Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. �Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР.

Розробила: викладач ДНЗ “Запорізьке МВПУ” Марченко І.В.

• Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття (приблизно 15% українських земель) входили до складу Австро - Угорської імперії.

​

​

• 18 жовтня 1918 р. українські депутати австрійського парламенту, сеймів Галичини та Буковини разом з представниками українських політичних партій на своєму засіданні у Львові заснували
• Українську Національну Раду –
• яка взяла на себе обов’язок „виконати право українського народу на самовизначення...”

Є. Петрушевич – голова Української Національної Ради

​

31 жовтня 1918 року Австро-Угорщина розпалася.

13 листопада 1918 року імператор Австро-Угорщини Карл I зрікся престолу Угорщини і заявив про «відсторонення від управління державою».

Карл І

Українська держава

• 19 жовтня
• Українська Національна Рада
• ухвалила резолюцію про утворення на українських етнічних землях, що входили до складу Австро-Угорщини (Галичина, Буковина, Закарпаття),
• української держави
• на чолі з депутатом австрійського парламенту Євгеном Петрушевичем і намір перебрати на себе органи влади

Конфлікт між Українською національною радою і австрійським урядом.�

• Українська Національна Рада перед австрійським урядом поставила питання про передачу їй всієї повноти влади у Галичині та Буковині. Проте, австрійський намісник Королівства Галичини та Володимирії генерал Карл Георг фон Гуйн відмовив українцям.
• Прем'єр-міністр Австро-Угорщини повідомив Є.Петрушевичу про плани передати Галичину Польському королівству, для чого у Кракові була сформована відповідна комісія.
• До Львова члени ліквідаційної комісії сподівалися прибути
• 1 листопада.

«Листопадовий зрив»

• У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. українські військові з’єднання зайняли Львів, Східну Галичину.

"Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки", - заявив Дмитро Вітовський

Дмитро Вітовський

​

сотник Легіону УСС, полковник, начальний командант УГА, Державний секретар військових справ ЗУНР.

З відозви Української Національної ради від �1 листопада 1918 р.

• УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ!
• Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бившої Австро-Угорської монархії Українська Держава і її найвища власть – Українська Національна Рада.
• З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави… Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській Національній Раді... Всі вони мають стати на її оборону.
• Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.
• ...Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.

Події 1 листопада 1918 р. значно загострили українсько-польські відносини, вони стали початком українсько-польського збройного протистояння, що переросло у масштабну війну.�

• 9 листопада 1918 р. створено Тимчасовий державний секретаріат
• Голова і держ. секр. фінанс. справ – К.Левицький,
• закордонних справ – В. Панейко,
• внутрішніх справ – Л. Цегельський,
• судових справ – С. Голубович,
• військових справ – Д. Вітовський,
• земельних справ – С. Баран,
• охорони здоров’я – І. Куровець,
• віросповідань й освіти – О. Барвінський,
• громад. робіт – І. Макух,
• торгівлі та промислововсті – Я. Литвинович,
• шляхів – І. Мирон,
• пошти й телеграфу – О. Пісецький,
• праці та громад. опіки – А.Чернецький.

Кость Левицький –

голова уряду

​

УРЯД ЗУНР

13 листопада було ухвалено Тимчасовий основний закон, згідно з яким новоутворена українська держава отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР),

визначалися її кордони, герб і прапор

(золотий лев на синьому тлі).

Внутрішня політика ЗУНР

• створена централізована система врядування: центральні органи спиралися на розгалужену систему місцевого врядування;
• створено регулярні війська ЗУНР- Українську і Галицьку армію (УГА), до лав якої були мобілізовані десятки тисяч чоловік;
• встановлена державна монополія на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкір, худоби;
• заборонений вивіз нафти;
• введена в обіг власна валюта – гривня;
• відновлювалися залізниці;
• за законом від 14 квітня 1919 р. ліквідувалося поміщицьке землеволодіння, а земля розподілялася між безземельними і малоземельними селянами;

• публічні школи проголошувалися державними; дозволялося існування приватних шкіл, національним меншинам надавалося право «на школу рідною мовою»;
• утверджувалися державні символи: прапор — жовто-синій; герб — золотий лев на синьому тлі, обернений у правий бік;
• українська мова була проголошена державною;
• прийнято закон про громадянство;
• національним меншинам було обіцяно 30 % місць у майбутньому парламенті й право користуватися власною мовою.

​

Мета зовнішньої політики ЗУНР

Мета зовнішньої політики ЗУНР