоги»
Зміни в поведінці, звичках, характері підлітків не можна не помітити, якщо спостерігати за їхньою поведінкою вдома і в школі. На батьківських зборах із залученням соціального педагога, психолога рекомендується ознайомлювати з особливостями психоемоційного стану підлітків у конкретний віковий період та можливими деструктивними проявами (в тому числі в Інтернет-просторі), а також способами убезпечення від них дітей. Проведення спільних заходів з батьками й учнями сприяє гармонізації відносин між ними.
3.Просвітницько-профілактична робота з батьками
ДОВІРЛИВЕ СПІЛКУВАННЯ З ПІДЛІТКОМ – НАЙКРАЩА ПРОФІЛАКТИКА НЕГАТИВНИХ ПРОЯВІВ
4. Організація різнопланової профілактично-виховної роботи в тому числі патріотичного і військово-патріотичного спрямування.
Досвід показує ефективність залучення підлітків зони ризику та з проявами деструктивної поведінки до діяльності військово-патріотичних клубів, спортивних, молодіжних чи волонтерських організацій.
Соціально-педагогічна підтримка підлітків:
• Конструктивна взаємодію з підлітком та його батьками;
• виявлення проблеми, особливостей розвитку та потенціалу підлітка;
• спеціалізована комплексна допомога в процесі індивідуального супроводу;
• індивідуальна допомога в розвитку соціальної компетентності через залучення до різноманітних заходів (навчальних, виховних, трудових, суспільно корисних, спортивних та ін.);
• підтримка групою ровесників (однокласників), що має позитивні цілі у відновленні соціально схваленої поведінки (застосовується лише за відсутності ризиків залучення інших дітей до деструктивної діяльності);
• організація взаємодії необхідних фахівців (психолога, спеціаліста служби у справах дітей, соціального працівника центру соціальних служб та ін.) з сім’єю підлітка щодо його супроводу.
59% хотіли б отримувати більше підтримки від близьких. Це не подарунки:
21% - підказки, як діяти
19% – тактильність (обійми, тримання за руку),
19% підбадьорення,
15% спільна справа,
15% пропозиція плану дій,
11% - підтримка в хобі
83% підлітків хочуть дізнатись, як вони можуть підтримувати себе в складні часи
�
Життєстійка поведінка є способом виживання.
Це ресурс у переживанні та подоланні складних життєвих обставин.
Важливо формувати життєстійкість у наших дітей.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:
https://afew.org.ua/wp-content/uploads/2019/12/T_ZHURAVEL_T_LYAKH_O_NIKITINA_VIMTMUPRP_KSPSR_IL.pdf
Дякую
за увагу!