Джерело: інтернет ресурси

Велике слово – ШКОЛА!

Це скарб найкращий кожного народу, це ключ золотий, що розмикає пута несвідомості, це шлях до волі, до науки, добробуту. У вселюдському житті тільки той народ і бере перемогу, який має найкращу школу.

Софія Русова

ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Закон України «Про освіту»

прийнятий

Верховною Радою України 5 вересня 2017 року.

Ухвалення цього Закону дозволяє провести

глибоку всеосяжну освітню  реформу, яка

підвищить якість освіти та конкурентоспроможність

молодого покоління на ринку праці.

Він забезпечить реальні кроки до включення

України до європейського освітнього простору.

ЗАКОН УКРАЇНИ

ПРО ОСВІТУ

Освіта є основою

​

​

​

​

​

​

​

• ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО

• ДУХОВНОГО

• ФІЗИЧНОГО

• КУЛЬТУРНОГО

розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою та держави.

Закон України про освіту

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

ЩО ДАЄ ЗАКОН ПРО ОСВІТУ

1. ПЕРЕХІД ВІД ШКОЛИ, ДЕ ДАЮТЬ ЛИШЕ ІНФОРМАЦІЮ, ДО ШКОЛИ, ДЕ ДИТИНА

ОТРИМУЄ ЗНАННЯ, А ТАКОЖ УМІННЯ ЇХ ЗАСТОСОВУВАТИ.

2. ЗАПРОВАДЖЕННЯ 12-РІЧНОЇ ОСВІТИ (ПОЧАТКОВА ОСВІТА - 4 РОКИ; БАЗОВА СЕРЕДНЯ

ОСВІТА - 5 РОКІВ; ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА - 3 РОКИ).

3. МОВА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ-ДЕРЖАВНА МОВА.

4. ДЕРЖАВА ГАРАНТУЄ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДРУЧНИКАМИ (У ТОМУ ЧИСЛІ ЕЛЕКТРОННИМИ)

ВСІХ ЗДОБУВАЧІВ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОХ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ.

5. НАПОВНЮВАНІСТЬ КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ НЕ ПОВИННА ПЕРЕВИЩУВАТИ 30 УЧНІВ.

ТРИВАЛІСТЬ УРОКІВ:1 КЛАСИ – 35 ХВИЛИН, 2 – 4 КЛАСИ – 40 ХВИЛИН, 5 – 11 КЛАСИ –

45 ХВИЛИН.

​

Державний стандарт

складається

Базового навчального плану початкової загальної освіти

Загальної характеристики

інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти

Державних вимог до рівня загально- освітньої підготовки учнів

Базовий навчальний план початкової

загальної освіти визначає

зміст і структуру початкової загальної освіти за допомогою

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

• інваріативного складника

• варіативного складника

Особливість інваріантної складової базового навчального плану

Інваріант (лат. invariant — незмінюваний) або інваріантність — термін, що позначає щось незмінне. Конкретне значення терміна залежить від тієї області, де він використовується.

Інваріантний складник є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти.

Виключення з інваріантного складника будь – якої з освітніх галузей є неприпустимим, оскільки порушує цілісність початкової освіти і наступність з базовою середньою освітою.

Особливість варіативної складової базового навчального плану

​

Варіативний складник базового навчального плану розподіляється закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти і відображається в освітній програмі такого закладу.

​

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ВІД 21 ЛЮТОГО 2018 РОКУ № 87

із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 688 від 24.07.2019, № 898 від 30.09.2020

КИЇВ

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ВІДПОВІДНО ДО ЧАСТИНИ ПЕРШОЇ СТАТТІ 31 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ» КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВИВ:

1. ЗАТВЕРДИТИ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ.

УСТАНОВИТИ, ЩО ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ З 1 ВЕРЕСНЯ 2018 РОКУ ДЛЯ УЧНІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ ЗА ПРОГРАМАМИ ДВАНАДЦЯТИРІЧНОЇ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ.

