Форми існування української мови (загальнонародна мова, літературна мова, просторіччя, діалект, професійні різновиди, жаргон, арго).

Мета уроку

•  розширити відомості десятикласників про форми існування української мови, а також про місце діалектів у розвитку літературної мови;
• формувати уміння визначати риси загальнонародної та літературної мови, розвивати чуття мови, уміння знаходити в тексті діалектизми, жаргонізми, професійні слова;
• уміти розпізнавати арготизми та просторіччя, познайомитися зі словником жаргонної лексики української мови;
• виховувати любов до української мови.

Епіграф уроку

Через мову проявляється характер особи, її ставлення до об’єкта. Власне мовне середовище й формує людину, яка через Слово стверджується.

​

П. Мовчан

Пригадаймо

Мова — складне суспільне явище. Вона є найважливішим засобом людського спілкування та об’єднання людей в спільноту; засобом самоідентифікації й вираження ментальності нації (етносу); засобом формування й  розвитку думки, здійснення пізнавальної діяльності, реалізації духовної культури народу.

Пригадаймо

Національна мова — засіб спілкування нації та засіб її самоідентифікації з-поміж інших націй. Вона консолідує народ, через неї зберігаються й  передаються наступним поколінням культурно-історичні традиції, засвоюється загальнолюдський досвід. Національна мова  — загальнонародна. У  просторі і  в часі вона пов’язується з  існуванням територіальних діалектів, просторіччя, професійних різновидів мови, жаргонів, арго та з функціями вищої форми національної мови  — літературної мови.

Пригадаймо

Літературна мова  — унормована, стандартна, правильна з  погляду усталених кодифікованих норм форма національної мови, що обслуговує культурно-освітні потреби суспільства, використовується у  сферах державного управління, засобах масової інформації, науці, художній культурі та літературі. (Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів)

Ознаки літературної мови

унормованість (наявність усталених норм)

наддіалектність (літературна мова, на відміну від територіальних діалектів, функціонує на всій території України; вона не містить діалектизмів)

поліфункціональність (мова охоплює всі сфери комунікативної практики суспільства)

уніфікованість (стандартність допомагає мові зберегти цілісність і єдність)

стилістична диференціація (полягає в тому, що літературна мова має розгалужену стилістичну систему)

Норми літературної мови

Норми літературної мови — це сукупність усталених, історично закріплених правил, якими послуговуються мовці в усному й писемному мовленні.

Лексична система української мови включає загальновживані слова (сніг, держава, сто, рука, осінь, шапка, солодкий, щука, кінь, жінка, родина, мати тощо) і слова обмеженого вжитку — діалектну лексику, терміни, професіоналізми, жаргонізми, арготизми.

Діалектизми

Діалектизми (від грец. dialektus — наріччя) у своїй основі є засобом усного спілкування людей певної території. Українська мова має три наріччя  — північне, південно-західне і  південно-східне, які різняться між собою, а також від літературної норми фонетичними, граматичними й лексичними ознаками (когут, вуйна, ґазда, плай тощо).

Перевірте себе

1. Призвішкувалися – давати прізвисько
2. Фіра (хвира, хвіра, хвура) – порожній або із сіном чи соломою віз
3. як фіра без дишла – гордо себе вести (фразеологізм)
4. Сардак - рід верхнього теплого короткого сукняного одягу.
5. Вуйко – дядько
6. Свояк – брат дружини; діал. – родич
7. Ґазда – господар
8. Ґаздик - Пестл. до ґа́зда.

Працюймо з текстом

Прочитайте текст, знайдіть професіоналізми. Визначте їхню роль у тексті.

Настала ніч. Надворі стало тихо, як у хаті, тільки море лащилось до берега легесенькою хвилею і ледве шелестіло на піску. Отаман став на демені в човні, коло його ніг лежала кодола, скручена кружалом, неначе гадюка, з залізною кішкою на кінці, котра була прив'язана до одного кінця мережі. На березі зостався крилаш, чи помагач отаманів, і більша половина рибалок. <...> Отаман причалив човна до берега, скочив на берег, намочивши ноги, вхопив за кодолу і гукнув голосно:

— Тягніть разом! В кожного забродчика була дерев'яна ляма. Вона обіймала широкою плисковатою дугою стан, а її кінці були стягнуті спереду ремінцями; ремінці застібались дерев'яною цуркою; до ремінців коло пояса були прив'язані ремінні паски з дерев'яними довбишками на кінці. Ці ремінні паски з довбишками на кінці звуться живцями. Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці; живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п'явки, а довбишки не давали їм розкручуватись” (І. Нечуй-Левицький, „Микола Джеря”).

