Вас вітає Оксана Макарова, консультант Комунальної установи “Зміївський центр професійного розвитку педагогічних працівників” Зміївської міської ради

Чугуївського району

Харківської області

​

Забезпечення

якості навчання

1.Про що варто знати всім?

2.Зміст навчання та його основні функції.

3.Компетентність педагогів.

4.Педагогічні технології.

5.Матеріально-технічне оснащення.

6.Онлайн-ресурси.

7.Співпраця з батьками

​

​

​

​

Зміст

інтегративною характеристикою освітнього процесу та його результату, що визначає міру їхньої відповідності вимогам суспільства, тобто ступеня досягнення цілей навчання, що полягає в оволодінні здобувачами освіти змістом навчання і досягненні ними бажаного рівня підготовки (навченості).

Якість навчання-є

​

Про що варто знати всім?

Якість навчання визначається факторами, що обумовлюють його соціальну ефективність: змістом навчання, компетентністю педагогів, педагогічними технологіями, матеріально-технічним оснащенням тощо.�Якість навчання залежить від низки факторів, що своєю чергою залежать від деяких факторів другого рівня, які також визначаються впливом чинників третього рівня тощо.

​

​

Забезпечення якості навчання

залежить від :

Навчання як один з видів людської діяльності складається з двох взаємопов'язаних процесів - викладання й учіння.

Викладання - діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок. Головною фігурою у процесі викладання є вчитель, викладач, з ініціативи якого відбувається навчальна взаємодія з учнями.

Учіння - цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками. У широкому значенні учіння полягає в оволодінні учнями соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті.

Зміст навчання та його основні функції

До основних функцій навчання відносять:

• освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок;
• виховна функція, формує в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки і діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості;

​

​

Зміст навчання та його основні функції

• розвиваюча функція формує уміння творчо мислити і діяти при розв’язуванні виникаючих завдань; вдосконалює інтелектуальні, фізичні та інші здібності;
• психологічна підготовка формує в учнів психологічну стійкість і готовність до успішних дій в різних ситуаціях і умовах, до розв’язування навчальних і професійних завдань, спілкуванні.

​

​

Зміст навчання та його основні функції

​

​

​

​

змістовий (оптимальний підбір предметів навчального плану, змістовність навчальних програм і підручників, продуманість змісту кожного навчального заняття);

операційно-діяльнісний(добір прийомів, методів і організаційних форм навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної роботи щодо засвоєння учнями змісту навчального матеріалу, вироблення в них відповідних умінь та навичок);

результативний (виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного учня, причин неуспішності в кожному конкретному випадку і відповідна робота щодо їх усунення).

​

​

Процес навчання передбачає реалізацію з компонентів:

​

​

​

​

​

Завдання процесу навчання:

​

• Мотивація навчальної діяльності учнів;
• Формування пізнавальних потреб;
• Організація діяльності учнів з оволодіння знаннями, уміннями, навичками;
• Розвиток творчих і пізнавальних здібностей дітей;
• Формування наукового світогляду і виховання культури;
• Формування загально-навчальних умінь і навичок для наступного самонавчання;
• виток творчих і пізнавальних здібностей дітей;
• Формування наукового світогляду і виховання культури;
• Формування загально-навчальних умінь і навичок для наступного самонавчання;

​

​

​

​

​

​

• цільовий (постановка конкретної мети вивчення навчального матеріалу на уроці, вивчення навчальної дисципліни та освітньої мети навчально-виховного закладу певного типу);
• стимулююче-мотиваційний (створення умов, які спонукають учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності, формують у них позитивну мотивацію цієї діяльності);
• змістовий (оптимальний підбір предметів навчального плану, змістовність навчальних програм і підручників, продуманість змісту кожного навчального заняття);

ПРОЦЕС НАВЧАННЯ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТАКИХ КОМПОНЕНТІВ:

​

​

​

​

​

​

• операційно-дієвий (добір прийомів, методів і організаційних форм навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної роботи щодо засвоєння учнями змісту навчального матеріалу, вироблення в них відповідних умінь та навичок);
• контрольно- регулюючий (контроль за засвоєнням учнями знань, набуттям умінь і навичок, внесення необхідних коректив до змісту і методики навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання);
• оцінно -результативний (виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного учня, причин неуспішності в кожному конкретному випадку і відповідна робота щодо їх усунення).

