Розділ 3

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

Тема 8. Сутність, передумови, цілі та форми�міжнародної економічної інтеграції (МЕІ)

​

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ

8.2. Форми МЕІ

8.3. Переваги та недоліки МЕІ

8.4. Переваги та недоліки інтеграційних

процесів для України

​

1. Сутність, цілі та передумови �міжнародної економічної інтеграції (МЕІ)

2

це процес поступового об’єднання національних економік країн на основі узгодження економічної політики, створення спільного ринку товарів, послуг, капіталу, праці та

(в окремих випадках) координації політичної діяльності.

Міжнародна економічна інтеграція

1. Сутність, цілі та передумови �міжнародної економічної інтеграції (МЕІ)

3

процес економічної взаємодії країн, що приводить до

зближення національних економік і здійснюється у формі міждержавних угод, регулюється міждержавними

органами

Міжнародна економічна інтеграція

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ�Основні ознаки інтеграційних процесів

• Систематичність

• Інституціоналізація

• Узгоджена економічна політика

• Правова база

• Етапність розвитку

процеси відбуваються на регулярній, а не одноразовій основі.

створення інтеграційних структур (наприклад, Європейська Комісія, Рада ЄС).

координація митної, валютної, податкової, фінансової політик.

наявність договорів, регламентів, угод, що регулюють діяльність учасників.

інтеграція відбувається поступово: від вільної торгівлі до політичного союзу.

4

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ�Історичні етапи формування інтеграційних об’єднань

Післявоєнний період (1945–1970-ті роки)

Причини

Економічні:

• Руйнування національних економік після війни → потреба в

кооперації для відбудови.

• Дефіцит ресурсів і відсутність повноцінного внутрішнього ринку →

стимул до створення спільного ринку.

• План Маршалла (1948) – економічна допомога США Європі, що стимулювала інтеграцію.

Політичні:

• Бажання запобігти новим війнам через економічне зближення ворогуючих країн (Франції та Німеччини).
• Холодна війна – потреба у консолідації західних демократій перед

загрозою з боку СРСР.

Соціальні:

• Прагнення забезпечити стабільність, зайнятість і добробут.
• Формування спільної європейської ідентичності на основі мирного співіснування.

5

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ�Історичні етапи формування інтеграційних об’єднань

Післявоєнний період (1945–1970-ті роки)

Ключові приклади

Європейська спільнота з вугілля та сталі (ЄСВС, 1951)

Учасники: Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург.

Ціль: інтеграція стратегічних галузей як основа мирного співіснування.

Європейське економічне співтовариство (ЄЕС, 1957) — �Римські договори

Створення спільного ринку: вільний рух товарів, послуг, капіталу, праці.

Ціль: Поступовий перехід до митного союзу (1968).

Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ, 1960)

Учасники: Велика Британія, Швеція, Норвегія, Австрія, Швейцарія тощо.

Ціль: Альтернатива ЄЕС без політичної інтеграції.

6

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ�Історичні етапи формування інтеграційних об’єднань

Період лібералізації та глобалізації (1990-ті роки)

Причини

Економічні:

• Необхідність реструктуризації та модернізації економік постсоціалістичних країн.
• Пошук нових ринків збуту для продукції розвинених країн.
• Активна лібералізація торгівлі та валютного ринку.
• Поглиблення транснаціоналізації бізнесу.

Геополітичні:

• Розпад СРСР і соціалістичного блоку → понад 20 нових незалежних держав, які потребували інтеграції в глобальну економіку.
• Завершення "холодної війни" → відкритість між Сходом і Заходом.

Інституційні

• Розширення мандатів таких організацій, як Світова організація торгівлі (1995), що стала основним двигуном лібералізації.
• Впровадження Вашингтонського консенсусу – стандартної моделі реформ у країнах, що переходили до ринку.

7

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ�Історичні етапи формування інтеграційних об’єднань

Ключві приклади

Європейський Союз (ЄС)

Маастрихтський договір (1992): створення ЄС.

Введення євро (1999 – безготівково, 2002 – готівково).Поглиблення політичної, економічної, соціальної інтеграції.

