ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ
ТЕМА УРОКУ № 51
ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
І ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
ПВПУ
ПЛАН:
1 Економічне зростання і економічний розвиток
2 Типи економічного зростання
3 Фактори економічного зростання
4 Сутність і форми зайнятості. Безробіття та його види. Державне регулювання зайнятості
5 Циклічність економічного розвитку. Причини і основні характеристики циклічних коливань
6 Проблеми економічного зростання в різних групах країн та в Україні
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!�
ЗАВОДИМО ЗОШИТ–КОНСПЕКТ (48 листків), ЗАПИСУЄМО ТЕМИ, ВИКОНУЄМО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ТА НАПРВЛЯЄМО ВИКЛАДАЧУ
ДЕНИСЕНКО ОЛЕНІ ГРИГОРІВНІ
тел. 0502009223
НАПРАВИТИ НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ: 12111964elenadenisenko@gmail.com
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!
ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ (ПИСЬМОВО)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!
ЧАСТИНА 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
(ТВОРЧЕ)
Розгляньте ситуацію: уявіть, що ви економічний радник уряду країни з низьким рівнем доходу. Розробіть стратегію економічного розвитку (конкретні заходи), яка включатиме:
ОБҐРУНТУЙТЕ КОЖЕН ЗАХІД
Економічне зростання - це розширення масштабів виробництва, зростання випуску продукції, збільшення національного доходу або валового національного продукту.
Економічне зростання являє собою зростаючу здатність економіки до реалізації своїх виробничих можливостей.
Сутність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології
Економічний розвиток можна визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з минулим періодом.
Економічне зростання і економічний розвиток тісно взаємопов’язані. Але зауважимо, що економічне зростання може відбутися і за умов відсутності економічного розвитку, в той час як економічний розвиток без економічного зростання неможливий
Основні показники економічного зростання:
реальний ВНП
структура реального ВНП
реальний ВНП на душу населення
темпи економічного зростання
Економічне зростання – це зміна результатів функціонування економіки і спожитих (використаних) ресурсів. Кінцевою метою економічного зростання є споживання
Економічний розвиток – це перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не лише збільшується виробництво товарів і послуг, але й впроваджується виробництво нових з використанням нових технологій
Економічне зростання становить зміст економічного розвитку, є його складовою частиною
Типи економічного зростання
Економічне зростання за:
темпами – високе, низьке, нульове, від’ємне
типами -
екстенсивне і інтенсивне
Групи факторів економічного зростання
Фактори пропозиції включають:
- кількість і якість природних ресурсів;
- кількість і якість трудових ресурсів;
- обсяг основного капіталу (основні фонди);
- нові технології – НТП
Фактори попиту: для реалізації зростаючого виробництва потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту
Фактори розподілу: здатність до нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції
Показники факторів економічного зростання
Фактори зростання | Кількісні показники фактору | Заходи повного використання та підвищення ефективності | Показник ефективності використання |
1. Природні ресурси | Показник для кожного конкретного виду | Комплексна і глибока переробка | Ресурсомісткість продукції |
2 Трудові ресурси | Чисельність населення в працездатному віці | Підвищення рівня освіти, поліпшення здоров’я вдосконалення організації праці | Продуктивність праці
|
3.Основний капітал | Вартість | Вдосконалення організації виробництва | Фондовіддача |
4. Науково-технічний прогрес | Витрати на нову техніку, технології тощо | Розвиток сфери наукових досліджень та дослідницько-конструкторських розробок, їх впровадження | Підвищення ефективності суспільного виробництва |
ЗАЙНЯТІСТЬ
це сукупність соціально-економічних відносин між людьми з метою забезпечення працездатного населення робочими місцями, пов'язана з формуванням, розподілом і перерозподілом трудових ресурсів для участі в суспільно корисній праці та забезпечення розширеного відтворення робочої сили
Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", прийнятого Верховною Радою України у 1991 р., зайнятими вважаються особи, які працюють за наймом; самостійно; обрані; призначені або затверджені на платну посаду в органах державного управління; проходять строкову службу в Збройних силах України; отримують професійну підготовку чи перепідготовку з відривом від виробництва; учні та студенти денних форм навчання; направлені на виконання громадських платних робіт; зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими й людьми похилого віку; громадяни інших країн, які задіяні в економіці України
Види зайнятості зумовлені певними принципами організації, стимулювання й оплати праці, внутрішніми та зовнішніми економічними відносинами
ОЗНАКИ класифікації | Види зайнятості |
1 За характером діяльності | економічно-господарська зайнятість; службова зайнятість; соціальну зайнятість |
2 За соціальною належністю | робітники, службовці, управлінський персонал (менеджери); фермери, підприємці |
3 За галузями народного господарства | зайняті у матеріальному виробництві; невиробничій сфері; окремих галузях народного господарства |
4 За статево-віковою ознакою | виділяють чоловіків та жінок; молодь, осіб середнього та похилого віку |
5 За видами власності | визнається зайнятість на підприємствах і в організаціях, які відносяться до різних видів власності: державної, приватної, або колективної |
Форми зайнятості – це організаційно-правові способи, умови трудовикористання
ОЗНАКИ класифікації | Види зайнятості |
1 За формами організації робочого часу | Повна зайнятість Неповна зайнятість |
2 За статусом діяльності | Первинна (основна) зайнятість Вторинна (додаткова) зайнятість |
3 За характером організації робочих місць | Стандартна зайнятість Нестандартна зайнятість |
4 За стабільністю трудової діяльності | Постійна зайнятість Тимчасова зайнятість |
5 За формами правового регулювання | Регламентована (легальна) Нерегламентована (нелегальна) |
2. Система, її сутність та класифікація
СИСТЕМА
будь-який об’єкт, що має у своєму складі сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих частин або елементів
Елементи
вхід
процес
зв’язки
вихід
між елементами
системоутворювальні:
Організація передбачає порядок розташування і взаємодію елементів системи.