ПРОЦЕС НАВЧАННЯ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТАКИХ КОМПОНЕНТІВ:

Роль керівника навчального процесу не обмежується поясненням нового навчального матеріалу. Вона полягає в тому, що вчитель є насамперед організатором і керівником пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких вони можуть найраціональніше і найпродуктивніше вчитися (навчальна дисципліна, психологічний клімат, чергування занять, нормування домашньої навчальної роботи, постановка перед учнями мети і завдання). Контролюючи навчання, він повинен бути готовий допомогти учням, коли в них виникають труднощі. Водночас учитель є вихователем, дбає про розумовий, фізичний, духовний розвиток учнів.

​

​

​

Структура діяльності вчителя у�навчальному процесі

​

​

​

​

​

Щоб повноцінно здійснювати процес викладання, вчитель має усвідомлювати загальну мету освіти і місце свого предмета в її реалізації. Оскільки загальною метою виховання є формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, він визначає загальну освітню, виховну і розвиваючу мету свого предмета і кожного уроку.

Учитель повинен глибоко знати предмет на сучасному науковому рівні. Як зауважував А. Макаренко, учні вибачать своїм учителям і суворість, і сухість, і навіть прискіпливість, проте не вибачать поганого знання своєї справи. Здійснення міжпредметних зв'язків у процесі навчання потребує від учителя певних знань із суміжних дисциплін.

​

​

​

​

​

Роль вчителя в навчальному процесі:

​

• Організатор і керівник пізнавальної діяльності;
• Створення умов, за яких учні можуть найбільш раціонально і продуктивно навчатися;
• Джерело знань і умінь у навчальному процесі;
• Надає допомогу при виникненні труднощів;
• Виступає як вихователь;
• Піклується про розумовий розвиток учнів;
• Виступає в ролі державної особи, здійснює контроль за навчальною роботою школярів.

​

​

​

​

Компетентність педагогів.

Що означає хороший учитель? Це насамперед людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, вірить у те, що кожна дитина може стати доброю людиною, вміє дружити з дітьми, бере близько до серця дитячі радощі і прикрощі, знає душу дитини...� � В. Сухомлинський

​

​

​

​

​

• "Компетенція" в перекладі з латини означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

Як вказують нові освітні парадигми.

В основу компетентісного підходу не можуть бути покладені знання, вміння та навички. У сучасному змісті освіти вони розглядаються не як мета та основа освіти, а як засіб, матеріал моделювання знання, необхідного завтра. �

​

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ - ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЯКІСНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ�

​

​

​

​

Які ж якості необхідні людині в будь- якій професійній діяльності?

На основі проведених досліджень так відповідає на це запитання

Дж. Равен, автор книги "Компетентність у сучасному суспільстві":

Ключові компоненти компетентності вчителя

1. здатність працювати самостійно без постійного керівництва;
2. здатність брати на себе відповідальність за власною ініціативою;
3. здатність виявляти ініціативу, не питаючи інших, чи слід це робити;
4. готовність помічати проблеми та шукати шляхи їх вирішення;
5. уміння аналізувати нові ситуації й застосовувати вже наявні знання для такого аналізу;
6. здатність ладити з іншими;
7. здатність засвоювати будь- які знання за власною ініціативою;
8. уміння приймати рішення на основі здорових суджень.

​

​

​

​

​

Професійна компетентність педагога як вагомий

чинник успішного здійснення освітніх реформ в

умовах оновленої освіти

Професіоналізм педагога – сукупність (поєднання)

компетенцій, які дають змогу реалізувати професійну

діяльність у сучасних соціально-економічних умовах,

застосувати їх з метою підвищення якості навчання та

гармонійного розвитку  учнів. 

​

​

​

​

​

Професійно -педагогічна компетентність —

сукупність умінь педагога як суб’єкта педагогічного

впливу особливим чином структурувати наукові та

практичні знання з метою найкращого розв’язання

педагогічних завдань.

​

​

​

​

​

​

Ознаки компетентності вчителя:

​

• готовність учителя до інноваційної діяльності;
• здатність до подальшого самопроєктування, самовдосконалення.

Школа українська буде успішна, якщо в неї прийде

успішний учитель. Він – успішний вчитель та

фахівець – вирішить дуже багато питань щодо якості

викладання, обсягу домашніх завдань, комунікації з

дітьми та адміністрацією школи. До дітей має прийти

людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить

свій предмет, яка його фахово викладає.

​

От же, центральною фігурою у модернізації освітнього процесу має стати творчий вчитель

учитель- дослідник

учитель- лідер

духовно розвинена, соціально зріла, творча особистість;

компетентний фахівець, який професійно володіє всім арсеналом педагогічних засобів, постійно прагне до самовдосконалення та саморозвитку, стимулюючи до цього своїх учнів

Ще В. О. Сухомлинський вказував, що робота вчителя - це творчість, а не буденне заштовхування у дітей готових знань. Тому покликання педагога - у розвитку творчих можливостей, здібностей дитини, вихованні в неї потягу до нового, формуванні творчої особистості.

