1865

Грегор Йоган Мендель (австрійський ботанік), «батько» генетики, відкрив закономірності успадкування ознак за схрещування організмів

1900

Гуго де Фріз (Нідерланди), Карл Корренс (Німеччина), Еріх Чермак (Австрія) «перевідкрили» закони Менделя

1906

Уїльям Бетсон запропонував термін «генетика»

1908

Ґодфрі Гарольд Гарді (Британія), Вільгельм Вайнберг (Німеччина) відкрили закон Харді—Вайнберга, або закон генетичної рівноваги — основу популяційної генетики

1909

Вільгельм Йогансен (Данія) ввів поняття «ген», «генотип, «фенотип»

1946

Герман Джозеф Меллер (США) відкрив мутації під дією рентгенівських променів, нагороджений Нобелівською премією

1961

Френсіс Крик (Британія), Л.Барнет, Алфред Генрі Стертевант (США), Нобелівська премія за визначення природи генетичного коду

1921

Микола Іванович Вавилов (СРСР) відкрив закон гомологічних рідів спадковості та центри походження культурних рослин

1933

Томас Морган (США), Август Вейсман (Німеччина), Альфред Стертевант (США), створили хромосомну теорію спадковості, нагороджені Нобелівською премією

1962

Джеймс Дьюї Вотсон (США), Френсіс Крик (Британія) описали просторову модель ДНК, дата народження молекулярної біології, нагороджені Нобелівською премією

1968

Роберт Холлі (США), Хар Гобінд Коран (США), Маршал Ніренберг (США) нагороджені Нобелівською премією за розшифрування генетичного коду та визначення його ролі і синтезі білків. Відкриття започаткувало вивчення можливості контролювати спадковість й позбавлятись спадкових захворювань

1978

Вернер Арбер (Швейцарія), Деніел Натанс (США), Гемілтон Сміт (США) отримали Нобелівську премію за відкриття рестриктаз та їх застосування

Но́белівську пре́мію щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства

• Генетика — (від грец. geneticos –походження) наука про закономірності спадковості та мінливості

Розділи генетики:

• селекційна, медична, радіаційна, популяційна, молекулярна

• розвиток сільського господарства, медицини, ветеринарії, спорту, криміналістики, фармацевтики

Епігенетика вивчає зміни активності генів, за яких структура ДНК залишається незмінною генів

Наприклад:

• роль епігенетичних механізмів у процесах індивідуального розвитку, коли з клітин бластули з однаковим генотипом виникають спеціалізовані клітини

• дослідження, що доводять залежність здоров’я людини від тих умов, за яких відбувалося його раннє формування

Екогенетика досліджує реакції генотипів на зміни умов середовища існування

Фармакогенетика – розділ екогенетики, вивчає значення спадковості у формуванні індивідуальних реакцій на лікарські препарати

Психогенетика, генетика поведінки (англ. behavioural genetics) вивчає роль генетичних чинників у визначенні поведінки

• є докази того, що існують гени сором’язливості, схильності до щастя, здатності переносити стрес, тягу до подорожей та лінощів

Імуногенетика розпочала свій розвиток з досліджень спадкових основ груп крові тварин і людини, чутливості різних видів організмів та окремих особин до дії токсинів і сприйнятливості до інфекцій.

• сьогодні її досягнення застосовують у трансплантології, біотехнології, селекції тощо

Предмет вивчення

- спадковість та мінливість

Завдання генетики

- вивчення генетичних основ селекції для виведення нових порід тварин, сортів рослин, штамів мікроорганізмів (селекційна генетика)

- вивчення спадкових захворювань людини і тварин, їх профілактика та лікування (медична генетика);

- вивчення впливу радіації на спадковість та мінливість організмів (радіаційна генетика);

- вивчення генетичної структури і динаміки популяцій для вивчення закономірностей еволюції організмів (популяційна генетика);

- вивчення особливостей спадковості та мінливості у популяціях людей (генетика людини);

- вивчення молекулярний основ спадковості для розвитку генетичної інженерії (молекулярна генетика)

Методи генетики

- гібридологічний, генеалогічний, популяційно-статистичний, цитогенетичні, біохімічні, близнюковий, генетичної інженерії

Спадковість

- здатність живих організмів передавати свої ознаки і особливості індивідуального розвитку нащадкам

ядерна спадковість

цитоплазматична спадковість

• хромосоми ДНК;

• передачу спадкової інформації за статевого розмноження здійснюють статеві клітини;

• передачу спадкової інформації у випадку нестатевого розмноження здійснюють соматичні клітини. При цьому передаються не ознаки і властивості майбутнього організму, а спадкові задатки, що їх називають генами

Ген

- ділянка НК, що кодує інформацію про білок або РНК та визначає ознаки організмів. Кожен ген розташований у локусі

Локус

- місце розташування гена

Алель

- стани гена, що визначають прояви ознаки й розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом

Домінантний алель

Рецесивний алель

• проявляється у фенотипі гетерозиготного стану

• не проявляється у фенотипі гетерозиготного стану

Гомозиготна особина

- гомологічні хромосоми несуть однакові алелі певного гена

Гетерозиготна особина

- гомологічні хромосоми несуть різні алелі певного гена

​

Мінливість

- здатність живих організмів набувати нових ознак та їхніх станів у процесі онтогенезу (індивідуального розвитку)

Ознака

- особливість організму, що існує у проявах

Фен

- Окремий варіант певної ознакиЮ що визначається генотипом й умовами середовища

Генотип

- сукупність генів усього організму, що одержані від батьків

Фенотип

- сукупність ознак і властивостей організму, які є результатом взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища (прояв генотипу)

Гібрид

- особина, утворена від схрещування двох організмів

А, В, С

- домінантний алель

а, в, с

- рецесивний алель

АА, аа

• гомозиготна особина, гомологічні хромосоми несуть однакові алелі певного гена

аа

• гомозиготна рецесивна особина

АА

• гомозиготна домінантна особина

Аа

• гетерозиготна особина, гомологічні хромосоми

несуть різні алелі певного гена

Р

- батьківські особини

Х

- схрещування особин

ХY

- чоловічі особини або гамети

ХХ

- жіночі особини або гамети

F (F₁, F₂)

​

• нащадки (нащадки першого покоління, нащадки другого

покоління)