Функціональні освітні

труднощі дітей з ООП.

Підготувала: фахівець ІРЦ

Степаненко Ю.

Освітні труднощі – це труднощі у навчанні, які впливають на процес здобуття освіти та рівень результатів навчання дітей відповідного року навчання у відповідному закладі освіти.

Рівень підтримки в освітньому процесі в інклюзивних класах (групах) закладів освіти – обсяг тимчасової або постійної підтримки в освітньому процесі учнів з особливими освітніми потребами відповідно до їхніх індивідуальних потреб

2 важливих аспекти:

1) Всі люди мають право на освіту, але через певні труднощі у навчанні можуть потребувати додаткової підтримки з урахуванням своїх індивідуальних особливостей;

2) Рівні підтримки залежать від потреби особи з ООП, а не від її порушення/розладу/діагнозу!

Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві) труднощі. Можуть полягати в обмеженні життєдіяльності різного ступеня прояву слухової, зорової, опорно-рухової (кістково-м’язової), мовленнєвої функцій.

Відповідно до міжнародної класифікації до категорії «порушення зору» включаються всі порушення від незначного та глибокого зниження зору до функціональної та/або повної (тотальної) сліпоти.

Важливими показниками стану зору є:

• гострота зору;
• функціональний стан окорухового апарату (наявність косоокості, ністагму) та поле зору;
• час набуття порушення;
• характер та своєчасність наданої допомоги;
• сформованість навичок зорового сприймання та ін.

Порушення зору класифікують як вроджені та набуті. Дітям з вродженою сліпотою складніше формувати уявлення про предмети та явища, а діти з набутим порушенням зору можуть зберігати достатню візуальну пам’ять та сформовані уявлення. Важливим фактором для визначення зорових можливостей має також характер та своєчасність наданої психолого-педагогічної та медичної допомоги.

Освітні труднощі у дітей з порушеннями зору.

1. Уповільнене засвоєння навчального візуального матеріалу. Швидка втомлюваність при роботі з візуальною інформацією.
2. Труднощі під час читання та письма, що перешкоджають повноцінному розумінню інформації на уроці.

3. Труднощі під час виконання письмових форм домашніх завдань. Труднощі при сприйманні інформації з дошки і на відстані.

4. Труднощі під час виконання письмових самостійних та контрольних робіт. Завдання, що вимагають роботи з візуальною інформацією, призводять до уповільненого темпу під час їх виконання, підвищеної втомлюваності та швидкого виснаження дитини.

5. Труднощі під час сприймання відео та презентацій.

6. Наявність особливостей сприйняття, засвоєння та відтворення візуального матеріалу.

7. Труднощі у взаємодії з учнівським колективом.

Загальні рекомендації щодо облаштування просторово-фізичного середовища для дітей зі зниженим зором:

• доцільно познайомити дитину з простором закладу освіти та класу перед початком навчального року;
• робоче місце дитини має бути недалеко від вчителя, щоб в разі потреби можна було швидко допомогти дитині;

• потрібно контролювати позу дитини за столом;
• робоче місце дитини має визначатися відповідно до функціонального стану її зору;
• варто уникати відблисків глянцевих поверхонь столу, паперу чи монітору комп’ютера;
• якщо дитина використовує підставку для книг чи стіл з нахилом, слід налаштувати їх для найкращого зорового сприймання.

Загальні рекомендації щодо навчальної діяльності:

• потрібно передбачити, який практичний матеріал може знадобитися дитині під час виконання завдань;
• дитина може потребувати додаткового пояснення перед початком виконанням завдання;
• тексти для читання, великі за обсягом, дитині може прочитати асистент вчителя чи дати його в аудіозаписі;

• розвивати загальну та дрібну моторику шляхом виконання вправ на розвиток зорової координації, рівноваги, витривалості;
• залучати дитину до участі у спільних іграх і спортивних заходах;
• розвивати навички зорового сприймання, активного слухання, вміння зосереджувати погляд, прослідковувати за рухомим об’єктом;
• формувати навички використання збільшувальних приладів;

• дати можливість під час уроку підходити до дошки;
• замінювати значні за обсягом записи на дошці індивідуальним картками із завданнями, записаними збільшеним шрифтом;
• для певних завдань давати більше часу для їх виконання;
• для позначення текстів для читання варто використати кольорові стікери, обводити текст контуром;
• збільшувати контрастність (жирність) друкованої інформації, міжрядковий інтервал.

• для записів на дошці необхідно використовувати світлу крейду (білу, жовту) на темному тлі;
• уникати надмірної деталізації зображень, схем, таблиць, діаграм;
• копії друкованих матеріалів мають бути максимально чіткими;
• роботу з вимірювальними приладами варто продемонструвати індивідуально, доцільно збільшити одиниці вимірювання (2-4 см замість 1).

