ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

ТЕМА УРОКУ № 51

ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

І ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

ПВПУ

ПЛАН:

1 Економічне зростання і економічний розвиток

2 Типи економічного зростання

3 Фактори економічного зростання

4 Сутність і форми зайнятості. Безробіття та його види. Державне регулювання зайнятості

5 Циклічність економічного розвитку. Причини і основні характеристики циклічних коливань

6 Проблеми економічного зростання в різних групах країн та в Україні

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!�

ЗАВОДИМО ЗОШИТ–КОНСПЕКТ (48 листків), ЗАПИСУЄМО ТЕМИ, ВИКОНУЄМО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ТА НАПРВЛЯЄМО ВИКЛАДАЧУ

ДЕНИСЕНКО ОЛЕНІ ГРИГОРІВНІ

тел. 0502009223

НАПРАВИТИ НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ: 12111964elenadenisenko@gmail.com

• КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з навчальної дисципліни «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»
• https://drive.google.com/file/d/1BU9oanRWfWoT4ja3Xfm_qOJ5lS2qmqxG/view?usp=drive_link

​

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!

ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ (ПИСЬМОВО)

​

1. Поясніть різницю між економічним зростанням та економічним розвитком. Наведіть приклади країн, які демонструють високе економічне зростання, але низький рівень економічного розвитку, і навпаки.
2. Які основні показники використовуються для вимірювання економічного зростання? Опишіть переваги та недоліки використання ВВП як показника.

​

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!

ЧАСТИНА 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

(ТВОРЧЕ)

Розгляньте ситуацію: уявіть, що ви економічний радник уряду країни з низьким рівнем доходу. Розробіть стратегію економічного розвитку (конкретні заходи), яка включатиме:

• Пріоритетні напрямки інвестування
• Заходи з розвитку людського капіталу
• Способи залучення іноземних інвестицій
• Інституційні реформи

ОБҐРУНТУЙТЕ КОЖЕН ЗАХІД

​

Економічне зростання - це розширення масштабів виробництва, зростання випуску продукції, збільшення національного доходу або валового національного продукту.

Економічне зростання являє собою зростаючу здатність економіки до реалізації своїх виробничих можливостей.

Сутність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології

​

Економічний розвиток можна визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з минулим періодом.

Економічне зростання і економічний розвиток тісно взаємопов’язані. Але зауважимо, що економічне зростання може відбутися і за умов відсутності економічного розвитку, в той час як економічний розвиток без економічного зростання неможливий

Основні показники економічного зростання:

реальний ВНП

структура реального ВНП

реальний ВНП на душу населення

темпи економічного зростання

Економічне зростання – це зміна результатів функціонування економіки і спожитих (використаних) ресурсів. Кінцевою метою економічного зростання є споживання

Економічний розвиток – це перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не лише збільшується виробництво товарів і послуг, але й впроваджується виробництво нових з використанням нових технологій

Економічне зростання становить зміст економічного розвитку, є його складовою частиною

Типи економічного зростання

Економічне зростання за:

​

темпами – високе, низьке, нульове, від’ємне

типами -

екстенсивне і інтенсивне

Групи факторів економічного зростання

Фактори пропозиції включають:

- кількість і якість природних ресурсів;

- кількість і якість трудових ресурсів;

- обсяг основного капіталу (основні фонди);

- нові технології – НТП

Фактори попиту: для реалізації зростаючого виробництва потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту

Фактори розподілу: здатність до нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції

Показники факторів економічного зростання

ЗАЙНЯТІСТЬ

це сукупність соціально-економічних відносин між людьми з метою забезпечення працездатного населення робочими місцями, пов'язана з формуванням, розподілом і перерозподілом трудових ресурсів для участі в суспільно корисній праці та забезпечення розширеного відтворення робочої сили

Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", прийнятого Верховною Радою України у 1991 р., зайнятими вважаються особи, які працюють за наймом; самостійно; обрані; призначені або затверджені на платну посаду в органах державного управління; проходять строкову службу в Збройних силах України; отримують професійну підготовку чи перепідготовку з відривом від виробництва; учні та студенти денних форм навчання; направлені на виконання громадських платних робіт; зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими й людьми похилого віку; громадяни інших країн, які задіяні в економіці України

Види зайнятості зумовлені певними принципами організації, стимулювання й оплати праці, внутрішніми та зовнішніми економічними відносинами

Форми зайнятості – це організаційно-правові способи, умови трудовикористання

2. Система, її сутність та класифікація

СИСТЕМА

будь-який об’єкт, що має у своєму складі сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих частин або елементів

Елементи

вхід

процес

зв’язки

вихід

між елементами

системоутворювальні:

1. функціонування (матеріальні, інформаційні);
2. за напрямом (прямі, зворотні)

Організація передбачає порядок розташування і взаємодію елементів системи.

Структура являє собою кіль-

кісний і якісний склад основних елементів системи та способів їх взаємозв’язку, які забезпечують сталий стан системи.

