Отаманщина. �Холодноярська республіка.

Україна - 1919

Отаманщина

• Термін, запроваджений в обіг В.Винниченком у мемуарній праці «Відродження нації».
• наявність на певній території великої кількості партизанських загонів на чолі зі своїми отаманами (командирами), фактичної військової і політичної влади в умовах відсутності чи недостатньої міці централізованого апарату державної влади. 

Данило Ількович Терпило �(отаман Зелений)

Ангел Євген Петрович�

Махно Нестор Іванович�

“Влада породжує паразитів

— хай живе анархія!»

«Бий червоних, поки не побіліють, бий білих, поки не почервоніють!»

• Махновський рух (в літературі відомий як «махновщина», «махновці») — збройна боротьба українських повстанських анархістських формувань у 1918–1921 роках часів Української революції під керівництвом Нестора Махна; з 1 вересня 1919 р. — Революційна повстанська армія України (РПАУ).
• Загони отамана Махна вели збройну боротьбу проти австро-угорської та німецької окупаційних армій, Гетьманату, Директорії, у 1918–1921 роках — проти білогвардійців та більшовицької РСЧА.

​

Тачанка

ресорний чотириколісний візок із відкритим кузовом для парної упряжі, або такий же візок із кулеметом (у кавалерії часів громадянської війни).

У тачанку могли впрягатись від двох до чотирьох коней. Екіпаж складався з двох або трьох чоловік, один був погоничем, інші кулеметники, якщо їх було двоє, — один безпосередньо вів вогонь, а інший відповідав за набої.

Чимало джерел приписують встановлення на повозку великокаліберного кулемета, після чого вона отримувала назву «тачанка» — «махновцям». Скоріш за все ця ідея належить самому Нестору Махну

​

Тачанка Нестора Махна

Холодноярська республіка� (1919-1921рр.)

• Самопроголошене державне утворення на землях Української Народної Республіки, у Чигиринському повіті Київської губернії (нині Чигиринському районі Черкаської області), в районі лісового урочища Холодний Яр, зі столицею в селі Мельники.

Початок…

• У 1918 — 1922 рр. православний Мотронинський монастир став осередком українського повстанського руху проти загарбників (німецьких окупантів та російських «білих»і «червоних»інтервентів), який очолювали брати Чучупаки.
• У зв'язку з переворотом, жителями села Мельники, на прохання ігумені, щоб вберегти монастир від пограбування, було створено загін самооборони Мотронинського монастиря під керівництвом Олекси Чучупака. До складу загону входило 22 особи.
• У 1919р. загін перетворився на полк, а В.Чучупака було обрано командиром полку .Його брат Петро Чучупак став начальником штабу полку.

Василь Чучупак-головний отаман

Утворення республіки

• Утворилася Холодноярська республіка, територія якої охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15-тисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів — отаманами (на згадку про військову традицію козаччини).

Козаки Холодного Яру

Отамани Холодного Яру

Герасим Нестеренко-Орел

Костянтин Пестушко (Степовий)

Петро Чучупак

• Повстанці воювали з чорним бойовим прапором, на якому срібною ниткою було вишите гасло: «Воля України або смерть»

• Після загибелі Василя Чучупаки 12 квітня 1920 р., Холодноярську республіку очолив його заступник Іван Деркач, він керував збройними силами регіону «Холодний Яр» під час антирадянського повстання у весняно-осінній період 1920 року.

• Вплив Холодного Яру не обмежувалися лише Черкащиною. Владу Холодноярської республіки визнавали й прибережні села (вгору по Дніпру до Черкас: Рацеве, Тіньки, Боровиця, Топилівка, Сагунівка, Худяки, Бужин, Леськи та інші), чигиринські села, що розкинулися на берегах Тясмину (Погорільці, Чорнявка, Трушівці, Худоліївка та інші).

Загибель республіки

• У 1922р. Холодноярська республіка була ліквідована більшовиками.
• Частина отаманів загинула, частина – заарештована.

• 18 жовтня 2016р. апеляційний суд Київської області реабілітував героїв Холодного Яру, які боролися за незалежність України і загинули під час спроби звільнення з Лук'янівської в'язниці

• 2 лютого 1923р. 38 холодноярців, які боролися за незалежність України та проти радянської окупації, засудили до розстрілу.
• 9 лютого 1923 року о 8:30 у Лук’янівській в’язниці Києва засуджені підняли повстання, захопили 14 рушниць із набоями та іншу зброю. Майже чотири години серед Києва точився бій.

Літературні твори, присвячені холодноярцям

Ю.Горліс-Горський

Юрій Юрійович Городянин-Лісовський

• літературний псевдонім Горліс-Горський, у підпіллі Залізняк, Горський; 14 січня 1898, Демидівка — 27 вересня 1946, Ауґсбурґ) — український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, письменник.