РОЛЬ ОЦІНЮВАННЯ У ФОРМУВАННІ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Кандидат педагогічних наук, доцент

Антоніна КЕНДЮХОВА

​

• Курс розвитку сучасного освітнього процесу в напрямі формування компетентностей зумовлює перегляд основних підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів.

​

​

• Стандартні тести і перевірні (контрольні) роботи, які здебільшого зосереджуються на тому, чого НЕ знають чи НЕ вміють робити учні, відходять у минуле, на перший план виходять методи і форми оцінювання, які зосереджуються на протилежному - що знають і що вміють робити учні.

Замість «навченої безпорадності» - плекання самостійності та незалежного критичного мислення.

Підтримка з боку вчителя, яка розвиватиме в дітей

самоповагу та впевненість в собі

​

​

ОЦІНЮВАННЯ І ЧЕСНІСТЬ У НАВЧАННІ

• Оцінювання результатів навчання може не відповідати реальному стану речей з різних причин:
• 1. Свідоме неточне оцінювання: викладач знає, що він поставив учню вищу або нижчу оцінку, ніж та, на яку той заслуговує.
• 2. Застосування недоречних методів оцінювання.
• 3. Інфляція оцінок: феномен, коли здобувач освіти сьогодні одержує оцінку «добре» або «відмінно» за таку роботу, за яку кілька років тому він би одержав оцінку «задовільно».
• 4. Частину результатів навчання неможливо об’єктивно виміряти, отже оцінити.

ОЦІНЮВАННЯ І ЧЕСНІСТЬ У НАВЧАННІ

• Чинна правова норма вважає прямим порушенням академічної доброчесності тільки першу ситуацію: «Необ’єктивне оцінювання— свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти» (Закон «Про освіту»)
• Воно може бути наслідком різних впливів:«слізного» упрошування учня/батьків, прохання колеги чи керівника, упередженого ставлення вчителя до учня, неофіційної винагороди за оцінку, «нормування» керівництвом бажаної кількості оцінок «незадовільно» або «відмінно» в одному класі тощо.
• Важливо, що нечесне оцінювання тисне на відчуття справедливості учасників освітнього процесу, отже є «мінусом» до мотивації й якості освітнього середовища загалом.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ

• В українській освіті поширене застосування недостатньо конкретних, розмитих критеріїв оцінювання результатів навчання.
• Воно дає викладачу змогу дуже «творчо» підходити до оцінки здобувачів освіти, надає оцінюванню значного суб’єктивізму, робить очікування викладача недостатньо зрозумілими для учнів.
• На сьогодні в освіті використовують різні підходи до оцінювання.
• Серед них є підходи, які використовували кілька десятків років, а є й інноваційні підходи.
• Змінилась і загальна мета оцінювання – вона вийшла за рамки оцінювання успішності учня в оволодінні компетенціями і стала інструментом навчання.

​

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ

• В міру того, як зростає потреба в певних уміннях і знаннях, потрібних на робочому місці, зростає і потреба у відповідному їх оцінюванні.
• Зростає і потреба в точному та чесному оцінюванні багатьох так званих нематеріальних умінь, які можуть бути досить складні та ситуативні.
• Саме тому розробляють способи документації та забезпечення достовірних
• показників оцінювання, які можуть відповісти на виклики цього процесу.

​

ТРАДИЦІЙНА ФІЛОСОФІЯ

• Традиційна філософія, яку використовують багато років, і сьогодні залишається найпопулярнішою.
• Вона базується на підході, при якому вимірювання результатів оцінювання є захищеним і перевіреним процесом.
• Перевага такого підходу полягає у зрозумілості результатів оцінювання для учня, оскільки цей підхід має тривалу історію у сфері освіти і достовірну базу.
• Таке оцінювання вимірює знання учнів, які відносяться до визначених очікуваних професійних знань.
• Процес оцінювання відбувається наприкінці вивчення окремих тем чи всього курсу.
• Мета оцінювання –виміряти й узагальнити те, як учні оволоділи визначеними знаннями та вміннями

ІНТЕРАКТИВНА ФІЛОСОФІЯ�

• Передбачає оцінювання як невід’ємну частину навчального процесу.
• Оцінювання використовують як інструмент навчання.
• Результати навчання оцінюють, щоб надати учням інформацію щодо їхнього проґресу в оволодінні відповідними знаннями і вміннями.
• Процес оцінювання відбувається впродовж усього курсу навчальної програми, а не лише наприкінці її вивчення.
• Оцінювання відбувається на реґулярній, постійній основі.
• Таке оцінювання, яке починається з попереднього оцінювання знань та вмінь учнів на початку роботи і триває впродовж усього вивчення курсу, називається формувальним. 
• Формувальне оцінювання надає:
• - зворотний зв’язок учням впродовж вивчення всього навчального курсу;
• - можливість учням здійснювати моніторинґ власного проґресу у досягненні бажаних результатів.
• - надає інформацію учням щодо аспектів, на які слід звернути більше уваги в майбутньому.
• При такому підході до оцінювання використовують альтернативні погляди на оцінювання навчальних результатів.

