Система освіти в Україні та освітні стандарти

Вступ до спеціальності

Лекція 1.

1. Цінність

2. Система

3. Процес

4. Результат

ОСВІТА

Система освіти – сукупність

• закладів освіти,
• наукових, науково-методичних і методичних установ,
• науково-виробничих підприємств,
• державних і місцевих органів управління освітою та самовря-дування в галузі освіти

Систему освіти становлять

• Заклади вищої освіти всіх форм власності;
• рівні та ступені (кваліфікації) вищої освіти;
• галузі знань і спеціальності;
• освітні та наукові програми;
• стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти;
• органи, що здійснюють управління у сфері вищої освіти;
• учасники освітнього проце-су

​

Структура освіти включає:

​

• дошкільну освіту;
• загальну середню освіту;
• позашкільну освіту;
• професійно-технічну освіту;
• фахову передвищу освіту;
• вищу освіту;
• післядипломну освіту;
• аспірантуру;
• докторантуру;
• самоосвіту

Принципи дошкільної освіти:�

• доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти;
• рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини;
• єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей;
• єдність виховних впливів сім'ї і дошкільного навчального закладу;
• наступність і перспективність між дошкільною та початковою�загальною освітою;
• світський характер дошкільної освіти;
• особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;
• демократизація та гуманізація педагогічного процесу;
• відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров'я дитини дошкільного віку.

​

�

Вимоги до змісту дошкільної освіти, його реалізація

1. Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, який передбачає:

• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
• виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
• утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
• розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

​

2. Дошкільна освіта у межах Базового компонента дошкільної освіти здійснюється за Державною базовою програмою та навчально-методичними посібниками, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Органи управління системою�дошкільної освіти:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки;
• інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади;
• обласні, міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади;
• органи місцевого самоврядування.

середня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший — початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, другий — основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, третій — старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту (школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно; вони можуть мати профільні класи /з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки/; навчання починається з шести- або семирічного віку)

навчально-виховні комплекси: «дошкільний навчальний заклад <—> загальноосвітній навчальний заклад» або об'єднання з іншими навчальними закладами, а також загальноосвітні навчальні заклади та групи продовженого дня

спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, вечірні (змінні) школи

загальноосвітні школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі сімейного типу, загальноосвітні санаторні школи-інтернати, дитячі будинки, загальноосвітні школи і професійно-технічні училища соціальної реабілітації

для дітей, які не мають необхідних умов для виховання і навчання у сім'ї, для дітей-сиріт, для дітей, які потребують тривалого лікування, для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання

Середні заклади освіти

Повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою і може отримуватись у різних типах закладів освіти.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ЗАГАЛЬНОЇ� СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

• Державний стандарт загальної середньої освіти – зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні.
• Додержання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти є обов'язковим для загальноосвітніх навчальних закладів, а також професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.
• Державний стандарт загальної середньої освіти розробляється Міністерством освіти і науки України разом з Національною академією наук України та Академією педагогічних наук України. Державний стандарт загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України і переглядається не рідше одного разу на 10 років.
• Зміна змісту і обсягу Державного стандарту загальної середньої освіти іншими органами виконавчої влади не допускається.
• Навчально-методичне забезпечення реалізації Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється Міністерством.

Структура Державного стандарту загальної середньої освіти:

• базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів;
• загальна характеристика інваріантної та варіативної складових змісту загальної середньої освіти;
• державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (вихованців).

• Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану.

​

• Варіативна складова змісту загальної середньої освіти формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів (вихованців).

​

• Базовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи управління системою загальної середньої освіти

• Міністерство освіти і науки України,
• інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади,
• Міністерством освіти Автономної Республіки Крим,
• відповідні органи управління освіти обласних, міських, районних адміністрацій,
• органами місцевого самоврядування.

Позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямову-ються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Вони здійснюються закладами освіти, сім'єю, трудовими колективами, громад-ськими організаціями, товариствами, фон-дами і ґрунтуються на принципі добро-вільності вибору типів закладів, видів діяльності.

Заклади позашкільної освіти

Планування діяльності позашкільного навчального закладу

Навчально-виховний процес у позашкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів та форм власності здійснюється за типовими навчальними планами і програмами, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади.

​

​

Позашкільні навчальні заклади можуть планувати роботу гуртків, секцій за іншими навчальними планами і програмами за умови затвердження їх відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Форми організації позашкільної освіти

Органи управління позашкільною освітою

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти;
• інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади;
• обласні, міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади;
• органи місцевого самоврядування.

Професійно-технічна освіта забезпе-чує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.

​

Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.

Професійно-технічні заклади освіти (ПТЗО)

Випускникам ПТЗО відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії). Випускникам ВПУ може присвоюватися кваліфікація «молодший спеціаліст».