Функціональні слухові труднощі

До категорії «порушення слуху» включають усі порушення: від незначного до повної втрати слуху (глухоти). Розрізняють порушення слуху:

• постійного характеру;
• порушення, що піддаються хірургічному впливові;
• порушення обробки слухової інформації, тобто труднощі з концентрацією слухової уваги (не є результатом хвороби/пошкодження вуха).

У дітей із порушеннями слуху можуть виникати труднощі у формуванні вимови. Типовою особливістю розвитку зазначеної категорії дітей є уповільнення психічного розвитку через деякий час після народження (або після зниження слуху).

Освітні труднощі, які відчувають діти з порушенням слуху.

1. Труднощі, що перешкоджають повноцінному засвоєнню навчального матеріалу, формуванню компетентностей та/або комунікації.
2. Труднощі щодо розрізнення, упізнавання/розпізнавання слухомовленнєвого матеріалу, труднощі формування вимовної навички, особливості розвитку мовленнєвого дихання і голосу.

3. Труднощі в усних висловлюваннях, виступах та обговореннях.

4. Труднощі у формуванні навичок читання та письма.

Загальні рекомендації щодо облаштування середовища.�Дітям з порушеннями слуху необхідно забезпечити:

• доступ до робочого місця з належним освітленням, шумовим фоном, без відволікаючих речей;
• зниження рівня шумів приміщень;
• можливості для слухового й зорового сприймання обличчя мовця;
• зорові орієнтири (написи, піктограми, схеми тощо), що є попередженням про зміни локацій чи небезпеку, початок чи завершення діяльності;
• допоміжні пристрої для прослуховування.

Загальні рекомендації щодо навчальної діяльності:

• зважати на особливість сприймання значно меншої кількості інформації;
• чергувати навантаження на слуховий та зоровий аналізатор;
• надавати час для закінчення однієї навчальної дії й переходу до іншої;
• надавати час для запам’ятовування та уточнення навчального матеріалу;

• використовувати наочність, зокрема фільми та відео із субтитрами;
• використовувати покрокові або візуальні інструкції;
• адаптувати/модифікувати процес та результат діяльності відповідно до освітніх потреб дитини;

Функціональні мовленнєві труднощі

Порушення мовлення у дітей шкільного віку можна умовно розділити на порушення усного мовлення та порушення писемного мовлення.

Освітні труднощі дітей з мовленнєвими порушеннями:

Труднощі, пов’язані зі станом сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення:

• недостатньо чітке та чисте за звучанням мовлення;
• труднощі у вимові окремих звуків;
• нестійкий звуковий образ слова;
• труднощі у звуковому та складовому аналізі, особливо у виділенні окремих звуків, що порушені у вимові.

Труднощі, пов’язані зі станом сформованості темпо-ритмічної сторони мовлення:

• труднощі, що перешкоджають повноцінному розумінню мовлення та комунікації;
• недостатня соціальна адаптація;
• перепони на шляху вільних усних відповідей;
• ускладнення довільної концентрації на змісті навчального матеріалу;
• відчуття психоемоційного напруження під час усних відповідей.

Труднощі у сприйманні мовлення і розумінні з боку оточення.

Труднощі в лексико-граматичному оформленні мовлення:

• недостатнє розуміння відтінків значення слова;
• труднощі в опануванні утворенням нових слів;
• труднощі в засвоєнні і вживанні нових слів та понять;
• труднощі в оволодінні відмінковими формами, неправильне узгодження слів у реченні;

• труднощі в побудові фрази;
• труднощі у засвоєнні значень і використання прийменників;
• труднощі в оволодінні грамотним письмом;
• труднощі в застосуванні отриманих знань з лексики, граматики в усному і писемному мовленні.

Труднощі, пов’язані зі станом сформованості навичок читання та письма:

• повільне опанування навичками читання та письма;
• присутність помилок під час письма;
• присутність помилок під час читання;
• завдання, що вимагають застосування навичок читання та/або письма, призводять до уповільненого темпу під час їх виконання.

Загальні рекомендації щодо навчальної діяльності:

• уважно проаналізувати інструкцію до завдання на предмет наявності складних для сприймання слів і вдосконалити її так, щоб дитина зрозуміла;
• перевірити доступність змісту завдання з огляду на особливості мовлення дитини;

• визначити прийнятний для дитини обсяг завдання, обрати правильний темп його виконання;
• створити доброзичливу атмосферу для відповідей дитини: достатньо гучно, виразно, повільно звертатися до дитини, забезпечити її необхідними «опорами»;

• постійно відмічати прогрес дитини, порівнюючи попередні й поточні досягнення самої дитини, коректно відноситись до дитини, виховувати толерантність у інших дітей;
• необхідно враховувати ставлення дитини до публічних виступів перед всім колективом дітей: якщо дитина не має бажання відповідати, знаходячись у центрі уваги, дорослому не слід наполягати на такому виді діяльності і варто знайти інший спосіб її опитування.

Дякую за увагу!!!