ФІЛОСОФІЯ, ОРІЄНТОВАНА НА УЧНЯ�

• Являє собою проґресивний підхід до оцінювання, що розвивається, і передбачає активне залучення учнів у процес оцінювання: що оцінюють, як оцінюють і коли оцінюють.
• Взаємної згоди досягають напочатку навчального курсу викладач і учень щодо того, які навчальні результати будуть оцінювати, які методи оцінювання буде використано, коли відбуватиметься процес оцінювання.
• Можливості для оцінювання існують під час усього навчального курсу, як і можливості для того, щоб учні самооцінили власний проґрес і визначили сфери, які потребують поліпшення.
• Учнів також залучають до процесу оцінювання власних результатів та результатів оцінювання їхніх товаришів.
• Учнів залучають до кожного з етапів процесу оцінювання. Оцінювання базується на індивідуальному проґресі кожного окремого учня відповідно до бажаних результатів,а не на рівні досягнення цих результатів.

​

​

ПРИНЦИПИ ОЦІНЮВАННЯ

• НАДІЙНІСТЬ
• Завдання мають давати оцінки, подібні у різних викладачів й зіставні в часі. Тобто різні викладачі мають давати тій самій роботі подібну оцінку, а один й той самий викладач має подібно оцінювати ту саму роботу зараз і за кілька місяців (років).
• ВАЛІДНІСТЬ
• Завдання мають оцінювати визначені результати навчання. Наприклад, тест із варіантами відповідей зазвичай є низьковалідним методом оцінки практичних навичок, а підготовкареферату* не є валідною для оцінки жодного корисного результату навчання.
• ЕФЕКТИВНІСТЬ
• Завдання мають підштовхувати здобувача освіти до глибокого, якісного, вдумливого навчання.
• СПРАВЕДЛИВІСТЬ
• Учні мають мати рівні можливості демонструвати результати свого навчання. Слід підтримувати учнів з особливими освітніми потребами, надавати альтернативні завдання тим, хто цього потребує (наприклад, письмове або групове завдання для тих, хто не може виступати перед аудиторією).

​

ПРИНЦИПИ ОЦІНЮВАННЯ

• ПРАКТИЧНІСТЬ
• Методи оцінювання мають бути розраховані на наявну у педагогів і учнів кількість часу. Наприклад, має бути відведено достатньо часу в програмі дисципліни на підготовку проектної роботи, надання зворотного зв’язку на письмові роботи учнів потребує великих витрат часу викладачів,що може бути суттєвою перепоною до такої роботи.
• ПРОЗОРІСТЬ
• Інформація, правила, вимоги до оцінювання мають бути чіткими, детальними, логічними і доступними для всіх учасників освітнього процесу, вчителів, учнів, зовнішніх стейкголдерів. Це важливо, зокрема, для успішного проходження інституційного аудиту.
• ВСТАНОВЛЕННЯ АВТОРСТВА
• Завдання мають містити чіткі свідчення того, що вони виконані тією особою, яка мала їх виконувати. Це є недопущення плагіату, але також, наприклад, правильне урахування внеску кожного учасника міні-групи до виконання групового завдання.

​

• Якщо академічну частину компетентностей у школах уміють оцінювати, то соціальну – ні.
• До того ж, академічна частина переважно оцінюється через призму кількості помилок, хоча на оцінювання мають впливати і обсяг докладених зусиль і прагнення учня.
• Тому для українських шкіл розробили нову модель оцінювання.

​

Нова модель оцінювання

В англійській мові є два слова, які позначають оцінювання: assessment та evaluation. Українською їх перекладають одним словом – оцінювання.

Англійське assessment в українській трактують як оцінювання “формувальне”, “формативне”, “формуюче”, “формаційне”, “розвивальне”, “аналітичне” тощо.

А evaluation перекладають як “традиційне”, “підсумкове”, “сумативне” оцінювання.

Нова модель оцінювання

Формувальне і підсумкове оцінювання підпорядковані різним цілям:

​

• формувальне оцінювання (assessment) має на меті підвищити якість;
• підсумкове оцінювання (evaluation) має на меті оцінити якість.

​

Нова модель оцінювання

ВИДИ Й ЦІЛІ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Компоненти формувального оцінювання�

• 1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.
• 2.Створення ефективного зворотного зв'язку.
• 3. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.
• 4. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.
• 5. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).
• 6. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

​

​