2.ВИЗНАТИ ТАКОЮ, ЩО ВТРАТИЛА ЧИННІСТЬ, ПОСТАНОВУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 20 КВІТНЯ 2011 РОКУ №462 «ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ»

Державний стандарт початкової загальної

освіти визначає:

- вимоги до обов’язкових результатів та компетентностей

(що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного

циклу навчання).

- загальний обсяг навчального навантаження у базовому

навчальному плані початкової освіти.

- окреслює ідейні засади та принципи навчально-виховного

процесу.

- форму державної атестації

​

​

​

​

​

Особливості стандарту.

Дежавний стандарт є основою для розроблення закладами загальної середньої освіти освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження

Державною службою якості освіти.

Навчальні цикли початкової освіти.

Початкова школа має такі цикли, як

1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених до здобуття освіти.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей визначено за такими освітніми галузями:

1. мовно – літературна;

2. математична;

3. природнича;

4. технологічна;

5. інформатична;

6. соціальна і здоров’язбережувальна;

7. громадянська та історична;

8. мистецька;

9. фізкультурна

​

Особливості компетентністного потенціалу освітніх галузей.

Компетентністний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання, які є основою для подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

​

Типові освітні програми початкової освітньої освіти

(1-2 класи)

- під керівництвом Шиян Романа Богдановича – керівника колективу розробників Державного стандарту початкової освіти ЛОІППО, директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

​

- під керівництвом Савченко Олександри Яківни видатного українського педагога, фахівця в галузі загальної педагогіки і дидактики початкової школи

 академіка НАПН (Ізмаїльський державний педагогічний інститут)

​

​

​

​

​

До змісту типових програм входить

• пояснювальна записка - перший обов’язковий ступінь здобуття повної загальної середної освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, які враховують вікові особливості дітей та потреби їхнього актуального і перспективного розвитку

• типовий навчальний план (кількість годин на рік інваріантного та варіативного складника)

• перелік освітніх галузей (назва освітньої галузі)

Програмами визначені вимоги

• до конкретних очікуваних результатів навчання

• загальний обсяг навчального навантаження

• коротко вказано відповідний зміст навчальних предметів

Типова освітня програма початкової освіти

Р. Шияна

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах

І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

«Пропонований зміст»

Особливість рубрики «Пропонований зміст» освітньої програми Р. Шияна

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція).

Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Ознайомлення з нотною грамотою.

Малювання графічними матеріалами, фарбами.

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.

Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна).

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Матеріал «Пропонованого змісту»

Змістова лінія «Художньо-практична діяльність»

​

Результати навчання і пропонований зміст 1 – 2-й класи

Обов’язкові

результати навчання

Очікувані результати навчання

1 Змістова лінія «Художньо-практична діяльність»

1

2

Творить відомими

художніми засобами і

способами

Учень / учениця:

- співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці [2 МИО 1-1.1-1];

• дотримується правил співу [2 МИО 1-1.1-2];
• використовує у живописній роботі хроматичні і ахроматичні кольори; утворює з основних кольорів – похідні [2 МИО 1-1.1-8];

Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

[2 МИО 1-1.1-1];

Цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу). У цьому разі – другий клас. Скорочений буквений запис означає освітню галузь. Перша цифра після буквеного запису позначає номер змістової лінії, друга цифра (після дефісу) – порядковий номер загальної цілі, окресленої в Стандарті. Цифра після крапки означає порядковий номер обов’язкового результату навчання. Остання цифра – порядковий номер очікуваного результату навчання.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Користуючись Стандартом,

вчителі зможуть розробляти свої навчальні програми

та курси на основі інтеграції предметів.

Адже Стандарт визначає спільні очікувані результати, які учень має досягнути

за певний період. А шляхи досягнення цих результатів – тобто навчальні програми

– можуть бути різними. На основі Стандарту, МОН розробило і затвердило Типові

навчальні плани

і Модельні навчальні програми предметів або курсів ,

а також повинно організувати забезпечення загальноосвітніх начальних закладів

навчально-методичними комплектами.