Структура являє собою кіль-
кісний і якісний склад основних елементів системи та способів їх взаємозв’язку, які забезпечують сталий стан системи.
1
Безробіття – це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці
2
Безробіття в ринковій економіці – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Безробіття має циклічний характер
3
Причини безробіття
диспропорційність розвитку економіки
Витрати на постійний прогрес техніки, зокрема НТР
висока інфляціяі
структурні зміни в економіці
нерівномірність розвитку продуктивних сил
Обмеженість попиту на товари та послуги
Пошук нових робочих місць
Причини безробіття
1
4
3
5
2
6
7
війна, жорстка монетарна політика тощо
Види безробіття:
фрикційне
структурне
циклічне
Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу. Фрикційне безробіття вважається неминучим і деякою мірою бажаним та має короткостроковий характер
Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу. Ці зміни призводять до того, що попит на деякі професії зменшується або взагалі зникає, а на інші професії, яких раніше не існувало, зростає. "Структурні" безробітні не можуть знайти роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання, а то і місця проживання. Має довгостроковий характер
Циклічне безробіття виникає за циклічних спадів, коли відбувається скорочення обсягів виробництва. Внаслідок цього падає сукупний попит на робочу силу і зайнятість скорочується, а безробіття зростає
Зусилля багатьох держав, зокрема і нашої, тривалий час були спрямовані на ліквідацію безробіття, на те, щоб усі працездатні були зайняті у суспільному виробництві. Проте час показав, що таку "повну" зайнятість забезпечити неможливо, бо існує фрикційне та структурне безробіття, які є неминучими
Тому останнім часом повну зайнятість визначають як зайнятість, при якій оплачувану роботу мають менш як 100% працездатних. Тобто при повній зайнятості рівень безробіття дорівнює сумі фрикційного та структурного безробіття. Таке безробіття називається природним (нормальним
Рівень безробіття = кількість безробітних·100/кількість працездатних
Наслідки безробіття:
Державне регулювання зайнятості населення – сукупність соціально-економічних заходів та інструментів, спрямованих на усунення диспропорцій між попитом і пропозицією робочої сили з метою досягнення збалансованої і раціональної структури зайнятості
Метою державної політики зайнятості є створення умов для повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості та зменшення безробіття
Відносини у сфері зайнятості регулюються Конституцією України, Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими нормативно-правовими актами
Напрями державної політики зайнятості:
- сприяння зайнятості населення шляхом збереження ефективно функціонуючих та створення нових робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;
- сприяння підготовці робочої сили, професійний склад і кваліфікаційний рівень якої відповідає потребам ринку праці;
- підтримка самостійної зайнятості населення, розвитку підприємництва;
- сприяння підвищенню якості робочої сили, розвитку системи професійного навчання кадрів упродовж усього життя з урахуванням потреб ринку праці;
- посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;
- підтримка громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
- соціальна підтримка безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної зайнятості;
- забезпечення соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном;
- сприяння розвитку системи колективно-договірного забезпечення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості
Циклічність економічного розвитку – це регулярні коливання рівнів ділової активності, при яких зростання активності (виробництва) замінюється спадом, який, у свою чергу, потім замінюється зростанням
Економічний цикл – це форма руху і розвитку ринкової економіки, природний спосіб економічного саморегулювання, коли ринок стихійно відновлює пропорційність економіки і втрачену рівновагу. Враховуючи основний елемент економічного циклу – економічні кризи, можна дати й іншу назву економічному циклу – рух виробництва від однієї економічної кризи до початку іншої
Види економічних циклів за тривалістю
- короткі цикли ділової активності 3 - 4 роки (Китчина);
- середнє коливання ділової активності 7-11 років (Жугляра), (15-20 років – цикли Кузнеца);
- великі коливання ділової активності 40-60 років (Кондратьєва);
- вікові циклічні коливання
Цикли різної тривалості отримали назви за іменами їх дослідників: Миколи Дмитровича Кондратьєва (1892-1938), російського економіста; Клемента Жугляра (1819-1908), французького фізика й економіста, Джозефа Китчина (1861-1932), англійського економіста, статистика; Саймона Кузнеца (1901-1985), американського економіста, статистика
Класичний економічний цикл, зазвичай, включає чотири фази (періоди), які послідовно змінюються:
- криза (спад),
- депресія,
- пожвавлення,
- піднесення (зростання)
чисельністю чоловіків і жінок.
Класичний економічний цикл суттєво відрізняється від циклів ХІХ і першої половини ХХ століття. Загальні закономірності мають чимраз менше відомих проявів. Деякі фази економічного циклу зазнають значних метаморфоз, а то й зникають узагалі. Більшість сучасних дослідників виокремлюють в економічному циклі лише дві фази: висхідну і спадну
Змінюються також і форми прояву сучасних циклів і криз. Це виражається в:
- синхронізації циклічного руху в різних країнах, що обмежує можливості пом’якшення кризових процесів за рахунок розширення експорту;
- прискоренні циклічних криз і скороченні тривалості циклу;
- відносному зменшенні глибини криз;
- нестійкості (несталості) фаз пожвавлення і піднесення;
- незмінності показників масштабів і глибини криз
Отже, циклічний характер розвитку економіки зумовлений конфліктом між умовами виробництва й умовами реалізації, протиріччям між виробництвом, яке прагне до розширення, та зростанням платоспроможного попиту, який не встигає за ним
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!