1 of 16

Валентин Чемерис «Вітька плюс Галя, або Повість про перше кохання»

2 of 16

Валентин Лукич Чемерис народився �8 липня 1936 року у селі Заїчинці Семенівському районі Полтавської області. Після завершення школи вступив до  літературного інституту ім. О. М. Горького у Москві, після завершення якого, повертається на Україну та починає працювати на підприємствах Придніпров’я, в редакціях обласних газет, Дніпропетровському видавництві «Промінь».

3 of 16

  • Творчий шлях Валентин Чемерис розпочав у 1959 році, а перша друкована збірка  гуморесок «Хто на току, а хто на боку» зʼявилася друком у 1962 році.
  • З 1989 по 1993 рік Валентин Чемерис очолював Дніпропетровську організацію Спілки письменників України, після – працював в Адміністрації Президента України головним консультантом Президента з питань літератури. А з 1996 року був на посаді секретаря Національної Спілки письменників України, членом її Президії і Вищої Ради.

4 of 16

  • Творчий доробок Валентина Чемериса надзвичайно великий. Літературних світів цього письменника можна виділити цілих пʼять:

5 of 16

  • Світ перший –  історичний  романи, повісті, оповідання письменника історичної тематики, зокрема серія книг «Історія України в романах», романи «Ольвія», «Фортеця на Борисфені», «Смерть Атея», за яку був удостоєний літературної премія ім. Д.І. Яворницького,  «Генерали імперії», «Ордер на любов» тощо.

6 of 16

  • Світ другий – детективно-пригодницькі книги:  «Убивство на хуторі біля Диканьки», «Тайна Агати Крісті», «Таємнича пригода на Орілі» та інші.

7 of 16

  • Світ третій – фантастика: роман «Приречені на щастя», «Білий корал детективу», «Феномен Фенікса» тощо.

8 of 16

  • Світ четвертий – соціальні твори:  «Сини змієногої богині», «Президент», «Голгофа українського православ’я».

9 of 16

  • І  нарешті  світ п’ятий – сатира та гумор. Серед книг цього жанру  можна виділити такі як «Царська охота»,  «Вибори таємного агента», «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання», той твір, який ми будемо розглядати.

10 of 16

  • Помер Валентин Чемерис 4 грудня 2016 року у Києві. Причиною смерті була власне не старість, хоча на той момент йому було вже 80 років, а безжальна онкологія, боротьба з якою тривала цілих 10 років. Після смерті письменника у 2018 році у видавництві «Фоліо» був виданий автобіографічний роман «Ще я, так званий Чемерисом».

11 of 16

  • Теорія літератури
  • Гумор – доброзичливий сміх, спрямований на розкриття певних вад людського характеру або недоладностей у життя людей.

  • Сатира – різке осміювання, критика всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється у перебільшено смішному вигляді.

12 of 16

Ти вже знаєш із 5-го та 6-го класів про гумористичні та пригодницькі твори Остапа Вишні, Вс. Нестайка, З. Мензатюк, І. Андрусяка, Лесі Ворониної, Володимира Арєнєва, Неди Нежданої. Роздивися малюнки та відтвори повні назви творів цих письменників і письменниць за опорними словами.

13 of 16

  • «Вітька + Галя…» — це гумористичний твір про пригоди 14-річних друзів Віті Горобця, Федька Котигорошка і Галі Козачок — мешканців села Великі Чаплі. Цей твір автобіографічний, тому що автор розповів про своє перше кохання, а Вітя Горобець — це він, Валентин Чемерис, бо в дитинстві його часто називали «Валько» або «Вітько». Імен друзів письменник теж не змінював: Федько і Галя Козачок реальні особи, з яких він писав своїх героїв.

14 of 16

«Вітька+Галя, або Повість про перше кохання» - автобіографічна повість.

  • Твір складається із двох частин.
  • Частина перша - «Дуель» має 14 розділів.

  • Частина друга – «Голуба куниця» має 12 розділів.
  • Події відбуваються в селі ВЕЛИКІ ЧАПЛІ протягом невеликого проміжку часу.

15 of 16

  • Пригадай

Жанр — гумористична повість.

Повість — великий розповідний прозовий твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями проміжку часу.

Ознаки повісті:

  •  прозова мова;
  •  великий обсяг;
  •  декілька або багато героїв;
  •  розповідь про події протягом тривалого або важливого за подіями проміжку часу.

16 of 16

  • Домашнє завдання
  • Читати с. 217-228