​

​

​

​

​

​

Необхідно завжди пам'ятати, що від рівня професійної компетентності вчителя багато в чому залежить якість освіти.

Сучасні технології навчання �

1. Технологія ситуаційного навчання

2. Ігрові технології.

3. Інформаційні технології.

​

Технологія навчання �

– системний метод створення, застосування й визначення процесу навчання і засвоєння знань, з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти;� – сукупність методів, засобів і форм організації навчання, спрямованих на досягнення поставлених дидактичних цілей

�

Завдання вчителя:

вибір адекватної технології, яка спроможна забезпечити „запуск” внутрішніх механізмів саморозвитку, самореалізації й самовдосконалення особистості учня у різновидах діяльності, зміну стереотипів та усвідомлення необхідності особистісних змін, поетапне відпрацювання окремих умінь та навичок, рефлексію власних досягнень у особистісному зростанні і як результат – набуття учнями особистісного досвіду.

Технологія ситуаційного навчання

Застосування технології передбачає осмислення учнями реальної життєвої, професійної ситуації.

​

Головним завданням є вироблення в учня навичок певної професійно спрямованої поведінки залежно від ситуації.

​

• ситуація спільної продуктивної діяльності учнів,
• підготовка презентації підприємства та його продукції,
• складання рекламного проспекту,
• написання резюме для працевлаштування
• складання ділових листів (лист-пропозиція, лист-подяка, лист-запрошення, лист-замовлення, лист-рекламація тощо).

​

Навчальна ситуація подається у формі певного життєво спрямованого завдання (вправи, задачі, які містять опис конкретної життєвої ситуації).

Ігрові технології навчання

Впровадження ігрових технологій навчання потребує: з'ясування й усвідомлення бажаного результату; вибору способу діяльності для досягнення мети; необхідних засобів інтелектуального, практичного або предметного характеру, оскільки діяльність завжди пов’язана з ними; наявності певних знань про об'єкт діяльності.

Ігрові технології є ефективними і характеризуються наявністю ігрових моделей об'єкта, процесу або діяльності; активізацією мислення й поведінки учня; високим ступенем задіяності в навчальному процесі; обов'язковою взаємодією учнів та вчителів; емоційністю і творчим характером заняття; самостійністю учнів у прийнятті рішення; їх бажанням набути необхідних компетенцій за відносно короткий термін.

​

Функції ігрової діяльності:

спонукальна (викликає інтерес);

комунікативна(засвоєння елементів культури спілкування);

самореалізації(кожен учасник гри реалізує свої можливості);

розвивальна(розвиток уваги, волі та інших психічних якостей);

розважальна (отримання задоволення);

діагностична (виявлення прогалин у знаннях, уміннях та навичках, відхилень у поведінці);

корекційна (внесення позитивних змін у структуру особистості).

�

Використання ігор дає значний ефект за умови їх педагогічної й психологічної доцільності, а саме:

- визначено їх місце у навчанні у поєднанні з іншими технологіями;

- відібрані продуктивні моделі діяльності для програвання;

- створені штучні ситуації, що максимально наближені до реальної дійсності

Види ігор

• Рольова гра. Дає змогу відтворити будь-яку ситуацію в ролях. Спонукає учнів до психологічної переорієнтації, усвідомлення себе особами, які мають певні права та обов'язки і несуть відповідальність за прийняте рішення.
• Колективні творчі справи. Аукціон знань, інтелектуальний хокей, біатлон, розповідь-естафета, ринг, коло ідей

• Ігри-вправи. До них відносять кросворди, ребуси, вікторини тощо.

Види ігор

• Ігрова дискусія. Передбачає колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками. Основним призначенням є виявлення відмінностей у тлумаченні проблеми і встановлення істини в процесі товариської суперечки.
• Ігрова ситуація. Основою є проблемна ситуація, яка активізує пізнавальний інтерес учнів, спрямовує їх розумову діяльність. Зорієнтована на встановлення зв’язку теорії і практики з теми, що вивчалася або вивчається, вміння аналізувати, робити висновки, приймати рішення у нестандартних ситуаціях.

��Метод проєктів (від грецької – "шлях дослідження") – технологія навчання, відповідно до якої учні набувають знання та вміння в ході планування й виконання практичних завдань (проєктів), що поступово ускладнюються.