– ПТЗО можуть мати денні, вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси, об'єднання.

– ПТЗО здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним контрактом, а також за угодами з підприємствами, об'єднаннями, установами, організаціями, окремими громадянами.

– ПТЗО можуть мати одне або декілька базових підприємств, об'єднань, організацій, для яких вони готують робітничі кадри.

Державний стандарт професійно-технічної освіти – це сукупність державних вимог до змісту професійно-технічної освіти, рівня кваліфікації випускника професійно-технічного навчального закладу, основних обов'язкових засобів навчання та освітнього рівня вступників.

Склад державних стандартів професійно-технічної освіти:

• освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника;
• типові навчальні плани підготовки кваліфікованих робітників;
• типові навчальні програми з навчальних предметів, передбачених навчальними планами, та з професійно-практичної підготовки;
• перелік основних обов'язкових засобів навчання;
• система контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів та критерії їх кваліфікаційної атестації.

​

Державний стандарт професійно-технічної освіти розробляється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державні стандарти з конкретних професій розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника професійно-технічного навчального закладу – це сукупність вимог, що визначають його професійні знання, уміння та навички, що розробляється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти на основі кваліфікаційних характеристик професій.

Навчальний план підготовки кваліфікованого робітника – це документ, що визначає:

​

• освітній рівень вступника,
• цілі навчання,
• перелік обов'язкових навчальних предметів,
• механізм міжпредметних зв'язків,
• форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів, їх кваліфікаційної атестації,
• вимоги до основних обов'язкових засобів навчання,
• планований рівень кваліфікації випускника.

• Навчальна програма з навчального предмета – документ, що визначає зміст знань і умінь.

​

• Навчальна програма з професійно-практичної підготовки – це документ, що визначає зміст професійних знань, умінь, навичок та способи і методи їх формування.

​

• Навчальний план та навчальні програми розробляються на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника або кваліфікаційних характеристик професій.

Форми організації навчального процесу

Природничо-математична, гуманітарна, загально-технічна, професійно-теоретична підготовка здійснюється в спеціалізованих навчальних кабінетах, аудиторіях, лабораторіях і провадиться у таких формах:

​

• різні типи уроків, лекція, теоретичний семінар, практичний семінар, лабораторно-практичне заняття тощо;
• індивідуальне заняття учнів, слухачів;
• виконання учнями, слухачами індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, курсовий проект, випускна та проміжна етапна кваліфікаційна робота, дипломний проект);
• навчальна екскурсія;
• інші форми організації теоретичного навчання.

Професійно-практична підготовка проводиться у навчальних майстернях, на полігонах, на тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг у таких формах:

​

• урок виробничого навчання в навчальному закладі;
• урок виробничого навчання на виробництві чи в сфері послуг;
• виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг;
• переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи в сфері послуг;
• інші форми професійної практичної підготовки.

Державні органи управління професійно-технічною освітою

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти;
• міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади;
• обласні, міські державні адміністрації та створені ними органи управління професійно-технічною освітою;
• міжгалузева рада з професійно-технічної освіти.

Вища освіта забезпечує фундамен-тальну, наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповід-но до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.

ВО здійснюється на базі повної загальної середньої освіти.

Вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у ВНЗ (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

​

Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

​

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

​

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

​

Стандарти вищої освіти – сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

​

державний стандарт вищої освіти

галузеві стандарти вищої освіти

стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів

в и д и с т а н д а р т і в в и щ о ї о с в і т и

Стандарти вищої освіти ВНЗ

ВНЗ визначають спеціалізації за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста та магістра.

Назви спеціалізацій за спеціальностями відображають відмінності у засобах, умовах та продуктах діяльності в межах спеціальності.

​

​

С

​

К

​

Л

​

А

​

Д

​

О

​

В

​

І

​

​

​

​

​

�

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

2) перелік компетентностей випускника;

3) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

4) форми атестації здобувачів вищої освіти;

5) вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.

​

​

​

�

ВНЗ на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає:

• перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС,
• послідовність вивчення дисциплін,
• форми проведення навчальних занять та їх обсяг,
• графік навчального процесу,
• форми поточного і підсумкового контролю.

​

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджується керівником вищого навчального закладу.