Підготовка до розширення на Схід (Польща, Чехія, Угорщина тощо — вступ у 2004 р.).

НАФТА (NAFTA, 1994)

Зона вільної торгівлі: США, Канада, Мексика.

Ліквідація більшості тарифів, розвиток прикордонного виробництва (макіладори).

Згодом трансформована у USMCA (2020).

МЕРКОСУР (1991)

Економічне об’єднання країн Південної Америки: Бразилія, Аргентина, Уругвай,

ПАРАГВАЙ

Зона вільної торгівлі + поступ до митного союзу.

АСЕАН +3 (1997)

Асоціація держав Південно-Східної Азії + Японія, Південна Корея, Китай.

Посилення інтеграції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

8

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ�Сучасний етап (2000-ті – 2020-ті роки)

Розвиток інформаційних технологій, лібералізація торгівлі та зростання мобільності капіталу сприяли поглибленню зв’язків між країнами.

Причини активізації міжнародної інтеграції

Глобалізація економіки.

Такі проблеми, як зміна клімату, тероризм, пандемії, міграція та кібербезпека, вимагають координації зусиль на міждержавному рівні.

Необхідність колективного вирішення глобальних викликів.

Участь у регіональних об’єднаннях забезпечує доступ до розширених ринків, інвестицій, ресурсів та технологій

Економічні вигоди від інтеграції.

Інтеграція допомагає країнам долати політичну ізоляцію та посилювати свою міжнародну позицію через колективні структури.

Політична стабілізація.

В умовах нестабільності світових ринків інтеграція є засобом диверсифікації �ризиків.

Протидія зовнішнім економічним загрозам.

9

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ�Сучасний етап (2000-ті – 2020-ті роки)

Поряд із традиційними центрами інтеграції (ЄС, НАФТА) активізуються нові осередки — АСЕАН, Африканський союз, МЕРКОСУР, Євразійський економічний союз.

Особливості сучасного етапу

Мультиполярність інтеграційних процесів.

Інтеграційні процеси нерівномірні: в Європі – глибока економічна інтеграція, в інших регіонах – переважно преференційні зони торгівлі.

Глобальна нерівномірність.

Виникнення "цифрових інтеграцій", де країни об’єднують зусилля у сфері електронної торгівлі, цифрової інфраструктури, штучного інтелекту.

Цифрова трансформація.

Відзначається повернення до концепції регіоналізму як противаги глобалізації (економічна �самодостатність, локалізація виробництва).

Посилення регіоналізму.

У сучасний період одночасно відбуваються як процеси об'єднання (наприклад, RCEP), так і виходи з інтеграційних об'єднань (Brexit).

Інтеграція з елементами дезінтеграції.

10

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ�Сучасний етап (2000-ті – 2020-ті роки)

Брекзит (2016–2020 рр.) — перший вихід країни з інтеграційного блоку.

Основні виклики:

Політичні протиріччя між членами інтеграційних об'єднань.

Різний рівень розвитку країн-учасниць ускладнює досягнення спільних цілей.

Економічна асиметрія.

Фінансова криза 2008 року, пандемія COVID-19, війна в Україні — дестабілізують інтеграційні проєкти.

Глобальні кризи.

Не всі країни мають однаковий доступ до цифрових рішень.

Технологічна нерівність.

Тарифна війна, перегляд NAFTA → USMCA.

Протекціонізм у США.

11

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ�Передумови міжнародної економічної інтеграції

12

Географічна близькість країн, що інтегруються, наявність

історично сформованих економічних зв'язків

Близькість рівнів економічного розвитку країн, що інтегруються

Спільність завдань, що стоять перед країнами в області

економічного, політичного, культурного співробітництва

Цілеспрямована діяльність державних органів країн, партій,

соціальних груп і класів щодо інтеграційних процесів

Демонстраційний ефект - у країнах, учасниках інтеграційних

процесів, зазвичай відбуваються позитивні економічні зрушення, що здійснює певний вплив на інші країни

Ефект доміно - країни, що залишилися за межами інтеграційних угрупувань, відчувають деякі труднощі, пов'язані з