Перевірте себе

Настала ніч. Надворі стало тихо, як у хаті, тільки море лащилось до берега легесенькою хвилею і ледве шелестіло на піску. Отаман став на демені(кермо) в човні, коло його ніг лежала кодола(грубий і міцний мотузок, канат), скручена кружалом, неначе гадюка, з залізною кішкою на кінці, котра була прив'язана до одного кінця мережі. На березі зостався крилаш(помічникрибальського отамана), чи помагач отаманів, і більша половина рибалок. <...> Отаман причалив човна до берега, скочив на берег, намочивши ноги, вхопив за кодолу і гукнув голосно:

— Тягніть разом! В кожного забродчика(рибалка) була дерев'яна ляма(Широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який пристосовують для тягнення вантажів або полегшення їх переноски). Вона обіймала широкою плисковатою дугою стан, а її кінці були стягнуті спереду ремінцями; ремінці застібались дерев'яною цуркою; до ремінців коло пояса були прив'язані ремінні паски з дерев'яними довбишками на кінці. Ці ремінні паски з довбишками на кінці звуться живцями(Ремінець з дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода). Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці; живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п'явки, а довбишки не давали їм розкручуватись” (І. Нечуй-Левицький, „Микола Джеря”).

Професіоналізми використовуються в текстах художніх творів з метою мовної характеристики персонажів, реалістичного відтворення мовного колориту різних професійних груп, з метою емоційного увиразнення мовлення і т. д.

Жаргонізми

Жаргонізми  — слова, що вживаються групою людей, об’єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять (сантименти  — завищені почуття, променад  — прогулянка, кльовий — гарний, моцик — мотоцикл).

Жаргонізми — це переважно такі специфічні, емоційно забарвлені назви понять і предметів, які мають нормативні відповідники в літературній мові і, відступаючи від неї, надають процесу спілкування атмосфери невимушеності, іронічності, фамільярності і т. д.

До молодіжної жаргонної лексики, наприклад, належать такі слова, як центровий (авторитетний), бабки (гроші), прикид (одяг, манера одягатися), приколотися (отримати або створити враження), злиняти (щезнути) і т. д.

Для жаргону п'яничок типовим є вживання слів: бухло(алкоголь), конина (коньяк), бодун (похмілля) і т. п.

Аналізуємо разом

Прочитайте речення, знайдіть приклади жаргонів, по можливості поясніть їхнє значення та визначте групи жаргонів.

1. Я відкриваю настіж вікно й одразу ж кричу двом гарнявчикам, що втикають на тротуарі біля кав'ярні (Ірена Карпа).

2. Чомусь менти саме до нього приколупалися, хоча на базарі під Шулявським мостом таких, як Марсель, десятки (А. Кокотюха).

3. Благолєпов пише духовні вірші про Сергія Радонезького.., хоч насправді усі впевнені в тому, що він стукач (Ю. Андрухович).

4. Колись мене нарешті заметуть і посадять, і в зоні я буду жити спогадами про проведені весело часи і мріями про те, як я ще повеселюся, коли вийду на волю (А. Кокотюха).

5. Ферзь повільно піднявся з нар і втупився у дивного гостя (А. Кокотюха).

6. Цікаво, самого Нетудимака це триндіння ще не задовбало (А. Кокотюха).

7. Життя виявилося штукою підлою і невдячною, воно відразу ж взяло за звичку обертатись такими лажовими ситуаціями, згадувати про які не хочеться (С. Жадан)

8. Марла ненавиділа, коли він днями й ночами квакав за ноутбуком. Це дратувало її навіть більше, ніж сопіння вночі. Вона ладна була викинути ці лижі, ні на хвилину не жалкуючи витрачених грошей. Іноді її рятувало те, що через малу оперативну пам’ять техніка зависала

Аналізуємо разом

Прочитайте речення, знайдіть приклади жаргонів, по можливості поясніть їхнє значення.