​

​

​

Ліцензування освітньої діяльності ВНЗ

зміст ліцензії

• назва напряму,
• спеціальності,
• освітньо-кваліфікаційний рівень
• обсяги підготовки,
• термін дії ліцензії,
• юридична адреса ВНЗ,
• його відокремлені структурні підрозділи (філії)
• їх юридичні адреси

Акредитація напрямів, спеціальностей та ВНЗ

документ про акредитацію

сертифікат, який видається відповідно до порядку, встановленому КМ України

Акредитація напрямів, спеціальностей та ВНЗ

зміст сертифікату

• назва напряму або спеціальності,
• освітньо-кваліфікаційний рівень та обсяги підготовки,
• термін дії сертифіката,
• юридична адреса ВНЗ,
• його відокремлені структури підрозділи (філії),
• їх юридичні адреси

здійснюється за державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою регулювання відносин між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, громадянами

особливість

напрями

підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів

ДІЯЛЬНІСТЬ ВНЗ

підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів

науково-дослідна робота

спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів

культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота

здійснення зовнішніх зв'язків

автономія залежно від рівня акредитації передбачає права ВЗО на:

• визначення змісту освіти;
• визначення планів прийому студентів, аспірантів, докторантів з урахуван­ням державного контракту (замовлення) та угод з підприємствами, устано­вами, організаціями, громадянами;
• встановлення і присвоєння вчених звань вищого закладу освіти четвертого рівня акредитації.

Основні завдання ВНЗ:

1) провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями;

2) для університетів, академій, інститутів - провадження наукової діяльності шляхом проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації і використання отриманих результатів в освітньому процесі;

3) участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави через формування людського капіталу;

4) формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах;

Основні завдання ВНЗ:

5) забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності;

6) створення необхідних умов для реалізації учасни-ками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів;

7) збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства;

9) налагодження міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності в галузі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури;

8) поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;

10) вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці.

Підготовка фахівців у вищих закладах освіти може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей – екстерном.

Вищі заклади освіти певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують заклади освіти нижчого рівня акредитації.

​

Вищі заклади освіти у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

​

Вищі заклади освіти (2014р.)

Типи ВНЗ

університет — багатопрофіль-ний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гумані-тарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провід-ним науково-методичним цент-ром, має розвинуту інфраструк-туру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпе-чення, сприяє поширенню наукових знань, та здійснює культурно-просвітницьку діяльність

багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (про-фільний, технологічний, педаго-гічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословсь-кий /теологічний, медичний, економічний, юридичний, фарма-цевтичний, аграрний, мистець-кий, культурологічний тощо) ВНЗ, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти, -фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвіт-ницьку діяльність

Структурні підрозділи КОЛЕДЖУ

Відділення – структурний підрозділ, що об’єднує навчальні групи з однієї, або кількох спеціальностей, методичні, навчально-виробничі та інші підрозділи. Відділення створюється рішенням керівника вищого навчального закладу, якщо на ньому навчається не менше ніж 150 студентів.

Предметна (циклова) комісія – структурний навчально-методичний підрозділ, що проводить виховну, навчальну і методичну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін. Предметна (циклова) комісія створюється рішенням керівника вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менше ніж три педагогічних працівники.

Управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється:

1) Кабінетом Міністрів України;

2) центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

3) галузевими державними органами, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;

5) Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук;

4) органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;

​

6) засновниками вищих навчальних закладів;

7) органами громадського самоврядування у сфері вищої освіти і науки;

8) національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Закон України "Про вищу освіту" (липень 2014)

Основні терміни та їх визначення

1) автономія вищого навчального закладу - самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом;

​

2) академічна мобільність – можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами;

​

3) академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, встановлених законом;

4) акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності вищого навчального закладу за цією програмою на предмет: відповідності стандарту вищої освіти; спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання; досягнення заявлених у програмі результатів навчання;

​

5) вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти;

​

6) вищий навчальний заклад - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організаціюосвітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей;

​

7) галузь знань - основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка;

8) Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) - система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС;

​

9) засновник вищого навчального закладу - органи державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано вищий навчальний заклад. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством;

​

10) здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації;

​

11) кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту;

12) компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти;

​

13) кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - кредит ЄКТС) - одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС;

​

14) ліцензування - процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю на певному рівні вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності;

​

15) освітня діяльність - діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб;

16) освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти;

​

17) особа з особливими освітніми потребами – це особа з інвалідністю, яка потребує додаткової підтримки для забезпечення здобуття вищої освіти;

​

18) результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти;

​

19) спеціалізація - складова спеціальності, що визначається вищим навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти;

20) спеціальність - складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка;

​

21) сталий фонд (ендавмент) вищого навчального закладу - сума коштів або вартість іншого майна, призначена для інвестування або капіталізації на строк не менше 36 місяців, пасивні доходи від якої використовуються вищим навчальним закладом з метою здійснення його статутної діяльності у порядку, визначеному благодійником або уповноваженою ним особою;

​

22) якість вищої освіти - рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти;

​

23) якість освітньої діяльності - рівень організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань.

​

відношення лінійного керівництва

------------ відношення функціонального керівництва

Лінійно-функціональна організаційна структура

​