​

Основна мета – стимулювати інтереси, пізнавальну активність учнів до навчання шляхом організації пошукової самостійної діяльності, постановки проблем, що передбачають володіння певною системою знань, умінь та їх застосування на практиці.

Види проєктів

• інформаційні (спрямовані на збір фахової інформації, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз й узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії);
• інформаційно-комунікативні (виявляються у гармонійному поєднанні інформаційно-пошукової та комунікативної діяльності студентів).

Кейс-технологія

Впровадження зумовлено їх можливістю навчити учнів аналізувати конкретну ситуацію у виробництві, максимально відчути себе відповідальним учасником виробничого процесу.

Передбачає аналіз або “вирішення” конкретної ситуації з певного сценарію, що включає самостійну пізнавальну діяльність учнів, “мозковий штурм“ у межах малої групи, публічний виступ із поданням або захистом запропонованого рішення, контрольне опитування учнів щодо знання фактів кейса, що розбирається.

​

Кейс-технологія

​

Початок заняття передбачає контроль знань учнів, з’ясування головної проблеми, яку необхідно вирішити. Проблему розбивають на підзаголовки (можливе “змішування” окремих фактів, персонажів тощо). Протягом 40-60 секунд мікроколектив має знайти оптимальне рішення з поставленої проблеми. Вчитель, контролюючи роботу мікроколективів, повинен надавати необхідну допомогу, при цьому уникаючи прямих консультацій. Допускається послуговування допоміжною літературою, підручниками, довідниками.

Алгоритм дій вчителя у процесі застосування кейс-технологій

• Розроблення навчальної конкретної ситуації на виробництві (складання “кейса”).
• Формування вчителем основних питань з кейса “вступне слово”.
• Розподіл учнів на мікроколективи (не більше 4-5 осіб у кожній).
• Організація роботи учнів у складі мікроколективів, вибір “спікера”.

​

Участь вчителя в обговоренні основних рішень кейса кожного мікроколективу.

Загальний диспут, питання, виступи з місць.

Виступ вчителя, його особистий аналіз кейса.

За умови дистанційного навчання

• кейс-технологія, за якої навчально-методичні матеріали чітко структуровані і відповідно комплектуються у спеціальний набір (кейс). Потім вони надсилаються учневі для самостійного навчання з періодичними консультаціями у вчителів-консультантів (т’юторів) у створених для цього віддалених (регіональних) навчальних центрах або пунктах

Інформаційні технології

• У сфері освіти можна окреслити чотири напрями послугування комп’ютерами:
• як об’єкт вивчення;
• як засіб навчання;
• як складова частина системи управління освітою;
• як елемент методики наукових досліджень.

​

���- сукупність програмних, технічних, комп’ютерних і комунікаційних засобів, а також способів і новаторських методів їхнього застосування для забезпечення високої ефективності й інформатизації освітнього процесу.

Інформаційно-комунікаційна технологія

Можливості інформаційно-комунікаційної технології:

• наявність інформаційного середовища та інтерактивний характер навчального процесу;
• використання задач “на занурення” у певне комунікаційне середовище, коли учень своїми діями сам змінює ситуацію, стаючи її активним учасником;
• самостійне вирішення питань за власними правилами, що значно розширює можливості учня завдяки самостійній взаємодії з суб’єктами комунікації;
• візуалізація не лише об’єктів, що вивчаються, а й викладу етапів міркування, що стимулює внутрішній діалог учня;
• включення учня у змодельований комп’ютером процес міркування, завдяки чому процес засвоєння нових знань, діалогу з комп’ютером здійснюється в умовах внутрішньої комунікації.

​

����

Метод зацікавлення – спосіб створення ситуації зацікавленості за допомогою прикладів, дослідів, парадоксальних фактів, які збуджують, викликаючи позитивне ставлення до навчальної діяльності. До цього методу відносять: прийом цікавих аналогій, зіставлення наукових та життєвих фактів; розкриття подробиць із життя відомих людей; розповіді про застосування в сучасних умовах різноманітних передбачень наукових фантастів; прийом “еврика” – створення ситуації самовідкриття істини; постановка проблемних запитань, поява нових деталей; показ цікавих дослідів, грандіозність цифр, які у разі умілого їх зіставлення та переконливості прикладів викликають глибокі емоційні переживання в учнів.

​

����

Метод емоційно-морального стимулювання – спосіб викликати в учнів моральні переживання шляхом включення у процес комунікації моральних ситуацій, прикладів. Прийомами слугують: підбір змісту матеріалу; приклади і факти моральності вчителя (з життя та художньої літератури); художність, яскравість, емоційність викладу матеріалу.