переорієнтацією економічних зв'язків інтегрованих країн

8.1. Сутність, цілі та передумови МЕІ �Цілі міжнародної економічної інтеграції

13

Використання переваг економіки масштабу

Поліпшення умов міждержавної торгівлі

Створення сприятливих умов для фінансових (кредитних і

інвестиційних) відносин

Полегшення візового режиму

Створення сприятливого зовнішньополітичного середовища

Сприяння технологічному зростанню шляхом доступного

науково-технічного співробітництва

Сприяння структурній перебудові економіки

Підтримка галузей національної промисловості та національних виробників, насичення ринку високотехнологічними товарами

Більш ефективний розподіл виробничих ресурсів в межах інтеграційного об’єднання на основі оптимльного поділу праці

8.2.Форми міжнародної економічної інтеграції

14

8.2.Форми міжнародної економічної інтеграції�Світові центри інтеграційних процесів

15

Північноамериканська угода про вільну торгівлю – �угода про вільну торгівлю між Канадою, США

і Мексикою

Європе́йський Сою́з— економічний та політичний союз, що об'єднує 27 незалежних держав-членів, �що розташовані в Європі.

Східна та Південно-Східна Азія, Австралія

8.3. Переваги �міжнародної економічної інтеграції

16

Збільшення розмірів ринку (для країн з малою ємністю національного ринку)

Зростання конкуренції між країнами, що тягне за собою зниження цін і підвищення

якості продукції

Забезпечення більш вигідних умов торгівлі

Полегшений доступ до наукових відкриттів �і досягнень передової технології

Вільне переміщення трудового фактору виробництва

Можливість здійснення спільних програм економічного розвитку

Зниження цін на товари, розширення торгівлі,

удосконалення інфраструктури

Раціональний розподіл ресурсів та підвищення продуктивності праці

8.3. Недоліки �міжнародної економічної інтеграції

17

Перерозподіл ресурсів на користь більш сильних країн-учасниць, для менш розвинутих країн - відтік ресурсів

Монопольні домовленості між транснаціональними корпораціями країн-учасниць, що призводить до підвищення цін

Порушення рівноваги попиту-пропозиції в рамках однієї

країни-учасниці інтеграційного об'єднання при

прагненні створити рівновагу в рамках групи країн

MONOPOLY

LOSS OF RESOURCES

8.4. Переваги інтеграційних процесів �для України

Збільшення обсягів торгівлі та інвестицій

Найбільш значний ринок збуту українських товарів та

джерелом імпорту

03

04

Можливість залучення додаткових ресурсів

02

Політична стабільність

01

18

8.4. Переваги інтеграційних процесів �для України

Інтеграція у регіональні та світові структури може допомогти Україні зміцнити свої відносини з іншими країнами та зберегти свою політичну стабільність.

Політична стабільність

Інтеграція може дати можливість Україні залучити додаткові ресурси, такі як технології, знання та фінансові ресурси, що можуть допомогти в її розвитку.

Можливість залучення додаткових ресурсів

Відкритість економіки може збільшити кількість торгівельних та інвестиційних операцій з іншими країнами.

Збільшення обсягів торгівлі та інвестицій

Джерело для українського імпорту, головні торгівельні партнери

Найбільш значний ринок збуту для украінських товарів

19

8.4. Виклики інтеграційних процесів �для України

20

Залежність від інших країн

​

Це може позбавити Україну контролю над

своїм внутрішнім розвитком.

​

Конкуренція з іншими країнами

​

І як наслідок втрата робочих місць та

зменшення зайнятості в Україні

Погіршення екологічної ситуації

​

через зростання інтенсивності виробництва і збільшення навантаження на довкілля

Зростання цін на споживчі товари

�зокрема через збільшення вартості імпорту

​

​

Ризик втрати ідентичності

​

зокрема через збільшення іноземного

впливу і зменшення інтересу до власної

культури та мови.

Втрата українськими експортерами

традиційних ринків збуту

​

внаслідок розширення сфери

застосування антидемпінгових заходів

щодо України

​