​

Організація освітнього процесу

Освітня програма початкової освіти має передбачити досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

​

Освітню програму початкової освіти схвалює педагогічна рада закладу та затверджує його керівник.

Що передбачає проект Стандарту?

Стандарт проголошує:

• презумпцію талановитості дитини
• рівний доступ до освіти
• відсутність будь-яких форм дискримінації.

ПРИНЦИПИ СТАНДАРТУ:

– цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;

– радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності”;

– принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства.

«Основні принципи

Державного стандарту»

У Додатку до Стандарту початкової освіти подано “Покажчик наскрізних умінь”, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі.

​

Розвиток наскрізних умінь буде індикатором впровадження компетентнісного підходу на рівні конкретної шкільної практики.

Орієнтування на наскрізні вміння забезпечує рівновагу між знаннями, вміннями, ставленнями учнів та їхніми реальними життєвими потребами. Наскрізні уміння слугують підставою для інтеграції освітніх галузей.

У проекті Стандарту початкової освіти

розглядаються такі наскрізні вміння в розвитку:

​

1. Розв’язую проблеми

2. Критично мислю

3. Творчо мислю (креативність)

4. Співпрацюю

6. Розвиваю власний емоційний інтелект

7. Досліджую

8. Організовую свою діяльність

9. Рефлексую

10. Читаю вдумливо

5. Ефективно спілкуюся

 Особливості навчання в класі

за новим Стандартом

• Для учнів початкової школи найважливіше навчання – через дослідження та особистий досвід, роботу в групі та соціалізацію. Тому в Стандарті багато уваги приділено саме їм.

• Коли дитина працює у групах з ровесниками, вона відчуває себе в безпеці. У роботі над спільними проектами навіть найменш сміливі діти розкриваються, бо відчувають, що мають право на помилку.

Основна мета реформи загальної середньої освіти

• ПЕРЕЙТИ ВІД ШКОЛИ ТІЛЬКИ ЗНАНЬ (ЗДЕБІЛЬШОГО ТЕОРЕТИЧНИХ),

ДО ШКОЛИ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ХХІ СТОЛІТТЯ

• НА ВІДМІНУ ВІД ЗНАННЄВОЇ ШКОЛИ, КОМПЕТЕНТНІСНА МАЄ ДАТИ ДИТИНІ

НЕ ЛИШЕ ЗНАННЯ, А Й СУЧАСНІ УМІННЯ ТА НАВИЧКИ, А ТАКОЖ ЦІННОСТІ,

ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ФОРМУВАТИ СТАВЛЕННЯХ У РІЗНИХ СИТУАЦІЯХ .

Концепція “Нова українська школа”

• Документ визначає мету, шляхи та етапи реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти на період до 2029 року року.
• Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти.

Знання Вміння Навички Компетентність

Коли тебе вчать приладу комп’ютера

Коли ти сам шукаєш інформацію на комп'ютері

Коли ти впевнено працюєш в різних програмах

(Word,Exel тощо)

Коли ти знаєш:

• Де що знайти;
• Як виправити помилки;
• Вмієш те, що не вміють інші

Що таке компетентності?

Компетентності - це динамічна комбінація знань, умінь, цінностей та ставлень на їхній основі, які визначають здатність ОСОБИ успішно вирішувати життєві проблеми, провадити Професійну і подальшу навчальну діяльність.

​

​

​

Перелік компетентностей грунтується

на «Рекомендаціях Європейського Парламенту

Та ради Європи щодо формування ключових

компетентностей ціложиттєвої освіти»

(18.12 2006), але не обмежуватимуться ними.

​

​

Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим. Календарне планування складається відповідно до навчальних предметів навчального плану на відповідний період.

У методичних рекомендаціях сказано, що “…протягом семестру, з урахуванням рівня опанування учнями програмовим матеріалом, інших обставин, які організаційно впливають на освітній процес учитель може вносити корективи до календарно-тематичного планування […]

​

​

Завдання вчителя – не просто навчати за новими програмами,

а навчати й виховувати і по-новому, розуміючи, приймаючи та творчо застосовуючи нові принципи освіти нового покоління.