Проголошення російської імперії.�Реформи Петра І

Період Смути (Смутні часи) у Московському царстві (приблизно 1598–1613/1618 рр.) - це епоха глибокої династичної, політичної та соціально-економічної кризи після припинення династії Рюриковичів.

• Династична криза: Смерть бездітного царя Федора Івановича (1598) та обрання Бориса Годунова закінчили 700-річне правління Рюриковичів.
• Самозванство та хаос: Поява Лжедмитрія I, який за підтримки поляків захопив Москву, а пізніше - Лжедмитрія II ("Тушинський злодій").

​

• Соціальна криза: Масштабні народні повстання, включаючи повстання Івана Болотникова (1606–1607)

​

• Інтервенція та війна: Польсько-литовські війська та шведи втручалися у внутрішні справи, захоплюючи території. Польські війська перебували в Москві, а польський королевич Владислав був визнаний частиною бояр претендентом на престол.

​

Закінчення періоду Смути

У 1613 році Земський собор обрав царем Михайла Романова (1613-1645рр.), започаткувавши нову династію, проте збройні конфлікти (включаючи похід польсько-козацьких військ на Москву у 1618 р.) тривали.

Наприкінці 17 ст. Московська держава значно поступалася у розвитку європейським державам. У європейській частині в цей час вона межувала зі Швецією, Польщею, Туреччиною та Кримським ханством. Саме з цими країнами Московська держава упродовж багатьох століть вела війни.

​

Після смерті царя Федора Олексійовича 25 червня 1682 року царі Іоанн V і Петро I вінчалися на царство. У зв'язку з молодістю царів правителькою при них стала їхня старша сестра царівна Софія. 

Іоанн (Іван) V

Петро I

Царівна Софія. 

Після смерті Іоанна V,

Петро І став єдинодержавним царем. 

1696 р

Пам’ятник на Сентаській площі у Петербурзі, рф

Пам’ятник у москві

Пам'ятник Петру I (1915 р.) - перед музеєм історії Полтавської битви у Полтаві. Демонтований у лютому 2025 року за рішенням Міністерства культури та інформаційної політики України);

​

ПРОБЛЕМНЕ ЗАПИТАННЯ

Петро І Романов: великий цар-реформатор чи жорстокий кат українського народу?

Петро І

Характерними

рисами Петра були розум, воля, енергія, широта поглядів, цілеспрямованість, допитливість, велика працездатність. Петро І, не отримавши належної освіти, учився все життя. Водночас Петро був жорсткий і безжалісний, особисто брав участь у катуваннях і стратах.

Ставши царем, Петро I починає реформи з метою перетворення Московської держави на європейську країну. Вони охопили зовнішню і внутрішню політику держави.

​

Реформи Петра І

Реформи державного управління�

Засідання Сенату при Петрі І

Будинок Державних колегій

Колегії – центральні державні установи, в основу діяльності яких покладено принцип спільного обговорення і прийняття спільних рішень

Реформи державного управління�

Реформи державного управління

​

​

визначала систему чинів і порядок просування на державній службі — військовій і цивільній.

Цікаво знати

принцип родовитості, знатності походження тепер замінили принципом особистої вислуги. Без проходження служби навіть діти знатних вельмож не могли дістати чинів. Дослужившись до певних чинів прості службовці отримували дворянське звання. 

1722 р

“Табель про ранги”

Архівний екземпляр «Табеля про ранги»

Церковна реформа

• Після смерті патріарха Адріана (1700 р.) цар не дозволив обрати нового патріарха та обмежив права духовенства.
• У 1721 р. було видано указ, за яким створено духовну колегію, або Синод, на чолі зі світською особою. Церква була перетворена на придаток державного апарату. Управляв нею Священний Синод, членів якого призначав цар.
• Була проведена секуляризація церковних земель та майна.

​

Робота з термінами і поняттями

Секуляризація - перетворення церковної власності на власність державну.

Патріарх Адріан

Військова реформа

• Була створена регулярна армія на основі рекрутських наборів (20 дворів виставляли одного рекрута).
• Виникає військовий флот, розроблені та введені в дію військові статути.
• Почалася підготовка військових офіцерів.
• Армія отримала сучасну для того періоду зброю, більшість якої почали виробляти в країні.

 Рекрутами були особи, що зараховувалися до армії по рекрутській повинності, під яку підпадали усі, хто платив податки (селяни, міщани та ін.).

