Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками: «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»

ОЗНАКИ ІСТОРИЧНИХ ПІСЕНЬ

ВІРШОВАНА ФОРМА;

ЧІТКИЙ ПОДІЛ НА СТРОФИ;

ЕМОЦІЙНІСТЬ.

ОПОВІДНИЙ ХАРАКТЕР;

СЮЖЕТ (ідеться про

певну історичну подію – битву, мужність козацьких ватажків чи їхню героїчну смерть);

СПРАВЖНІ ГЕРОЇ ;

РЕАЛЬНІ ПОДІЇ.

​

ЛІРИКА

​

ЕПОС

​

Історичні пісні – це ліро-епічні твори, які відображають важливі історичні події та розповідають про діяльність відомих історичних осіб.

Термін «історичні пісні» застосував відомий письменник Микола Гоголь у статті «Малоросійські пісні».

ТЕМАТИКА

ІСТОРИЧНИХ

ПІСЕНЬ

ЗМАЛЮВАННЯ ЗВИТЯЖНОЇ БОРОТЬБИ КОЗАКІВ ІЗ ТУРЕЦЬКО- ТАТАРСЬКИМИ ОРДАМИ

1.

2.

ЗОБРАЖЕННЯ СТРАХІТЛИВИХ СПУСТОШЕНЬ І НАСИЛЬСТВА

3.

ВІДТВОРЕННЯ ПОДІЙ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ

1648-1657 РР. ПІД ПРОВОДОМ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

4.

РУХ ОПРИШКІВ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (ХVІІІ- ХІХ СТ.)

«Зажурилась Україна»

ТЕМА

​

ОСНОВНА ДУМКА

​

РІД

ЖАНР

 ІСТОРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ

​

​

​

АВТОР

Записано пісню в середині

XIX ст. в Новомосковському повіті Катеринославської

губернії.

«Зажурилась Україна»

ТЕМА:

зображення

страждань

українського народу

від нападів

турецько-

татарських орд.

​

ОСНОВНА ДУМКА:

лише одностайні дії

всього народу можуть

врятувати країну від

зруйнування.

​

РІД:

ЛІРО-ЕПОС

ЖАНР:

ІСТОРИЧНА ПІСНЯ

 ІСТОРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ: у 1482 році татарський (кримський ) хан Менглі-Гірей здобув Київ , знищив його околиці, пограбував київські церкви. Після цього татари кілька разів спустошували землі України.

АВТОР

КОЛЕКТИВНИЙ

Записано пісню в середині

XIX ст. в Новомосковському повіті Катеринославської

губернії.

ЕПІТЕТИ:

ЛІТОТА:

МЕТОНІМІЯ:

ХУДОЖНІ

ЗАСОБИ

​

МЕТАФОРА:

РИТОРИЧНЕ ЗВЕРТАННЯ:

​

СИНЕКДОХА:

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ:

ЕПІТЕТИ: «маленькії діти», «вражий турчин»,

«шаблю гостру, довгу».

ЛІТОТА: «шабелька».

МЕТОНІМІЯ: «зажурилась Україна».

ХУДОЖНІ

ЗАСОБИ

​

МЕТАФОРА: «слава не пропала».

РИТОРИЧНЕ ЗВЕРТАННЯ: «годі тобі, пане-брате, ґринджоли малювати».

​

СИНЕКДОХА: «погнали до пана, до хана».

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ: «Дамо тому стиха лиха Та вражому турку !», «Оце ж тобі , вражий турчин , З душею розлука !».

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: «ґринджоли малювати» (змиритися з долею), «з душею розлука» (смерть).

ІВАН СІРКО

Український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового.

Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок. Сірко — історична особа, син козака з Мерефи Харківської

області.

ІВАН СІРКО

ЛЕГЕНДИ ПРО СІРКА

ЛЕГЕНДА 1. Іван нібито народився з зубами і, коли його несли біля столу, схопив та з’їв пиріжок. У народі прокотилася чутка: такий гризтиме ворогів, як пес Сірко. Прізвисько закріпилося за хлопчиком.

ЛЕГЕНДА 2. Сірко перемагав не тільки людей, а й чортів. Річка Чортомлин нібито тому так зветься, що в ній Сірко

убив чорта, який хлюпався у воді.

«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»

ТЕМА

​

ОСНОВНА ДУМКА

РІД:

ЖАНР:

АВТОР

«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»

ТЕМА:

зображення

походу запорізького

війська під проводом

кошового отамана

Сірка проти татар.

​

ОСНОВНА ДУМКА:

уславлення звитяжності

та мужності кошового

отамана Сірка та

його побратимів.

РІД:

ЛІРО-ЕПОС

ЖАНР:

ІСТОРИЧНА ПІСНЯ

АВТОР

КОЛЕКТИВНИЙ

ЕПІТЕТИ

ХУДОЖНІ

ЗАСОБИ

МЕТАФОРА

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ

ПЕСТЛИВІ СЛОВА

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ

ЕПІТЕТИ: «вороних конях», «битому шляху», «сизий орел»

ХУДОЖНІ

ЗАСОБИ

МЕТАФОРА:«військо...на…конях в степу виграває»

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ: «туман поле покриває», «місяць в степу… заходжає»

ПЕСТЛИВІ СЛОВА: козаченьків, сонечко

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ: «Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана в гості!»

ІНФОРМАЦІЙНЕ ГРОНО

ІВАН СІРКО

мужній

справедливий

чемний

рішучий

винахідливий

?

Що ви б сказали Сірку, його війську, зустрівшись із ними?

Заповніть таблицю

СПІЛЬНЕ

«ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ КОЗАК СІРКО»

«ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА»

Специфічною особливістю твору є відсутність точних посилань на конкретні історичні події, історичних осіб.

Головною ознакою є відтворення реальних історичних подій та вчинків реального історичного героя.

Висвітлені події козацької доби, зокрема розповідь про боротьбу українців із турецько-татарськими нападниками; використання художніх засобів, властивих усній народній творчості.