Безробіття – це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці

Безробіття в ринковій економіці – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Безробіття має циклічний характер

• Безробітними за класифікацією Міжнародної організації праці є особи, зареєстровані на біржі праці, які активно шукають роботу. Тимчасово звільнені й ті, хто має намір приступити до роботи протягом 30 днів, вважаються безробітними, якщо вони і не виконують другої вимоги щодо активних пошуків роботи.
• До незайнятого належить те населення, яке відмовляється від пропонованої йому роботи. Сукупність зайнятого і безробітного населення називається самодіяльним населенням

Причини безробіття

диспропорційність розвитку економіки

Витрати на постійний прогрес техніки, зокрема НТР

висока інфляціяі

структурні зміни в економіці

нерівномірність розвитку продуктивних сил

Обмеженість попиту на товари та послуги

Пошук нових робочих місць

війна, жорстка монетарна політика тощо

Види безробіття:

фрикційне

структурне

циклічне

Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу. Фрикційне безробіття вважається неминучим і деякою мірою бажаним та має короткостроковий характер

Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу. Ці зміни призводять до того, що попит на деякі професії зменшується або взагалі зникає, а на інші професії, яких раніше не існувало, зростає. "Структурні" безробітні не можуть знайти роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання, а то і місця проживання. Має довгостроковий характер

Циклічне безробіття виникає за циклічних спадів, коли відбувається скорочення обсягів виробництва. Внаслідок цього падає сукупний попит на робочу силу і зайнятість скорочується, а безробіття зростає

Рівень безробіття = кількість безробітних·100/кількість працездатних

Наслідки безробіття:

• зменшення рівня життя;
• поява невпевненості в майбутньому;
• морально-психологічної травми (зайва людина);
• виникнення почуття власної неповноцінності;
• зниження кваліфікації працівників;
• злочинності та ін.

Державне регулювання зайнятості населення – сукупність соціально-економічних заходів та інструментів, спрямованих на усунення диспропорцій між попитом і пропозицією робочої сили з метою досягнення збалансованої і раціональної структури зайнятості

Метою державної політики зайнятості є створення умов для повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості та зменшення безробіття

Відносини у сфері зайнятості регулюються Конституцією України, Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими нормативно-правовими актами

Напрями державної політики зайнятості:

- сприяння зайнятості населення шляхом збереження ефективно функціонуючих та створення нових робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;

- сприяння підготовці робочої сили, професійний склад і кваліфікаційний рівень якої відповідає потребам ринку праці;

- підтримка самостійної зайнятості населення, розвитку під­приємництва;

- сприяння підвищенню якості робочої сили, розвитку системи професійного навчання кадрів упродовж усього життя з урахуванням потреб ринку праці;

- посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;

- підтримка громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

- соціальна підтримка безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної зайнятості;

- забезпечення соціального захисту громадян України, які пра­цюють за кордоном;

- сприяння розвитку системи колективно-договірного забезпе­чення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості

Циклічність економічного розвитку – це регулярні коливання рівнів ділової активності, при яких зростання активності (виробництва) замінюється спадом, який, у свою чергу, потім замінюється зростанням

Економічний цикл – це форма руху і розвитку ринкової економіки, природний спосіб економічного саморегулювання, коли ринок стихійно відновлює пропорційність економіки і втрачену рівновагу. Враховуючи основний елемент економічного циклу – економічні кризи, можна дати й іншу назву економічному циклу – рух виробництва від однієї економічної кризи до початку іншої

Види економічних циклів за тривалістю

- короткі цикли ділової активності 3 - 4 роки (Китчина);

- середнє коливання ділової активності 7-11 років (Жугляра), (15-20 років – цикли Кузнеца);

- великі коливання ділової активності 40-60 років (Кондратьєва);

- вікові циклічні коливання

Цикли різної тривалості отримали назви за іменами їх дослідників: Миколи Дмитровича Кондратьєва (1892-1938), російського економіста; Клемента Жугляра (1819-1908), французького фізика й економіста, Джозефа Китчина (1861-1932), англійського економіста, статистика; Саймона Кузнеца (1901-1985), американського економіста, статистика

Класичний економічний цикл, зазвичай, включає чотири фази (періоди), які послідовно змінюються:

- криза (спад),

- депресія,

- пожвавлення,

- піднесення (зростання)

чисельністю чоловіків і жінок.

Класичний економічний цикл суттєво відрізняється від циклів ХІХ і першої половини ХХ століття. Загальні закономірності мають чимраз менше відомих проявів. Деякі фази економічного циклу зазнають значних метаморфоз, а то й зникають узагалі. Більшість сучасних дослідників виокремлюють в економічному циклі лише дві фази: висхідну і спадну

Змінюються також і форми прояву сучасних циклів і криз. Це виражається в:

- синхронізації циклічного руху в різних країнах, що обмежує можливості пом’якшення кризових процесів за рахунок розширення експорту;

- прискоренні циклічних криз і скороченні тривалості циклу;

- відносному зменшенні глибини криз;

- нестійкості (несталості) фаз пожвавлення і піднесення;

- незмінності показників масштабів і глибини криз

Отже, циклічний характер розвитку економіки зумовлений конфліктом між умовами виробництва й умовами реалізації, протиріччям між виробництвом, яке прагне до розширення, та зростанням платоспроможного попиту, який не встигає за ним

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!