Будівництво флоту

Зміни в економіці. Фінансова реформа

Велику увагу цар приділяв розвитку мануфактурного виробництва, яке забезпечувало потреби армії і флоту. Зросла кількість збройових, металургійних, гірничодобувних, ткацьких мануфактур. З’явилися перші металургійні підприємства на Уралі. В умовах кріпосного права влада дозволила використовувати для роботи на мануфактурах працю кріпаків.

Робота з термінами і поняттями

Мануфакту́ра — форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці.

Повсякденне життя

Представникам усіх станів (крім селянства та духовенства) було заборонено носити бороди (бажаючі могли залишити бороду, але сплачували великий податок).

Карикатура часів Петра І

Чому офіцер тримає в руках ножиці?

Вводилося обов’язкове носіння перук. Дозволялося носити одяг угорських, саксонських і французьких фасонів.

​

Активно впроваджувалося пиття чаю та кави, паління тютюну. З’являлися нові форми дозвілля: асамблеї (урочисті прийоми гостей у будинках знаті), народні гуляння в столицях з нагоди урочистих подій, феєрверки, маскаради тощо

​

Азовські походи

Ставши царем, Петро зіткнувся із численними проблемами. Тривала війна проти Османської імперії. У 1695 та 1696 рр. Петро І здійснив два походи на Азов — турецьку фортецю в гирлі Дону. Лише з другої спроби завдяки створеному флоту він зумів оволодіти фортецею. За умовами укладеного з Туреччиною перемир’я Азов перейшов до Московії разом із частиною узбережжя Азовського моря.

Територія, що відійшла до Московської держави

Пригадайте, що вам відомо про ці події, з курсу Історії України?

Північна війна

- це війна між Московським царством та Шведською імперією у 1700–1721 рр. за панування на Балтиці.

​

Пригадайте, що відомо вам про події цієї війни з курсу історії України?

​

Шведський король Карл ХII біля Нарви розбив російські війська на чолі з Петром I.

Поразка спонукала Петра І до негайного проведення реформ

«Перемога шведів в битві під Нарвою ».

Шведський король Карл ХII

Через півроку Петербург прийняв перше іноземне торговельне судно. Для захисту міста з боку моря на острові у Фінській затоці було закладено військово-морську базу Кронштадт. Щоб з’єднати центральні райони країни зі столицею, почалось широке будівництво каналів. Воно обійшлося дорогою ціною: тут від холоду, хвороб і каторжної праці загинули десятки тисяч людей, значну частину яких становили українські козаки й селяни.

Тим часом стало відомо, що на бік Карла ХІІ перейшов зі своїми прибічниками і 4 тис. запорозьких козаків гетьман України І. Мазепа, пообіцявши шведам всіляку підтримку в обмін на допомогу в боротьбі за незалежність України.

Битва під Лісною

У 1706 р. Карл ХІІ виступив у напрямі до російського кордону. У битві біля села Лісного у вересні 1708 р. шведи зазнали поразки.

�Різанина в Батурині �

• Військо Карла ХІІ рушило в Україну. Петро І зруйнував гетьманську столицю Батурин, де було влаштовано різанину населення, і провів вибори нового гетьмана. Також було зруйновано і Січ.
• Тим часом 30-тисячне шведське військо підійшло до Полтави. Розпочалась облога.

​

Різанина в Батурині

Під Полтавою відбулася вирішальна битва, в якій шведи зазнали поразки.

27 липня 1709 р

�Значення Полтавської битви:�

• зміцнила позиції Російської імперії на світовій арені;
• стала приводом для початку військових дій проти росіян з боку Османської імперії;
• звільнила з-під залежності шведів Польщу;
• намітила перелом у Північній війні;
• стала приводом для укладення військового союзу Саксонії і Російської імперії.

​

Після низки поразок Швеція була змушена погодитися на переговори про укладення миру.

30 серпня 1721 р. у фінському місті Ніштадті було підписано мирний договір, за яким до Росії відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгерманландія, частина Карелії, а також низка островів на Балтійському морі.

Ратифікація Ніштадського мирного договору. 1721 г.

Після перемоги в Північній війні Петро І був проголошений імператором, а Росія стала імперією.

​

20 жовтня 1721 р

Помер Петро I в 1725 р., не залишивши спадкоємця. Однак він залишив після себе могутню Російську імперію, що перетворилася на одну з найсильніших держав світу. Успіхи Петра І ґрунтувалися на неймовірних злигоднях його народу, тому що цар вважав своїх підданих лише засобом досягнення великої мети.