ЛИСИЧАНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

​

ОСНОВИ

ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ПІДГОТУВАВ ВИКЛАДАЧ : СКИБА Ю.С.

​

Листопад, 2024

�Нормативно-правова база цивільного захисту�

Враховуючи необхідність проведення державних заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій, у лютому 1993 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про цивільну оборону України», а в березні 1999 р. Постановою Верховної Ради України до цього Закону внесено доповнення. Згідно цього Закону, кожен громадянин має право на захист свого життя й здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та має право на надання гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування. Як гарант цього права, держава створила систему цивільної оборони.

А вже незабаром, на виконання указів Президента України «Про заходи щодо удосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій» від 27 січня 2003 р. і «Про питання щодо перетворення військ Цивільної оборони України і державної пожежної охорони в окрему невійськову службу» від 15 вересня 2003 р. проводиться реформування цивільної оборони України.

​

Нормативно-правова база цивільного захисту

ЗАКОНОДАВСТВО

• Закон України "Про цивільну оборону"
• Положення "Про цивільну оборону України"
• Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"
• Закон України "Про аварійно-рятувальні служби"
• Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання ”.

Структура системи цивільного захисту України

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій — це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які реалізують державну політику у сфері цивільного захисту.� Цивільний захист (ЦЗ) — це система організаційних, інженерно - технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами й засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Мета цивільного захисту.

Цивільний захист здійснюється з метою:

• забезпечення безпеки та захисту населення й територій, матері­альних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслід­ків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;

• подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі і на те­риторіях іноземних держав, відповідно до міжнародних домов­леностей України.

Принципи цивільного захисту. �Цивільний захист здійснюється на принципах:

• гарантування державою громадянам конституційного права на за­хист життя, здоров'я та їх майна, а юридичним особам — права на безпечне функціонування;

• добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для життя і здоров'я;

• комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

• створення системи раціональної превентивної безпеки з метою максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків;

• територіальності та функціональності ЄСЗ;

• мінімізації заподіяння шкоди довкіллю;

• гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері ци­вільного захисту відповідно до законодавства.

Надзвичайні ситуації

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життядіяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

​

�Надзвичайні ситуації природного характеру�

Природні процеси — процеси, які безперервно розвиваються в природному середовищі під дією сонячної та внутрішньої енергії Землі.

Вони виникають у літосфері, атмосфері, біосфері й забезпечують розвиток природного середовища.

​

�Надзвичайні ситуації природного характеру�

Події природного походження або результат діяльності природних процесів (пилові бурі, селі та снігові лавини, повені, зливи, зсуви, землетруси), які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть становити небезпеку для здоров'я людини, відносяться до небезпечних (екстремальних) природних явищ або стихійних лих.

Надзвичайні ситуації природного характеру є прямим наслідком будь яких змін навколишнього природного середовища, які загрожують у першу чергу безпеці життєдіяльності людини, різко ускладнюють її господарську та іншу діяльність.

Значний видобуток корисних копалин, інтенсивне використання земельних, лісових, водних ресурсів, подальший розвиток зрошення та осушення земель, прокладання інженерних комунікацій, ліній електропередач та зв'язку, будівництво промислових об'єктів та штучних водосховищ сприяє активізації і посиленню стихійних явищ.

В Україні щорічно виникає в середньому до 250 надзвичайних ситуацій природного походження.

ЗЕМЛЕТРУСИ

Землетруси — це сейсмічні явища, які виникають у результаті раптових зміщень і розривів у корі й більш глибоких шарах Землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі коливань земної кори.

Гідрологічні надзвичайні ситуації.

До гідрологічних небезпечних явищ, що відбуваються в Україні, належать; повені та паводки (басейни річок), селі (в горах Криму і Карпат), підйоми та спади рівня Чорного і Азовського морів. Вони можуть призвести до затоплення господарських об'єктів, територій і помешкань людей.

Затоплення — це тимчасовий підйом рівня води внаслідок зливи, повеней великих річок, швидкого танення снігу (льоду в горах), руй­нування греблі, дамби, великих морських припливів. Тривалість таких повеней з затопленням може бути від 7 до 20 діб і навіть більше.

Зсуви — це зміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили зем­ного тяжіння без втрати контакту з не­рухомою основою на більш низький гіпсометричний рівень (мал. 1.26).

Обвал — це відрив брил або мас гірських порід від схилу чи укосу гір або снігових (льодяних) мас та їх вільне падіння під дією сили тяжіння.

Селевий потік — це бурхливий потік води, грязі, каміння, який ви­никає несподівано під час великих злив або швидкого танення снігу, льодовиків у горах та їх сповзання у русла річок.

​

�ПРИРОДНІ ПОЖЕЖІ�

Пожежа — це стихійне поширення горіння, яке виявляється в нищівній дії вогню, що вийшов з під контролю людини. Стихійні пожежі можуть виникнути внаслідок розрядів блискавки, самозапалювання сіна й торфу, від залишеного багаття, непогашеного сірника, тліючого недопалка, іскор із транспортних засобів, неправильного користування електроприладами, несправності нагрівних приладів, механічного на­грівання та іскроутворення і іншого.

​

�Надзвичайні ситуації техногенного характеру�

Надзвичайні ситуації техногенного характеру виникають в основному на потенційно техногенно небезпечних об'єктах (мал. 1.31).

НС техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речо­вин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на потенційно небезпечних об'єктах, інженерних мережах і спорудах життєзабезпе­чення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

​

​

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

• Транспортні аварії (катастрофи).
• Авіаційні катастрофи.
• Аварії поїздів на залізницях.
• Пожежі і вибухи.
• Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих ядучих речовин на об'єктах економіки (крім транспортних).
• Аварія з викидом (розливом) небезпечних хімічних речовин.
• Аварії на системах життєзабезпечення, очисних спорудах.
• Гідродинамічні аварії.
• Аварії з викидом (загрозою викидів) радіоактивних речовин.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру

Надзвичайні ситуації (НС) соціально-політичного характеру пов'язані з протиправними діями терористичного й антиконституційного спрямування: здійсненням або реальними загрозами терористич­ного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад на екіпаж повітряного або морського судна), викраденням (спро­бами викрадення) чи знищення суден, захопленням заручників, вста­новленням вибухових пристроїв у громадських місцях, викраденням або захопленням зброї, виявленням застарілих боєприпасів.