​

​

​

Онлайн-ресурси

Реалії сьогодення наголошують на важливості оволодіння педагогами цифровими інструментами. Кращі онлайн- ресурси, які допоможуть сучасному вчителю урізноманітнити освітній процес та мотивувати учнів до навчання.

Онлайн-конструктор LearningApps дозволяє створювати інтерактивні навчальні матеріали та цікаві завдання у вигляді тестів, кросвордів, вікторин, пазлів тощо. В разі необхідності можна скористуватись напрацьованою базою завдань по всім шкільним дисциплінам різних рівнів складності.

Онлайн- сервіс Classtime дозволяє проводити тестування у реальному часі та одночасно аналізувати активність і успішність учнів. Для створення онлайн-тестів знадобиться декілька хвилин. Діти можуть працювати самостійно або в команді, вирішуючи ігрові ситуації чи командні місії.

Онлайн-ресурси

На платформі Online Test Pad можна створювати інтерактивні завдання у вигляді тестів, логічних ігор, кросвордів, квестів тощо.

Сервіс Kahoot! призначений для ігрової форми навчання. Він дозволяє перевіряти розуміння навчального матеріалу, проводити дискусії, голосування та анкетування. Зручний інтерфейс адаптований українською мовою.

Для створення анкетування чи опитування серед учнів або батьків зручним у роботі є сервіс Survio. Результати можна представити у вигляді діаграм чи графіків.

Для роботи над спільним навчальним проєктом зручним у користуванні є сервіс Trello. Широкий функціонал дозволяє всім учасникам брати активну участь та відповідати за окремий етап роботи. В реальному часі можна відстежувати виконання кожної частини проекту.

Онлайн-ресурси

Для візуалізації контенту слід застосувати сервіс Canva зі зручним та багатофункціональним інтерфейсом, який адаптований українською мовою. На платформі міститься велика кількість шаблонів, за допомогою яких можна оформити яскраві презентації, комікси, логотипи тощо.

Всеукраїнська школа онлайн – E-SCHOOL.net.ua – це сучасний онлайн-ресурс для змішаного та дистанційного навчання учнів середньої та старшої школи з матеріалами, що пройшли експертизу та відповідають державним освітнім стандартам.

Матеріально-технічне оснащення

«Досконала матеріально-технічна база – запорука успішної школи»

Матеріально-технічне оснащення

Матеріально-технічне оснащення займає важливе місце у забезпеченні якісного навчання. На зміну звичним класам із практично стаціонарними партами мають прийти приміщення з мобільними робочими місцями, інтер'єр яких можна швидко змінювати залежно від навчального завдання. Організація простору потребує широкого використання мультимедійних засобів, ІТ- технологій, сучасних лабораторних баз та бібліотек.

�

Батьки-ще одна ланка на шляху до забезпечення якості навчання

-Долучатись до навчального процесу

-Ввести правило “коли”

- Запитувати вчителя

- Визначити місце для занять

- Бути добрим, але не похитним

- Навчати дитину знаходити баланс інтересів

​

�

Батькам потрібно, щоб школа забезпечила:

• можливість отримання якісної освіти загальної та повної;
• якісну підготовку до вступу в заклади вищої, середньої та початкової професійної освіти;
• цікаве  дозвілля  дітей;
• а також, щоб були створені умови для:
• -  задоволення різноманітних інтересів і потреб учнів та  розвитку здібностей школярів;
• - формування інформаційної  грамотності та оволодіння сучасними інформаційними технологіями;
• - збереження та зміцнення здоров'я дітей. 

​

Важливою умовою ефективної освітньої роботи з дітьми є співробітництво школи і сім'ї, спрямоване на формування високого рівня педагогічної культури батьків. Значну роль у вихованні і навчанні школярів варто відвести спільним діям освітнього закладу і сім’ї, ефективність яких залежить від особливостей організації роботи з батьками в сучасній школі. Проте, іноді в шкільному та сімейному вихованні немає узгодженості. Це ускладнює процес формування свідомості та поведінки дітей. Тісна співдружність школи та сім’ї допомагає забезпечити єдність вимог і виховних впливів. Як два крила у птаха, що допомагають йому вільно літати в безмежному просторі, так сім’я і школа створюють оптимальне освітнє середовище для вільного та повноцінного розвитку особистості школяра

Дякую за увагу!

Форма зворотнього зв'язку за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/13ozPT1fKyscJwLdyB9mgBbxhB-chaL6eQtOB-t2HFWc/edit

​

​

​