ГЕОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ В ДАЛЕКОМУ МИНУЛОМУ. �ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕРОДОТА, ГІЙОМА де БОПЛАНА, СТЕПАНА РУДНИЦЬКОГО
КОРОЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ. ГЕОГРАФІЯ 8 КЛАС
Міркуємо:
Перші географічні відомості про територію України збереглися ще з давніх часів у працях давньогрецьких істориків, географів і мандрівників – Геродота (5 ст. до н.е.),
Страбона (Іст. До н. е.), Птолемея (ІІ ст.).
У своїх працях вони описували Південь теперішньої України, де існували грецькі міста – держави. Змальовуючи природу цієї території, учені відзначали її багатства, перед усім потужні темні грунти , широкі повноводні річки, чудові пасовища для худоби.
Відомий вам історик Геродот під час своїх мандрівок побував у Північному Причорномор’ї. Він описав Скіфію – « країну на північному узбережжі Чорного моря і прилеглих до нього землях», що там існувала на ті часи.
Працюємо з підручником:
Записи Геродота є чи не єдиною писемною пам’яткою географії Півдня України.
Завдяки ним і на 500 років пізнішим свідченням географа та історика Страбона ми маємо чіткіше уявлення про нашу велику і славну землю
Позначаємо на к. карті. Річки , моря , та міста стародавньої Скіфії .
2.Відомості про Україну в добу середньовіччя.
Після утворення Київської Русі завдяки арабським та європейським мандрівникам і купцям відомості про Україну значно поширилися у світі.
У найдавнішому літописі « Повість минулих літ» автор вперше вживає назву «Русь» (852 р.)
У Київському та Галицько – Волинському літописах вживається назва «Україна» вперше у 1187 році. У них повідомляється про заснування давньоруських міст. Спорудження замків, церков, заселення й освоєння нашими пращурами нових територій
3. Дослідження в 17/ 19 ст.
Після завоювання українських земель Литвою та Польщею географічні відомості про наші території містяться здебільшого в хроніках й урядових документах цих держав, а з розвитком Запорізької Січі – в козацьких літописах .
З початку 1630 років за запрошенням польського короля на українських землях перебував французький військовий інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан. Упродовж 17 років він подорожував Україною, вибираючи місця для зведення фортець і різних укріплень з метою захисту південних кордонів тодішньої держави
А заодно ознайомлювався з Україною, її природою, життям і господарською діяльністю місцевого населення, розташування поселень, шляхів тощо.
Згодом Боплан опрацював зібраний на українських землях матеріал і видав книжку « Опис України» (уперше під такою назвою)
Цей твір викликав велике зацікавлення в Європі: він містив чимало інформації про історію, географію, культуру і побут українців. Згодом « опис України було перекладено англійською, німецькою, польською мовами.
Дослідження Гійома де Боплана можна сміливо назвати початком нової ери у вивченні України.
4. Дослідження нового часу.
Становлення української географії припадає на початок 20 ст. Воно пов’язане передусім з іменем Степана Рудницького.
Учений викладав географію у вищих навчальних закладах Львова і Харкова, Відня (Австрія) і Праги ( Чехія). С. Рудницький зробив вагомий внесок у розвиток політичної й фізичної географії та картографії. Він першим комплексно описав територію України. У багатьох працях учений обгрунтував необхідність створення незалежної Української держави. Багато зробив С. Рудницький для викладання географії у школах: склав першу настінну карту України. Видав низку підручників. Праці та карти, створенні ним, видавалися різними мовами. Життя видатного ученого обірвалося трагічно: він був репресований і загинув у 1937 році на засланні.
Перші підручники з географії українською мовою створили Степан Рудницький « Коротка географія України, 1910 рік) та педагог Софія Русова « Початкова географія 1911році».
Завдання:
Використайте додаткові джерела інформації і дізнайтеся, де народився, навчався і працював видатний український учений – географ Степан Рудницький.
5. Сучасні географічні дослідження.
Нині вчені фізико географи вивчають територіальне поширення компонентів природи в Україні, а також їхнє поєднання – природні комплекси. Працюючи на місцевості, вони використовують інформацію про неї, отриману завдяки аерокосмічним спостереженням. Тривалі багаторічні науково - дослідні роботи та спостереження проводять у спеціально обладнаних установах – географічних стаціонарах. Деякі з них спеціалізуються на вивченні метеорологічних явищ. Водного поверхневого стоку, змивання й руйнування грунтів, снігових лавин та інше. Комплексні (ландшафтознавчі) дослідження проводять у Чорногірському та інших географічних стаціонарах.
Студенти Львівського університету мають унікальну нагоду здобувати практичні навички у різних живописних куточках Західної України. Однією з науково-дослідницьких баз, де студенти-географи проходять навчальну практику, є Чорногірський географічний стаціонар, що розташований в мальовничих Українських Карпатах, поблизу найвищої вершини України – г. Говерли (2061 м). Стаціонар знаходиться в гірському масиві Чорногора, у верхів’ї річки Прут.
Дослідники соціально – економічної географії вивчають територіальні особливості розвитку складових частин суспільства. Сучасна українська географія приділяє багато уваги питанням взаємодії людини і природного середовища, вивченню екологічних проблем.
У наш час географічні дослідження здійснюють вчені інституту географії Національної академії наук України, університетів та інших установ країни. Із 1996 року українські вчені проводять наукові дослідження в Антарктиді на українській антарктичній станції « Академік Вернадський»
"Академік Вернадський" — єдина українська антарктична станція, яку Велика Британія передала Україні 6 лютого 1996 року. Станцію назвали "Академік Вернадський" в честь одного із засновників і першого президента Академії наук України Володимира Вернадського, Британська Антарктична служба називала її "Фарадей". Станція розташована на острові Галіндез, в 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює постійно і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Важливо відзначити, що всього кілька десятків країн в світі мають постійно діючі станції в Антарктиді. На станції "Академік Вернадський" цілий рік перебувають понад 10 полярників.
Англійці не відразу вирішили передати станцію Україні і довго придивлялися до українських фахівців. На цей об’єкт претендувала ще Південна Корея, але в Британії прийняли рішення на користь України, оскільки оцінили професіоналізм українських полярників вище ніж корейців.
Підсумовуємо: