Cоціальна структура населення українських земель у 2-й пол. ХVІ -1 пол. ХVІІ століття

Що таке соціальна структура?

• Це поділ суспільства на певні верстви, групи, класи, які мають певні права і обов’язки та система зв’язків, які виникають між цими групами.

План

1. Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст.
2. Шляхта
3. Духовенство
4. Містяни
5. Селяни
6. Козацтво

​

1. Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст.

Соціальна структура тогочасного українського суспільства мала становий характер.

​

За своїми правами стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані.

3. Духовенство

• привілейований стан українського су­спільства
• духовенство становило майже десяту частину всього населення
• поділялося на вищих церковних ієрархів (митрополит, єпископи, архієпископи тощо), які обіймали свої посади лише за дозволом великих князів литовських і польських королів, та нижче парафіяльне духовенство.

2. Шляхта

Найвидатніші українські княжі роди: Острозькі, Вишневецькі, Корецьких, Чорторийських, Збаразьких та інші 

Магнати

Князі

Пани

Шляхтичі

Голота

Зем’яни

Привілеї: право суду, судити шляхтича міг лише визначений становий суд; звільнення від податків (окрім грошового); право брати участь в управлінні держави; можливість мати власне військо

Права та привілеї шляхти закріплені у Литовських статутах

Феодали

Литовські статути

Перший Литовський статут 1529 р.

• узаконив поділ шляхетства на шляхту, яка отримувала землі за службу, і магнатів — князів і панів,
• князі та пани володіли містами, містечками й величезними землями за спадковим правом,
• підпорядковувалися лише великому князю та мали власні військові загони.

​

Другий Литовський статут

1566 р.

• збільшив обсяг прав служилої шляхти, зрівнявши її з магнатами;
• шляхта отримала можливість долучатися до управління державою завдяки участі в роботі по­ вітових сеймиків (місцевих станово­представницьких органів) і великого Вального (загального) сейму.

Василь-Костянтин Острозький

• Руський князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч, меценат.
• “Некоронований король Русі”.
• Мав величезні маєтності на Волині, Київщині, Поділлі та Галичині, Угорщині та Чехії, які давали щорічно прибуток понад 1 мільйон злотих.

Василь-Костянтин Острозький

• Обіймав посаду воєводи києвського
• Засновував нові міста, замки, слободи.
• 1576р. – відкриття Острозької академії

​

​

​

​

​

Острозький замок – резиденція княжої родини Острозьких

4. Містяни

• напівпривілейовані
• міська верхівка, бюргери, ремісники, крамарі, купці, лихварі,
• володіли нерухомим майном;

• привілеї на міське самоврядування (магдебурзьке право), окремий становий суд, заняття ремеслами й торгівлею;

• обов’язки: сплачувати податки, виконувати повинності на користь власників міст або держави

Розвиток міст, ремесел і торгівлі

• Найбільшим містом був Київ, населення якого становили близько 6 тис. осіб.
• Великими й середніми містами (200 -700 будинків) вважалися Брацлав, Кременець, Вінниця, Житомир, Луцьк, Острог, Львів тощо.

Наприкінці XV — на початку XVI ст. на українські землі стало поширюватися магдебурзьке право.

Магдебурзьке право - середньовічне право, за яким міста звільнялися від управління й  суду великих землевласників та створювали власні органи самоврядування.

5. Селяни

Переважну більшість населення українських земель (близько 80 %) складало селянство, яке належало до непривілейованого стану.

Виникнення нової соціальної верстви - козацтва

• Міжстановий прошарок особисто вільних воїнів-хліборобів.
• 1489р. – перша письмова згадка про козаків.
• Основна причина виникнення: загроза з боку Кримського ханства та Османської імперії

• Козацтво зосереджувалося на землях Дикого Поля - історична назва незаселеної території степу між Дністром на зхаході та середньою течією Волги на сході. 

• Опрацювати § 2
• Дайте визначення поняттям: «шляхта»; «магнати»; «кріпацтво»; «панщина»; “Литовські статути”, “козацтво”..