1. Гарнявчик, ж., мол. Хлопець, який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий (молодіжний жаргонізм на позначення зовнішності людини)
2. Морда - передня частина голови тварини, використовується як лайливе слово.
3. Стукач – донощик, інформатор
4. Заметуть і посадять – арештувати, затримати когось; позбавити волі (кримінальний жаргон)
5. Нари – настил, поміст або якийсь пристрій для спання з дерев’яних дощок, що міститься на певній відстані від підлоги (тюремний жаргон)
6. Триндіння задовбало – розмова набридла комусь (молодіжний жаргон)
7. Лажовий – поганий, кепський, невдалий; вкрай неприємне, огидне (молодіжний жаргон)
8. Квакати за ноутом – грати в комп’ютерну гру; лижі, ж., комп. – продукція фірми LG; зависнути, ж., комп. – припинити відповідати на команди (комп’ютерні жаргони)

​

Ознайомлення

Арготизми — слова, які зазнали навмисних змін: вставлялися склади, додавалися або замінювалися окремі звуки (шивар — товар, стибрити  — вкрасти)

До арго з давніх часів вдавалися такі соціальні групи, як ремісники, мандрівні крамарі, лірники, жебраки і т. д.

У лірників, наприклад, існували такі арготизми, як: курга-нити — грати, курляти — варити, клево — добре, мікрий — малий, ботень — борщ.

Ознайомлення

Арготизми — слова, які зазнали навмисних змін: вставлялися склади, додавалися або замінювалися окремі звуки (шивар — товар, стибрити  — вкрасти)

Просторічна лексика — слова, що вживаються в розмовному та художньому мовленні як стилістичний засіб надання грубуватої, зневажливої характеристики (забрьоха, роззява, бовдур).

Арго – це мова вузької соціальної чи професійної групи, створювана з метою мовного відокремлення, відзначається на­явністю слів, незрозумілих для сторонніх. Наприклад, арго злодіїв, арго жебраків, арго школярів.

Орфоепічна хвилинка

Поставте наголос у наведених словах, дотримуючись акцентуаційних норм. Запам’ятайте правильне наголошування.

Феномен, фольга, спина, ознака, асиметрія, листопад, олень, центнер, вигода, джинсовий, середина, довідник, показник, кілометр, помилка.

Феномен, фольга, спина, ознака, асиметрія, листопад, олень, центнер, вигода, джинсовий, середина, довідник, показник, кілометр, помилка.

За способом творення арго бувають

створювались власне арготизми (хаза — квартира, блат — злочинець) — злодійське арго;

створювались скороченням чи перекрученням загальновживаних слів (коменда — комендант, училка — учи­телька, універ — університет, дружбан — товариш) — молодіжний сленг;

переосмислювались загальнов­живані слова і подавались у зниженому стилістичному значенні (перо — ніж, малина — кубло злодіїв, кафедра — могила);

запозичення із інших мов (бан — вокзал (з німецької мови), браслети кайдани (з французької мови), шамати — їсти (із циганської мови), хевра — шайка (із єврейської мови), капати — доносити (з польської мови) — злодійське арго;

арготизми, що зазнали навмис­них змін: вставлялися склади, додава­лися звуки, переставлялись склади [Шая жишуву шана Євшазіба (Я живу на Євбазі) — арго злодіїв Євбазу.

До просторічної лексики належать

1) слова, перекручені, спотворені з погляду норм літературної мови: директорша, автобуз, одежа, калідор, каклєта, лаболаторія;

2) слова з різко зниженим, експресивним забарвленням: ляпати, патякати, босяцюга, п’янюга, дурепа;

3) невмотивовані росіянізми: навєрно, шиповник, совітуваться, прийомна, водрузили, однофамільниця;

4) вульгаризми – не прийняті в літературній мові лайливі слова, прокльони: пика, морда, хамло, бидло, варнякати, осточортіти.